1. в яких ситуаціях життя людини неодмінно стикається із світоглядними питаннями? Що це за питання, в чому ви вбачаєте їх важлрївість? Наведіть приклади




Назва1. в яких ситуаціях життя людини неодмінно стикається із світоглядними питаннями? Що це за питання, в чому ви вбачаєте їх важлрївість? Наведіть приклади
Сторінка1/11
Дата28.05.2013
Розмір1.04 Mb.
ТипДокументы
nauch.com.ua > Физика > Документы
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11
1. В яких ситуаціях життя людини неодмінно стикається із світоглядними
питаннями? Що це за питання, в чому ви вбачаєте їх важлрївість? Наведіть приклади.


Основні світоглядні питання:

Світогляд – це сукупність узагальнених уявлень людини про себе, світ, свої взаємини із світом, про своє місце в світі та своє життєве призначення. Ясно, що світогляд – не просто знання, а деяке інтегральне духовне утворення, оскільки: а) він повинен надавати людині не поглиблені знання про закони тих чи інших сфер реальності, а знання разом із оцінкою, відношенням; б) предмет світогляду – відношення “людина – світ” постає майже неозорим, безмежним і тому до певної міри невизначеним. Звідси і випливає те, що світогляд ніби синтезує цілу низку інтелектуальних утворень, таких як знання, бажання, інтуїцію, віру, надію, життєві мотиви, мету та ін. Через це складовими світогляду постають: погляди, переконання, принципи, ідеали, цінності, вірування, життєві норми та стереотипи. Якщо ми хочемо дізнатися про світоглядні уявлення того чи іншого народу, або й окремої людини, ми повинні спробувати виявити, пізнати та зрозуміти саме це. За своїми функціями світогляд постає такою формою духовного засвоєння світу, яка покликана інтегрувати людину у світ, надати їй найперших життєвих орієнтирів, подати дійсність у її людських вимірах та виявленнях. Як вже відзначалося, досить часто формування світогляду відбувається стихійно: людина народжується, входить у життя і засвоює через батьків, оточення, соціальні зв’язки у світоглядні уявлення, і світоглядні переконання. Більше того, людина інколи навіть не знає про існування світогляду, проте у деяких ситуаціях життя уникнути зустрічі з ними просто неможливо. Загалом подібні ситуації називають екстремальними, тобто крайніми, такими, що вимагають від людини кардинальних невідкладних рішень; це може бути ситуація, коли людину ставлять на межу життя та смерті, коли вона змушена брати на себе відповідальність за життя інших людей та ін. Але світоглядні питання можуть поставати перед людиною і у більш простих та буденних ситуаціях, наприклад, коли йдеться про виховання дітей, неодмінно постають питання, чому вчити дитину, які якості прищеплювати їй насамперед; інколи, коли заходить мова про оцінку дій якоїсь людини, часто звучать слова “Людина не повинна так робити”, тобто при цьому керуються загальними уявленнями про те, якою повинна бути людина, що гідно її, а що не гідно.

^ 2. Поясніть, чому і в якому сенсі світогляд постає загальнолюдським явищем. Назвіть основні складові світогляду.

Світогляд – це сукупність узагальнених уявлень людини про себе, світ, свої взаємини із світом, про своє місце в світі та своє життєве призначення. Ясно, що світогляд – не просто знання, а деяке інтегральне духовне утворення, оскільки: а) він повинен надавати людині не поглиблені знання про закони тих чи інших сфер реальності, а знання разом із оцінкою, відношенням; б) предмет світогляду – відношення “людина – світ” постає майже неозорим, безмежним і тому до певної міри невизначеним. Звідси і випливає те, що світогляд ніби синтезує цілу низку інтелектуальних утворень, таких як знання, бажання, інтуїцію, віру, надію, життєві мотиви, мету та ін. Через це складовими світогляду постають: погляди, переконання, принципи, ідеали, цінності, вірування, життєві норми та стереотипи. Якщо ми хочемо дізнатися про світоглядні уявлення того чи іншого народу, або й окремої людини, ми повинні спробувати виявити, пізнати та зрозуміти саме це. Світогляд в цілому постає загальнолюдським явищем, тобто він є притаманним кожній людині у її нормальному стані; ясно, що ми не можемо вести розмову про світогляд новонароджених дітей, а також душевнохворих людей чи людей із серйозними психічними відхиленнями від норми. Але саме загальнолюдський характер світогляду зумовлює й його надзвичайно велику різноманітність, адже люди дуже по різному уявляли та уявляють собі і світ, і себе самих. Якщо б ми поставили собі завданням перерахувати основні види світогляду, нам, напевне, знадобилося б багато часу, тому й виникає потреба у типологізації світогляду. Типологія світогляду – це не просте перерахування його можливих видів, а, перш за все, виділення типових ознак, за якими та на основі яких пізніше здійснюється класифікація основних видів світогляду. Тобто, типологія постає у порівнянні із простим переліком більш містким та логічно виправданим способом ознайомлення із світоглядом з метою його подальшого докладнішого вивчення. За будовою розрізняють світогляд цілісний, фрагментарний, внутрішньо злагоджений, суперечливий; за ступенем адекватності сприйняття дійсності – реалістичний, фантастичний, викривлений та адекватний дійсності; за ставленням до визнання існування вищих сутностей – релігійний, скептичний, агностичний та атеїстичний. Дуже поширеною є також типизація світогляду за ознакою соціальних станів та верст суспільства, за культурно-історичними регіонами та ін. Кожна людина, що вивчає філософію та цікавиться світоглядними питаннями може додати до наведеної типології світогляду свої додаткові ознаки та вивести на їх основі інші види світогляду. Корисним заняттям було б спробувати охарактеризувати власний світогляд хоча б тому, що це дасть можливість зрозуміти, що це зробити не просто і не легко.

^ 3. Чим обумовлена людська потреба в світогляді. Які функції виконує світогляд в житті людини. Чим зумовлену необхідність філософського світогляду?

Світогляд – це сукупність узагальнених уявлень людини про себе, світ, свої взаємини із світом, про своє місце в світі та своє життєве призначення. Ясно, що світогляд – не просто знання, а деяке інтегральне духовне утворення, оскільки: а) він повинен надавати людині не поглиблені знання про закони тих чи інших сфер реальності, а знання разом із оцінкою, відношенням; б) предмет світогляду – відношення “людина – світ” постає майже неозорим, безмежним і тому до певної міри невизначеним. Звідси і випливає те, що світогляд ніби синтезує цілу низку інтелектуальних утворень, таких як знання, бажання, інтуїцію, віру, надію, життєві мотиви, мету та ін. Через це складовими світогляду постають: погляди, переконання, принципи, ідеали, цінності, вірування, життєві норми та стереотипи. Якщо ми хочемо дізнатися про світоглядні уявлення того чи іншого народу, або й окремої людини, ми повинні спробувати виявити, пізнати та зрозуміти саме це. За своїми функціями світогляд постає такою формою духовного засвоєння світу, яка покликана інтегрувати людину у світ, надати їй найперших життєвих орієнтирів, подати дійсність у її людських вимірах та виявленнях. Як вже відзначалося, досить часто формування світогляду відбувається стихійно: людина народжується, входить у життя і засвоює через батьків, оточення, соціальні зв’язки у світоглядні уявлення, і світоглядні переконання. Більше того, людина інколи навіть не знає про існування світогляду, проте у деяких ситуаціях життя уникнути зустрічі з ними просто неможливо. Загалом подібні ситуації називають екстремальними, тобто крайніми, такими, що вимагають від людини кардинальних невідкладних рішень; це може бути ситуація, коли людину ставлять на межу життя та смерті, коли вона змушена брати на себе відповідальність за життя інших людей та ін. Але світоглядні питання можуть поставати перед людиною і у більш простих та буденних ситуаціях, наприклад, коли йдеться про виховання дітей, неодмінно постають питання, чому вчити дитину, які якості прищеплювати їй насамперед; інколи, коли заходить мова про оцінку дій якоїсь людини, часто звучать слова “Людина не повинна так робити”, тобто при цьому керуються загальними уявленнями про те, якою повинна бути людина, що гідно її, а що не гідно.

^ 4. Які функції у житті людини виконує світогляд? В чому полягає його необхідність
для людини?


Серед функцій філософії найперше значення мають такі:

- світоглядна: філософія допомагає людині знайти й обґрун­тувати свої життєві орієнтири, з'ясувати зміст і значення життєвих пріоритетів та цінностей;

- пізнавальна: завдяки дослідженню загальних проблем пізнання філософія озброює людину орієнтирами в пізнавальній діяльності, критеріями та ознаками правильного руху на шляху до надійних, достовірних знань;

- логічна: філософія сприяє формуванню культури людського мислення, виробленню критичної неупередженої позиції у міжіндивідуальних та соціально-культурних діалогах;

- соціально-адаптивна: філософія допомагає зорієнтуватися у складних, строкатих, розмаїтих проявах суспільного життя і виробити власну соціальну позицію;

- виховна: філософія прищеплює інтерес і смак до самовиховання, сприяє посиленню потягу людини до самовдосконалення, творчого підходу до життя, пошуку життєвих сенсів.

^ 5.На яких засадах проводять типологію світогляду? Якою мірою можна вважати світоглядом мистецтво? Релігію? Філософію?

Типологія світогляду – виділення типових ознакза якими здійснюється класифікація основних типів світогляду. Типологія полягає у порівнянні із простим переліком більш містким та логічним виправданим способом ознайомлення зі світоглядом з метою його подальшого докладнішого вивчення.

Світогляд прийнято класифікувати за носієм(за рівнем світобачення та усвідомлення, за історичними епохами, за морально-ціннісними орієнтирами)::: індивідуальний(усвідомлений, архаїчний, егоїстичний), колективний(неусвідомлений, античний, альтруїстичний), груповий(частково усвідомлений, середньовічний, гуманістичний), національний(буденний, ренесансний, антигуманний), релігійний(на засадах наукових знань, світогляд ХХст., цинічний).

ФІЛОСОФІЯ, РЕЛІГІЯ, МИСТЕЦТВО - за Г.Гегелем, три основні форми людської духовно-практичної діяльності, які фіксують три основні властивості людського інтелекту: філософія (і наука) уособлюють здатність розуміти, мистецтво -- здатність переживати дійсність, релігія — здатність відчувати спорідненість людського духу з фундаментальними початками буття.Важливо відзначити й те, що філософія і мистецтво надають суттєвої ваги людському самовідчуттю та інтуїції, проте розходяться вони у тому, що філософія постає розумовим осягненням світу, а мистецтво подає його через почуття та переживання. Вихідною формою думки для філософії є поняття, а вихідною формою художньої творчості постає художній образ. Мистецтво до того ж надає вирішального значення уяві як творця, так і тої людини, яка сприймає його твори, а тому воно зображує дійсність із значною долею умовності, хоча ця умовність постає своєрідним способом проникнення у глибини процесів дійсності. Нарешті, філософію та релігію споріднює те, що вони постають різновидами світогляду, тобто те, що вони надають людині найважливіші життєві орієнтири. Обидві вони також претендують на роль життєвого наставництва, проте релігія базується на вірі, тобто на безумовному сприйнятті певних положень (догм) у якості істинних, у той час як філософія, базуючись на дискурсивному усвідомленому мисленні, намагається усе розглядати критично та доводити те, що розглядається, до рівня розуміння. До того ж релігія – це не лише ідеї та погляди, а й соціальний інститут, певні ритуали і навіть певний спосіб життя; філософія ж була та залишається інтелектуальною формою світоосмислення. Філософія залишає на вирішення самої людини питання про те, з чим вона погодиться, із чим – не погодиться та, врешті, як саме буде потім вирішувати свої життєві питання. Отже, філософія постає безумовно своєрідною, особливою формою людського світоосмислення, формою, яка не дублює інші напрями та форми інтелектуальної діяльності. Вона сприяє людському розумовому розвитку та життєвлаштуванню, постаючи та лишаючись при цьому суто людською справою і до певної міри показчиком того, чого саме досягла людина на певний момент свого історичного самоздійснення. Філософія є насамперед концептуальним вираженням світоглядних проблем. Як особлива сфера духовної культури, вона не зводиться до інших подібних сфер та напрямів, а доповнює і розвиває їх. Філософське знання розкриває реальний та духовний світ людини в їхньому взаємозв'язку та розвитку, має вільний, критичний, проблемний і творчий характер.

^ 6. Окресліть характерні риси міфологічного світогляду та поясніть причини
підвищеного інтересу до міфології в наш час.


Історично першою формою світогляду прийнято вважати міфологію (від грецьких слів: перекази, оповіді, слово, учення) – розповіді або переповідання про богів, першопредків, початкові події світу та ін. На перший погляд може здаватися, що міфи – це казки, щось вигадане, фантастичне. Проте для давньої, архаїчної людини міф був єдиною та всеохоплюючою формою світосприйняття. Найпершою особливістю міфологічної свідомості був її синкретизм - “злиття всього із усім”; і справді, в міфі неможливо відокремити натуральне від символічного, реальне від фантастичного, наявне від бажаного, духовне від природного, людське від нелюдського, зло від добра та ін. Через це міф володів такою формою цілісності, яка для інших форм свідомості постає майже неможливою. Окрім того міф для носіїв міфологічної свідомості поставав не думкою чи розповіддю, а самою реальністю, тобто міф мав таку характеристику, яку у деяких видах мистецтвознавства називають “зникненням ефекту рамки” (або “екрану”): коли ми в захопленні від картини чи від кіно, ми можемо на певну мить забути про екран, не бачити рамки, а повністю зануритись у той зміст, якій вони нам несуть, можемо навіть щось вигукувати, жестикулювати. Для людини міфологічної свідомості не існувало окремо дійсності, а окремо – міфу як розповіді про дійсність; ні, міф і був єдиною та єдино можливою дійсністю. Особливою силою володіло в міфі слово, оскільки воно також розглядалось як певний вид реальності, навіть, як ключ, відмичка до проникнення у особливу реальність; виголосити слово дорівнювало тому, щоб заволодіти сутністю речі. Через це міфи зберігались, передавались незмінними та недоторканими із покоління у покоління. Міф інколи називають “машиною для знищення часу”, оскільки і справді час над ним ніби не владний.
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11

Схожі:

1. в яких ситуаціях життя людини неодмінно стикається із світоглядними питаннями? Що це за питання, в чому ви вбачаєте їх важлрївість? Наведіть приклади icon1. в яких ситуаціях життя людини неодмінно стикається з світоглядними...
Світогляд сукупність узагальнених уявлень людини про світ, місце людини у світі, підвалини людських взаємин із світом, що виконують...
1. в яких ситуаціях життя людини неодмінно стикається із світоглядними питаннями? Що це за питання, в чому ви вбачаєте їх важлрївість? Наведіть приклади icon1. В яких ситуаціях життя людини неодмінно стикається з світоглядними...
В яких ситуаціях життя людини неодмінно стикається з світоглядними питаннями? Що це за питання, в чому ви бачите їх важливість?
1. в яких ситуаціях життя людини неодмінно стикається із світоглядними питаннями? Що це за питання, в чому ви вбачаєте їх важлрївість? Наведіть приклади iconВ яких ситуаціях життя людини неодмінно стикається із світоглядними питаннями?
Поясніть, чому І в якому сенсі світогляд постає загальнолюдським явищем. Назвіть основні складові світогляду
1. в яких ситуаціях життя людини неодмінно стикається із світоглядними питаннями? Що це за питання, в чому ви вбачаєте їх важлрївість? Наведіть приклади iconЩо це за питання, в чому ви вбачаєте їх важливість?
...
1. в яких ситуаціях життя людини неодмінно стикається із світоглядними питаннями? Що це за питання, в чому ви вбачаєте їх важлрївість? Наведіть приклади iconПравознавство (практичний курс) Білет 1
Наведіть приклади ситуацій, в яких особа звер­тається по юридичну допомогу до представників різних юридичних професій
1. в яких ситуаціях життя людини неодмінно стикається із світоглядними питаннями? Що це за питання, в чому ви вбачаєте їх важлрївість? Наведіть приклади iconЯкі елементи в художній літературі називають елементами «життя І смерті»?
Чи можуть існувати сполуки двох елементів а І в, які мають склад АхВу І ауВх? Якщо такі сполуки існують, наведіть приклади І розкажіть...
1. в яких ситуаціях життя людини неодмінно стикається із світоглядними питаннями? Що це за питання, в чому ви вбачаєте їх важлрївість? Наведіть приклади iconСпілкування це невід’ємна складова нашого життя. Всі люди відчувають...
А чому? Звичайно хтось може відповісти, що це лише необхідність І нічого більше. Тоді чому з деякими людьми нам більш приємно спілкуватись,...
1. в яких ситуаціях життя людини неодмінно стикається із світоглядними питаннями? Що це за питання, в чому ви вбачаєте їх важлрївість? Наведіть приклади iconПочатковий рівень. Кожне правильно виконане завдання оцінюється в один бал
Дайте визначення антитези й наведіть приклади її використання у баладі різних
1. в яких ситуаціях життя людини неодмінно стикається із світоглядними питаннями? Що це за питання, в чому ви вбачаєте їх важлрївість? Наведіть приклади iconЗразок Завдання для І етапу Всеукраїнської учнівської олімпіади з географії
Поясніть, як залежить клімат прибережних територій від океанічних течій. Наведіть конкретні приклади
1. в яких ситуаціях життя людини неодмінно стикається із світоглядними питаннями? Що це за питання, в чому ви вбачаєте їх важлрївість? Наведіть приклади icon„Теорія походження релігії та християнські віровчення”
Якщо ми хочемо досконало знати якесь явище чи річ, ми неодмінно поставимо питання: звідки, чому, як І коли вони виникли І, лише одержавши...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Школьные материалы


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
nauch.com.ua
Головна сторінка