Всеукраїнський студентський архів




Скачати 89.26 Kb.
НазваВсеукраїнський студентський архів
Дата05.04.2013
Розмір89.26 Kb.
ТипДокументы
nauch.com.ua > Банк > Документы

http://antibotan.com/ - Всеукраїнський студентський архів

Грошова система

Грошова система — це визначена державою форма організації грошового обігу, що історично склалася й регулюється законами цієї держави. Її основу становить сукупність економічних відносин та інститутів, які забезпечують її функціонування. Кожна промислово розвинена країна має власну грошову систему, яку розвиває й вдосконалює для розвитку національної економіки

Грошові підсистеми:

-система безготівкових розрахунків

-система готівкового обігу

-валютна система

Кожна з нині діючих грошових систем мають багато спільних ознак та включають такі елементи:

1. Грошова одиниця — це встановлений законодавством грошовий знак, що є засобом виміру та вираження цін усіх товарів. Як правило, грошова одиниця ділиться на дрібніші частини. У переважній більшості країн для цього використовується десятинна система поділу. Приміром, 1 гривня = 100 копійок, 1 долар = 100 центів, 1 фунт стерлінгів = 100 пенсів тощо.

2. Види грошових знаків, що мають законну платіжну силу, у грошовій системі представляють, в основному, кредитні гроші у вигляді банкнот і розмінних монет та паперових грошей у формі державних казначейських квитків.

3. Масштаб цін. Масштаб цін колись означав вираження суспільної вартості у грошових одиницях, що опирався на фіксовану державою вагову кількість грошового металу у грошовій одиниці. Якщо на внутрішньому ринку виникає невідповідність між товарною й грошовою масою, то національна валюта, як правило, втрачає офіційно зафіксований державою паритет по відношенню до іноземних валют, а деякі країни взагалі відмовилися від встановлення офіційного масштабу. Масштаб цін в цих умовах визначається як певна кількість товарної маси, що приймається за одиницю, а остаточно складається під впливом взаємодії попиту й пропозиції. Його функцією стало завдання служити засобом виміру вартостей товарів за допомогою цін.

4. Валютний курс — співвідношення між грошовими одиницями (валютами) різних країн, що визначається, їх купівельною силою. Валютний курс характеризується еквівалентною сумою, ціною грошової одиниці однієї країни, що виражена у грошових одиницях іншої країни. Залежно від типу грошової системи, рівня розвитку ринкових відносин, економічного і соціально — політичного стану суспільства можуть застосовуватися: фіксовані валютні курси; плаваючі системи валютних курсів; системи валютних коридорів.

5. Порядок готівкової і безготівкової емісії та обігу грошових знаків. Такі регулювання держава здійснює за допомогою актів внутрішнього законодавства та врахування економічного і валютного становища країни.

6. Регламентація безготівкового грошового обороту — це функція держави і НБУ, яка реалізується через:

• встановлення порядку використання грошей, що знаходяться на рахунках банків; • держава визначає сфери, у яких платежі виконуються шляхом безготівкового перерахування коштів з одного рахунку на інший; • держава законодавчо визначає способи платежу, форми розрахунків, порядок платежу тощо.

Найповніше проблеми регулювання безготівкових розрахунків викладені у законах України «Про банки і банківську діяльність» і «Про підприємства в Україні», у Постанові Верховної Ради «Про застосування векселів у господарському обороті», а безпосереднім практичним документом є «Положення про безготівкові розрахунки в господарському обороті України», затвердженому Правлінням НБУ 24.05.1993 р.

7. Правила вивезення і ввезення національної валюти та організації міжнародних розрахунків. У цій сфері НБУ виконує такі функції:

• здійснює валютну політику на підставі принципів загальної економічної політики України; • складає спільно з Кабінетом Міністрів України платіжний баланс України; • контролює дотримання затвердженого Верховною Радою ліміту зовнішнього державного боргу України; визначає ліміти заборгованості в іноземній валюті уповноважених банків нерезидентів; • нагромаджує, зберігає і використовує резерви валютних цінностей для здійснення державної валютної політики; видає ліцензії на здійснення валютних операцій та приймає рішення про їх скасування; • визначає способи встановлення і використання валютних (обмінних) курсів іноземних валют, виражених в іноземній валюті або у розрахункових (клірингових) одиницях.

8. Державним органом, що здійснює грошово-кредитне і валютне регулювання є Національний банк України, який за основу своєї діяльності визначає:

• забезпечення стабільності національної грошової одиниці гривні; • розробляє і реалізує грошово-кредитну політику та здійснює контроль за повсякденною її реалізацією; • стимулює розвиток і зміцнення банківської системи України; • формує забезпечення ефективного і безперебійного функціонування системи розрахунків в інтересах вкладників і кредиторів.

^ Типи грошових систем

В результаті розвитку товарного виробництва і властивих йому економічних відносин поступово змінилися, удосконалилися і набували різних форм грошові системи. В історичному аспекті класифікація грошових систем відбувалася за різними критеріями.
1. Залежно від форми, в якій функціонують гроші, виділяють такі види грошових систем:
— систему металевого обігу;
— систему паперово-кредитного обігу.
Система металевого обігу функціонувала в той період, коли грошовий метал безперервно перебував в обігу і виконував всі функції грошей, а банкноти були розмінними на метал.
Металеві грошові системи виступали у двох формах: біметалізму і монометалізму. Біметалізм — це грошова система в якій роль загального еквівалента законодавчо закріплена за двома металами: золото і срібло. Монети цих металів карбувалися і оберталися на рівних умовах, а банкноти підлягали обміну на обидва ці метали також на рівних умовах.
Історично першим різновидом біметалізму була система паралельної валюти, за якою співвідношення між золотими і срібними монетами встановлювалося на ринку стихійно. Тобто при здійсненні платежів золоті й срібні монети приймалися відповідно до ринкової вартості золота й срібла. Це створювало труднощі обміну, які були пов’язані з існуванням на ринку двох загальних еквівалентів, а значить і двох мір вартості, двох систем цін. Ринкова ситуація ускладнювалася постійною зміною співвідношення вартості золота й срібла. Щоб спростити відносини між суб’єктами ринку, держава законодавчо встановлювала вартісне співвідношення між двома металами, які оберталися на рівних умовах за їх відкритого карбування. Такий різновид біметалізму дістав назву «системи подвійної валюти». Алевстановлене фіксоване вартісне співвідношення часто не збігалося з реальною ринковою вартістю. Той метал, що був недооцінений, витіснявся з обігу тим металом, вартість якого була встановлена вищою. У цьому проявлялася дія закону Коперника-Грешема, коли кращі гроші на ринку витіснялися гіршими.
Біметалізм не відповідав потребам розвинутого ринкового господарства, оскільки використання двох металів в якості міри вартості суперечило економічній суті цієї функції грошей. Практика довела, що загальну міру вартості може виконувати лише один метал. Так з’явився монометалізм.
Монометалізм — це грошова система, за якої роль загального еквівалента виконує один метал: золото — золотий монометалізм або срібло — срібний монометалізм.
У міру розвитку капіталістичного господарства біметалізм поступається монометалізму, а срібний монометалізм поступається золотому.
Система паперово-кредитного обігу являє собою грошові системи, за яких обіг обслуговують грошові знаки у паперовій та металевій формах. У них внутрішня вартість не відповідає номіналу. Такі грошові системи регулюються державою, яка бере на себе зобов’язання щодо забезпечення сталості емітованих від її імені грошових знаків. В історичному аспекті розрізняють паперові грошові системи та системи кредитних грошей, що нерозмінні на золото.
За паперової системи грошового обігу емісія грошових знаків у формі казначейських білетів здійснюється державним казначейством з метою покриття дефіциту бюджету країни. В цьому випадку емісія грошей не зумовлена потребами товарного обороту. Тому така емісія призводить до збільшення маси паперових грошей в обігу і до їх знецінення. До емісії грошей у формі казначейських білетів вдаються здебільшого країни за складної економічної ситуації, викликаної кризовими явищами, війнами тощо.
У ході грошових реформ світу (1924–1929 рр.) відбулося повернення до золотого стандарту у двох нових формах: золотозливкового та зо-лотодевізного стандартів. Золотозливковий стандарт являє собою грошову систему, за якою в обігу відсутні золоті монети та їх вільне карбування. Обмін банкнот здійснюється лише на золоті зливки з певним обмеженням. Так, у Великобританії ціна стандартного зливкамасою 12,4 кг становила 1700 фунтів стерлінгів, а у Франції ціна зливка масою 12,7 кг становила 215 тис. франків.
Більшість країн із досить обмеженою кількістю золотих запасів (Німеччина, Австрія та інші) перейшли до золотодевізного стандарту. За цим стандартом в обігу відсутні золоті монети та їх вільне карбування. Обмін банкнот здійснювався на іноземну валюту (девізи), яка обмінювалася на золото. У такий спосіб зберігався опосередкований зв’язок паперових грошей тридцяти країн світу із золотом.
У 30-і роки ХХ ст. в усіх країнах світу утвердилася система кредитних грошей, нерозмінних на золото. Сучасні гроші за своєю суттю є кредитними грошима. Вони безпосередньо пов’язані з господарським оборотом і реально відображають його розвиток. Отже, сучасні гроші у своїй основній масі виступають, по-перше, свідченням вартості, або титулом платоспроможності і, по-друге, реальним відображенням руху товарно-матеріальних цінностей, руху грошового капіталу.
Сучасній грошовій системі властиві такі риси:
а) втрата прямого і опосередкованого зв’язку із золотом внаслідок витіснення його з внутрішнього і зовнішнього обігу;
б) випуск грошей в обіг відбувається не лише з метою здійснення кредитування суб’єктів господарювання, але і для кредитування держави;
в) розширення безготівкового обігу і зменшення готівкового;
г) розвиток хронічної інфляції;
д) здійснення державного регулювання грошового обігу;
е) відміна офіційного золотого вмісту банкнот і незабезпечення їх розміну на золото.
Кредитний механізм емісії грошей базується на загальних принципах кредитування. Це створює передумови для забезпечення сталості грошей за рахунок формування стабільного механізму регулювання пропозиції грошей відповідно до потреб обороту в засобах обігу. Зараз в усьому світі емісія грошей монополізована державою. Вона бере на себе зобов’язання забезпечувати сталість грошових знаків, які емітує центральний емісійний банк від її імені.
За певних умов кредитна природа банківських білетів може набувати формального характеру. Розлад економіки суспільства впливає на характер функціонування кредитно-фінансових установ. Випуск банкнот з метою покриття бюджетного дефіциту змінює характер їх функціонування. Це призводить до непропорційного збільшення грошової маси в обігу, сприяє виникненню та поглибленню інфляційної ситуації. Так, внаслідок значного зростання грошової маси в 1991-1993 рр. грошова система України мала паперовогрошовий характер. За рахунок кредитів НБУ фінансувався весь дефіцит державного бюджету. Це був період повного розладу економіки, грошової і банківської систем (за 1993 р. інфляція перевищила 10 000%).
2. Залежно від ступеня втручання держави в економічні відносини грошові системи можуть бути:
— ринковими;
— неринковими.
Для ринкових грошових систем характерна перевага економічних методів та інструментів регулювання грошового обігу. Такі системи властиві країнам з ринковою економікою. Неринковим грошовим системам властиві переваги адміністративних неринкових методів регулювання грошового обігу. Це проявляється перш за все у штучному розмежуванні загального обігу на готівкову та безготівкову сфери. Такі грошові системи відповідають командно- адміністративним економічним системам.
3.  За характером регулювання національної валютної системи грошові системи можуть бути:
— відкритими;
— закритими.
Для відкритих грошових систем характерне мінімальне втручання держави у регулювання валютних відносин в середині країни. Воно виражається процесом додаткового регулювання валютного ринку, повній конвертованості валюти, ринковому механізму формування валютного курсу. Таке регулювання можливе за умови достатнього розвитку та відкритості економіки країни.
Закриті грошові системи характеризуються значною кількістю валютних обмежень. Вони проявляються в адміністративному регулюванні валютного ринку, неконвертованості валюти і штучному формуванню валютного курсу. Такі грошові системи характерні для країн із закритою економікою.
Сучасна грошова система України має ринковий характер. Вона формувалася в процесі ринкової трансформації економіки, розвитку грошового ринку та його інфраструктури.



Схожі:

Всеукраїнський студентський архів iconВсеукраїнський студентський архів

Всеукраїнський студентський архів iconВсеукраїнський студентський архів

Всеукраїнський студентський архів iconВсеукраїнський студентський архів

Всеукраїнський студентський архів iconВсеукраїнський студентський архів

Всеукраїнський студентський архів iconВсеукраїнський студентський архів

Всеукраїнський студентський архів iconВсеукраїнський студентський архів

Всеукраїнський студентський архів iconВсеукраїнський студентський архів

Всеукраїнський студентський архів iconВсеукраїнський студентський архів

Всеукраїнський студентський архів iconВсеукраїнський студентський архів

Всеукраїнський студентський архів iconВсеукраїнський студентський архів

Додайте кнопку на своєму сайті:
Школьные материалы


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
nauch.com.ua
Головна сторінка