Вступ 1 висновки 10 вступ




НазваВступ 1 висновки 10 вступ
Сторінка1/6
Дата03.05.2013
Розмір0.52 Mb.
ТипДокументы
nauch.com.ua > Экономика > Документы
  1   2   3   4   5   6


ЗМІСТ


ВСТУП 1

ВИСНОВКИ 10

ВСТУП


Актуальність теми дослідження.

Перехід України до ринкової економіки ознаменувався кардинальними змінами в організаційній структурі господарства, що призвело до модернізації фінансової системи держави і перш за все її центральної ланки – загальнодержавних фінансів. Тому виникає необхідність осмислення та аналізу змін, що відбуваються в структурі, і якісних характеристиках окремих фінансово-правових інститутів. Зокрема, це стосується централізованих позабюджетних цільових фондів.

Ринкова економіка в усьому розмаїтті відомих світовій практиці моделей є соціально орієнтованим господарством, що підлягає державному регулюванню. У механізмі державного регулювання ринкових відносин вирішальна роль належить фінансовій діяльності держави, в тому числі і діяльності, пов’язаній з існуванням централізованих позабюджетних цільових фондів.

Фінансова діяльність держави, змістом якої є зосередження в своєму безпосередньому розпорядженні значної частини грошових коштів, здійснюється за допомогою єдиної фінансової системи, що включає в себе різні фінансово-правові інститути. Їх головною особливістю є виконувана ними функція мобілізації і витрачання державою грошових коштів. Якщо вочевидь відслідковується дана функція, то такий правовий інститут слід віднести до галузі фінансового права [247, С.16].

Наявність у складі фінансової системи України в якості самостійної ланки централізованих позабюджетних цільових фондів обумовлено необхідністю ефективного перерозподілу публічних фінансових ресурсів.

Світова історія становлення та розвитку фінансової системи показує, що цільові фонди грошових ресурсів з’явились задовго до виникнення єдиного централізованого грошового фонду держави – бюджету.

Дані фонди створюються з точно визначеним цільовим призначенням – вирішення соціальних завдань суспільства (наприклад, фінансування виплати пенсій, матеріальної допомоги і т. інш.).

На сьогоднішній день в Україні створено і діють чотири із п’яти передбачених Основами законодавства про загальнообов’язкове державне соціальне страхування цільові страхові фонди:

  1. Пенсійний фонд України,

  2. Фонд загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття,

  3. Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності,

  4. Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань.

Питання створення медичного страхування знаходиться на етапі законопроектів, що розглядаються у Верховній Раді України.

Ще одним централізованим позабюджетним цільовим фондом в Україні, який можна розглядати як фонд соціального направлення, є Фонд гарантування вкладів фізичних осіб.

Централізовані позабюджетні цільові фонди є відносно новими інститутами фінансового ринку. Тому відсутність єдиного законодавчого акту, який би визначав правовий статус централізованих позабюджетних цільових фондів, та суперечливість, нестабільність і безсистемність існуючого законодавства щодо регулювання діяльності зазначених фондів, в якому домінують публічно-правові засади та спрямованість на захист публічних інтересів, є реальним фактором, який привертає увагу науковців до цих проблем.

Дані фонди являють собою достатньо динамічний елемент фінансової системи. Це обумовлено тим, що вони, на відміну від державного бюджету, знаходяться у розпорядженні спеціального державного органу. Тому, у порівнянні з бюджетом, перерозподіл всередині позабюджетних фондів і їх використання здійснюється більш оперативно [279]. Крім того, через державний бюджет, як показала практика минулих років, не завжди вдавалось достатньо послідовно проводити в життя ті чи інші соціальні і економічні програми. Це пов’язано з тим, що у державному бюджеті доходи не закріплені за конкретними видами видатків, тому видатки на конкретні програми, як правило, виявляються урізаними [274]. Крім того, окремі повноваження публічної влади мають особливе значення і потребують постійного та безперебійного фінансування, зокрема фінансування соціально значущих державних потреб (наприклад, пенсійне забезпечення), що не завжди можна здійснити шляхом розподілу грошових ресурсів через бюджетну систему. Тому такі потреби повинні мати відповідне гарантоване фінансове забезпечення.

Таким чином, необхідність створення позабюджетних цільових фондів викликана об’єктивною закономірністю існування та розвитку суспільства, що пов’язано в першу чергу з необхідністю перерозподілу фінансових ресурсів для вирішення найбільш важливих соціально-економічних завдань, не передбачених бюджетом.

У сучасних умовах значення централізованих позабюджетних цільових фондів зростає в умовах нестабільності економічних відносин, низького збирання бюджетних доходів, збільшення соціальних видатків держави.

Одним з основних завдань сучасного періоду проведення ринкових реформ в Україні є реформування соціальної сфери і якісне оновлення системи соціальних гарантій, соціального захисту та соціального забезпечення.

У даний час Україна знаходиться в процесі реформування і створення нових фінансово-правових інститутів соціального призначення, що мають важливе значення для побудови громадянського суспільства. І на цьому шляху можна уникнути багатьох серйозних прорахунків та помилок, якщо використовувати весь накопичений світовий досвід діяльності таких установ.

Як показує практика США, Японії, Великобританії, Німеччини та інших країн, чиї системи соціального страхування створювались в умовах найтяжчих економічних криз, соціальні реформи найбільш ефективні саме в той час, коли вони супроводжують важливі економічні перетворення.

На сьогоднішній день централізовані позабюджетні цільові фонди стали потужними фінансовими інститутами України, що консолідують значні фінансові ресурси. Наприклад, у 2005 році загальні доходи Пенсійного фонду України, Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві склали 71 144,2 млн. грн., що становить 62,3 % до Державного бюджету України.

Це свідчить про те, що у сукупності централізовані позабюджетні фонди представляють собою великий об’єм організованих фінансових ресурсів, здатних здійснювати ціленаправлений вплив на економічні процеси в країні.

Ставлячи за мету наукове дослідження фінансово-правового регулювання діяльності централізованих позабюджетних цільових фондів, автор виходив перш за все з того, що актуальність дослідження обумовлена постійно зростаючою роллю публічних фондів соціального призначення, у зв’язку з розвитком ринкових відносин у державі, у той час, коли в юридичній літературі розробка цієї теми є недостатньою. Тому, в аспекті теоретичних досліджень дана тема є надзвичайно цікавою, оскільки правовідносини по акумулюванню, розподілу та витрачанню централізованих позабюджетних цільових фондів складають один із інститутів фінансового права.

Сьогодні в Україні вивчення проблем правового регулювання централізованих позабюджетних цільових фондів є досить актуальним для науки фінансового права. Оскільки, до цього часу ці проблеми фундаментально не вивчались, то сьогодні невизначеність правового статусу даних фондів вимагає від науки фінансового права детального наукового дослідження.

^ Мета та завдання дослідження. Метою дослідження є визначення (на підставі комплексного аналізу) сфери фінансово-правового регулювання відносин, що виникають при формуванні, розподілі та використанні фінансових ресурсів централізованих позабюджетних цільових фондів, та розробка науково-обгрунтованих висновків та пропозицій щодо вдосконалення національного законодавства у цій сфері.

^ Досягнення зазначеної мети вимагає вирішення наступних завдань:

  • здійснити аналіз існуючих поглядів учених на природу централізованих позабюджетних цільових фондів;

  • визначити галузеву належність відносин, що виникають при формуванні, розподілі та використанні фінансових ресурсів централізованих позабюджетних цільових фондів;

  • визначити поняття та розкрити істотні риси, ознаки та особливості правового статусу централізованих позабюджетних цільових фондів як самостійної ланки фінансової системи;

  • здійснити класифікацію фондів грошових ресурсів;

  • визначити основні функції та повноваження централізованих позабюджетних цільових фондів;

  • вивчити зарубіжний досвід у сфері регулювання діяльності позабюджетних цільових фондів грошових ресурсів;

  • здійснити на підставі вивчення та аналізу діючого законодавства України розробку конкретних пропозицій щодо вдосконалення чинного законодавства в частині, що регулює діяльність централізованих позабюджетних цільових фондів.

^ Ступінь дослідженості теми дисертації. Необхідно зазначити, що в радянський період, при існуванні централізації фінансів у руках держави, питання про створення позабюджетних цільових фондів не піднімалось. Тому, у наукових роботах того часу питання щодо позабюджетних цільових фондів не досліджувалось. У 1997 році була опублікована робота Бекерської Д.А. [155], присвячена питанням правового регулювання позабюджетних коштів установ, що фінансуються з державного бюджету.

У сучасній українській фінансово-правовій науці проблеми правового регулювання централізованих позабюджетних цільових фондів не отримали достатнього наукового опрацювання.

Окремі аспекти правового режиму централізованих позабюджетних цільових фондів розглянуті в роботах по фінансовому праву Воронової Л.К., Кучерявенко М.П., Орлюк О.П., Нечай А.А., Хімічевої Н.І., Грачової Є.Ю, Крохіної Ю.О, Карасьової М.В. Однак до цього часу не існує комплексних фундаментальних праць, які б узагальнювали досвід функціонування цих важливих інститутів фінансового права і соціальної сфери життєдіяльності нашого суспільства.

При підготовці даної роботи важливе значення мали вивчення та використання автором праць вчених-економістів, котрі досліджували питання діяльності зазначених фондів: Т.М. Шевченко, Л.І. Василенко, Т.О. Масленникова, Г.О. Волощук, Ю.В. Пасічник, Н.В. Прямухіна, В.В. Ковальова, І.Д. Мацкуляка, О. Василика та багатьох інших.

Дослідження, які проводив автор, охоплюючи правові питання відносин у галузі функціонування централізованих позабюджетних цільових фондів в комплексі, разом з тим орієнтоване переважно на фінансово-правовий аспект аналізу.

Інформаційна база дослідження. Нормативною базою дисертації є національне законодавство України, що регулює діяльність централізованих позабюджетних цільових фондів, законодавство Російської федерації, США, Японії, Канади, Франції.

Емпіричну основу праці складало вивчення практики діяльності Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, Пенсійного фонду України, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності та Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

^ Об’єкт дисертаційного дослідження. Об’єктом дослідження є суспільні відносини, що виникають в процесі акумуляції, розподілу та витрачання грошових коштів централізованих позабюджетних цільових фондів, і які регулюються чинним законодавством України.

^ Предметом дисертаційного дослідження є правові норми, що регулюють відносини, які виникають при формуванні та використанні фінансових ресурсів централізованих позабюджетних цільових фондів, а також відносини, що виникають у результаті регулювання даними нормами зазначених суспільних відносин.

^ Методологічна основа дисертаційної роботи. При вирішенні поставлених завдань в дисертаційному досліджені використовувались наступні методи: діалектичний, системний, історичний, аналізу та синтезу, статистичний, порівняльно-правовий, логічний, метод тлумачення та інші.

Взаємопов’язане використання цих методів дало можливість всебічно дослідити предмет вивчення.

Теоретичною основою дослідження стали сучасні концепції теорії права, а також фінансового права та економічної науки.

^ Наукова новизна дисертаційного дослідження. Дана дисертація є першою спробою монографічного дослідження ролі та місця централізованих позабюджетних цільових фондів як фінансово-правового інституту в системі фінансового права.

Елементи наукової новизни проявляються в тому, що:

  • у дисертації вперше зроблено спробу комплексного дослідження даного фінансово-правового інституту;

  • у дослідженні робиться спроба систематизації чинної нормативно-правової бази з питань функціонування централізованих позабюджетних цільових фондів;

  • у дисертації обґрунтовується необхідність створення ефективної правової бази, яка б з певною деталізацією врегулювала весь спектр відносин з приводу діяльності централізованих позабюджетних цільових фондів.

У процесі проведення дослідження зроблені й обґрунтовані такі науково-теоретичні положення і висновки:

  • з огляду на відсутність нормативного закріплення поняття централізованих позабюджетних цільових фондів запропоновано наступне визначення: централізовані позабюджетні цільові фонди є самостійною ланкою фінансової системи і становлять відокремлені від бюджетної системи публічні фонди грошових ресурсів, які мають власні джерела формування та призначені для матеріального забезпечення чітко визначених публічних заходів. Визначення єдиного нормативного поняття дасть можливість більш чітко визначити правову природу позабюджетних цільових фондів;

  • розроблені критерії класифікації фондів грошових ресурсів;

  • обґрунтовано, що інститут публічних централізованих позабюджетних цільових фондів є інститутом особливої частини фінансового права, який об’єднує і врегульовує однорідну групу фінансових правовідносин з приводу мобілізації, розподілу та витрачання фінансових ресурсів централізованих позабюджетних цільових фондів;

  • запропоновано прийняття окремого закону, який би регулював правовий статус, порядок створення, діяльності та ліквідації централізованих позабюджетних цільових фондів. Запропоновано структурні елементи законопроекту «Про централізовані позабюджетні цільові фонди». Спеціальний закон повинен сконцентрувати та зосередити в собі весь спектр питань щодо функціонування централізованих позабюджетних цільових фондів. Законодавче закріплення фінансово-правових відносин у сфері акумуляції, розподілу та витрачання фінансових ресурсів централізованих позабюджетних цільових фондів забезпечить уникнення тих негативних наслідків, які є можливими за відсутності чіткого регулювання відносин в зазначеній сфері (нецільове використання коштів та інш.);

  • здійснено аналіз повноважень та функцій централізованих позабюджетних цільових фондів;

  • аргументовано позицію щодо доцільності об’єднання фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування (крім Пенсійного фонду України) у єдиний фонд соціального страхування;

  • запропоновано вдосконалення норм фінансового законодавства, зокрема, пропонується внести зміни до Закону України «Про систему оподаткування», в яких прояснити питання: чи залишиться фонд, що формується за рахунок добровільних внесків або інших платежів державним цільовим фондом.

У роботі сформульовано і ряд інших висновків та пропозицій.

^ Практичне значення та апробація результатів дослідження.

Практичне значення результатів дослідження полягає у тому, що вони можуть бути використані для подальших наукових досліджень щодо правового статусу централізованих позабюджетних цільових фондів, а також для вдосконалення чинного законодавства України у сфері акумулювання, розподілу та витрачання коштів централізованих позабюджетних цільових фондів.

Результати проведеного дослідження обговорювались на засіданні кафедри комерційного права факультету економіки, менеджменту та права Київського національного торговельно-економічного університету. Окремі положення дисертаційного дослідження доповідались автором на міжнародній науково-практичній конференції студентів та аспірантів «Правові проблеми сучасності очима молодих дослідників» (листопад 2001 року, Київський національний університет імені Тараса Шевченка); на міжнародній науково-практичній конференції «Проблеми фінансово-економічного розвитку підприємництва та малого бізнесу в Україні (регіональний аспект)» (квітень 2003 року, Буковинський державний фінансово-економічний інститут, Науково-дослідний фінансовий інститут при Міністерстві фінансів України, Інститут регіональних досліджень АН України, Чернівецька обласна державна адміністрація); на міжнародній конференції з питань пенсійного реформування «Пенсійне забезпечення в постсоціалістичних країнах: досягнення, помилки, завдання» (жовтень 2003 року, ПАДКО/Проект Агентства США з міжнародного розвитку).

Публікації. Результати дисертаційного дослідження опубліковані у наступних публікаціях:

1. Зайчук О.Б. Правові питання розвитку небанківського фінансового сектору в Україні // Проблеми законності. Республіканський міжвідомчий науковий збірник, випуск 64. – Харків: Національна юридична академія України, 2003р., С.103 – 109.

2. Зайчук О.Б. Правові засади діяльності Пенсійного фонду України // Право України. Юридичний журнал, № 8, - 2004р., С.49 – 53.

3. Зайчук О.Б. Правові основи функціонування Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань // Право України. Юридичний журнал, № 9, - 2004р., С.48 – 51.

4. Зайчук О.Б. Правове регулювання організації та діяльності Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття // Митна справа. Науково-аналітичний журнал, № 5 (35), вересень - жовтень 2004р., С.73 – 75.

5. Зайчук О.Б. Правовий режим централізованих цільових позабюджетних фондів України та зарубіжжя // Вісник господарського судочинства. Видання Вищого господарського суду України, № 3, 2004р., С.270 – 273.

6. Зайчук О.Б. Порядок правового забезпечення загальнообов’язкового державного соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань // Актуальні проблеми держави та права: збірник наукових праць (Одеська державна юридична академія)., Випуск 22. – Одеса: Юрид.літ., 2004р. – С.801 – 806.

Крім того дисертант брала участь у підготовці висновку щодо доцільності адаптації бюджетного законодавства України до законодавства Європейського Союзу № 22/299-1-22 від 15.07.2004р., який був підготовлений Інститутом законодавства Верховної Ради України на запит Комітету ВРУ з питань бюджету.

^ Структура дисертації. Дисертаційна робота складається із вступу, двох розділів, що поділені на підрозділи, висновку та списку літератури. Загальний обсяг роботи складає 238 сторінки, з яких 203 – основний зміст. Список використаних джерел – 367 найменувань.


Для заказа доставки работы воспользуйтесь поиском на сайте http://www.mydisser.com/search.html

  1   2   3   4   5   6

Схожі:

Вступ 1 висновки 10 вступ iconВступ 4 вступ 2 висновки 13 список використаних джерел 19

Вступ 1 висновки 10 вступ iconВступ 1 висновки 10 список використаних джерел 18 вступ
Громадянам України гарантується право на соціальний захист, яке включає, окрім іншого, І право на забезпечення у разі настання безробіття...
Вступ 1 висновки 10 вступ iconВступ 2 висновки 9
В дисертації здійснено теоретичне узагальнення І нове вирішення наукових завдань, що полягає у розробці основних теоретичних положень...
Вступ 1 висновки 10 вступ iconВступ 2 висновки 16 список використаних джерел 28 вступ
Сучасна Україна розвивається на конституційно визначених засадах демократичної, соціальної та правової держави. Проте така держава...
Вступ 1 висновки 10 вступ iconВступ 3
Висновки
Вступ 1 висновки 10 вступ iconВступ 2 висновки 11

Вступ 1 висновки 10 вступ iconВступ 2 висновки 13

Вступ 1 висновки 10 вступ iconВступ
Висновки
Вступ 1 висновки 10 вступ iconВступ 2 висновки 10

Вступ 1 висновки 10 вступ iconВступ 2 висновки 10

Додайте кнопку на своєму сайті:
Школьные материалы


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
nauch.com.ua
Головна сторінка