Висновки Список використаної літератури Вступ




Скачати 211.91 Kb.
НазваВисновки Список використаної літератури Вступ
Сторінка1/2
Дата07.04.2013
Розмір211.91 Kb.
ТипДокументы
nauch.com.ua > Бухгалтерия > Документы
  1   2

http://antibotan.com/ - Всеукраїнський студентський архів

Зміст

Вступ…………………………………………………………………………….

  1. Аудит,як історична форма………………………………………….....

  2. Теорія аудиту……………………………………………………………

  3. Класифікація аудиту………………………………………………….

Висновки……………………………………………………………………

Список використаної літератури……………………………………..

Вступ
Передумовами виникнення знання про аудит є потреби виробництва, необхідність задоволення зростаючих запитів людей, що привело до виникнення групи фахівців, які професійно займаються аудитом, тривалий процес професійної діяльності аудиторів, необхідність задоволення постійно зростаючих потреб практики. Рушійною силою розвитку науки про аудит є суперечності між кожним ступенем пізнання, неминуче обмеженим своїм результатом і застосовуваними засобами – здобутими знаннями – , з одного боку, і тим, що потрібно практиці, яка перебуває в постійному розвитку і потребує подальшого руху пізнання вперед– з другого. Суперечність може вирішене тільки за рахунок заміни бідного за своїм обсягом і змістом до наукового мислення мисленням науковим.

Процес утворення науки має історичний характер, для конкретної науки неможливо підібрати відповідну наукову побудову, її можна тільки розробити заново на основі теоретичних засад сучасних наук.

Процес наукового мислення в аудиті є об’єктивним, безперервним процесом, який під впливом динамічного розвитку аудиторської практики потребує постійного, подальшого руху пізнання вперед. На початку розвитку мислення в аудиті було випадковим і хаотичним, несистематичним та малопродуктивним, воно було за своїм характером і змістом донауковим. Життя ставило перед аудитом нові вимоги, почали формуватися нові завдання й цілі. В таких умовах мислення вже не відповідало вимогам дійсності і вступило в суперечність з нею. Аудиту були потрібні нові ідеї, авторами яких стали теоретики та практики, творчість яких надала аудиту систематичного і методично організованого, цілеспрямованого й планомірного характеру та стала початком наукової стадії мислення в аудиті. Всі подальші розробки науковців і практиків збагатили науку про аудит.

Для держави розвиток аудиту має велике значення, адже одним із його завдань є сприяння бюджетній установі в забезпеченні правильності ведення бухгалтерського обліку, законності використання бюджетних коштів, державного і комунального майна, складанні достовірної  фінансової звітності та організації дієвого внутрішнього фінансового контролю.
^ 1.Аудит,як історична форма

Аудит – категорія історична, як форма контролю він виник під впливом закону-тенденції в ринкових економіках громадянських суспільств. Становлення ринкових відносин в економіці в України, формування громадянського суспільства обумовили розвиток аудиторської діяльності. На сьогодні в Україні система незалежного фінансового контролю перебуває в процесі формування, вона має організаційну структуру, систему управління, висококваліфіковані кадри, законодавче, методичне й організаційне забезпечення. Центральною ланкою аудиторського руху в Україні є сертифіковані аудитори.

Удосконалену концепцію розвитку аудиту можна сформулювати так: становлення ринкової економіки обумовлює розвиток аудиторської діяльності, метою якої є захист економічних інтересів членів громадянського суспільства; аудит слід розглядати як комплексну систему, яка розвивається в трьох основних напрямах: відокремленого виду підприємницької діяльності, який сьогодні має всі ознаки галузі народного господарства; окремої професії; галузі економічної науки. Основою для визначення такої концепції розвитку аудиту стали:

1)видова структура аудиту, яка забезпечує існування аудиту як у системі вищого рівня, так і в підсистемах нижчих рівнів;

2)технологічна структура аудиторської діяльності, яка грунтується на різній природі впевненості, що висловлює аудитор, і визначає суть, зміст та характер аудиту, аудиторських послуг, методичного й організаційного їх забезпечення.

Передумовами виникнення знання про аудит є потреби виробництва, необхідність задоволення зростаючих запитів людей, що привело до виникнення групи фахівців, які професійно займаються аудитом, тривалий процес професійної діяльності аудиторів, необхідність задоволення постійно зростаючих потреб практики. Рушійною силою розвитку науки про аудит є суперечності між кожним ступенем пізнання, неминуче обмеженим своїм результатом і застосовуваними засобами – здобутими знаннями – , з одного боку, і тим, що потрібно практиці, яка перебуває в постійному розвитку і потребує подальшого руху пізнання вперед– з другого. Суперечність може вирішене тільки за рахунок заміни бідного за своїм обсягом і змістом до наукового мислення мисленням науковим.

Процес утворення науки має історичний характер, для конкретної науки неможливо підібрати відповідну наукову побудову, її можна тільки розробити заново на основі теоретичних засад сучасних наук.

Процес наукового мислення в аудиті є об’єктивним, безперервним процесом, який під впливом динамічного розвитку аудиторської практики потребує постійного, подальшого руху пізнання вперед. На початку розвитку мислення в аудиті було випадковим і хаотичним, несистематичним та малопродуктивним, воно було за своїм характером і змістом донауковим. Життя ставило перед аудитом нові вимоги, почали формуватися нові завдання й цілі. В таких умовах мислення вже не відповідало вимогам дійсності і вступило в суперечність з нею. Аудиту були потрібні нові ідеї, авторами яких стали теоретики та практики, творчість яких надала аудиту систематичного і методично організованого, цілеспрямованого й планомірного характеру та стала початком наукової стадії мислення в аудиті. Всі подальші розробки науковців і практиків збагатили науку про аудит.

Логіка відносин між теорією і практикою в аудиті може розглядатися з двох сторін: теоретичної і практичної. Теоретичний бік процесу взаємодії теорії та практики починається з аналізу аудиторської практики. Результатом узагальнення й осмислення накопиченої інформації є ідея. Дослідження, обґрунтування і розкриття ідеї припускає рух до концепції. Виникнення концепції означає вже перехід від емпіричного до теоретичного рівня. Підтвердження істинності концепції означає перехід до завершальної ланки процесу сходження – створення теорії аудиту.

Система наукового знання про аудит визначена в п’яти основних аспектах: логічному; мовному; методологічному; функціональному; змістовному. Центральним, основним, аспектом є логічний, який складається з таких елементів:

-підстави знання про аудит – це матеріальна дійсність і практична діяльність людини;

-базис знання про аудит становлять: закон–тенденція розвитку аудиту; метод пізнання Р. Декарта, який складається із чотирьох головних правил, трьох правил моралі, порядку формування думки дослідника, правила використання методу, твердження про можливість та необхідність класифікувати речі і завдяки цьому їх пізнавати; фундаментальні принципи аудиту – порядність, об’єктивність, професійна компетентність і належна старанність, конфіденційність, професійна поведінка, дотримання технічних стандартів; система постулатів – на базі постулатів Д.К. Роберсона, які встановлюють напрями діяльності аудиторів;
^ 2.Теорія аудиту

Теорія аудиту як форма достовірного наукового знання про предмет, об’єкти, суб’єкти аудиту є системою взаємопов’язаних тверджень та доказів і містить методи пояснення і прогнозу системи незалежного фінансового контролю – аудиту. Теорія аудиту:

-синонім категорії системи наукового знання про аудит;

-рівень обґрунтованості та доказовості високий, грунтується на науковому всебічному і динамічному аналізі й систематизації дійсності;

-за ступенем узагальнення теорія аудиту – це часткова теорія. Область значення теорії – окрема наука про аудит; досліджувана теорією сфера дійсності – ринкова економіка громадянського суспільства;

соціально - економічна;

за рівнем формалізації – змістовна; за методом формування – змішана; за методом дослідження реальності – діалектична, теоретична (рух від практики до теорії), і навпаки;

Логічна система науки про аудит, центральним моментом якої є механізм визначення предмета, методу і сутності аудиту, включає в себе низку механізмів, визначень і процедур. Так, механізм формування методу аудиту в своїх суттєвих аспектах відповідає моделі формування методу економічних наук і підтверджується елементами логічного аспекта знання про аудит. До логічної системи науки входять такі визначення і процедури: суб’єкт аудиту, об’єкти аудиту, метод аудиту, суть аудиту як процес аудиторського впливу (перевірки) на об’єкти аудиту, який має на меті надання можливості аудитору висловити думку про стан і дії об’єктів що перебувають у сфері аудиторської оцінки, яка передає отриману ним позитивну впевненість, і висловлюється в аудиторському висновку як обґрунтована впевненість.

Процес пізнання в аудиті досяг теоретичного рівня наукової стадії мислення, cформовані необхідні (процес добування нового знання про аудит) і достатні (розробка конструкції науки) умови існування науки про аудит. Система науки про аудит сформована на основі розробленої філософії і методологї сучасної економічної науки.

Система науки про аудит включає такі складові: передумови виникнення, риси, функції і сутність науки, системи (знання, логічна система науки), способи виведення теорій (тип побудови науки). Процес взаємодії складових науки спрямований на вироблення знань, пізнання основних категорій аудиту (суть, суб’єкт, об’єкти, предмет, метод), формування передумов практичної діяльності.

Українські вчені одні із перших у світовій практиці почали досліджувати елементи, які ідентифікують аудит як науку: предмет, метод, об’єкти, суб’єкти аудиту, його наукові побудови. Значна частина досліджень українських практиків і вчених в галузі аудиту присвячена організаційним і методичним аспектам його розвитку. Дослідження вітчизняних вчених стали значним вкладом у:

-теоретичне знання;

-емпіричне знання – знання, накопичене в практичній роботі;

-парадигмальне знання української школи аудиту;

-інструментальне знання і навички за технологією дослідницької роботи, методи наукових досліджень;

-інструментальне знання, основою якого виступають стандарти аудиту.

Наука про аудит визначає напрями його подальшого розвитку. Як один із багатьох можливих напрямів використання результатів розробленого наукового підходу в аудиті є:визначення теоретичних основ формування системи незалежного фінансового контролю, якості якої відповідають основним системним принципам: цілісності, структурності, взаємозалежності системи і середовища, ієрархічності, множинності опису кожної системи;

Одним із важливих питань загальної теорії аудиту є визначення його предмета. Виходячи з загального положення про предмет науки можна зробити висновок, що визначення предмета аудиту і його змісту потребує системного підходу, тобто має охоплювати економічні, організаційні, інформаційні та інші характеристики систем, що перебувають у сфері аудиторських послуг. Сам зміст предмета аудиту повинен розкривати його значення та роль у системі ринкових відносин.
Аудит як складова економічного контролю виявляє і розкриває нові можливості підприємницької діяльності, визначає її ефективність та відповідність чинному законодавству, правовим документам, досліджує організацію виробництва, планування, збереження фінансових ресурсів, дотримання технологічної і трудової дисципліни, якість випущеної продукції, достовірність відображення господарсько-фінансових операцій в обліку та звітності у межах окремого підприємства. Крім цього, предметом аудиту є договірні відносини, виконання договорів, тобто здійснення контролю за усіма формами обороту суспільне необхідного продукту.
Метод аудиторської діяльності. Метод - шлях пізнання, дослідження. Загальний метод пізнання - діалектика. Метод - це спосіб дослідження явищ, процесів створених людиною систем та сукупність прийомів, за допомогою яких оцінюється стан об'єкта, що вивчається.

В аудиті застосовуються загальнонаукові методичні прийоми дослідження: спостереження й експеримент, ідеалізація і формалізація, аналіз та синтез, індукція та дедукція, гіпотеза й аналогія, вимірювання та обчислення, опитування і порівняння тощо.

За останні роки в науку увійшли методичні прийоми соціології, математичної логіки, теорії та інформації. Систематичні завдання і мистецтво аудиторів полягає в тому, щоб застосовувати під час проведення аудиторських послуг найефективніші методичні прийоми для успішного виконання поставлених завдань.
У межах загального діалектичного методу застосовуються дедуктивні та індуктивні методи. За індуктивного методу об'єкт вивчають, поступово переходячи від малого, часткового до загального. Загальні положення при цьому ґрунтуються на багатьох фактах.

Дедуктивний метод, котрий передбачає логічне виведення конкретних положень із загальних, використовують при вивченні фінансово-господарської діяльності підприємства для оцінки напрямку й ефективності системи управління, в межах якої діє об'єкт. А для оцінки окремих господарських операцій, розв'язання різних локальних завдань використовується в основному індуктивний метод. Об'єкти аудиторської діяльності. Під об'єктами аудиторської діяльності розуміють окремі і взаємозв'язані економічні, організаційні, інформаційні та інші форми функціонування системи, що вивчається, стан яких може бути оцінено кількісно та якісно.

Об'єкти аудиту можуть бути різними за складом і структурою, належністю до різних сфер діяльності, за іншими характеристиками. До об'єктів аудиту, зокрема, відносять:
- установчі документи організації (підприємства), які визначають відносини щодо регулювання її (його) фінансової діяльності, формування та змін статутного капіталу;
- розрахунки з оплати праці;
- ресурси - засоби і предмети праці, трудові ресурси, фінансові ресурси, матеріальні активи;
- господарські процеси - економічні процеси впровадження нової техніки, забезпечення робочою силою, матеріально-технічне забезпечення, технічне, енергетичне й господарське обслуговування, основне й допоміжне виробництво і забезпечення фінансовими ресурсами та ін.;
- економічні результати діяльності;

організаційні форми управління;
- методи управління - системи стимулювання, внутрішньовиробничий госпрозрахунок;
- функції управління - планування, облік, контроль, економічний аналіз і регулювання, стимулювання та ін.

Необхідно розрізняти об'єкти, стан яких оцінюється в минулому, теперішньому та в майбутньому часі.Минулий стан об'єкта аудиту оцінюється тоді, коли необхідно мати висновок про достовірність бухгалтерської звітності і доцільність господарських операцій, ефективність використання ресурсів.Фактичний (теперішній) стан об'єктів оцінюють під час перевірки наявності матеріальних цінностей і коштів, тобто коли з'ясовують реальний стан бухгалтерського обліку, систем планування і стимулювання.Оцінка майбутнього стану об'єкта - результат аудиторського дослідження проблем удосконалення відповідних сторін системи управління.

Віднесення об'єктів до конкретної групи часто залежить від завдань, котрі вирішує аудитор. Якщо він оцінює стан бухгалтерського обліку з погляду достовірності звітності, тоді облік розглядається в теперішньому часі, але якщо аудитор досліджуватиме його з метою вдосконалення, то він буде визначати майбутній стан.
  1   2

Схожі:

Висновки Список використаної літератури Вступ iconВисновки та пропозиції. Список використаної літератури. Вступ актуальність теми
Розділ. Бюджетні трансферти, як один з основних засобів фінансового вирівнювання місцевих бюджетів
Висновки Список використаної літератури Вступ iconВисновки та пропозиції Список використаної літератури Додатки вступ
В умовах ринкових відносин взаємопов’язаний розвиток виробництва І торгівлі виступає як один із важливіших факторів інтенсифікації...
Висновки Список використаної літератури Вступ iconВисновки Список використаної літератури Додаток Схема ознак держави Вступ
Як форма організації суспільства, призвана забезпечувати його цілісність І управляємість, держава виконує функції, зумовлені потребами...
Висновки Список використаної літератури Вступ iconІІ. Висновки ІІІ. Список використаної літератури
...
Висновки Список використаної літератури Вступ iconСписок використаної літератури Вступ
Характеристика бази дослідження та порядок здійснення міжнародних розрахунків у Райффайзен Банку Аваль
Висновки Список використаної літератури Вступ iconСписок використаної літератури 14

Висновки Список використаної літератури Вступ iconСписок використаної літератури
План
Висновки Список використаної літератури Вступ iconСписок використаної літератури 170

Висновки Список використаної літератури Вступ icon“Теорія економічного контролю”
Список використаної літератури
Висновки Список використаної літератури Вступ iconМіжнародний банк реконструкції та розвитку: загальна характеристика
Список використаної літератури
Додайте кнопку на своєму сайті:
Школьные материалы


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
nauch.com.ua
Головна сторінка