Всеукраїнський студентський архів




НазваВсеукраїнський студентський архів
Сторінка1/18
Дата08.04.2013
Розмір2.01 Mb.
ТипДокументы
nauch.com.ua > Философия > Документы
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   18

http://antibotan.com/ - Всеукраїнський студентський архів

П

С

ЕРЕДМОВА


истема підготовки спеціалістів вищої кваліфікації включає в себе два основні рівні: бакалаврський та магістерський. Крім цього, існує система післявузівської підготовки у формі аспірантури та докторантури. З часом процес уніфікації вищої освіти в Україні і пострадянському просторі внесе певні зміни в названу систему.

Філософські курси, як правило, належать до циклу світоглядних дисциплін загальноосвітнього характеру, які є обов’язковими на рівні бакалаврської підготовки економістів. Традиційно за ними також зберігається статус дисциплін, що входять до складу кандидатського мінімуму. Що стосується магістерської підготовки, то на цьому ступені економічної освіти створився, так би мовити, «філософський вакуум».

Це обумовлено, з одного боку, тим, що філософи «вичерпали» свій потенціал відповідними курсами і спецкурсами на рівні бакалаврської та аспірантської підготовки, а з другого — в системі магістерської підготовки було зроблено цілком виправданий ухил у бік спеціальної підготовки, який виключає й загальноосвітню. Інакше кажучи, повною мірою не враховується те, що магістерська дисертація (консультативний проект) — це види робіт науково-дослідного (аналітичного) характеру і вже з огляду на це вони мають відповідати критеріям науковості, мати філософсько-методологічний компонент.

Таким чином, бакалаврському ступеню підготовки кадрів повинні відповідати філософські курси пропедевтичного характеру, магістерському ступеню — філософські курси праксеологічного характеру, а ас-

пірантському рівню підготовки — філософські курси загальнометодологічного характеру. При цьому треба мати на увазі, що науково-дослідна діяльність має спиратися на різні філософські методології, які можуть виступати і в концеп­туальній формі.

Вивчення філософії студентами всіх форм навчання бакалаврського рівня підготовки здійснюється протягом одного семестру на першому курсі. Мета навчального курсу: дати уявлення про специфіку філософії як важливої форми суспільної свідомості, яка розкриває сутність світу, буття, їхнього взаємозв’язку та взаємовідношення, граничні основи буття світу і людини, створює передумови для раціонального осмислення людиною цілей і сенсу життя; показати роль філософії в життєдіяльності суспільства і особи як методологічної основи світогляду; ознайомити з історією філософської думки, зокрема в Україні, з досягненнями сучасної філософії; сприяти формуванню у студентів здібностей до логічного мислення, самостійного аналізу складних явищ соціокультурного життя, уміння пов’язувати загальнофілософські проблеми з вирішенням завдань економічної теорії і практики.

Концепція навчального посібника — тематично-персоніфі­кована, тобто передбачає висвітлення окремих інтелектуальних явищ у філософії (шкіл, напрямів, течій, рухів), у тому числі тематично об’єднаних, пов’язаних з розділами, присвяченими найвизначнішим мислителям в історії філософської думки.


^ 1. НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА КУРСУ
ФІЛОСОФІЇ ТА ТЕМАТИЧНІ ЗАВДАННЯ
ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ


1.1. Мета і завдання курсу

Дати уявлення про специфіку філософії як важливої форми суспільної свідомості, історичного типу світогляду; показати методологічну роль філософського знання в розумінні онтологічних, гносеологічних, аксіологічних і соціальних проблем буття; ознайомити з історією філософської думки, зокрема в Україні, з досягненнями сучасної філософії; сприяти формуванню у студентів здібностей до логічного мислення, самостійного аналізу складних явищ суспільного життя, уміння пов’язувати загальнофілософські проблеми з розв’язанням завдань економічної теорії і практики.

^ 1.2. Бюджет часу

Лекцій — 30 год.

Семінарських занять — 24 год.

Самостійна робота — 54 год.

Разом: 108 год.

1.3. Тематичний план теоретичного
(лекційного) курсу



п/п

Тематика лекцій

Кількість
годин

Тема 1

Предмет філософії

2

Тема 2

Філософія Стародавнього світу

2

Тема 3

Філософія Середньовіччя

2

Тема 4

Філософія Нового часу

2

Тема 5

Німецька класична філософія

2

Тема 6

Історія філософії України

4

Тема 7

Тенденції розвитку сучасної філософії

4

Тема 8

Проблеми систематизації філософського знання

2

Тема 9

Онтологія

2

Тема 10

Гносеологія

2

Тема 11

Соціальна філософія і філософська антропологія

4

Тема 12

Філософія і методологія соціального і економічного пізнання

2

Разом:

30




Схема

1.3.1. МОДУЛЬНА структура курсу філософії



^ 1.3.2. ЗМІСТ МОДУЛІВ

Модуль 1. Історія філософії

Тема 1. Предмет філософії

Філософія та світогляд. Світогляд і світовідчуття, світосприйняття і світорозуміння. Історичні типи світогляду: міф, релігія, науковий світогляд, філософський світогляд. Предмет філософії. Філософія як дослідження світоглядних проблем засобами раціонального мислення. Основне коло філософських питань. Основні теми філософських роздумів: світ і людина, сутність і зміст людського існування. Основне питання філософії. Головні напрями у філософії. Філософія та культура. Функції філософії: світоглядна, гносеологічна, методологічна, аксіологічна, прагматична та ін. Соціальна спрямованість філософського знання. Сутність загальнолюдських цінностей у філософії. Людина як найвища цінність. Місце й роль філософії у сучасному суспільному житті.

^ Тема 2. Філософія Стародавнього світу

Культурно-історичні передумови виникнення філософії. Передумови філософії у Стародавній Індії. Велична та епічна література про людину, її походження та існування. Релігійно-філо­софські вчення: джайнізм, чарвака, буддизм. Зародження філософії у Стародавньому Китаї. Конфуціанство та даосизм.

Своєрідність філософії Стародавньої Греції: досократичного, класичного, елліністичного та римського періодів античності. Вчення про буття (Мілетська школа). Вчення про рух (Елейська школа). Людина як міра усіх речей (Протагор). Самопізнання та належне існування (Сократ). Людина як мікрокосм, атомізм Де-мокріта. Платонізм та неоплатонізм. Космоцентризм античної міфології та антропоцентризм грецької просвіти. Софісти. Становлення античної діалектики. Арістотель як систематизатор античної філософії.

^ Тема 3. Філософія Середньовіччя

Розвиток християнства у Західній Європі. Апологетика, патрис­тика, схоластика. Суперечка про природу понять: реалізм і номі­налізм. Особливості західноєвропейської та східноєвропейської релігійної філософії. Мусульманська та іудейська культура і філософія (М. Маймонід, І. Гебіроль, Авіценна, Аверроес).

Вчення Фоми Аквінського про єдність душі і тіла, про двоїстість істоти, про співвідношення релігії, філософії і науки.

Філософія Відродження. Гуманізм та антропоцентризм. Натурфілософія Відродження; пантеїзм; повернення до первісного розуміння сутності діалектики. Геліоцентризм і вчення про нескінченність Всесвіту (Дж. Бруно, М. Кузанський).

Реформація, її ідеї (Т. Мюнцер, М. Лютер, Ж. Кальвін).

^ Тема 4. Філософія Нового часу

Наукова революція XVII ст. (І. Ньютон) і проблема методу пізнання у філософії (Ф. Бекона, Р. Декарта). Емпіризм і раціоналізм (Дж. Локк, Дж. Берклі, Д. Юм, А. Декарт, Б. Спіноза, Г. Лейб­ніц). Створення механічно-матеріалістичної картини світу. Понят­тя субстанції у філософії Б. Спінози. Монадологія Г. Лейбніца.

Проблема людини у філософії Просвітництва (Монтеск’є, Ф. Вольтер, Ж.-Ж. Руссо). Французький матеріалізм, його розуміння людини і суспільства (Ж. Ламетрі, К.-А. Гельвецій, П. Голь­бах, Д. Дідро).

^ Тема 5. Німецька класична філософія

Місце німецької класичної філософії в історії філософської думки. Філософські позиції І. Канта. Філософська система І. Фіхте. Суб’єктивна діалектика. Філософія тотожності Ф. Шел­лінга. Г. Гегель, його філософська система та метод. Антро­пологічний матеріалізм Л. Фейєрбаха. Німецька класична філо­софія і сучасне бачення світу.

^ Тема 6. Історія філософії України

Становлення й розвиток світогляду давніх слов’ян: давньо-слов’янська міфологія, запровадження християнства. Філософська думка періоду етнокультурної катастрофи. Становлення філософії українського духу в Києво-Могилянській академії. Г. С. Ско­ворода — фундатор філософії українського кордоцентризму. Ук­раїнський романтизм (М. Гоголь, М. Костомаров, П. Куліш та ін.). Філософські ідеї Т. Шевченка. Академічна філософія (С. Гогоць­кий, П. Юркевич, В. Лесевич, О. Гіляров та ін.). Соціально-філософські погляди Л. Українки, П. Грабовського, М. Коцюбин­ського, М. Драгоманова, І. Франка, В. Антоновича. Філософія періоду відродження українського духовного життя (В. Винничен­ко, М. Грушевський, В. Зеньковський та ін.). Філософія націо­нальної самобутності (Д. Донцов, В. Липинський, І. Лисяк-Руд­ницький та ін.). Філософська спадщина Д. Чижевського. Філософія України в радянський період. Розробка філософських проблем у сучасній Україні.

^ Тема 7. Тенденції розвитку сучасної філософії (XX cm.)

Плюралізм течій сучасної філософії. Критичний перегляд прин­ципів і традицій класичної філософії кінця XIX—початку
XX ст. Захист і оновлення класичних філософських традицій: неотомізм (Ю. Бохенський, Ж. Мартін, Т. де Шарден), неокан­тіанство (О. Лібман, Г. Коген), неогегельянство (Б. Кроче, Ж. Іп­політ, Дж. Ройс).

Філософські погляди К. Маркса, Ф. Енгельса, В. І. Леніна: проб­леми буття-мислення, матерії-свідомості, матеріального-ідеаль­ного, діалектики, відчуження, матеріалістичного розуміння істо­рії, комуністичного ідеалу.

Проблема раціонального та ірраціонального. Ірраціоналістичний і містичний підхід у філософському аналізі (А. Шопенгауер, Ф. Ніц­ше, В. Дільтей). Філософські проблеми психоаналізу (З. Фрейд, К. Г. Юнг, Е. Фромм).

«Екзистенціальна філософія» та її різновиди (С. К’єркегор, М. Хайдеггер, А. Камю, Ж.-П. Сартр, К. Ясперс). Життя і смерть, сенс існування, проблема свободи.

Проблема знання і мови у філософії. Неопозитивізм (Л. Вігтен­штейн, Р. Карнап, Б. Рассел), структуралізм (К. Леві-Строс, М. Фуко), герменевтика (Г. Гадамер, П. Ріккерт, Т. Кун). Г. Маркузе й «нові ліві». Постпозитивізм (К. Поппер, І. Лакатош, П. Фейєрабенд).

^ Модуль 2. Система філософії

Тема 8. Проблема систематизації філософського знання

Сучасні уявлення про філософію. Концепція походження і конструювання філософських систем. Діалектика як теорія систем. Класична і некласична філософія. Філософія і філософствування. Закони та категоріальний апарат філософії. Типологія філософських систем. Філософія як об’єкт пізнання.

^ Тема 9. Онтологія

Філософський зміст проблеми буття. Основні форми буття. Буття людини як фундаментальна проблема філософії. Суспільне та індивідуальне буття. Буття речей, процесів і станів природи. Матерія і свідомість. Основні форми існування матерії. Проблема єдності світу. Сутність та структура свідомості. Діалектика та її альтернативи. Закони і категорії діалектики. Принципи діалектики. «Негативна діалектика». Метафізика як наука і метод. Інтуїтивізм. Еволюціонізм. Софістика і еклектика.

^ Тема 10. Гносеологія

Пізнання як відображення. Суб’єкт і об’єкт пізнання. Основні принципи теорії пізнання та багатовимірність його форм. Особливості пізнання природного, соціокультурного і духовного світу людини. Пізнання і творчість. Проблеми істини. Об’єктивність істини. Абсолютна та відносна істина. Конкретність істини. Істина й цінність. Сучасні концепції істини. Критерії істини.

^ Тема 11. Соціальна філософія і філософська антропологія

Особливості філософського пізнання суспільства і людини. Роль соціального пізнання в історії. Специфіка предмета соціальної філософії. Співвідношення предметів соціальної філософії та інших гуманітарних наук. Головні категорії соціальної філософії. Суспільство як система, що само розвивається. Спадковість ідей суспільного розвитку в контексті класових і загальнолюдських пріоритетів. Історичний генезис теоретичних обгрунтувань сутності суспільного поступу: діалектично-матеріалістична концепція, соціологічна, феноменологічно-герменевтична, технократична, моральна, культурологічна та ін.

Суб’єкти суспільного розвитку: індивіди та соціальні спільноти. Особистість у вимірах філософського аналізу. Матеріальні аспекти розвитку суспільства. Соціально-політична сфера. Духовне життя сус­пільства. Відчуження як фактор, що зумовлює однобічний розвиток людини. Аксіологія і сучасність. Концепції майбутнього людства.

^ Тема 12. Філософія і методологія соціального
і економічного пізнання


Типологія філософських і методологічних проблем науки. Тенденції розвитку загальної методології та філософії науки. Методологія як стиль мислення. Рівні методології. Основні методи наукового пізнання. Форми наукового пізнання. Структура емпіричного та теоретичного рівнів знання. Логіка соціального та економічного пізнання. Етика та праксеологія науки. Економіка й мораль. Методологія і логіка соціального та економічного пізнання: марксистська, неопозитивістська, феноменологічна, герменевтична, прагматична, екологічна, синергічна та ін.
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   18

Схожі:

Всеукраїнський студентський архів iconВсеукраїнський студентський архів

Всеукраїнський студентський архів iconВсеукраїнський студентський архів

Всеукраїнський студентський архів iconВсеукраїнський студентський архів

Всеукраїнський студентський архів iconВсеукраїнський студентський архів

Всеукраїнський студентський архів iconВсеукраїнський студентський архів

Всеукраїнський студентський архів iconВсеукраїнський студентський архів

Всеукраїнський студентський архів iconВсеукраїнський студентський архів

Всеукраїнський студентський архів iconВсеукраїнський студентський архів

Всеукраїнський студентський архів iconВсеукраїнський студентський архів

Всеукраїнський студентський архів iconВсеукраїнський студентський архів

Додайте кнопку на своєму сайті:
Школьные материалы


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
nauch.com.ua
Головна сторінка