1 агальна характеристика роботи




Скачати 301.05 Kb.
Назва1 агальна характеристика роботи
Сторінка1/3
Дата05.04.2013
Розмір301.05 Kb.
ТипДокументы
nauch.com.ua > Экономика > Документы
  1   2   3
З
1
АГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Динаміка економічного розвитку в сучасних умовах усе більше залежить від технологічних зрушень на базі інновацій. Уміння формувати й ефективно використовувати інноваційний потенціал стає вирішальним фактором забезпечення конкурентоспроможності та розвитку вітчизняних підприємств. З іншого боку, за роки ринкових трансформацій Україна так і не змогла наблизитися до інноваційних параметрів розвинених країн й особливо у високотехнологічних галузях. Визнання пріоритетності інноваційного розвитку вітчизняних підприємств, проголошення державної політики, спрямованої на інноваційну модель економічного розвитку, обумовлюють особливу актуальність розв’язання проблеми формування ефективної системи управління інноваційними процесами. Реформування системи управління інноваційною діяльністю вітчизняних підприємств може й повинно стати основним чинником їх прискореного розвитку, підвищення конкурентоспроможності та ефективності.

Проблеми управління інноваційною діяльністю є предметом багатьох наукових досліджень вітчизняних і зарубіжних учених. Для обґрунтування сучасних напрямів інноваційного розвитку велике теоретичне та методологічне значення мають праці таких учених, як Геєць В.М., Гончарова Н.П., Бутнік-Сіверський О.Б., Федулова Л.І., Семиноженко В.П., Завлін П.Н. та ін. Дослідженню сутності та структури інноваційного потенціалу, визначенню факторів, що на нього впливають, розробці методичних підходів до його оцінки присвячено праці Чухрай Н.І., Посилкіної О.В., Ілляшенка С.М., Галушка Є.С., Кравченко М.О., Новікової І.В., Федоніна О.С., Лапіна Н.І., Пригожина А.І., Кутейнікова А.А., Краснокутської Н.В., Лузіна А.Є., Гуніна В.Н. та ін. Багато аспектів управління інноваційним потенціалом підприємства залишаються дискусійними та недостатньо дослідженими, а саме: визначення та систематизація чинників, що впливають на формування та реалізацію інноваційного потенціалу підприємства, методично-прикладні підходи до побудови моделі управління інноваційною діяльністю на мікрорівні, методики оцінки інноваційного потенціалу підприємства та результативності його використання.

Проблеми управління формуванням та реалізацією інноваційного потенціалу є особливо важливими для підприємств наукоємних галузей економіки, до яких належить і фармацевтична. Актуальність зазначених питань зумовила вибір теми дисертаційної роботи, її мету, завдання та логіку дослідження.

^ Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційну роботу виконано на кафедрі менеджменту ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана» згідно з планами наукових досліджень за темами: “Методологічні засади та прикладні аспекти управління конкурентоспроможністю фірми в умовах трансформації економіки України” (№ ДР 0101V006457) - автором особисто розроблено підрозділ «Особливості інноваційної діяльності суб’єктів малого підприємництва в Україні»; “Розвиток систем управління ринково орієнтованих підприємств” (№ ДР 0106V007082) - автором особисто розроблено підрозділ «Методичні підходи до оцінки інноваційного потенціалу організації».

^ М
2
ета і завдання дослідження
. Метою дисертації є наукове обґрунтування теоретико-методичних і прикладних засад управління формуванням та реалізацією інноваційного потенціалу підприємства.

Для досягнення зазначеної мети поставлено та вирішено такі науково-практичні завдання:

  • проведено аналіз понятійно-категоріального апарату інноваційного менеджменту та запропоновано авторську версію змістовного наповнення базових дефініцій;

  • ідентифіковано особливості інноваційної діяльності;

  • визначено та систематизовано фактори, що впливають на формування та реалізацію інноваційного потенціалу підприємства;

  • розроблено модель системи управління інноваційним потенціалом підприємства;

  • здійснено оцінку сучасного стану та тенденцій інноваційного розвитку фармацевтичної галузі;

  • сформульовано теоретичні основи комплексної оцінки інноваційного потенціалу підприємства;

  • розроблено методику загальної діагностики інноваційного потенціалу, яка дозволяє виявити його поточний стан і пріоритети інноваційної діяльності на підприємстві;

  • розроблено методику проектно-орієнтованої оцінки інноваційного потенціалу щодо його відповідності вимогам реалізації конкретного інноваційного проекту;

  • визначено інноваційний потенціал окремих підприємств фармацевтичної галузі та пріоритетні напрямки вдосконалення управління формуванням та реалізацією їх інноваційного потенціалу.

^ Об’єктом дослідження є процеси управління інноваційною діяльністю на підприємстві.

Предметом дослідження є сукупність теоретичних, методичних і прикладних аспектів управління формуванням та реалізацією інноваційного потенціалу підприємства.

^ Методи дослідження. У дисертації використано загальнонаукові та спеціальні методи, які дозволяють системно вирішувати проблемні завдання з обраного напряму дослідження. Найвагоміші теоретичні й прикладні розробки базуються на положеннях загальної теорії управління, інноваційного менеджменту, стратегічного управління та на використанні таких методів, як: системний підхід - при загальному дослідженні проблем управління інноваційним потенціалом підприємства; індукція та дедукція - при дослідженні та визначенні змістовного наповнення дефініцій «інновація» та «інноваційний потенціал підприємства»; аналіз і синтез із застосуванням абстрагування (через ототожнення та ізолювання), моделювання та формалізація - при розробці моделей системи управління інноваційним потенціалом підприємства та системи взаємовпливу показників його оцінки; спостереження, порівняння та вимірювання – під час оцінювання стану інноваційного потенціалу на підприємствах.

І
3
нформаційною базою дослідження є нормативні та законодавчі акти України, що регламентують інноваційну діяльність підприємств; основні положення наукових праць вітчизняних і зарубіжних учених у межах досліджуваного проблемного поля; офіційні матеріали та експрес-інформація Держкомстату України; організаційно-управлінська документація фармацевтичних підприємств, матеріали науково-практичних конференцій, періодичних видань і мережі
Internet.

^ Наукова новизна одержаних результатів полягає у наступному:

вперше:

  • розроблено методику комплексної оцінки інноваційного потенціалу підприємства, яка на відміну від існуючих передбачає здійснення загальної діагностики та проектно-орієнтованої оцінки інноваційного потенціалу, що дозволяє отримати узагальнені результати оцінки, співставні для різних підприємств, а також визначити відповідність інноваційного потенціалу підприємства вимогам реалізації конкретного інноваційного проекту;

  • розроблено матрицю профілю інноваційного потенціалу підприємства, яка дозволяє виділити зону реалізованого, зону сформованого, але не реалізованого та зону розвитку інноваційного потенціалу підприємства і слугує інструментом обґрунтування вибору пріоритетних напрямків його формування та реалізації;

удосконалено:

  • визначення категорії «інновація», яку пропонується трактувати, як новину, впроваджену у практику або реалізовану на ринку в результаті процесу створення, розробки та комерціалізації нового продукту, технології, методу або процесу, з метою більш повного задоволення потреб споживачів, що комплексно враховує принципи як об’єктного, так і процесного підходів до її визначення;

  • поняття «інноваційний потенціал підприємства», яке визначається як здатність створювати і (або) впроваджувати інновації шляхом залучення та ефективного управління інноваційними складовими науково-технічного, виробничо-технологічного, кадрового та фінансового потенціалів для реалізації інноваційних цілей підприємства, що дозволило врахувати якісну та структурну характеристики зазначеного поняття з наголосом на його управлінській складовій;

дістали подальшого розвитку:

  • класифікація інновацій шляхом виділення таких ознак, як форма втілення (інформаційні, матеріальні та інформаційно-матеріальні); роль у реалізації місії підприємства (основні та забезпечувальні); рівень інноваційних перетворень у продукції на підприємстві (нова продукція з незначними модифікаціями ринкового спрямування; нова продукція із суттєво покращеними параметрами; нова для підприємства, але існуюча на національному ринку продукція; нова для підприємства та національної економіки продукція, але існуюча на світовому ринку; принципово нова продукція з неіснуючими аналогами на світовому ринку);

  • м
    4
    одель впливу екзо- та ендогенних факторів на процеси формування та реалізації інноваційного потенціалу підприємства, в якій зазначені фактори згруповані й систематизовані з урахуванням спрямованості та послідовності їх впливу.

^ Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що вони слугують базою подальших теоретичних і прикладних досліджень управління інноваційним потенціалом підприємства, а також використовуються у практиці управління інноваційною діяльністю на фармацевтичних підприємствах: ВАТ «Тернопільська фармацевтична фабрика» («Тернофарм») (довідка № 10/760 від 14.11.2007р.); ТОВ «ФармаСтарт» (довідка № 521 від 25.10.2007р.); НВЦ «Борщагівський хіміко-фармацевтичний завод» («БХФЗ») (довідка № 382/8 від 20.11.2007р.), а також в навчальному процесі ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана» при викладанні дисципліни «Інноваційний менеджмент» (довідка від 23 жовтня 2007р.).

^ Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійною науковою працею, подані до захисту рекомендації та пропозиції розроблено автором особисто й викладено у його наукових працях.

^ Апробація результатів дисертації. Основні положення та висновки дослідження обговорено й схвалено на міжнародних і всеукраїнських наукових і науково-практичних конференціях: “Управління організацією: регіональні аспекти” (м. Чернігів, 12-13 квітня 2002р.); “Теорія і практика економіки та підприємництва” (м. Алушта, 10-12 травня 2005р.); «Управління стратегічними змінами на підприємстві: концептуальні засади, методологія та практика» (м.Київ, 27-28 жовтня 2005р.); «Інноваційні процеси в управлінні сучасними організаціями в постіндустріальній економіці» (м. Київ, 21 листопада - 3 грудня 2005 р.); «Управління інноваційним процесом в Україні: проблеми, перспективи, ризики» (м. Львів, 11-13 травня 2006р.); «Актуальні проблеми управління економічними процесами промислових підприємств» (м. Харків, 14 – 15 листопада 2006р.); «Економічна організація та економічна освіта: взаємообумовленість стратегій розвитку» (м. Київ, 7-8 лютого 2007р.).

Публікації. Основні положення та найважливіші результати дослідження опубліковано автором самостійно у 12 наукових працях загальним обсягом 4,45 д.а., у тому числі 6 з них загальним обсягом 3,27 д.а. – у наукових фахових виданнях.

^ Структура та обсяг дисертації. Дисертація викладена на 171 сторінці машинописного тексту і складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел і додатків. Матеріал дисертації проілюстровано 23 таблицями на 15 сторінках, 34 рисунками на 22 сторінках і 15 додатками на 32 сторінках. Список використаних джерел містить 144 найменування і займає 14 сторінок.

О
5
^ СНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ


У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження, сформульовано мету і завдання, визначено об’єкт, предмет і методи дослідження, висвітлено наукову новизну та практичну значущість отриманих результатів, подано відомості про їх апробацію.

У розділі 1 «Теоретичні основи управління інноваційним потенціалом підприємства» - досліджено еволюцію поглядів на сутність інноваційної діяльності та інноваційного потенціалу підприємства, уточнено визначення категорій «інновація» та «інноваційний потенціал підприємства», поглиблено класифікацію інновацій, узагальнено підходи до моделювання системи управління інноваційним потенціалом підприємства.

За результатами критичного аналізу різних підходів до визначення категорії «інновація» було ідентифіковано найбільш поширені серед них - об’єктний, процесний та об’єктно-процесний, що розглядають інновацію: як створений об’єкт впровадження, що набув практичного застосування; як сам процес створення такого об’єкту та доведення його до комерційного використання; як процес створення новини і як результат такого процесу. В роботі на основі дослідження взаємозв’язків категорії «інновація» з категоріями «новина» та «інноваційний процес» обґрунтовано, що зазначені підходи не суперечать один одному, а визначають категорію «інновація» з різних боків, що дозволило надати комплексне визначення цієї категорії, як новини, впровадженої у практику або реалізованої на ринку в результаті процесу створення, розробки та комерціалізації нового продукту, технології, методу або процесу, з метою більш повного задоволення потреб споживачів.

Постійне зростання техногенності суспільства, збільшення його впливу на функціонування підприємств та економіки в цілому, загострення конкурентної боротьби та специфічні особливості інноваційної діяльності приводять до збільшення частки інтелектуальних інновацій та необхідності врахування їх специфіки при захисті від недобросовісної конкуренції. У зв’язку з цим, при класифікації пропонується виділяти інновації за формою втілення та відокремлювати матеріальні (нова продукція); інформаційні (ноу-хау, нові методи управління); матеріально-інформаційні (нова виробнича технологія) інновації.

Залежно від ролі в реалізації місії функціонування підприємства автором пропонується виділяти основні та забезпечувальні інновації. До основних інновацій відносяться нові продукти та послуги, реалізацію яких підприємство розглядає як місію свого існування на ринку. Нові ресурси, обладнання, зміни оргструктури тощо, необхідні для створення та реалізації основних інновацій, виступають як забезпечувальні інновації.

Інноваційна діяльність, джерелом якої є розумова праця людини, має такі характерні особливості: висока капіталомісткість; значний період окупності інвестицій; високий ступінь ризику її здійснення.

Пропонується відрізняти інновації за глибиною перетворень в інноваційній продукції на підприємстві, зокрема нову продукцію з незначними модифікаціями ринкового спрямування; нову продукцію із суттєво покращеними параметрами; нову для підприємства, але існуючу на національному ринку продукцію; нову для підприємства та національної економіки продукцію, але існуючу на світовому ринку; принципово нову продукцію з неіснуючими аналогами на світовому ринку.

У
6
ході дослідження сутності інноваційного потенціалу підприємства було виділено три складові у визначеннях цієї категорії: структурна, якісна та цільова. Аналіз структурних елементів інноваційного потенціалу дозволив виділити управлінську складову за визначальну та запропонувати комплексне визначення інноваційного потенціалу підприємства як здатності створювати і (або) впроваджувати інновації через залучення та ефективне управління інноваційними складовими науково-технічного, виробничо-технологічного, кадрового та фінансового потенціалів для реалізації інноваційних цілей підприємства.

Аналіз факторів, що впливають на процеси формування та реалізації інноваційного потенціалу, дозволив виділити фактори внутрішнього середовища (особистісно-психологічні, організаційно-ресурсні та організаційно-управлінські) та зовнішнього середовища (характеристики новації, фактори макросередовища, галузеві фактори створювача та реципієнта новації) (рис.1).

На засадах системного підходу з використанням методів аналізу та синтезу запропоновано авторську версію моделі системи управління інноваційним потенціалом на підприємстві (рис. 2) і виявлено управлінські зв’язки між елементами інноваційного потенціалу в загальній системі управління підприємством, їх напрямки та послідовність впливу на керований об’єкт; враховано та систематизовано джерела впливу на прийняття управлінських рішень (інноваційна політика, цілі діяльності, стан зовнішнього середовища тощо).

У розділі 2 - «Сучасний стан фармацевтичної галузі та методичні підходи до оцінки інноваційного потенціалу підприємства» - здійснено аналіз сучасного стану і тенденцій інноваційного розвитку фармацевтичної галузі та узагальнено існуючі підходи до оцінки інноваційного потенціалу підприємства.

Фармацевтична промисловість є однією з високотехнологічних галузей економіки, виробництво продукції якої ґрунтується на найсучасніших наукових досягненнях. Основних постачальників нових лікарських засобів на фармацевтичний ринок можна поділити на компанії, що розробляють і впроваджують оригінальні препарати та на генеричні компанії, що виходять на ринок з аналогами оригінальних препаратів після закінчення дії їх патентного захисту.

У процесі дослідження фармацевтичного ринку України було виявлено такі тенденції його розвитку: збільшення у грошовому еквіваленті рівня споживання ЛЗ на душу населення; зростання обсягу ринку у вартісному вимірі; уповільнення темпів приросту обсягів продажу лікарських засобів у натуральних









Мотивація


Інноваційна політика


Технології управління


Інноваційний менеджмент



Результати інноваційної діяльності

Науково-технічні

Продуктово-технологічні

Ринкові


одиницях; збільшення обсягів фармринку переважно за рахунок імпортних ліків; посилення конкуренції та позицій іноземних виробників; зменшення частки на ринку вітчизняних виробників; збереження великої частки недорогих препаратів на ринку; зростання попиту на дорогі препарати; зниження кількості нових препаратів, що були виведені на ринок, а також їх подорожчання; збереження домінуючої позиції генериків і збільшення частки генеричних препаратів відносно оригінальних ЛЗ; збільшення частки генериків-брендів серед генеричних препаратів.

Проведені дослідження інноваційної активності вітчизняних підприємств фармацевтичної галузі за період 2001 – 2006 рр. дозволили зробити наступні висновки: по-перше, спостерігається тенденція до збільшення частки фармацевтичних підприємств, що займалися інноваційною діяльністю в їх загальній кількості; сталий характер демонструє і тенденція до збільшення частки інноваційних витрат в обсягах реалізації вітчизняних фармацевтичних підприємств; по-друге, рівень витрат на НДДКР, що є основою кожної високотехнологічної галузі, за останні роки помітно зріс, і перевищив у 2006р. майже у 4 рази рівень 2002р.; по-третє, в структурі інноваційних витрат найбільша частка припадає на придбання машин та обладнання; по-четверте, основним джерелом фінансування інноваційної діяльності на фармацевтичних підприємствах (майже 90%) є власні кошти.

Порівняльний аналіз підходів до оцінки інноваційного потенціалу підприємства засвідчує, що така оцінка є похідною від характеристик інноваційного потенціалу, від його структури та залежить від мети її здійснення. Обґрунтовано, що існуючі підходи, які передбачають використання великої кількості різних за спрямуванням і ступенем вагомості показників, є складними для практичної реалізації та не дозволяють отримувати співставні оцінки інноваційного потенціалу для різних підприємств.

У розділі 3 - «Методичні та прикладні аспекти оцінки інноваційного потенціалу підприємства, напрямки вдосконалення управління його формуванням і реалізацією» розроблено комплексну методику оцінки інноваційного потенціалу підприємства, запропоновано методичний інструментарій реалізації загальної діагностики та проектно-орієнтованої оцінки інноваційного потенціалу підприємства, проведено діагностику інноваційного потенціалу окремих фармацевтичних підприємств і визначено напрямки удосконалення управління формуванням та реалізацією інноваційного потенціалу фармацевтичних підприємств.

Обґрунтовано, що комплексна оцінка інноваційного потенціалу повинна містити такі складові: загальну діагностику інноваційного потенціалу з метою визначення поточного стану та пріоритетів здійснення інноваційної діяльності на підприємстві; проектно-орієнтовану оцінку інноваційного потенціалу підприємства щодо відповідності вимогам реалізації конкретного інноваційного проекту (рис.3).


Комплексна оцінка інноваційного потенціалу (ІП)






Загальна діагностика ІП

Проектно-орієнтована оцінка ІП



Організаційно-управлінський рівень ІПорг-уп

Науково-технічний рівень ІПн-т




ІПн-т

ІПуп + ІПконт


Рис.3. Схема комплексної оцінки інноваційного потенціалу підприємства
Загальну діагностику інноваційного потенціалу підприємства пропонується здійснювати з урахуванням його організаційно-управлінського (ІПорг-уп) та науково-технічного (ІПн-т) рівнів. Організаційно-управлінський рівень інноваційного потенціалу характеризує схильність підприємства до здійснення інноваційної діяльності, ефективність такої діяльності та відповідність внутрішніх умов вимогам розробки та реалізації інновацій. Науково-технічний рівень інноваційного потенціалу визначає ступінь інноваційних перетворень, який підприємство реалізує у своїй продукції.

Організаційно-управлінський рівень інноваційного потенціалу є характеристикою, яка дозволяє оцінити шанси на успіх інноваційної діяльності. Вона є універсальною для всіх підприємств, принципово не залежить від конкретного нововведення та може використовуватися для порівняння з іншими підприємствами. Визначити ІПорг-уп можна за показниками, які характеризують рівень управління інноваційним потенціалом (ІПуп) та контекстуальні умови здійснення інноваційної діяльності на підприємстві (ІПконт).

Оцінка рівня управління інноваційним потенціалом підприємства у контексті його формування і реалізації здійснюється за допомогою матриці, побудованої за показниками середнього періоду окупності нової продукції та частки витрат на НДДКР в обсягах реалізації. Перший показник характеризує спроможність інноваційного менеджменту ефективно реалізовувати інноваційний потенціал, а другий – схильність до розробки та впровадження нової продукції (можливості формування інноваційного потенціалу).

Контекстуальну складову організаційно-управлінського рівня інноваційного потенціалу підприємства визначають професіоналізм персоналу підприємства; матеріально - технічне забезпечення інноваційної діяльності;

інформаційне забезпечення інноваційної діяльності; ефективність мотивації інноваційної діяльності; інноваційний клімат на підприємстві; технології управління у сфері інноваційної діяльності.

Кількісне значення контекстуальної змінної організаційно-управлінського рівня інноваційного потенціалу (ІПконт) визначається як середньозважене значення її складових за формулою
, (1)

де хіоцінка і-ої складової контекстуальної змінної (визначається в балах від 1 до 10); аі – питома вага і-ої складової контекстуальної змінної; п – кількість складових контекстуальної змінної.

Організаційно-управлінський рівень інноваційного потенціалу підприємства визначається за формулою
ІПорг-уп= ІПуп + ІПконт, (2)
де ІПорг-уп – організаційно-управлінський рівень інноваційного потенціалу підприємства; ІПуп – рівень управління інноваційним потенціалом підприємства; ІПконт - рівень контекстуальної змінної інноваційного потенціалу підприємства.

Значення ІПорг-уп коливається в межах від 0 до 5. Високе значення цього показника дозволяє зробити висновок про ефективне управління формуванням та реалізацією інноваційного потенціалу підприємства. Крім того, розраховане значення організаційно-управлінського рівня інноваційного потенціалу дозволяє одночасно охарактеризувати і його складові: ціла частина оцінки визначає рівень управління інноваційним потенціалом, а дробова – контекстуальні умови здійснення інноваційної діяльності на підприємстві.

Значення науково-технічного рівня інноваційного потенціалу організації визначається за формулою

, (3)

де ІПн-т – науково-технічний рівень інноваційного потенціалу,

rіmax - максимальний рівень інноваційних перетворень, що був реалізований в продукції і-тої групи; ai - вага і-тої групи продукції за кількістю нової продукції максимального рівня інноваційних перетворень; п – кількість виділених груп продукції.

За результатами оцінки науково-технічного рівня можна побудувати матрицю профілю інноваційного потенціалу підприємства (рис.4), в якій зображено профіль реалізованого та профіль сформованого інноваційного потенціалу підприємства.


Р – профіль реалізованого інноваційного потенціалу підприємства;

Ф – профіль сформованого інноваційного потенціалу підприємства.
Рис. 4. Матриця профілю інноваційного потенціалу підприємства
Матриця профілю інноваційного потенціалу дозволяє виокремити зону реалізованого інноваційного потенціалу, зону сформованого, але не реалізованого інноваційного потенціалу та зону розвитку інноваційного потенціалу підприємства. Виокремлені в матриці зони дозволяють (з урахуванням стратегічних цілей підприємства) приймати обґрунтовані рішення щодо пріоритетів та вибору напрямків розвитку інноваційного потенціалу підприємства.

Апробація запропонованої методики оцінки інноваційного потенціалу підприємства проводилась на матеріалах трьох фармацевтичних підприємств: «Тернофарм» (м.Тернопіль), НВЦ «Борщагівський хіміко-фармацевтичний завод» («БХФЗ», м.Київ), «ФармаСтарт» (м.Київ), які є представниками різних
груп вітчизняних фармацевтичних виробників лікарських засобів за обсягами виробництва та реалізації продукції, організаційно-правовою формою і тривалістю існування на ринку. За обсягами виробництва та реалізації фармацевтичних препаратів «БХФЗ» належить до п’ятірки найпотужніших підприємств України, «Тернофарм» - до підприємств із середніми обсягами, «ФармаСтарт» - невеликими. «Тернофарм» і «БХФЗ» виготовляють продукцію ще з радянських часів, а «ФармаСтарт» - нове приватне підприємство із сучасними технологічними лініями та обладнанням, створене у 2003 р. згідно з вимогами GMP. З використанням комп’ютерної програми SPSS 13.0 for Windows було оцінено рівень управління інноваційним потенціалом та контекстуальні умови здійснення інноваційної діяльності на цих підприємствах.

Згідно з даними про середній період окупності нової продукції та частки витрат на НДДКР в загальних обсягах реалізації, підприємства було позиціоновано у відповідних квадрантах матриці бальної оцінки рівня управління інноваційним потенціалом підприємства (рис.5).


Рис. 5. Матриця бальної оцінки рівня управління інноваційним потенціалом підприємства
Рівень контекстуальної змінної, розрахований на основі статистичної обробки даних після анкетування співробітників, складає 0,48 для «Тернофарм»; для «ФармаСтарт» - 0,85; «БХФЗ» - 0,73.

Результати розрахунків організаційно-управлінського та науково-технічного рівнів інноваційного потенціалу, наведені в табл.1, дозволяють здійснити загальну діагностику інноваційного потенціалу підприємств «Тернофарм», «Фармастарт» і «БХФЗ» (рис.6).
Таблиця 1

^ Організаційно-управлінський та науково-технічний рівні інноваційного потенціалу цільової групи фармацевтичних підприємств

Рівень,

кількість балів

Підприємство

«Тернофарм»

«ФармаСтарт»

«БХФЗ»

Організаційно-управлінський

3,64

3,69

1,76

Науково-технічний

2,48

2,85

2,73




Організаційно-управлінський рівень ІП, кількість балів



5

  1   2   3

Схожі:

1 агальна характеристика роботи iconЗ агальна характеристика роботи актуальність теми
Актуальним є організаційно-управлінське обґрунтування конкурентних взаємозв’язків у сфері товарного обігу з метою розвитку конкурентного...
1 агальна характеристика роботи icon1 агальна характеристика роботи
Складність забезпечення виконання зазначених функцій в ринкових умовах актуалізує необхідність проведення досліджень, спрямованих...
1 агальна характеристика роботи icon1 агальна характеристика роботи
Україні податкового, бухгалтерського, управлінського обліку зумовили виникнення значних суперечностей та невідповідностей щодо ідентифікації...
1 агальна характеристика роботи icon1 агальна характеристика роботи
Він не відповідає повною мірою ряду вимог до залізничних перевезень, які пред'являє наступна інтеграція в європейську транспортну...
1 агальна характеристика роботи icon1 агальна характеристика роботи
На сучасному етапі фінансове управління переважно має реактивну форму, тому виникають суперечності між елементами фінансової рівноваги...
1 агальна характеристика роботи icon1 агальна характеристика роботи
Актуальність теми. Рибна галузь має важливе значення для економіки України. Однак у рибному господарстві спостерігається спад обсягів...
1 агальна характеристика роботи iconЗагальна характеристика об’єкта практики
Склад І структура персоналу підприємства по професіях І форми залучення (постійні роботи, сумісництво тощо). Організація роботи трудових...
1 агальна характеристика роботи iconЗагальна характеристика роботи актуальність роботи
Все це посилюється в зв’язку зі вступом України до сот, тому що енергоємність виробництва українських продуктів харчування в 2…4...
1 агальна характеристика роботи iconЗагальна характеристика роботи актуальність теми
Необхідність розробки теоретичних положень І практичних рекомендацій щодо діагностики комплексу маркетингу промислового підприємства...
1 агальна характеристика роботи iconЗагальна характеристика роботи
Досягнення стійких тенденцій економічного зростання безпосередньо пов’язане з активізацією роботи підприємств, постійним системним...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Школьные материалы


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
nauch.com.ua
Головна сторінка