Лекція: загальна характеристика європейського регіону




Скачати 188.71 Kb.
НазваЛекція: загальна характеристика європейського регіону
Сторінка1/3
Дата12.04.2013
Розмір188.71 Kb.
ТипЛекція
nauch.com.ua > География > Лекція
  1   2   3



Лекція: ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ЄВРОПЕЙСЬКОГО РЕГІОНУ
1. Сучасна політична карта Європи

2. Природні умови та природні ресурси

3. Населення країн Європи

4. Господарство країн Європи



  1. Сучасна політична карта Європи

Європа має відносно невелику терито­рію, її площа становить 10,8 млн км2, або 7,4 % суходолу. Але незважаючи на це, тут проживає 747,5 млн чол., тобто 11,5 % населення планети, і скон­центровано понад 1/3 промислового виробництва світу. На території Європи знаходяться 45 держав і територій. Із них 44 —- суверенні країни, в тому числі й Росія, третина площі якої розміщена в Європі. Крім того, до Європи належать частина території Казахстану та 4 % площі Туреччини.

Європа — великий політичний центр світу. ^ Всі європейські держави є членами ООН (крім Ватикану). В країнах Європи розміщені сотні штаб-квартир міжнародних організацій. Найбільше їх зосереджено у Парижі, Брюсселі, Лондоні, Женеві та Відні.

^ За рівнем економічного розвитку 24 європейські держави відносять до типу високорозвинених країн. Усі вони розміщені в Західній Європі. З них 4 є країнами «великої сімки»: Німеччина, Франція, Велика Британія та Італія, У Центральній та Східній Європі знаходяться країни з перехідною економікою. їх 20, у тому числі й Україна.

^ За формою правління більшість держав Європи є республіками. Монархій — 12, май­же всі вони конституційні, наприклад Велика Британія, Швеція, Іспанія, Данія, Бельгія, Норвегія, Нідерланди та інші. Абсолютною монархією є папська держава Ватикан.

^ За державним устроєм переважна більшість європейських країн є унітарними. Федератив­них держав лише 6. Це Німеччина (у складі якої 16 земель), Австрія (складається з 9 зе­мель), Швейцарія (з 23 кантонів), Росія (має у своєму складі автономні республіки), Бельгія (має 3 автономні регіони) та Боснія і Герцеговина (за конституцією «м'яка федерація » двох утворень — Федерації БІГ та Республіки Сербської).

Більшість країн Європи мають невеликі розміри (крім Росії). Лише три держави в регіоні можна віднести за площею до великих: Україну (603,7 тис. км2), Францію (551,6 тис. км2) та Іспанію (505,9 тис. км2). Унікальну групу складають європейські країни-карлики, площа яких не перевищує й 500 км2: Андорра (465 км2), Мальта (316 км2), Ліхтенштейн (160 км2), Сан-Марино (61 км2), Монако (1,95 км2) та найменша держава світу — Ватикан (0,44 км2).

В Європі залишилася одна колонія — Гібрал­тар, яка належить Великій Британії. Це — важливий стратегічний пункт, що дозволяє контролювати вихід із Се­редземного моря в Атлантичний океан.
^ Економіко-географічне положення

Невеликі розміри більшості європейських країн зумовлюють їх територіальну близькість та транспорт­ну доступність. Державні кордони здебільшого проходять освоєними те­риторіями, які мають добре розвинуту транспортну мережу. Більшість держав мають приморське положення. Через великий господарський потенціал регіону та потреби у сировині, на західному узбережжі Європи виникло 7 універсальних портів-велетнів, за допомогою яких підтримуються економічні зв'язки з державам різних час­тин світу: Роттердам (Нідерланди), Марсель та Гавр (Франція), Антверпен (Бельгія), Гамбург (Німеччина), Лондон (Велика Британія) і Генуя (Італія).

Територіями країн проходять транзитні залізничні, автомобільні й авіацій­ні шляхи. Через гірські перевали в Карпатах, Альпах, Піренеях прокладені дороги та пробиті тунелі. Залізничний Євротунель під Ла Маншем з'єднав Велику Британію з материком. Великі річки, в першу чергу Дунай та Рейн, являють собою зручні судноплавні шляхи. Все це сприяє економічним та культурним зв'язкам між країнами.

Держави Європи є партнерами-членами багатьох економічних та політичних організацій, що сприяє їх співробітництву. Результатом гли­бокої економічної інтеграції 27-ми країн стало утворення Європейського Союзу. Нині 26 дер­жав Європи є членами військово-політичного блоку НАТО. Своєрідним гарантом безпеки в регіоні виступають ядерні держави: Велика Британія, Франція, Росія. Проте між деякими країнами Європи остаточно не врегульовані прикордонні питання, що вносить певні не­зручності в їх політико-географічне положен­ня. Це притаманне балканським країнам, які

виникли після розпаду Югославії. Особливо гостро нині постала проблема проголошення в односторонньому порядку незалежності Косова від Сер­бії. В межах Молдови існує ніким не визнана держава - Придністров'я. Між Великою Британією та Ірландією і досі не розв'язана територіальна проблема Ольстеру (Північної Ірландії).

Країни Європи наближені до важливих сировинних баз Росії, Північної Африки, країн Перської затоки, що сприяє їх економічному розвитку.

Проте екологічна ситуація в більшості європейських країн залишаєть­ся складною. Наближеність до зон екологічної кризи негативно впливає на розвиток території. Районом екологічної катастрофи є зона Чорнобиль­ської аварії на півночі України, яка охопила частину території Білорусі та Росії. Відносно «екологічно чистими» залишаються тільки окраїни регіо­ну: Ісландія, Португалія, північ Скандинавського півострова та Росії.
^ Формування політичної карти Європи

Протягом XX ст. межі євро­пейських держав неодноразово змінювалися.

У 10-20-х pp. XX ст. на політичній карті Європи виникли нові суве­ренні держави: ^ Австрія, Угорщина, Чехословаччина, Польща, Фінляндія, Албанія, Югославія, Радянський Союз. У 1921 р. статус домініону одержала Ірландія, яка понад сім століть була англійською колонією, а у 1949 р. вона була проголошена республікою. Проте частина ірландських земель (Оль­стер) і нині перебуває у складі Великої Британії. Великих змін зазнала по­літична карта Європи наприкінці 30-40-х pp. XX ст. Тоді на ній з'явилися нові країни Німецька Демократична Республіка (НДР) та Федеративна Республіка Німеччини (ФРН), змінилися кордони Польщі та Радянського Союзу. До складу останнього увійшли країни Балтії, західноукраїнські та західнобілоруські землі. У повоєнні роки у світі розпочався процес звіль­нення колоній. Європу він охопив мало, проте й тут від панування Данії у 1944 р. звільнилася Ісландія, а від британської залежності у 1964 р. — Мальта. Багато змін на політичній карті регіону принесли 90-ті pp. XX ст. та початок XXI ст.: відбулися об'єднання та розпади ряду держав. З початку XXI ст. політична карта Європи набула сучасного вигляду.
^ 2. Природні умови та природні ресурси

Природні умови європейських країн є переважно сприятливими для освоєння території. Тут немає велетенських гірських кряжів, які б розмежовували країни, та занадто посушливих чи холодних районів, які б суттєво обмежували розселення. Тому у Європі з давніх часів люди оселялися та вели активну господарську діяльність.

За особливостями рельєфу виділяють північну і східну, переважно рівнинну, частини Європи, та південну — гірську. Найбільшими рівни­нами є Східноєвропейська та Середньоєвропейська, які густо заселені та добре освоєні людиною. Великим поясом на півдні тягнуться високі мо­лоді сейсмічно активні гори: Піренеї, Альпи, Апенніни, Балкани, Карпа­ти. Давніми зруйнованими горами є Скандинавські, Уральські гори та Центральноєвропейський пояс гір. Суттєвих перепон для господарського освоєння території гори не спричиняють. Вони є об'єктом лікувального та гірськолижного туризму, розвитку гідроенергетики.

Європейський регіон простягається від субарктичного кліматичного поясу на півночі до субтропічного на півдні. Основна його частина лежить в межах помірного поясу зі сприятливим температурним режимом та достатньою кількістю опадів. На півночі освоєння території стримується нестачею тепла. Тут можливе землеробство у закритому ґрунті. На серед­земноморському узбережжі велика кількість тепла та мало вологи. Тому тут культивують теплолюбні посухостійкі рослини. На півдні та сході Європи необхідне зрошення.

Природні ресурси європейських країн дуже різноманітні. Проте за тривалий час використання вони суттєво виснажилися. В першу чергу це стосується мінеральної сировини.

Родовища паливних ресурсів приурочені до осадового чохла платформ та передгірських прогинів. Більшість європейських країн недостатньо за­безпечені нафтою та природним газом. Основні басейни цих енергоносіїв розміщені в Росії (Волго-Уральський) та на шельфі Північного моря, де їх розробляють Велика Британія і Нор­вегія. Значні поклади природного газу мають також Нідерланди та Румунія. Кам'яне вугілля видобувають в Європі вже кілька століть. Біля його басейнів формувалися старі промислові райони. Ланцюг кам'яновугільних родовищ тягнеться крізь всю Європу: від Великої Британії до України. Унікальни­ми за покладами басейнами є Донбас (Україна, Росія), Верхньо-Сілезький (Польща), Рурський (Німеччина), Остравсько-Карвінський (Чехія). Значні поклади вугілля також мають Велика Британія та Франція. Проте з середи­ни XX ст. через виснаження ресурсів собівартість кам'яного вугілля зросла. До Західної Європи почали завозити дешеве американське, австралійське та південноафриканське вугілля. Частина шахт була закрита. Німеччина посідає перше місце в світі за видобут­ком бурого вугілля. До 1/3 світового видобутку цього низькокалорійного палива зосереджено у країнах Цен­тральної Європи: Польщі, Чехії, Угорщині, Болгарії, Сербії. На горючі сланці багата Естонія.

Рудні ресурси Європи приуро­чені до щитів давніх платформ або поясів складчастості. Найбільшими покладами залізних руд вирізня­ються Росія, Україна та Швеція. Старі сильно виснажені залізорудні басейни є у Франції, Великій Британії, Польщі. Руди кольорових металів залягають суцільним поясом на півдні Європи. Тут видобувають мідні та поліметалеві руди (Іспанія, Сербія, Румунія, Болгарія), боксити (Франція, Хорватія, Греція, Угорщина), ртутні руди (Іспанія, Італія). Найбільшим у Європі міднорудним басейном є Люблінський у Польщі. Багато родовищ мідних руд також є в Росії на Уралі. Україна посідає перше місце у світі за видобутком марганцевих руд. Значні запаси уранових руд сконцентровані у Швеції та Франції.

^ З нерудних ресурсів у Європі виділяються поклади калійних солей (Німеччина, Білорусь, Україна, район Приуралля в Росії), самородної сірки (Польща, Україна), графіту (Чехія), каоліну (Україна, Німеччина), буді­вельного каменю (українського граніту, італійського білого мармуру).

Більшість країн Європи добре забезпечена водними ресурсами. Дефіцит води через кліматичні особливості відчувають лише південна та східна її частини. Найбільший гідроенергопотенціал мають річки Скандинавських гір (зокрема, у Норвегії сконцентровано 1/3 всього потенціалу гідроенергії Європи) та Альп.

Переважна частина регіону багата на земельні ресурси. Найкращі у світі ґрунти — чорноземи — знаходяться на території України, півдні Росії, в Угорщині. Родючі бурі лісові ґрунти вкривають більшу частину Середньої Європи. На середземноморському узбережжі сформувалися багаті на поживні речовини коричневі ґрунти. Кислі дерново-підзолисті ґрунти знаходяться в середній частині Європи. Вони придатні для освоєн­ня за умов інтенсивної меліорації. Тундрово-глеєві, що майже не викорис­товуються у землеробстві, займають крайню північ регіону.

Лісові ресурси більшості європейських країн були сильно виснаже­ні за минулі століття у зв'язку із забудовою та розорюванням ґрунтів. Тепер вони збереглися переважно у північних районах у зоні тайги та в горах. «Лісовим цехом» Європи називають Скандинавські країни (осо­бливо Фінляндію та Швецію), які постачають деревину та лісоматеріали на європейський ринок. Величезні площі під лісами має європейська північ Росії. Багатими на ліс є також Білорусь, Австрія, Албанія.

Країни Європи мають найрізноманітніші природно-рекреаційні ресурси, які є основою для розвит­ку курортного господарства. Серед морських курортів відомі Лазурний Берег (Франція), Італійська Рив'єра, Золоті Піски (Болгарія), Мальта, Балеарські острови (Іспанія) та інші. Найвідоміші гірські курорти — у Швейцарії, Австрії, Словаччині, Норвегії. Величезними є й культурно-історичні цінності регіону, тому туристів приваблюють Афіни, Рим, Ватикан, Париж, Лондон, Краків та багато інших міст-музеїв.
  1   2   3

Схожі:

Лекція: загальна характеристика європейського регіону iconЛекція: країни азії
Загальна характеристика азіатського регіону. (Географічне положення. Природні умови І природні ресурси)
Лекція: загальна характеристика європейського регіону iconЗагальна характеристика регіону
Характеристика Програми розвитку малого та середнього підприємництва в Охтирському районі на 2013-2014 роки
Лекція: загальна характеристика європейського регіону iconЗагальна характеристика роботи
У процесі управління розвитком територій удосконалюється застосування сучасних управлінських технологій, зокрема маркетингу регіону,...
Лекція: загальна характеристика європейського регіону iconЛекція вчителя Уперше термін «декаданс»
Тема загальна характеристика провідних шляхів розвитку поезії середини – другої половини XIX ст
Лекція: загальна характеристика європейського регіону iconЗагальна характеристика роботи Актуальність теми
Таким чином, особливої уваги набуває пошук, виявлення й аналіз ризиків та шансів дос, а також обґрунтування доцільності його впровадження...
Лекція: загальна характеристика європейського регіону iconЗагальна характеристика роботи
Основним з чинників інтеграції України до Європейського співтовариства виступає екологізація діяльності підприємств електроенергетичного...
Лекція: загальна характеристика європейського регіону iconЗагальна характеристика роботи актуальність теми
При досягненні показників продуктивності аграрного природного ресурсного потенціалу на рівні Європейського Союзу Україна змогла б...
Лекція: загальна характеристика європейського регіону iconЗагальна характеристика роботи
На сучасному етапі розвитку ринкових відносин в країні істотно змінились характеристики конкурентного середовища, в тому числі у...
Лекція: загальна характеристика європейського регіону iconЗагальна характеристика роботи
Т. Хеттсманпергера, М. Холлендера та ін. Сучасний розвиток теорії І практики аналізу життєдіяльності окремих регіонів також базується...
Лекція: загальна характеристика європейського регіону iconЗагальна характеристика роботи
України, яка обрала курс зовнішньоекономічної політики в напрямку інтеграції до Європейського Союзу, транскордонне співробітництво...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Школьные материалы


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
nauch.com.ua
Головна сторінка