Закон україни




НазваЗакон україни
Сторінка1/8
Дата31.01.2014
Розмір1.05 Mb.
ТипЗакон
nauch.com.ua > Банк > Закон
  1   2   3   4   5   6   7   8


Проект

вноситься народними

депутатами України

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про перевезення на таксі та перевезення на замовлення



Цей Закон визначає основні засади господарської діяльності у сфері перевезень на таксі та перевезень на замовлення, принципи організації і регулювання ринків перевезень на таксі, особливості надання послуг з перевезень на таксі та перевезень на замовлення, і засади державного нагляду та контролю у зазначеній сфері.

Перевезення легковими автомобілями, що виконуються на підставі публічного договору, відносяться до перевезень на таксі.

Перевезення легковими автомобілями, що виконуються на підставі письмового договору, відносяться до перевезень на замовлення.

Стаття 1. Визначення термінів

У цьому Законі терміни вживаються у такому значенні:

атестат водія таксі - документ, що підтверджує професійну компетентність водія автомобіля, який виконує або має намір виконувати обов'язки водія таксі;

водій таксі – уповноважений на укладання і виконання договору на перевезення на таксі та прийом готівкової плати за проїзд найманий працівник перевізника на таксі, або самозайнята фізична особа - підприємець, яка є перевізником на таксі;

договір перевезення на замовлення - письмовий договір найму легкового автомобіля (автомобілів) загального призначення або таксі, який у відповідності до вимог Цивільного Кодексу України укладається між фізичною або юридичною особою (замовником перевезення) та безпосередньо суб'єктом господарювання перевізником на замовлення або перевізником на таксі (виконавцем перевезення), предметом якого є одноразове перевезення або багаторазове перевезення визначених у цьому договорі осіб, або визначеного кола осіб та їх багажу;

договір перевезення на таксі - публічний договір, укладання якого відбувається в усній формі між фізичною особою (замовником перевезення) та безпосередньо суб'єктом господарювання перевізником на таксі (виконавцем перевезення) або через його уповноваженого представника – водія таксі, предметом якого є перевезення цієї особи, осіб, що слідують разом з нею, та їх багажу у відповідності з Правилами надання послуг з перевезення пасажирів на таксі;

дозвіл на таксі – платний строковий дозвільний документ, що засвідчує право суб’єкта господарювання на провадження господарської діяльності з перевезень на таксі та надає йому право у межах території, визначеної відповідно до вимог цього Закону, укладати договір на перевезення на таксі автомобілем, який зазначено у дозвільному документі, згідно з вимогами цього Закону;

електронний таксометр – спеціалізований засіб вимірювальної техніки з функцією реєстратора розрахункових операцій або без неї, призначений для підтвердження факту укладання та виконання договору перевезення на таксі, вимірювання відстані і тривалості поїздки, обчислення її вартості, формування та друку розрахункового документу;

замовник перевезення на замовлення - фізична або юридична особа, яка є стороною відповідного письмового договору про перевезення на замовлення;

замовник перевезення на таксі – фізична особа, яка стосовно себе, свого багажу, пасажирів, що слідують разом з нею та їх багажу укладає або має намір укласти публічний договір на перевезення на таксі;

інформаційно-диспетчерські послуги – посередницька діяльність у сфері легкових автомобільних перевезень, що передбачає прийняття дистанційними засобами зв'язку інформації про потребу у послугах перевезення пасажирів і багажу за публічним договором, та забезпечення будь-яким способом доступу до такої інформації водіям автомобілів, які не перебувають у трудових відносинах із особою, що здійснює прийняття та передачу зазначеної інформації;

інформаційно-диспетчерська служба виклику таксі – суб'єкт господарювання, що приймає від замовника перевезення на таксі замовлення на перевезення на таксі та передає її перевізникам на таксі або їх уповноваженим працівникам відповідно до укладеного цивільно-правового договору, інформує замовника перевезення на таксі про фактичного виконавця перевезення на таксі, та здійснює логістику руху автомобілів таксі з врахуванням попиту на зазначені перевезення;

легковий автомобіль - автомобіль з кількістю місць для сидіння не більше дев'яти, з місцем водія включно, який за своєю конструкцією та обладнанням призначений для перевезення пасажирів та їхнього багажу із забезпеченням необхідного комфорту та безпеки;

легковий автомобіль загального призначення - легковий автомобіль, не обладнаний спеціальним обладнанням чи устаткуванням і призначений для перевезення пасажирів та їх багажу;

легковий автомобіль спеціалізованого призначення - легковий автомобіль, який призначений для перевезення пасажирів, їх багажу та має спеціальні ознаки та обладнання;

мережа стоянок таксі – сукупність стоянок таксі у межах території населеного пункту;

міська (селищна) Рада перевізників на таксі – орган самоорганізації перевізників на таксі міста (селища міського типу);

ознаки таксі – розпізнавальний ліхтар оранжевого кольору, який встановлюється на даху автомобіля, та композиції з квадратів, розташованих у шаховому порядку на бокових поверхнях його кузова, які нанесені або закріплені стаціонарним способом;

ознаки реклами перевезень на таксі (за публічним договором) – розміщення на легковому автомобілі загального призначення:

- ознак таксі;

- виробів та конструкцій, які імітують ознаки таксі;

- нанесення на автомобіль або вироби чи конструкції, що на ньому встановлено, логотипів, номерів телефонів, надписів, символів, або іншої інформації, що не можуть бути однозначно ідентифіковані як реклама конкретного продукту чи послуги, що є відмінними від перевезення на таксі та посередницької діяльності стосовно отримання послуги з перевезень на таксі;

параметри комфортності автомобіля таксі – конструктивні параметри автомобіля таксі, що визначають для пасажира комфортність поїздки: тип кузова автомобіля таксі, його розміри (за класифікацією Euro NCAP), кількість дверей та пасажирських місць, наявність кліматичного обладнання салону (обігрів, кондиціонер);

перевезення на замовлення – перевезення попередньо визначених замовником пасажирів та їх багажу, яке здійснюється на підставі письмового договору найму легкового автомобіля (автомобілів) загального призначення або таксі, укладеного на одноразове чи багаторазове обслуговування між замовником перевезення та перевізником на замовлення або перевізником на таксі, у якому визначаються умови перевезення пасажирів та їх багажу, вартість послуги та/або спосіб її визначення, термін виконання договору, спосіб та термін розрахунку, інші положення за домовленістю сторін;

перевезення на таксі – оплатне перевезення пасажирів та їх багажу автомобілем таксі, яке здійснюється на підставі публічного договору між замовником перевезення на таксі та перевізником на таксі (виконавцем перевезення) або його уповноваженим представником – водієм таксі;

перевізник на замовлення – суб’єкт господарювання, у тому числі самозайнята фізична особа-підприємець, який надає послуги з перевезення на замовлення на підставі письмового договору найму легкового автомобіля (автомобілів) загального призначення або таксі;

перевізник на таксі – суб’єкт господарювання, у тому числі самозайнята фізична особа-підприємець, який надає послуги з перевезень на таксі;

профспілка водіїв таксі – добровільна неприбуткова громадська організація, яка об'єднує на добровільних засадах атестованих водіїв таксі, які визнають положення установчих документів профспілки та діє у відповідності до Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності»;

професійний мінімум водія таксі – перелік певних професійних навиків та знань, якими зобов'язана володіти особа для отримання атестату водія таксі;

самозайнятий перевізник на таксі або на замовлення - це фізична особа – суб’єкт господарювання, яка здійснює на комерційній основі перевезення пасажирів та їх багажу на таксі або на замовлення без застосування праці найманих водіїв;

свідоцтво про акредитацію диспетчерського пункту – платний безстроковий дозвільний документ, що засвідчує право суб’єкта господарювання на провадження господарської діяльності з опрацювання інформації про потребу у перевезенні на таксі, договір на яке укладатиметься в межах території, визначеної відповідно до вимог цього Закону;

сервісна книжка автомобіля таксі/автомобіля на замовлення - документ установленого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту зразка для обліку проходження обов’язкового технічного контролю, огляду або технічного обслуговування автомобіля таксі/автомобіля на замовлення;

сервісна книжка електронного таксометра – документ установленого спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів зразка, що містить відомості про електронний таксометр, відповідність його тарифікації затвердженій тарифній схемі перевезень на таксі, відповідність його калібрування конкретному автомобілю таксі та належну повірку приладу;

спеціальне обладнання таксі - сигнальний ліхтар із зеленим та червоним світлом, розташований у верхньому правому кутку лобового скла, електронний таксометр та, у окремих, передбачених законодавством випадках, автомобільний фіскальний принтер та банківський POS-термінал;

стоянка таксі – елемент вулично-дорожної мережі, що позначений відповідними дорожніми знаками і призначений для зупинки, стоянки та найму вільних автомобілів таксі;

таксі – легковий автомобіль спеціалізованого призначення, що має спеціальне обладнання таксі та ознаки таксі, який призначений для надання послуг з перевезення пасажирів та їх багажу;

тарифна схема таксі – система узгоджених між собою кількох тарифних блоків, відмінності між яким відображають об’єктивні особливості різних умов виконання перевезень на таксі, та перелік і вартість додаткових послуг;

тарифний блок – значення ціни найму автомобіля таксі (початкової плати), ціни одного кілометра відстані та ціни однієї хвилини часу перевезення на таксі.

Стаття 2. Завдання державного регулювання та контролю діяльності у сфері перевезень на таксі та перевезень на замовлення

  1. Основним завданням державного регулювання та контролю у сфері перевезень на таксі та перевезень на замовлення є створення умов безпечного, якісного і ефективного перевезення пасажирів та їх багажу на таксі і на легкових автомобілях на замовлення та визначення правових і організаційних засад господарської діяльності з перевезень на таксі та на замовлення.

  2. Державне регулювання та контроль у сфері перевезень на таксі і перевезень на замовлення спрямовані на:

  • визначення правових та організаційних засад діяльності перевізників на таксі, місцевих ринків перевезень на таксі та їх регулювання органами місцевого самоврядування;

  • визначення вимог щодо автомобілів таксі, їх спеціального обладнання, ознак та діяльності інформаційно-диспетчерських служб виклику таксі, належної підготовки водіїв таксі;

- визначення якісно - цінових стандартів перевезень на таксі;

3. Завданнями державного контролю діяльності у перевезеннях на таксі та перевезеннях на замовлення є забезпечення:

- унеможливлення надання послуг з перевезень на таксі та перевезень на замовлення особами, що не є суб’єктами господарювання та залучення до перевезень на таксі та перевезень на замовлення осіб, що не є підприємцями та не є працевлаштовані у відповідності до законодавства України;

-  унеможливлення використання у перевезеннях на таксі неспеціалізованих транспортних засобів загального призначення та усунення від виконання перевезень на таксі некваліфікованих осіб, та осіб, що не дотримуються вимог законодавства України;

-  унеможливлення надання інформаційно-диспетчерських послуг із порушенням вимог законодавства України;

-  дотримання якісно-цінових стандартів перевезень на таксі;

-  захисту прав споживача перевезень на таксі та перевезень на замовлення;

-  інтересів державного та місцевих бюджетів у отриманні належних надходжень від господарської діяльності у перевезеннях на таксі та перевезеннях на замовлення;

-  наповнюваності Пенсійного фонду надходженнями від самозайнятих осіб, роботодавців і найманих працівників у сфері перевезень на таксі та перевезень на замовлення.

Стаття 3. Органи державного регулювання та контролю діяльності перевезень на таксі та перевезень на замовлення

  1. Верховна Рада України визначає законодавчі основи державного регулювання та контролю у сфері перевезень на таксі та перевезень на замовлення.

2. Кабінет Міністрів України у відповідності із цим Законом визначає та затверджує Порядок державного нагляду та контролю у сфері перевезень на таксі та перевезень на замовлення і посередницької діяльності у зазначеній сфері, який передбачає:

-  нагляд над перевізниками на таксі та перевізниками на замовлення на вулично-дорожній мережі загального користування;

-  нагляд над інформаційно-диспетчерськими службами виклику таксі;

-  заходи щодо запобігання надання послуг з перевезень особами, що не є суб’єктами господарювання;

-  заходи для недопущення надання послуг з перевезень на таксі автомобілями загального призначення, або автомобілями таксі, на які не оформлено дозволи на таксі;

- заходів для недопущення здійснення діяльності з надання інформаційно-диспетчерських послуг невизначеними особами, або особами, що не є суб’єктами господарювання та/або суб’єктами господарювання, що не оформили свідоцтво про акредитацію диспетчерського пункту;

-  заходи щодо недопущення розповсюдження недобросовісної реклами стосовно перевезень на таксі, перевезень на замовлення, інформаційно-диспетчерських послуг, працевлаштування у зазначених у цьому абзаці сферах;

- встановлення періодичності перевірок дотримання вимог законодавства про перевезення на таксі та перевезення на замовлення на вулично-дорожній мережі загального користування.

3. Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту розробляє та затверджує:

-  типове положення про діяльність міської (селищної) Ради перевізників на таксі;

-  типовий договір між перевізником на таксі та інформаційно-диспетчерською службою виклику таксі;

-  типову методику розрахунку тарифних схем перевезень на таксі;

-  форму та порядок ведення сервісної книжки автомобіля таксі;

-  форму та порядок обліку робочого часу водія таксі;

-  форму, спосіб та особливості розміщення у автомобілі таксі та на його зовнішніх та внутрішніх поверхнях інформації, обов'язкової для ознайомлення споживача, із врахуванням вимог законодавства про захист прав споживачів;

-  правила надання послуг з перевезення пасажирів на таксі;

4. Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту спільно із:

- спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів,

-  спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної фінансової політики,

-  Спільним представницьким органом сторони роботодавців на національному рівні, Спільним представницьким органом всеукраїнських профспілок і профспілкових об'єднань,

-  органами Міністерства внутрішніх справ України, що забезпечують безпеку дорожнього руху затверджують:

а) професійний мінімум водія таксі;

б) порядок атестації водіїв таксі;

в) форму атестату водія таксі та перелік обов’язкової інформації, що повинна у ньому зазначатися;

г)  порядок видачі, вилучення та повернення атестатів водія таксі;

д) перелік суб’єктів, уповноважених на видачу атестатів водія таксі;

5. Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті здійснює:

  • реалізацію державної політики з питань безпеки перевезень на таксі та перевезень на замовлення;

  • державний нагляд (контроль) за додержанням вимог законодавства, норм та стандартів в сфері безпеки перевезень на таксі та перевезень на замовлення;

  • внесення пропозицій щодо формування державної політики у сфері безпеки перевезень на таксі та перевезень на замовлення;

6. Спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів затверджує:

-  технічні вимоги до електронного таксометра та світлового сигналу «зайнятий-вільний»;

-  правила введення в експлуатацію, калібрування, технічного обслуговування та ремонту електронного таксометра та вимоги до суб’єктів господарювання, що уповноважені на виконання зазначених робіт;

-  форму, порядок ведення і контролю сервісної книжки електронного таксометра.

7. Спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної фінансової політики затверджує:

-  вимоги щодо реалізації фіскальних функцій до електронного таксометра, що наділений функціоналом реєстратора розрахункових операцій;

-  порядок реалізації фіскальних функцій та обліку касових операцій у місці проведення розрахунків, яким є легковий автомобіль.

8. Органи Міністерства внутрішніх справ України, що забезпечують безпеку дорожнього руху в Україні згідно із Порядком державного нагляду та контролю у сфері перевезень на таксі та перевезень на замовлення і посередницької діяльності у зазначеній сфері, здійснюють державний нагляд та контроль за:

-  наявністю у перевізників на таксі, перевізників на замовлення, водіїв таксі та автомобілів на замовлення передбачених цим Законом документів;

- виконання перевізниками на таксі, перевізниками на замовлення, водіями таксі та автомобілів на замовлення вимог цього Закону;

-  відповідністю технічного стану транспортних засобів, наявністю та працездатністю спеціального обладнання автомобілів таксі, дотриманням режиму праці-відпочинку водіями таксі.

9. Органи Міністерства внутрішніх справ України, що забезпечують безпеку дорожнього руху в Україні, застосовують відповідні санкції, а також, згідно із Порядком державного нагляду та контролю у сфері перевезень на таксі та перевезень на замовлення і посередницької діяльності у зазначеній сфері вживають заходи для унеможливлення експлуатації легкових автомобілів загального призначення з ознаками таксі, або ознаками реклами перевезень на таксі, або автомобілів, якими безпідставно виконуються чи демонструються наміри виконувати перевезення на таксі, у реєстраційних документах яких відсутня відмітка щодо їх спеціалізованого призначення.

10. Органи Міністерства внутрішніх справ України, що забезпечують безпеку дорожнього руху в Україні здійснюють інші повноваження державного нагляду та контролю у сфері перевезень на таксі та перевезень на замовлення і посередницької діяльності у зазначеній сфері відповідно до цього Закону та інших нормативних актів.

11. Спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів і його територіальні органи згідно із Порядком державного нагляду та контролю у сфері перевезень на таксі та перевезень на замовлення, а також над посередницькою діяльністю у зазначеній сфері у межах своєї компетенції шляхом проведення планових та позапланових перевірок, контрольних перевірок правильності розрахунків за надані послуги з перевезень, здійснюють державний нагляд над:

-  особами, що рекламують, виконують, або демонструють намір виконувати перевезення на таксі та перевезення на замовлення;

-  особами, що надають інформаційно-диспетчерські послуги;

-  наявністю у автомобілях таксі інформації, обов’язкової для ознайомлення споживача, та відповідністю такої інформації;

-  відповідністю та параметрами налаштування спеціального обладнання автомобіля таксі;

- правильністю визначення вартості послуг та проведення розрахунків у автомобілях таксі.

12. Спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів та його територіальні органи застосовують відповідні санкції, а також згідно із Порядком державного нагляду та контролю у сфері перевезень на таксі та перевезень на замовлення та посередницькою діяльністю у зазначеній сфері вживають заходи для недопущення здійснення діяльності, яка повністю, або частково відповідає визначенню інформаційно-диспетчерської служби виклику таксі без оформлення відповідних дозвільних документів, та для унеможливлення надання інформаційно-диспетчерських послуг невизначеними особами, або особами, що не є суб’єктами господарювання.

13. Органи, зазначені у пунктах п’ятому, сьомому, восьмому і дванадцятому цієї статті, зобов'язані організовувати позапланові, рейдові перевірки на вулично-дорожній мережі загального користування з періодичністю не меншою, ніж встановлена Порядком державного нагляду та контролю у сфері перевезень на таксі та перевезень на замовлення та над посередницькою діяльністю у зазначеній сфері.

14. Органи, зазначені у пунктах п’ятому, сьомому, восьмому і дванадцятому цієї статті, зобов'язані за ініціативою міських (селищних) Рад перевізників на таксі залучати представників міських (селищних) Рад перевізників на таксі у якості громадських спостерігачів до участі у державному нагляді і контролі, передбаченому у пункті тринадцятому цієї статті.

За ініціативи профспілок водіїв таксі та міських (селищних) Рад перевізників на таксі їх представники можуть залучатися у якості громадських спостерігачів до заходів нагляду і контролю , що передбачені у пункті тринадцятому цієї статті.

15. Органи місцевого самоврядування міст і селищ міського типу приймають рішення про доцільність організації місцевих перевезень на таксі та у порядку, визначеному цим Законом, ініціюють створення міських (селищних) Рад перевізників на таксі, делегують їм та приймають на себе визначені цим Законом повноваження по регулюванню місцевих перевезень на таксі, та здійснюють контроль за виконанням міськими (селищними) Радами перевізників на таксі вимог цього Закону.

Органи місцевого самоврядування населених пунктів, що не мають статусу міста або селища міського типу, не мають повноважень стосовно організації перевезень на таксі.

16. Виконавчі органи міських та селищних рад, що прийняли рішення про доцільність організації місцевих перевезень на таксі, а у містах Києві та Севастополі – відповідні державні адміністрації, забезпечують оформлення, переоформлення та анулювання дозволів на таксі, свідоцтв про акредитацію диспетчерських пунктів і ведення відповідного реєстру.

17. Органи місцевого самоврядування у співпраці з міськими (селищними) Радами перевізників на таксі забезпечують реалізацію державної політики у сфері стандартизації легкових автомобільних перевезень, розробляють якісно-цінові стандарти в сфері легкових автомобільних перевезень, та забезпечують регулювання місцевих ринків перевезень на таксі.

18. Реєстр дозволів на таксі, свідоцтв про акредитацію диспетчерських пунктів та атестатів водіїв таксі разом із відображенням чинності документів та інформацією, що у них зазначена, підлягає розміщенню на офіційному сайті відповідного органу місцевого самоврядування, або за його рішенням – на сайті міської (селищної) Ради перевізників на таксі, і оновленню впродовж п'яти робочих днів з дня внесення у нього змін.
  1   2   3   4   5   6   7   8

Схожі:

Закон україни iconКонституція України, Закон України “Про оборону України”, Закон України...
Методологічні аспекти національної безпеки україни з питань удосконалення вимог до забезпечення технікою та озброєнням збройних сил...
Закон україни iconТематичний план навчання робітників нвк №1 з питань охорони праці Тема 1
Основні законодавчі акти з охорони праці: Закон України "Про охорону праці", Кодекс законів про працю, Закон України "Про забезпечення...
Закон україни iconПлан Поняття про закон мислення. Закон тотожності, закон суперечності...
Як слідує з визначення логіки як науки, одним з предметів її дослідження є закони вірного мислення
Закон україни iconЗакон україни
Цей Закон визначає спеціальний статус міста Києва як столиці України, особливості здійснення виконавчої влади та місцевого самоврядування...
Закон україни iconЗакон України
Цей Закон відповідно до Конституції України визначає статус, основи організації та діяльності адвокатури України
Закон україни iconЗакон україни
Цей Закон визначає правові, організаційні та фінансові основи діяльності державної геологічної служби України
Закон україни iconЗакон україни
України. Цей Закон не регулює питання компенсації вартості митних послуг, визначених митним законодавством
Закон україни iconЗміст документу закон україни
Цей Закон визначає правові основи організації та діяльності Служби зовнішньої розвідки України
Закон україни iconЗначення законiв логіки для науки І практики
...
Закон україни iconЗакон україни
Цей Закон визначає засади організації та здійснення транзиту вантажів авіаційним, автомобільним, залізничним, морським І річковим...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Школьные материалы


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
nauch.com.ua
Головна сторінка