Міністерство охорони здоров’я україни




Скачати 113.6 Kb.
НазваМіністерство охорони здоров’я україни
Дата19.04.2013
Розмір113.6 Kb.
ТипДокументы
nauch.com.ua > Биология > Документы
МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені О.О. Богомольця
КАФЕДРА МІКРОБІОЛОГІЇ, ВІРУСОЛОГІЇ ТА ІМУНОЛОГІЇ


Контрольна робота №1 з мікробіології, вірусології та імунології

для студентів фармацевтичного факультету

з заочною формою навчання

Київ – 2009

КОНТРОЛЬНА РОБОТА №1

В контрольну роботу входить письмова відповідь на 10 питань з 10 тем у відповідності з варіантом. При цьому номер варіанта контрольної роботи співпадає з останньою цифрою номера залікової книжки студента. З кожної теми студент дає відповідь на питання свого варіанта.

Наприклад: остання цифра залікової книжки –5.

Студент дає відповідь на питання: 1,5; 2,5; 3,5; 4,5; 5,5; 6,5; 7,5; 8,5; 9,5; 0,5 та вказує використану літературу.

Робота повинна бути надрукована комп’ютерним способом.

На титульній сторінці студент вказує слідуючу інформацію:

Національний медичний університет

імені О.О. Богомольця

фармацевтичний факультет

кафедра мікробіології, вірусології та імунології

(Завідувач кафедрою академік НАН України, д.м.н.,

професор В.П. Широбоков)

^ КОНТРОЛЬНА РОБОТА №1

студента.....групи

прізвище, ім’я та по-батькові (повністю)

номер залікової книжки

Київ, 200...рік

Контрольна робота повинна бути здана до кафедри мікробіології відповідальному за фармацевтичний факультет в термін, визначений деканатом.

Адреса кафедри:

м. Київ, Проспект перемоги, 34,

медико-профілактичний корпус.

тел. 454-49-48.

^ 1. МОРФОЛОГІЯ ТА КЛАСИФІКАЦІЯ МІКРООРГАНІЗМІВ.

1.1. Основні форми і розміри бактерій.

1.2. Обов’язкові компоненти структури бактеріальної клітини.

1.3. Необов’язкові компоненти структури бактеріальної клітини: спори, капсули, включення. Методи фарбування для їх виявлення.

1.4. Необов’язкові компоненти структури бактеріальної клітини: джгутики, війки. Методи виявлення рухливості у бактерій.

1.5. Світлова мікроскопія з використанням імерсійних об’єктивів. Темнопольна та фазовоконтрастна мікроскопія.

1.6. Механізми взаємодії барвників із структурами бактеріальної клітини. Теорії, що пояснюють диференціацію бактерій при забарвленні за Грамом.

1.7. Походження та сучасна класифікація бактерій. Групи (відділи) прокаріот за визначником Берджі.

1.8. Спірохети. Особливості будови. Місце спірохет в світі мікроорганізмів. Методи фарбування.

1.9. Класифікація, морфологія і розмноження грибів.

1.0. Класифікація і морфологія найпростіших.

^ 2. ФІЗІОЛОГІЯ МІКРООРГАНІЗМІВ.

2.1. Хімічний склад бактеріальної клітини: вода і сухий залишок. Хімічні елементи та мінеральні речовини.

2.2. Біополімери в складі бактеріальної клітини (білки, вуглеводи, ліпіди, нуклеїнові кислоти). Функції біополімерів.

2.3. Особливості хімічного складу бактерій порівняно з еукаріотичними клітинами.

2.4. Класифікація бактерій за типом живлення, спосіб живлення та механізми цього процесу.

2.5. Ферменти мікроорганізмів, їх біологічна роль. Класифікація. Використання ферментів для ідентифікації бактерій, в біотехнології тощо.

2.6. Ріст та розмноження бактерій. Час генерації і фази розвитку стаціонарної культури.

2.7. Класифікація мікроорганізмів за типом дихання. Методи створення анаеробних умов для вирощування облігатних анаеробів.

2.8. Живильні середовища: класифікація та вимоги до них. Звичайні, спеціальні, диференціально-діагностичні та інші.

2.9. Принципи та методи виділення чистих культур бактерій. Ідентифікація чистих культур бактерій.

2.0. Етапи виділення чистих культур бактерій. Колонія. Характеристика.

^ 3. ЗАГАЛЬНА ВІРУСОЛОГІЯ.

3.1. Кардинальні ознаки представників царства Vira, визначення поняття «віруси».

3.2. Історія відкриття та вивчення біологічних властивостей вірусів.

3.3. Хімічний склад вірусів. Особливості та функції вірусних нуклеїнових кислот, білків, ліпідів, вуглеводів. Ферменти вірусів.

3.4. Структурна організація вірусів. Віріон. Компоненти віріону. Типи симетрії нуклеокапсидів. Прості та складні віруси.

3.5. Взаємодія вірусів з клітинами Стадії репродукції вірусів в чутливій клітині при продуктивному типі взаємодії.

3.6. Культивування вірусів в організмі чутливих тварин. Лабораторні тварини, що використовують в вірусології. Індикація вірусів після інфікування лабораторних тварин.

3.7. Культивування вірусів в курячих ембріонах. Будова курячого ембріона. Методи інфікування. Індикація вірусів після інфікування курячих ембріонів. Реакція гемаглютинації.

3.8. Класифікація культур клітин. Живильні середовища для вирощування культур клітин.

3.9. Індикація вірусів після інфікування чутливих кільтур клітин. Типи цитопатичної дії вірусів, бляшкоутворення, вірусні включення. Гемадсорбція. Кольорова проба.

3.0. Віруси бактерій. Особливості морфології бактеріофагів. Взаємодія бактерій з клітинами бактерій. Вірулентні та помірні бактеріофаги. Лізогенія та лізогення конверсія.

^ 4. МІКРОБІОЛОГІЧНІ ОСНОВИ АСЕПТИКИ ТА АНТИСЕПТИКИ.

ВПЛИВ ФАКТОРІВ ЗОВНІШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА НА МІКРООРГАНІЗМИ
4.1. Стерилізація. Методи. Паровий та повітряний методи стерилізації в аптеці.

4.2. Методи антисептики. Антисептичні препарати.

4.3. Хімічний (газовий та розчинами), фільтруванням і радіаційний методи стерилізації.

4.4. Автоклав. Контроль роботи автоклава. Режим стерилізації лікарських речовин.

4.5. Вплив рН середовища та тиску на мікроорганізми.

4.6. Дезінфекція. Визначення. Фізичні методи дезінфекції.

4.7. Хімічні методи дезінфекції. Основні групи дезінфектантів.

4.8. Мехінізм дії хлорактивних дезінфектантів та етилового спирту.

4.9. Вплив високих, низьких температур та висушування на мікроорганізми.

4.0. Вплив ультразвуку, ультрафіолетового і радіоактивного випромінювання на мікроорганізми.

^ 5. ГЕНЕТИКА МІКРООРГАНІЗМІВ. БІОТЕХНОЛОГІЯ.
5.1. Мікроби – як об’єкти генетичних досліджень. Геном бактеріальної клітини.

5.2. Гени. Принципи функціонування бактеріального геному на прикладі lac – оперону (за Жакобом і Моно).

5.3. Позахромосомні фактори спадковості бактерій: плазміди та мігруючі генетичні елементи.

5.4. Мутації та їх механізм. Спонтанні та індуковані мутації. Мутагенні фактори.

5.5. Генетичні рекомбінації: трансформація, трансдукція, кон’югація. Їх значення в мінливості бактерій.

5.6. Гетерогенність популяцій мікроорганізмів. Поняття про дисоціацію у бактерій, R – і S – форми колоній

5.7. Особливості геному вірусів. Види генетичної мінливості вірусів.

5.8. Одержання та використання штамів продуцентів в біотехнології. Переваги мікроорганізмів. Основні продукти, що одержують за допомогою біотехнології.

5.9. Генетична інженерія. Одержання рекомбінантних ДНК. Види векторів, які використовують для переносу генетичного матеріалу. Використання ферментів в генноінженерних дослідженнях.

5.0. Клітинна інженерія. Використання культур клітин рослин для отримання лікарських засобів. Гібридомна технологія для одержання моноклональних антитіл. Напрямки використання моноклональних антитіл.

^ 6. ХІМІОТЕРАПІЯ ІНФЕКЦІЙНИХ ЗАХВОРЮВАНЬ. АНТИБІОТИКИ.
6.1. П. Ерліх, принципи раціональної хіміотерапії, хіміотерапевтичний індекс.

6.2. Г. Домагк. Сульфаніламідні препарати. Механізм їх дії. Групи сульфаніламідних препаратів.

6.3. Антагонізм мікробів, біологічна роль. Механізми.

6.4. Антибіотики, визначення, історія відкриття (А. Флемінг, З. Ваксман, З.В. Єрмольєва).

6.5. Класифікація антибіотиків за походженням, механізмом та спектром дії.

6.6. Бактеріостатичний та бактерицидний ефект дії антибіотиків. Одиниці виміру сили дії антибіотиків.

6.7. Методи визначення чутливості бактерій до антибіотиків. МІК (мінімальна інгібуюча концентрація).

6.8. Стійкість мікробів до антибіотиків. Генетичні та біохімічні мехінізми.

6.9. Ускладнення антибіотикотерапії: токсичні, алергічні, дисбіоз, порушення імунної системи.

6.0. Вимоги до антибіотиків як хіміотерапевтичних препаратів. Способи промислового отримання антибіотиків.


^ 7. ЕКОЛОГІЯ МІКРООРГАНІЗМІВ. ОСНОВИ САНІТАРНОЇ МІКРОБІОЛОГІЇ.

7.1. Визначення поняття «екологія мікроорганізмів». Форми взаємовідносин між мікроорганізмами в біоценозах.

7.2. Визначення санітарної мікробіології як науки. Завдання санітарної мікробіології. Джерела і шляхи надходження патогенних мікроорганізмів в об’єкти довкілля.

7.3. Мікрофлора природних вод. Фактори самоочищення водоймищ. Використання води в фармацевтичній промисловості.

7.4. Мікрофлора ґрунту. Фізіологічні групи мікроорганізмів ґрунту.

7.5. Мікроорганізми повітря закритих приміщень. Поняття про бактеріальний аерозоль.

7.6. Загальне мікробне число – як санітарно-епідеміологічний показник безпеки об’єктів зовнішнього середовища.

7.7. Санітарно-показові мікроорганізми. Вимоги до них. Титр і індекс санітарно-показових мікроорганізмів.

7.8. Кишкова паличка – як показник фекального забруднення води і ґрунту. Нормування бактерій групи кишкової палички в воді.

7.9. Санітарно-мікробіологічне дослідження повітря в аптеках. Санітарно-показові мікроорганізми. Критерії оцінки повітря аптек.

7.0. Дослідження змивів з рук аптечних працівників, посуду, обладнання. Критерії оцінки.

^ 8. ВЧЕННЯ ПРО ІНФЕКЦІЮ.

8.1. Визначення понять «інфекція», «інфекційний процес», «інфекційна хвороба». Основні риси та форми інфекційного процесу.

8.2. Роботи Л. Пастера і Р. Коха в розвитку вчення про інфекцію. Тріада Генле – Коха та її оцінка.

8.3.Патогенність. Вірулентність. Одиниці виміру вірулентності.

8.4. Фактори вірулентності бактерій.

8.5. Екзотоксини. Характеристика. Одержання. Одиниці виміру сили екзотоксинів.

8.6. Ендотоксини. Характеристика. ЛПС грамнегативних бактерій. Методи визначення ендотоксинів в лікарських препаратах.

8.7. Генетичні основи патогенності і вірулентності. Фоктори, що підвищують або знижують вірулентність. Явище атенуації. Гетерогенність мікробних популяцій за ознакою вірулентності.

8.8. Гостре інфекційне захворювання. Патогенез. Шляхи передачі інфекції. Клінічні стадії. Бактеріємія, вірусемія, сепсис.

8.9. Роль макроорганізму в інфекційному процесі (генотип, вік, харчування, стан імунної, нервової та ендокринної систем, гемато-тканинні бар’єри). Соціальний фактор.

8.0. Роль факторів зовнішнього середовища і інфекційному процесі (температура, іонізуюча реакція, сонячна активність, хімічні фактори тощо).

^ 9. ОСНОВИ ІМУНОЛОГІЇ.

9.1. Серологічні реакції. Реакції серологічної діагностики та ідентифікації. Компоненти. Діагностикуми та діагностичні сироватки. Їх отримання.

9.2. Алергія. Гіперчутливість негайного та сповільненого типу. Типи алергічних реакцій за Джелем та Кумбсом та їх механізми.

9.3. Коопераці Т-, В- лімфоцитів та макрофагів у процесі імунної відповіді. Біосинтез антитіл. Динаміка утворення антитіл. Імунологічна пам’ять.

9.4. Антитіла, природа і функції. Структура молекули імуноглобуліну. Активні центри, валентність антитіл. Класифікація імуноглобулінів за физико-хімічними та імунобіологічними властивостями.

9.5. Антигени. Умови антигенності. Антигенність і імуногенність. Антигенні детермінанти. Повноцінні антигени і гаптени. Антигення будова мікробної клітини.

9.6. Імунна система, центральні та периферичні органи. Їх функції. Популяції та субпопуляції імунокомпетентних клітин.

9.7. Імунітет, визначення. Біологічна роль імунного захисту. Види імунітету: природний та штучний, активний та пасивний, місцевий та загальний.

9.8. Інтерферон. Походження. Клітини-продуценти. Функції. Механізми противірусної дії інтерферону.

9.9. Система комплементу. Функції комплементу. Класичний та альтернативний шляхи активації.

9.0. Фагоцитоз. Типи фагоцитуючих клітин. Стадії фагоцитозу. Механізми мікробоцидної дії фагоцитів. Завершений та незавершений фагоцитоз.


^ 0. ІМУНОБІОЛОГІЧНІ ПРЕПАРАТИ. ФІТОПАТОГЕННІ МІКРООРГАНІЗМИ

0.1. Живі вакцини. Характеристика. Одержання. Контроль.

0.2. Інактивовані вакцини. Характеристика. Одержання. Контроль

0.3. Анатоксини. Характеристика. Одержання. Визначення сили антоксинів.

0.4. Хімічні і субодиничні вакцини. Одержання. Синтетичні, генноінженерні, антиідіотипові.

0.5. Асоційовані вакцини. Ад’юванти. «Депо» вакцини. Аутовакцини.

0.6. Імунні сироватки: діагностичні та лікувально-профілактичні. Принципи одержання, очищення та контролю. Антибактеріальні, антивірусні та антитоксичні сироватки. Одиниці виміру сили антитоксичних сироваток. Імуноглобуліни.

0.7. Роль мікробів в житті рослин. Фітопатогенні мікроорганізми. Шляхи поширення та проникнення фітопатогенних мікроорганізмів в рослини.

0.8. Типи захворювання рослин. Фактори патогенності фітопатогенних мікроорганізмів.

0.9. Джелера забруднення ліків мікроорганізмами. Мікробіологічний контроль стерильних та нестерильних лікарських засобів.

0.0. Мікробіологічний контроль мікробної забрудненості ліків, виготовлених з лікарських рослин. Засоби боротьби з цвільовими та дріжджовими грибами в аптеках та на фармацевтичних підприємствах.

^ РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА:

Основна:

1. Воробьев А.А., – Руководство по медицинской и санитарной

Кривошеин Ю.С., микробиологии. М., 2006.

Широбоков В.П.,

2. Воробьев А.А., – Микробиология (для фарм. ф-тов–) М., 1998.

Быков А.С. и др.

3. Данилейченко В.В., – Медична мікробіологія, вірусологія,

Федечко Й.М., імунологія. Львів, 2002. Підручник для

Станіславська О.С. та ін. вищих фармацевтичних навчальних

закладів.

4. Климнюк С.І., – Практична мікробіологія. Тернопіль

Ситник І.О., «Укрмедкнига», 2004.

Творко М.С.,

Широбоков В.П.

5. Микробиология. Руководство к лабораторным занятиям (под ред. И.Л. Дикого), Киев, 2004.

6. Пяткін К.Д., – Мікробіологія з вірусологією та імунологією.

Кривошеїн Ю.С. Київ, «Вища школа», 1992.

7. Медицинская микробиология, вирусология и иммунология. Под ред. А.А. Воробьева, 2004.
Додаткова:

1. Державна фармакопея України. Харків, 2001.

2. Наказ МОЗ України «Про затвердження інструкції по санітарно-протиепідемічному режиму аптек», № 139 від 14.06.93 р. та «Інструкція по санітарно-протиепідемічному режиму аптек».

3. Методические указания по микробиологическому контролю в аптеках. МЗ СССР, Москва, 1985, 13с.

4. Методичні рекомендації щодо виконання санітарно-гігієнічних вимог та проведення мікробіологічного контролю у виробництві нестерильних лікарських засобів. МОЗ України, РОРТ, Харків, 2002, 100 с.

5. Крылов Ю.Ф., Кивман Г.Я. Биологический контроль безопасности лекарственных средств. Медицина, 1985, 144 с.

6. Визначення чутливості мікроорганізмів до антибактеріальних препаратів. Методичні вказівки. МВ 99.5-143 – 2007. МОЗ України. Київ, 2007.

7. Красильников А.П. Микробиологический словарь – справочник. Минск. «Беларусь», 1986.


Схожі:

Міністерство охорони здоров’я україни iconМіністерство охорони здоров'я україни
Міністру охорони здоров'я Автономної Республіки Крим, начальникам управлінь охорони здоров'я обласних, Київської та
Міністерство охорони здоров’я україни iconЛист про нововведення в системі охорони здоров`Я м. Київ міністерство охорони здоров`я україни
Пропонується для впровадження в лікувально-профілактичних установах практичної охорони здоров`я (обласних, міських, районних) акушерсько-гінекологічного...
Міністерство охорони здоров’я україни iconМіністерство охорони здоров'я україни
Додатково див. Наказ Міністерства охорони здоров'я n 49 ( v0049282-08 ) від 06. 02. 2008 }
Міністерство охорони здоров’я україни iconМіністерство охорони здоров'я україни
Про акредитацію закладів охорони здоров'я, що належать до сфери управління обласних державних адміністрацій
Міністерство охорони здоров’я україни iconМіністерство охорони здоров'я україни наказ
Про затвердження норм робочого часу для працівників закладів та установ охорони здоров'я
Міністерство охорони здоров’я україни iconМіністерство охорони здоров’я україни
Департамент реформ та розвитку медичної допомоги Міністерства охорони здоров’я України розглянув лист Державного центру зайнятості...
Міністерство охорони здоров’я україни iconМіністерство освіти І науки україни міністерство охорони здоров'я україни
Затвердити Порядок комплектування дошкільних навчальних закладів (груп) компенсуючого типу, додається
Міністерство охорони здоров’я україни iconМіністерство охорони міністерство освіти І здоров’я україни науки,...
Про посилення заходів з профілактики гострих кишкових інфекцій та харчових отруєнь серед
Міністерство охорони здоров’я україни iconМіністерство охорони здоров'я україни міністерство освіти І науки україни

Міністерство охорони здоров’я україни iconОснови охорони здоров'Я основи охорони здоров'Я
Вивченням стану здоров'я населення та організації охорони здоров'я займається соціальна медицина та організація охорони здо­ров'я....
Додайте кнопку на своєму сайті:
Школьные материалы


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
nauch.com.ua
Головна сторінка