У чорновому варіанті драма була написана влітку 1911 року в Кутаїсі впродовж 10 12 днів. Остаточне доопрацювання та редагування твору тривало до жовтня того ж




Скачати 80.89 Kb.
НазваУ чорновому варіанті драма була написана влітку 1911 року в Кутаїсі впродовж 10 12 днів. Остаточне доопрацювання та редагування твору тривало до жовтня того ж
Дата05.04.2013
Розмір80.89 Kb.
ТипДокументы
nauch.com.ua > География > Документы
Історія написання твору.

У чорновому варіанті драма була написана влітку 1911 року в Кутаїсі впродовж 10 — 12 днів. Остаточне доопрацювання та редагування твору тривало до жовтня того ж року. Леся Українка в листі до сестри Ольги від 27 листопада 1911 року так згадувала про напружену роботу над «Лісовою піснею»:

Писала я її недуже довго, 10 – 12 днів, і не писати ніяк не могла, бо такий уже був непереможний настрій, але після неї я була хвора і досить довго «приходила до пам'яті»… Далі я заходилася її переписувати, ніяк не сподіваючись, що се забере далеко більше часу, ніж саме писання, – от тільки вчора скінчила сю мороку, і тепер чогось в мене шия і плечі болять, наче я мішки носила.

В листуванні письменниці є згадки про те, що стало поштовхом до написання твору. В листі до матері від 2 січня 1912 року Леся Українка писала:

Мені здається, що я просто згадала наші ліси та затужила за ними. А то ще я й здавна тую Мавку «в умі держала», ще аж із того часу, як ти мені щось про мавок розказувала, як ми йшли якимсь лісом з маленькими, але дуже рясними деревами. Потім я в Колодяжному в місячну ніч бігала самотою в ліс (ви того ніхто не знали) і там ждала, щоб мені привиділась Мавка. Видно, вже треба було мені її колись написати, а тепер чомусь прийшов «слушний час» – я й сама не збагну чому. Зачарував мене сей образ на весь вік.

^ Образи Лукаша і Мавки

Леся Українка мріяла створити твір, у якому вона щедро використала б багатства народної фантазії, втілені у повір'ях, переказах і легендах, відомих їй з дитинства. Майстерно втіливши цю мрію, Леся Українка створила безсмертну драму-феєрію «Лісова пісня». 

Лукаш і Мавка... Реальна молода людина і чарівна лісова істота. З співу сопілки почалося їхнє кохання. Цей спів зачарував Мавку ще до того, як вона побачила Лукаша. Спів сопілки — це символ не тільки краси душі, кохання, а й узагальнений символ мистецтва та його впливу на людину. 

У «Лісовій пісні» головний конфлікт у покликанні людини, яке дає їй природа від народження, між красою і буденщиною, між добром і злом, любов'ю і зрадою. Мавка — центральний персонаж твору. В її образі втілено найкращі мрії про красиву, щиру, обдаровану, волелюбну людину. Закохавшись у талановитого хлопця, Мавка бореться за своє кохання, іде за ним, хоч її застерігали лісові мешканці не кохати хлопця. Згодом лісова красуня побачила в Лукашеві те, чого він ніколи в собі не помічав: 
Ні, любий, я тобі не дорікаю, 
а тільки смутно, що не можеш ти 
своїм життям до себе дорівнятись. 

Кохання, яке прийшло до Мавки, зробило її щасливою, але й посилило її душевні страждання. її поетичний світ, світ духовності зіткнувся з матеріальним світом. 

Лукаш — розглядається як образ талановитої людини, що має хист митця, але його засмоктують дрібновласницькі інтереси. Під впливом навколишнього середовища Лукаш поступово втрачає щедрість, щирість, ніжність почуттів. Лукаш-вовкулака — це образ, сповнений протиборства людини з собою, людини з дискомфортом душі, що приводить до трагічного її кінця. 

Мавка більш близька нам, бо вона бореться за кохану людину, її духовна краса виявляється у всьому: в любові до природи, в баченні її краси, в шанобливому ставленні до старших, в готовності принести себе в жертву заради інших, в умінні прощати й вірно любити. 

Любов же Лукаша не витримує перевірки буденщиною. Він не зумів захистити своє почуття. Нерішучість, безвольність, непослідовність у вчинках і почуттях, відсутність внутрішньої гармонії — це ті негативні риси його характеру, що привели його до загибелі. 

Отже, Леся Українка в образі Мавки втілила свої мрії про вільне, духовно багате, гармонійне життя, а образом Лукаша ствердила думку, що людина з суперечливим характером, роздвоєною душею, дрібновласницькою психологією, обмежена і бездуховна, не має права на щастя, бо порушує своїми діями закони природи. Мавці в кінці п'єси даровано душу.

За що даровано лісовій дівчині безсмертну душу? За виплекане в собі кохання, за те, що навіть зневажена, її любов не перероджується в ненависть, помсту. Мавка бажає Лукашеві тільки добра — в цьому її велич над ним. А трагедія Лукаша в тому, що він зрадив не тільки Мавку, — він зрадив себе.

Коротко образи

Лукаш. Світлими теплими тонами змальовано у «Лісовій пісні» Лукаша і дядька Лева. Навесні обидва вони з'являються в лісі, аби побудувати хату і оселитися там назавжди. Ім'я Лукаш відомо багатьом слов'янським мовам. За етимологічним словником, в українській мові воно запозичене з польської, до якої, у свою чергу, прийшло з латинської, і означає «світло», а первісне значення його імені — «народжений при сході сонця». У драмі-феєрії Лукаш — ще зовсім молодий, гарний, чорнобривий, стрункий парубок. Ніжний спів його сопілки порушив лісову тишуй сповнив ліс світлом і теплом. Почувши його мелодію, уся природа пробудилася, неначе зійшло сонце.У весняному лісі Лукаш зустрівся з лісовою красунею Мавкою. Спалахнуло перше кохання молодих сердець, і від їхнього щастя забуяло все довкола.

Мавка. Завдяки образу Мавки поетеса розкриває найголовніші проблеми, які одвіку хвилювали поетів всіх часів, — ролі мистецтва, краси, кохання. Сама Мавка — це символ прекрасної мрії, поезії і краси. Романтичний образ Мавки оточений полум'яним зоряним ореолом. Це вогнисте сяйво супроводжує її упродовж всієї п'єси. У ніч кохання Лукаш одягає Мавці на голову зоряний вінок, а його поцілунок здається їй «зіркою, що в серце впала». їй хочеться, щоб очі Лукаша «розсипали вогнем самоцвіти». Закохана до нестями, Мянка мріє вмерти від щастя, як «летюча зірка». А коли Лукаш зрадив її, «всі зорі погасли і у вінку, і в серці» Мавки. Навіть із мертвого царства «Того, що в скелі сидить» вона вирвалась за допомогою вогню: «вогнем підземним мій жаль палкий зірвав печерний склеп».Мова Мавки — поетична, сповнена ліризму. Незвичайність її слів уражає й Лукаша: спочатку він зачарований ними, згодом, розлюбивши Мавку, дорікає їй за те, що вона в будень «править таке, немов на свято фацію». Він не розуміє романтичного складу думок Мавки, яка мислить конкретними образами, породженими її оточенням: «Ну, як таки, щоб воля — та пропала? — дивується Мавка. — Се так колись і вітер пропаде». Або: «Мій жаль спадає, наче мертвий лист».Для лісової красуні природа не німа, не мертва: «Німого в лісі немає в нас нічого». Мавка розуміє мову квітів, дерев і навіть пояснює коханому, про що говорить дика рожа з ясенем. Для Мавки всі сили природи — живі істоти, що мають свій характер і звичай.

^ Дядько Лев. Особливе місце відводить Леся Українка у своєму творі образу дядька Лева.Цей персонаж поетеса описала так: «Лев уже старий чоловік, поважний і дуже добрий з виду: по-поліському довге волосся білими хвилями спускається на плечі з-під сивої товстяної шапки-рогат-ки; убраний Лев у полотняну одежу і в ясно-сиву, майже білу свиту; на ногах постоли, в руках кловня (малий ятірець), коло пояса на ремінці ножик, через плече виплетений з лика кошіль (торба) на широкому ремені...»

Життєві засади, що визначають поведінку дядька Лева, його особистий досвід, дбайливе, по-справжньому господарське ставлення до природи роблять цей образ співзвучним нашому часу. Через нього Леся Українка ставить важливу для людства проблему —захист довкілля; саме в ньому втілює одну з головних думок п'єси: людина повинна бути мудрою і обачливою у своїх стосунках з природою, берегти усе живе наземлі.Цей мудрий старий поліщук із чистого душею і благородним серцем стоїть осторонь дрібних сварок і власницького користолюбства. Дядько Лев — типовий образ мудрого знахаря, який своєю розважливою поведінкою урівноважує співвідношення добрих і злих сил природи.

^ Фольклорні образи у драмі-феєрії Лесі Українки «Лісова пісня»Предковічна краса волинських лісів таїла в собі безліч таємниць і казок. Десь тут мали мешкати ті загадкові істоти, про яких наслухалася маленька Леся від старших людей. їм належить критися від людського ока. Але дарма: настане ніч — і дівчинка піде крадькома до лісу, щоб побачити вимріяну лісову красуню — Мавку. Цей спогад дитинства з часом втілився у неповторну драму-феєрію «Лісова пісня».Усі казкові персонажі, яких поселила поетеса у своєму зачарованому лісі, мають корені в українській міфології. Зберігши народне уявлення про них, Леся Українка кожну фантастичну дійову особу змалювала яскраво індивідуальною. Навіть її вбрання якнайкраще пасує до умов, у яких вона живе, її характеру, ролі у творі.В озері владарює Водяник зі своєю донькою Русалкою Водяною. Водяник є уособленням рис деспотичного хазяїна. Багнюка, у якій він звик жити, впливає і на його спосіб мислення. Він би тягнув усе до своїх володінь та ще й дочку примусив би сидіти під водою.Образ русалки в народній міфології дуже давній. Але у п'єсі Лесі Українки він не відповідає традиційним уявленням про нехрещену чи утоплену дівчину, тобто Русалка у творі не дитя людей, а породження потаємних природних сил. Підступність, яку криє в собі трясовина, властива і Русалці Водяній. У цьому вона схожа на фольклорний образ русалки: «На цілу довгу мить тобі я буду вірна, хвилину буду я ласкава і покірна, а зраду потоплю!»Ще підступніший і непередбачуваніший, ніж Русалка, «Той, що греблі рве». Як каже навіть Водяник, «зрадлива і лукава в нього вдача». Він не передбачуваний і нічим не дорожить. Руйнівник за вдачею, він справді — наче повінь. Але разом з тим його невгамовність, сила, шаленість не можуть не подобатись.Озеро служить прихистком ще для Потерчат і чортика Куця. Його образ повністю запозичений із народної міфології разом зі всіма особливостями (нічні катання на цапові й таке інше). Потерчата— це русалки з народних балад, тобто втоплені нехрещені байстрята. Потерчата теж завдають людям «лиха, бо заманюють вогниками у трясовину. Їхні образи — а це у драмі бліді дітки в біленьких сорочечках — мимоволі викликають жаль. Вони не вибирали свою долю.У лісі владарює Лісовик. Схожий образ також можна відшукати серед народних уявлень про сили природи. Він мудрий і благородний, шанує волю. На галявині серед пишних трав— Русалка Польова, добрий дух польової краси. А ще буває тут залітний гість Перелесник. Він нагадує вогонь, що спалює довірливі дівочі серця. Його червоні шати, вогняні кучері мимоволі викликають таку асоціацію.У народних повір'ях образ перелесника не менш відомий, ніж, наприклад, русалок. Навіть приказка є: «Дістати перелесника», тобто втратити через пристрасть розум. Перелесник-спокусник у казці Лесі Українки не такий невибагливий серцеїд, як у фольклорі. Щось пов'язує його з Мавкою. Мабуть, тому він спопеляє її саме тоді, коли їй загрожує людський глум, щоб не дати людям позбиткуватися над нею.Мавка, донька Лісовика, — це вже не зовсім лісовий дух. Любов до Лукаша дала їй так багато відкриттів, так багато щастя, так багато мук. І таким чином ввела Мавку у світ людей. Сила цього образу — в непереможній, шляхетній, безсмертній любові. Тому невмирущою є духовна краса і велич Мавки.У п'єсі ще багато фольклорних образів, що символізують різноманітні людські нещастя: Пропасниця-Трясовиця, Злидні, Вовкулака. Проти них є замовляння, за допомогою яких можна себе порятувати. Але є у творі два образи, від яких себе не замовиш: Доля і Марище.Леся Українка використала у своїй драмі багато фольклорних образів, які уособлюють як сили природи, так і людські біди. Це повноправні герої твору, вони такі ж реальні, як і Лукаш, дядько Лев та інші люди. Поетесу разом з іншими класиками нашої літератури, такими, як І. Котляревський, Т. Шевченко, Марко Вовчок, Панас Мирний, Нечуй-Левицький, І. Франко, що також звертались до української міфології, називають «пильними етнографами». Леся Українка, зримо показавши світ фольклорних образів, довела, що із силами, які вони уособлюють, треба рахуватися, шанобливо ставитися до місця їх панування.

Жанр

За виразом М.Рильського, «Лісова пісня» - «діамантовий вінець Лесі Українки».Специфіка жанру «Лісової пісні» - драми – феєрії – поєднання казкової фантастики з реальними явищами життя. Переважна більшість героїв – міфічні, казкові образи, які взаємодіють з реальними живими людьми.

Отож, за якими рисами відносимо “Лісову пісню” до неоромантизму? Використання фольклорних джерел, народнлї демонології Уже сам жанр передбачає єднання реального і фантастичного, сильний ліричний струмінь; Зіставляються два світи – гармонійний і досконалий (природа) та дисгармонійно-примітивний (світ людини) Глибока символічність образів

Філософська ідея твору – віра в силу і здатність людей побороти соціальне, економічне і духовне поневолення, віра в здійснення високої людської мрії про майбутнє прекрасне, творче, гармонійне життя.

Основний конфлікт драми підпорядкований головній ідеї- боротьбі за справжнє людське щастя, за високу мрію, красу і вірність, проти буденщини, сірості, пошлості, боротьбі прекрасного, волелюбного проти всього потворного, невільницького, що калічить життя трудової людини, сковує її творчі сили.

Схожі:

У чорновому варіанті драма була написана влітку 1911 року в Кутаїсі впродовж 10 12 днів. Остаточне доопрацювання та редагування твору тривало до жовтня того ж iconТема: Леся Українка драма-феєрія «Лісова пісня», розкриття художнього змісту, аналіз твору
Навчальна мета: опрацювати зміст твору,аналізуючи текст, розкрити риси характеру головних героїв, визначити проблематику твору
У чорновому варіанті драма була написана влітку 1911 року в Кутаїсі впродовж 10 12 днів. Остаточне доопрацювання та редагування твору тривало до жовтня того ж iconДозвіл на виїзд дитини за кордон
Наприклад, якщо тур відбудеться з 10 жовтня на 5 днів (по 14 жовтня 2012), вказуємо в спонсорстві дати з 10 жовтня 2012 року по 29...
У чорновому варіанті драма була написана влітку 1911 року в Кутаїсі впродовж 10 12 днів. Остаточне доопрацювання та редагування твору тривало до жовтня того ж iconРозпорядження
Р-307/0/3-11 „Про організацію оздоровлення та відпочинку дітей влітку 2011 року”, від 31 жовтня 2011 року №Р-779/0/3-11 „Про підсумки...
У чорновому варіанті драма була написана влітку 1911 року в Кутаїсі впродовж 10 12 днів. Остаточне доопрацювання та редагування твору тривало до жовтня того ж iconПід час балотування на до-виборах до Верховної Ради України влітку...
Під час балотування на до-виборах до Верховної Ради України влітку 2000 р з’явилася ця стаття біографічного характеру, написана Оксаною...
У чорновому варіанті драма була написана влітку 1911 року в Кутаїсі впродовж 10 12 днів. Остаточне доопрацювання та редагування твору тривало до жовтня того ж iconСценар І й вечора географії
Коли І ким був відкритий Пд Полюс Коротка розповідь) ( Амундсен-1911, Скот -1911)
У чорновому варіанті драма була написана влітку 1911 року в Кутаїсі впродовж 10 12 днів. Остаточне доопрацювання та редагування твору тривало до жовтня того ж iconІ. П. Котляревський автор першого драматичного твору в українській літературі
П’єса «Наталка Полтавка» написана І. Котляревським для потреб Полтавського театру 1818 р. – саме тоді, коли Драматург перебував там...
У чорновому варіанті драма була написана влітку 1911 року в Кутаїсі впродовж 10 12 днів. Остаточне доопрацювання та редагування твору тривало до жовтня того ж iconТема: Тестування com-порту
В ході виконання лабораторної роботи на C++ була написана програма, що проводить тестування com-порту. Лістинг наведено нижче
У чорновому варіанті драма була написана влітку 1911 року в Кутаїсі впродовж 10 12 днів. Остаточне доопрацювання та редагування твору тривало до жовтня того ж iconПрограма передач дтрк „Культура” з 7 жовтня по 13 жовтня 2013 року понеділок, 7 жовтня
А у нас кіно знімали. Борислав Брондуков 17: 30 Діалог. Дмитро Степовик Тарас Миронюк
У чорновому варіанті драма була написана влітку 1911 року в Кутаїсі впродовж 10 12 днів. Остаточне доопрацювання та редагування твору тривало до жовтня того ж iconГоловне управління з питань євроінтеграції, зовнішніх зв’язків І туризму
Тернопільською, Чернівецькою та Закарпатською областями. На крайньому півдні впродовж 50 км межа області є державним кордоном України...
У чорновому варіанті драма була написана влітку 1911 року в Кутаїсі впродовж 10 12 днів. Остаточне доопрацювання та редагування твору тривало до жовтня того ж iconПрограма передач дтрк "Культура" з 22 жовтня по 28 жовтня 2012 року поне ділок, 22 жовтня
Все про оперету. Богдан Струтинський 08: 45 Королівська корона у спадок. Андрій Писарєв
Додайте кнопку на своєму сайті:
Школьные материалы


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
nauch.com.ua
Головна сторінка