Урок Між «захватом»




НазваУрок Між «захватом»
Сторінка14/20
Дата15.04.2013
Розмір2.04 Mb.
ТипУрок
nauch.com.ua > Физика > Урок
1   ...   10   11   12   13   14   15   16   17   ...   20

^ Вірш Ш.Бодлера «Альбатрос» французькою мовою

L’Albatros
Souvent, pour s’amuser, les homes d’equipage

Prennent des albatross, vastes oiseaux des mers,

Qui suivent, indolents compagnons de voyage,

Le navire glissant sur les gouffres amers/
A peine les ont-ils deposes sur les planches,

Que cer rois de lazur, maladroits et honteux,

Laissent piteusement leurs grandesailes blanches

Comme des avirons trainer a cote d’eux.
Ce voyageur aile, comme il est gauche et veule!

Lui, naguere si beau, qu’il est comique et laid!

L’un agace son bec avec un brule – ueule,

L’autre mime, en boitant, l’infirme qui volait!
Le Poete est semblable au prince des nuees

Qui hante la tempete et se rit de l’archer;

Exile sur le sol au milieu des huees,

Ses ailes de geant l’empechent de marcher.

^ Переклад Дмитра Павличка

Альбатрос

Буває, моряки піймають альбатроса,

Як заманеться їм розваги та забав.

І дивиться на них король блакиті скоса –

Він їхній корабель здалека проводжав.
Ходити по дошках природа не навчила –

Він присоромлений, хода його смішна.

Волочаться за ним великі білі крила,

Як весла по боках розбитого човна.
Незграба немічний ступає клишоного;

Прекрасний в небесах, а тут – як інвалід!..

Той – люльку в дзьоб дає, а той сміється з нього,

Каліку вдаючи, іде за птахом вслід!
Поет, як альбатрос – володар гроз та грому,

Глузує з блискавиць, жадає висоти,

Та, вигнаний з небес, на падолі земному

Крилатий велетень не має змоги йти.
Коментар до перекладу О. Ніколенко:

Дмитро Павличко – поет, перекладач, знавець світового і вітчизняного письменства, один із найцікавіших представників літературного покоління другої половини XX ст. Порушуючи у своїх віршах важливі філософські проблеми, Д. Павличко й у своїй перекладацький діяльності тяжіє до лірики, сповненої складних питань буття. Мабуть, тому Бодлер був одним із його улюблених поетів. Д. Павличко переклав більшість віршів збірки «Квіти Зла». У перекладах відчуваються особливості власної творчої манери українського поета: схильність до роздумів, поетика контрастів, активне ліричне «я», глибокий психологізм, символічність образів тощо. Павличко чимало зробив для розробки теорії і практики сонета, надавши цьому жанру особливої гнучкості та філософської насиченості на українському ґрунті. Відомою є його антологія «Світовий сонет» (1983), куди увійшли й сонети Бодлера.

Образ бодлерівського альбатроса близький світосприйняттю Д.Павличка. Він завжди стверджував високу місію поета і поезії у світі, хоча й усвідомлював трагізм життя митця у реальності. Втім, у його перекладі героя твору, альбатроса, попри скрутні обставини, не можна вважати переможеним. Він справді „володар гроз та грому”. І навіть добре знаючи про драматизм долі поета „на падолі земному”, перекладач слідом за Бодлером проголошує перемогу духовного начала над земним.



Переклад М. Терещенка

Альбатрос

Щоб їм розважитись, веселий гурт матросів

Серед нестримних вод розбурханих морів

Безпечно ловить птиць, величних альбатросів,

Що люблять пролітать слідами кораблів.
На палубу несуть ясних висот владику.

І сумно тягне він приборкане крило,

Що втратило колишню міць велику,

Мов серед буйних вод поламане весло.
Мандрівник зборканий знесилено ступає!

Пловець повітряний незрабний і смішний!

Той тютюновий дим у дзьоб йому пускає,

А цей, дратуючи, кульгає, мов кривий.
Поет подібний теж до владаря блакиті,

Що серед хмар летить, мов блискавка в імлі.

Але, мов у тюрмі, в юрбі несамовитій

Він крила велетня волочить по землі.
Коментар до перекладу О. Ніколенко:
Михайло Терещенко – відомий український перекладач XX ст. Здобув загальне визнання перекладами з різних мов, а особливо французької поезії. „Гідним пошани трудом” назвав М. Рильський антологію французької поезії, перекладену М. Терещенком, яка вийшла у двох томах під назвою „Сузір’я французької поезії” (1971). В антології достойне місце посідають поезії Бодлера. Їх переклади, виконані М. Терещенком, досить близькі до тексту оригіналу і відзначаються особливою вишуканістю форми. Перекладач майстерно володіє всіма барвами українського слова, вдало відшукуючи відповідники французьким тропам і фігурам. Це яскраво підтверджує терещенківський переклад „Альбатроса”. Особливо виразним постає збірний образ матросів – натовпу, протиставленого творчій особистості. Українські слова „гурт”, „юрба несамовита” якнайкраще розкривають конфлікт митця зі світом й усім людством. Замкненість, обмеженість людського світу підкреслюється й словом „тюрма”. Втім перекладач утверджує силу генія митця, його здатність надихати, освітлювати духовним світлом навколишню дійсність. Це ідея передається порівнянням: „Поет подібний теж до владаря блакиті, що серед хмар летить, мов блискавка в імлі”, що цілком відповідає оригіналу”.



Переклад Івана Драча

Альбатрос

Буває, пливучи дорогами морськими,

Аби розвіятись, полюють моряки

На альбатросів тих, що в вишині над ними

Серед блакиті й хмар пливуть віддалеки.
Коли на палубу вже люта сила збила,

Король небес, що знав всі грози без числа,

Волочить важко так свої великі крила,

Мов сніжно-білі два розкинуті весла.
Крилатий мандрівник – який незграба в рухах,

В польоті буйнокрил – каліка на ногах!

Ще й дражняться – той в дзьоб йому із люльки дмуха,

А той, глузуючи, кульгає, ніби птах!
Поете! Князю хмар твоя подібна сила,

Між блискавок ти свій у грозовій імлі;

Але під шал образ перешкожають крила

Тобі, вигнанцеві, ступати по землі.
Іван Драч – видатний український поет, перекладач, громадський діяч. Його переклади відзначаються особливо виразністю, присутністю емоційного ліричного „я”. Він уміє знайти незвичні словосполучення, промовисті деталі, які в різних варіаціях набувають значення символів. У зробленому І. Драчем перекладі бодлерівського „Альбатроса” привертає увагу підкреслений повтор слів зі спільним коренем: „крила”, „крилатий мандрівник”, „в польоті буйнокрил”, „великі крила”, „перешкоджають крила”, „крилатість” альбатроса уособлює політ фантазії митця, нестримний політ творчої уяви, який Бодлер (а разом з ним і І. Драч) ставить понад усе. Наголошуючи на білому кольорі, чистоті крил птаха („мов сніжно-білі два розкинуті весла”), перекладач намагається донести до читача духовне світло мистецтва, його здатність освітлювати навколишню дійсність. У перекладі І. Драча значно посилене модерне начало твору. Вживання словосполучень „король небес”, „князь хмар” сприяє утвердженню сили духу особистості, її переваги над буденним життям.



Переклад Елліса (Л.Л. Кобилинського) російською мовою

Альбатрос

Чтоб позабавиться в скитаниях унылых,

Скользя над безднами морей, где горечь слёз,

Матросы ловят птиц морских ширококрылых,

Их вечных спутников, чьё имя альбатрос.
Тогда на палубе, распластанный позорно,

Лазури гордый царь два белые крыла

Влачит беспомощно, неловко и покорно,

Как будто на мели огромных два весла.
Как жалок ты теперь, о странник окрылённый!

Прекрасный – миг назад, ты гадок и смешон!

Тот сует свой чубук в твой клюв окровавленный;

Другой смешит толпу; как ты, хромает он.
Поэт, вот образ твой!.. Ты – царь за облаками;

Смеясь над радугой, ты буре вызов шлёшь! –

Простёртый на земле, освистанный шутами,

Ты исполинских крыл своих не развернёшь!
Коментар О. Ніколенко:

Елліс (псевдонім Л.Л. Кобилинського) – російський перекладач початку XX ст. Вважається, що його переклад „Квітів Зла” (1908) є найточнішим і якнайкраще відповідає тексту оригіналу. У перекладі „Альбатроса” Елліс зберіг основні домінанти бодлерівського вірша: спійманий альбатрос і матроси, які знущаються з нього, пряме порівняння поета з альбатросом, романтичні образи неба, бурі, моря. Перекладач намагається приховати власне „Я”, бо вважає, що на першому місці мають бути сам Бодлер: його авторське бачення поетичної картини. Мабуть, тому переклади Елліса високо оцінив російський читач початку XX ст. Через цього перекладача російська читацька аудиторія змогла повною мірою відчути особливості художнього світу французького модерніста.



Переклад Дмитра Мережковського

Альбатрос

Во время плаванья, когда в толпе матросов

Случается поймать над бездною морей

Огромных белых птиц, могучих альбатросов,

Беспечных спутников отважных кораблей, –
На доски их кладут: и вот, изнемогая,

Труслив и неуклюж, как два больших весла,

Влачит недавний царь заоблачного края

По грязной палубе два трепетных крыла.
Лазури гордый сын, что бури обгоняет,

Он стал уродливым, и жалким, и смешным,

Зажженной трубкою матрос его пугает

И дразнит с хохотом, прикинувшись хромым.
Поэт, как альбатрос, отважно, без усилья,

Пока он в небесах, витает в бурной мгле,

Но исполинские, невидимые крылья

В толпе ему ходить мешают по земле.
Коментар О. Ніколенко:

Вплив Ш. Бодлера на російську літературу початку XX ст. слушно порівнюють із впливом Дж. Г. Байрона на золотий вік російської культури. На Бодлера орієнтувалися поети Срібного віку, передусім символісти, серед яких були такі яскраві творчі особистості, як Д. Мережковський, В. Брюсов, Андрій Бєлий, К. Бальмонт, О. Блок. Втім творчістю французького поета глибоко цікавилися і акмеїсти (М. Гумільов, А. Ахматова), і митці, що стояли осторонь будь-яких напрямів і течій (М. Цвєтаєва, О. Мандельштам, Б.Пастернак та ін.) Російських модерністів приваблювала бодлерівська естетика: заглиблення у внутрішній світ людини, втаємничення змісту, пошук нових засобів виразності (символіка, контрастність образів, метафоричність мови тощо).

Звернення Д. Мережковського до перекладу „Альбатроса” було не випадковим. Як і інші символісти, він, вивчаючи творчість Бодлера, шукав власних шляхів у поезії. Переклад відзначається класичністю форми, точністю рим, влучністю виразів. Улюбленим тропом перекладача є епітет, який у різних словосполученнях набирає різних семантичних відтінків. Альбатрос у Мережковського „могучий”, „огромный”, „труслив”, „неуклюж”, „уродливый», «жалкий», «смешной». Різка зміна епітетів – від „могутнього” до „жалюгідного” – розкриває трагедію митця у сучасному йому світі. Однак перекладач водночас за допомогою гіперболічних епітетів і порівнянь підкреслює його надзвичайну силу: „исполинские, невидимые крылья”, „лазури гордый сын, что бури обгоняет”. У перекладі Д.Мережковського виявилася характерна ознака російського символізму, у якому першорядне значення має не об’єкт, а його визначення, емоційно- образне наповнення, символічний зміст”.




Переклад В. Левіка

Альбатрос

Временами хандра заедает матросов,

И они ради праздной забавы тогда

Ловят птиц Океана, больших альбатросов,

Провожающих в бурной дороге суда.
Грубо кинут на палубу, жертва насилья,

Опозоренный царь высоты голубой,

Опустив исполинские белые крылья,

Он, как вёсла, их тяжко влачит за собой.
Лишь недавно прекрасный, взвивавшийся к тучам,

Стал таким он бессильным, нелепым, смешным!

Тот дымит ему в клюв табачищем вонючим,

Тот, глумясь, ковыляет вприпрыжку за ним.
Так, Поэт, ты паришь под грозой, в урагане,

Недоступный для стрел, непокорный судьбе,

Но ходить по земле среди свиста и брани

Исполинские крылья мешают тебе.
Переклад В. Микушевича

Альбатрос

Корабль для моряков не слаще заточенья,

Тоска – попутчица штормов и частых гроз:

И ловят моряки подчас для развлеченья

Большую птицу, чьё названье – альбатрос.
Король, расставшийся с небесным, гордым лоском,

На грязной палубе постыдно неуклюж,

А крылья белые волочатся по доскам,

Как вёсла, жалкие на мелководье луж.
Со всех сторон ему насмешки угрожают;

Весь белый, кажется он здесь шутом седым;

Его безпомощной походке подражают,

Из носогрейки в клюв пускают едкий дым.
Объявлен князь небес мишенью для насмешек,

Хоть в небесах смешна была ему стрела;

Поэт как альбатрос в толпе двуногих пешек,

Которых на земле смешат его крыла.
1   ...   10   11   12   13   14   15   16   17   ...   20

Схожі:

Урок Між «захватом» iconМатематичний диктант
Користуючись зображенням, знайдіть: відстань між точками м І вдовжину відрізка мd відстань між точками а І сдовжину відрізка bd відстань...
Урок Між «захватом» iconМедвєдєва Людмила Олексіївна
Починаючи з раннього дитинства І до підліткового віку діти із захватом малюють. Винятків з цього правила практично немає. Діти малюють...
Урок Між «захватом» iconУрок з музики для 6-го класу Тема уроку: Музичні усмішки Баха І сльози музичного
...
Урок Між «захватом» iconСучасний урок: основні вимоги щодо підготовки та проведення
Вони стверджували: «Урок як форму організації навчання придумав Я. А. Коменський ще чотири століття тому. Отже, урок – це архаїка....
Урок Між «захватом» iconУрок Навчання прикладом. Урок Чим відрізняється дисциплінування від...
Посібник, який допоможе батькам в емоційному, моральному І духовному розвитку дитини
Урок Між «захватом» iconАнімаційні ефекти на слайдах. Інтерактивні презентації (реалізація...
Сформувати вміння настроїти показ презентації та інтерактивний перехід між слайдами та презентаціями
Урок Між «захватом» iconДоговір між Україною та Литовською Республікою про соціальне забезпечення
Угодою між Урядом України та Урядом Литовської Республіки про співробітництво в галузі пенсійного забезпечення, що підписана 27 вересня...
Урок Між «захватом» iconВельмишановні колеги!
Кафедра міжнародних фінансів фа­куль­те­ту між­народної економіки Дніпро­пет­ров­сь­ко­го на­ціо­нального університету імені Оле­ся...
Урок Між «захватом» iconДля художника недостатньо знати тільки будову м’яз І кісток, необхідно...
Відношення величин різних частин тіла людини між собою ідо всієї фігури називаються пропорціями
Урок Між «захватом» iconРеферат з дисципліни «Облік у банках» на тему: «Система організації безготівкових розрахунків»
Для здійснення будь-якої господарської операції підприємство повинно здійснити розрахунки з іншим підприємством, найшвидший тип розрахунків...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Школьные материалы


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
nauch.com.ua
Головна сторінка