Реферат з дисципліни „Основи наукових досліджень” на тему




Скачати 120.6 Kb.
НазваРеферат з дисципліни „Основи наукових досліджень” на тему
Дата15.07.2013
Розмір120.6 Kb.
ТипРеферат
nauch.com.ua > География > Реферат
Міністерство освіти і науки України

Національний університет водного господарства та природокористування

Кафедра економіки і підприємництва

Реферат

з дисципліни „Основи наукових досліджень” на тему:

Роль науки на сучасному етапі розвитку економіки країни”


Виконала:

студентка 2 курсу ФЕіП

групи ЕП – 22

Адамчук Олена

Перевірила:

Козир Л.С

Рівне 2008

Зміст

Стор.

Вступ………………………………………………………………………………………………

  1. Роль наука на сучасному етапі розвитку економіки країни………………………

  2. Вплив науково-технічного прогресу на економіку………………………………….

Висновки…………………………………………………………………………………………

Список використаної літератури………………..………………………………………………

Вступ

Науково технічний прогрес - це поступовий рух науки і техніки, еволюційний розвиток усіх елементів продуктивних сил суспільного виробництва на основі широкого пізнання і освоєння зовнішніх сил природи, це об'єктивна, постійно діюча закономірність розвитку матеріального виробництва, результатом якої є послідовне вдосконалення техніки, технології та організації виробництва, підвищення його ефективності. Методологічною основою дослідження сутності НТП може бути такий підхід до розвитку науки і техніки, коли в процесі аналізу їхньої ролі та значення у виробництві і взагалі в житті суспільства в центрі уваги ставитися трудова людська діяльність. При цьому розвиток техніки слід розглядати не як самостійний, сам по собі, а через призму людської активності, тобто як процес послідовної передачі виробничих функцій від виробника до техніки, як “заміну природних виробничих інструментів" штучними. У результаті прогресу техніки дедалі більше функцій передається техніці, машині. Можливий такий стан, коли людина в кінцевому рахунку вийде з безпосереднього процесу виробництва і замість того, щоб бути головним елементом процесу виробництва, стані поряд із цим процесом. Отже, розглядаючи сутність НТП, необхідно врахувати цей бік явища, а саме заміну місця та ролі людини, в процесі виробництва, що відбувається в результаті технічного прогресу. Слід звернути увагу на органічну єдність науки та техніки в процесі їхнього розвитку. Сучасна техніка та технологія немислимі без втілення в них наукових досягнень. Якщо в минулі часи наука виступала як самостійна сфера діяльності, незалежно від інших чинників суспільного життя, то з певного годині вона починає входити в тісний зв'язок з іншими сферами діяльності людини. Особливо зростає її зв'язок з виробництвом, технікою. Здійснюючи на них суттєвий вплив вона сама не може існувати без них. Правда наукові відкриття не завжди стають оперативними надбаннями виробництва. Ілюстрацією можуть послужити такі дані. Відомо, що практична реалізація ідеї одержання фотографічного знімка відбувалась лише через 100 років (1727-1839), ідея телефону через 56 років, радіо через 35 років, радара 15 років, телебачення 14 років, атомна бомба була створена через 6 років після теоретичного обґрунтування можливостей її створення, транзистор пробивши собі дорогу протягом долі. Але, як бачимо спостерігається тенденція до скорочення годині реалізації наукових відкриттів. У сучасних умовах процес здійснюється з двох взаємопов'язаних напрямках. По-перше, результати наукових досліджень втілюються в техніці, технології, у матеріальному виробництві взагалі, тобто наука виконує так звану матеріально-технічну функцію. По-друге, наукові знання втілюються в самих виробниках, у людях, їхньому світогляді, творчих здібностях, тобто шляхом особистої орієнтації науки. У ході розгортання науково-технічного прогресу все чіткіше проявляється ця тенденція, все наочніше стає об'єктивна необхідність вдосконалення творчих здібностей особистості, все більше зростає значення духовного розвитку трудящих як вирішального чиннику матеріального виробництва. Без інтелектуального розвитку людини-робітника, інженера, техніка, організатора виробництва неможливий і успішний розвиток техніки, технології, їхнє використання у виробництві. Таким чином, наука шляхом втілення її досягнень в техніці, в технологічних процесах, а також розвитку творчих здібностей, духовного вдосконалення учасників виробництва безпосередньо підсилює виробничі можливості людини і суспільства, а також, є безпосередньо продуктивною силою. На підставі сказаного можна дати таке визначення сутності науково-технічного прогресу. НТП докорінне перетворення продуктивних сил на базі перетворення науки в безпосередню продуктивну силу, зміна місця та ролі людини у виробництві. На думку вчених, НТП бере початок у середині 50-х років XX ст. з впровадженням комплексної механізації, з космізацією, оволодіння ядерною енергією, винайдення електронно-обчислювальної машини. Сучасний етап НТП все більше пов'язується з такими її пріоритетними напрямками розвитку як: автоматизація, роботизація, розвиток мікроелектроніки, інформатики, комплексна механізація виробництва, електризування виробництва та збереження електроенергії, хімізація виробництва. Одним з найважливіших напрямків НТП на сучасному етапі служить комплесна механізація і автоматизація виробництва. З даної курсової ми бачимо, що НТП хоча і повільними темпами, в деяких його напрямках, але має чітку тенденцію просування вперед. Застосування нових технологій дозволяє виробникові заощадити кошти на сировину, електроенергію, робочу силу, організацію виробничого процесу та інше. Нажаль, Україна не є країною, яка найшвидше знаходить застосування та впроваджує нові технології, хоча задля цього був створений спеціальний Фонд Розробки та впровадження нових технологій. Економічній розвиток України має забезпечити нова інноваційна політика, яка ґрунтується на реалізації кращих вітчизняних розробок. - На яких принципах Державній інноваційний фонд здійснює відбір та фінансування проектів? Державний інноваційний фонд прагне забезпечити загальнодержавні та регіональні пріоритетні напрямки розвитку науки і техніки. Зокрема технології з переробки та збереження продукції сільського господарства, ресурсо- та енергозберігаючі, виробництво нових матеріалів і речовин з високими властивостями тощо. Впровадження вітчизняних науково-технічних розробок та технологій через Інноваційний фонд стримує відтік інтелекту з України, надає перспективу вченим, припиняє втрату Україною наукових ідей, на які держава вже витратила великі кошти. Залучення іноземних інвестицій є однією з найголовніших проблем в Україні. Практика показує, що інвестор активніше вкладає гроші в ті виробництва, в яких держава вже взяла частку ризику на себе. За словами голови Державного інноваційного фонду Україні, доктора технічних наук, Володимира Новіцького, "… для активізації інноваційної діяльності в державі треба сконцентруватися на наступних пріоритетах: літакобудування, суднобудування, створення нових зразків військової зброї, ракетобудування, біотехнології, інформаційні технології, виробництво енергетичного устаткування, створення нових видів матеріалів, впровадження енерго- та ресурсозберігаючих технологій тощо. На підставі визначених пріоритетів потрібно вдосконалити програми інноваційного розвитку регіонів та розробки програми інноваційного розвитку України."
1. Роль наука на сучасному етапі розвитку економіки країни

Відповідно складовою будь-якої економіки є використання науки, як економіки знань. Наука – це найвищий щабель знань людини. Також, науку слід розглядати як систему знань, як сферу людської діяльності, яка передбачає дослідження матеріального світу з метою використання отриманих результатів в практичній діяльності.

Наука включається у сферу зовнішньоекономічних зв'язків, міжнародного поділу праці за кількома ключовими напрямами. По-перше, через той ефект, що матеріалізується в товарах та послугах і створює відносні переваги окремим галузям та виробництвам в конкурентній боротьбі. По-друге, через інтернаціоналізацію системи підготовки та перепідготовки наукових кадрів. По-третє, через інтернаціональну систему інтелектуальної власності, торгівлю не матеріалізованими результатами наукової праці. По-четверте, через іноземне фінансування НДДКР на території України та участь іноземних інвесторів в присвоєнні отриманих наукових результатів. По-п'яте, через систему кооперованих, спільних досліджень за участю вчених різних країн.

Сучасний етап світогосподарського розвитку характеризується прискореними темпами науково-технічного прогресу та інтелектуалізацією основних факторів виробництва. Інтенсивне проведення досліджень та розробка на їх основі новітніх технологій, вихід з ними на світові ринки та розгортання міжнародної інтеграції в науково-виробничій сфері в рамках формуючої глобальної економіки, фактично вже стали стратегічною моделлю економічного зростання для ведучих розвинених країн.

Зростаюча інтелектуалізація світового ринку супроводжується знеціненням і витісненням з нього застарілих технологій та появою продуктів новітніх технологічних поколінь, які спираються на останні наукові досягнення. Домінуючому сьогодні п’ятому технологічному укладу вже йде на зміну відтворювальна система наступного технологічного укладу, найбільш ймовірними ключовими факторами якого стануть біотехнології, системи штучного інтелекту, глобальні інформаційні мережі та інтегровані високошвидкісні транспортні системи. Прогрес в технологіях призведе до подальшої глобалізації економіки, формування єдиного світового ринку товарів, капіталу і праці. 

Зміна технологічних поколінь зумовлює і відповідні зміни тих порівняльних переваг, котрі визначатимуть геополітичну конкуренцію середини ХХІ століття. Головна особливість цих переваг полягає у тому, що інтелектуалізація відкриває можливості стати учасниками майбутнього технологічного прориву всім країнам, які прагнуть поповнити ряди лідерів світового науково-технічного прогресу і навіть тим, які не завжди мають для цього ресурсні чи природні передумови. 

Така можливість відкривається і для України, яка після тотального економічного, наукового і технологічного обвалу останнього десятиліття має змогу включитися в процес глобалізації та зайняти в ньому сильні позиції на основі використання науково-технічного прогресу і високих технологій. І найефективнішим шляхом досягнення встановленої мети є відновлення наукомісткого сектору промисловості як найбільш перспективної бази стійкого розвитку країни та її економічної безпеки в майбутньому. Виявлення можливостей реалізації встановленої мети і вплив НТП на інтелектуалізацію світогосподарського розвитку має для України стратегічне значення, а також визначає актуальність даного дослідження. 

В сучасному світі відбувається надзвичайне зростання ролі науково-технологічного фактора в процесі економічного розвитку. Саме це стає підгрунттям для розгортання в кінці минулого століття інформаційної революції, яка принципово змінює сучасну економіку, загострення глобальної конкуренції на ринках наукомісткої продукції, а також нерівномірності темпів економічного зростання в окремих країнах. 

Розглядаючи динаміку розвитку НТП та його цільову направленість в розвинених країнах в останньому столітті, можна виділити декілька етапів цього процесу. На першому етапі (40-50-ті роки) вона була націлена перш за все на створення систем озброєності, забезпечення воєнно-технічного лідерства. На другому етапі (60-80-ті роки) ця мета не була знята, але до неї додали якісно нове завдання – забезпечення стабільних темпів економічного зростання, підвищення глобальної конкурентоспроможності ключових галузей. На цьому етапі вклад фактора НТП стає вирішальним,  його значимість більша, ніж вклад капіталу землі, та трудозатрат. Третій, сучасний етап характеризується тим, що розвинені країни приступили до постановки та вирішення комплексу нових, переважно соціально-економічних завдань, які потребують зміщення пріоритетів в науково-технічній політиці в сторону інформаційних послуг, медицини, екології та інших аспектів стійкого зростання і підвищення якості життя. 

Постійне зростання впливу науково-технологічного фактору на економічний розвиток країн спонукає вчених-економістів теоретично обґрунтовувати та моделювати процеси, які дозволяють оцінити та спрогнозувати значення окремих складових технологічного прогресу в економічній динаміці. 

Дослідженню економічних проблем науки та високих технологій в останньому столітті було присвячено багато робіт зарубіжних авторів. В 1956 році в статті американського вченого М.Абрамовіца було відмічено вплив на приріст валового продукту не тільки уречевленого капіталу та  праці але й ще одного фактору – нематеріального, який втілює науково-технічний прогрес [1]. За нею послідували праці інших широко відомих економістів – Я.Тінбергена, Р.Солоу, З.Харрода та інших. В працях цих авторів проводились інші дослідження, які були виконані в рамках трьохфакторної неокласичної моделі зростання. Економісти намагалися пояснити економічне зростання неокласичного підходу, але збільшення затрат факторів виробництва пояснювало лише частину економічного зростання. Р.Солоу пояснював цей “залишок” як результат НТП [2]. Визначеність виробничих функцій в рамках заданої кількості технологічних можливостей суперечить стохастичному характеру інноваційної активності. Таким чином, неокласична теорія зробила висновок про важливу роль НТП в економічному зростанні, але не пояснила його внутрішні закономірності. 

Ця обставина послужила стимулом переходу до побудови моделей економічного зростання, заснованих на ідеї накопичення людського капіталу, в яких НТП розглядається як ендогенний процес. Ці моделі трактують технологічні зміни як результат проведення НДДКР економічними агентами, які прагнуть максимізувати свій прибуток на достатньо великому відрізку часу.      

Важливу роль у виявленні природи нерівномірного економічного зростання відіграли дослідження Н.Д.Кондратьєва, проведені ним в 20-ті роки минулого століття [3]. В розробленій ним теорії “довгих хвиль” існування великих циклів економічної кон’юнктури (50-60 років) пояснюється поширенням нових технологій. Країни, які здійснюють прорив в науці і техніці, переходять на новий технологічний етап, що свідчить про початок нового циклу. 

Особливе місце у вивченні закономірностей науково-технічного прогресу займає теорія Й.Шумпетера про інновації як фактора нерівномірного економічного зростання, згідно якої нововведення порушує рівновагу, а підприємець, який його впровадив, отримує підвищений прибуток, який зменшується в міру впровадження нововведення іншими фірмами. Після періоду нерівномірності, економічна система приходить  в рівновагу, але вже на новому рівні розвитку науки та техніки [4].  

Дослідження проблем нерівномірності НТП розглядається в роботах А.І.Анчишкіна, який розглядав прогрес у комплексі різних технологічних, економічних та соціальних аспектів [5]. 

Важливий вклад в дослідження природи науково-технічного прогресу внесла теорія довгострокового техніко-економічного розвитку С.Ю.Глазьєва. В результаті досліджень технологічних укладів, розкрито механізм взаємодії нових технологій з соціально-економічним середовищем. Кожен такий уклад являє собою цілісне та стійке утворення, в рамках якого здійснюється замкнутий цикл, який включає видобуток та отримання первинних ресурсів, всі стадії їх обробки та випуск набору кінцевих продуктів, які задовольняють відповідний тип суспільного споживання [6].  

Таким чином, в кінці ХХ століття НТП став одним із найважливіших факторів економічного зростання. На долю нових знань, втілених в технологіях, устаткуванні, кваліфікації кадрів, організації виробництва в промислово розвинених країнах, припадає 70-85% приросту валового внутрішнього продукту [7]. Інноваційні технології, в яких втілені досягнення НТП, виступають вирішальними чинниками формування конкурентних переваг як окремих підприємств, так і національних економік в цілому. 

Формування домінуючого сьогодні п’ятого технологічного укладу почалось у другій половині ХХ століття. До 1980-1990 років п’ятий технологічний уклад став цілісною відтворювальною системою. Важливою особливістю цього укладу являється перехід до безперервного інноваційного процесу, постійного скорочення періоду від фундаментального відкриття до реалізації нововведення у вигляді товару чи послуги. На думку Глазьєва, межа стійкого росту п’ятого технологічного укладу буде досягнута у другому десятилітті ХХІ століття [8]. На даний час вже формується відтворювальна система новітнього (шостого) технологічного укладу. Найбільш ймовірними факторами цього технологічного укладу будуть ще більша інтелектуалізація виробництва, глобальні інформаційні системи та системи штучного інтелекту. 

Розвиток світового господарства інноваційним шляхом та революційні зміни в науці і техніці стали фундаментом "економіки, заснованої на знаннях" або "інтелектуальної економіки". Поняття "інтелектуальної економіки" знайшло своє відображення у визнанні того, що наукові знання безпосередньо визначають параметри еокномічного зростання, створюючи основу для інновацій та формування висококваліфікованої робочої сили.  

В інтелектуальній економіці відбувається заміщення праці знаннями, коли знання залучаються до безпосередньої обробки ресурсів і саме знання, а не праця, стають джерелом вартості. Визначальними факторами інтелектуальної економіки виступають знання, які на відміну від інших ресурсів характеризується невичерпністю, та творчий потенціал працівників. Змінюються форми організації виробництва і праці, відбувається розширення функцій працівника, перехід від його вузької кваліфікації до "універсального" працівника, здатного творчо аналізувати і синтезувати інформацію, розуміти сутність проблеми, коригувати технологічний процес. В інтелектуальній економіці справжня влада належить невеликій групі людей, яка визначається не правом народження чи майновим станом, а виключно інтелектуальним потенціалом та здатністю генерувати нові знання (9). В ній вирішальне значення відіграє наука та вся її інфраструктура, яка дозволяє перетворювати ідеї та наукові розробки в конкретні досягенння.  

Основну роль у розвитку соціальної та економічної сфери відіграють наукові галузі і високі технології. В них матеріалізується основна частка результатів НДДКР, вони визначають попит на досягнення науки і створюють базу пропозицій матеріально-речових та інформаціних нововведень майже для кожної галузі економіки. Тому основу інтелектуальної економіки створюють високотехнологічні компанії, процес виробництва в яких ґрунтується на інформаційних можливостях глобальних телекомунікацій. Масштаби наукомісткого сектора та ступінь використання високих технологій характеризують науково-технічний та економічний потенціал країни.

Схожі:

Реферат з дисципліни „Основи наукових досліджень” на тему iconРеферат з дисципліни „Основи наукових досліджень” на тему: «Методологія наукових досліджень»
Передусім бракує досвіду у використанні методів наукового пізнання, застосуванні логічних законів І правил, нових засобів І технологій....
Реферат з дисципліни „Основи наукових досліджень” на тему iconРеферат з дисципліни „Основи наукових досліджень” на тему: «Методологія наукових досліджень»
Передусім бракує досвіду у використанні методів наукового пізнання, застосуванні логічних законів І правил, нових засобів І технологій....
Реферат з дисципліни „Основи наукових досліджень” на тему iconРеферат з дисципліни „Основи наукових досліджень” на тему: «Методологія науки та її структура»
Таке зростання масовості в науці вимагає спеціальної підготовки, створення відповідних алгоритмів які б полегшували входження в професійну...
Реферат з дисципліни „Основи наукових досліджень” на тему iconРеферат з дисципліни «Основи наукових досліджень» на тему: «Етапи наукового дослідження»
Без систематизації та узагальнення, без логічного осмислювання фактів не може існувати ніяка наука. Хоча факти потрібні вченому,...
Реферат з дисципліни „Основи наукових досліджень” на тему iconРеферат з дисципліни „Основи наукових досліджень” на тему: «Наукова комунікація та її види»
Поняття комунікація як науковий термін І галузь дослідження своїм другим народженням зобов'язана XX ст. Походить воно від лат communicatio...
Реферат з дисципліни „Основи наукових досліджень” на тему iconРеферат з дисципліни „Основи наукових досліджень” на тему: «Наукова комунікація та її види»
Поняття комунікація як науковий термін І галузь дослідження своїм другим народженням зобов'язана XX ст. Походить воно від лат communicatio...
Реферат з дисципліни „Основи наукових досліджень” на тему iconРеферат з дисципліни «Основи наукових досліджень» на тему: «Роль...
Нтр. Розкриття сутності нтр, особливостей її сучасного етапу ( в тому числі перетворення науки на безпосередньо продуктивну силу)...
Реферат з дисципліни „Основи наукових досліджень” на тему iconРеферат з дисципліни “Основи наукових досліджень “ Тема: Високотемпературна...
Завдяки цьому об’єм продаж спеціальної кераміки на внутрішньому ринку в 1990 році склав приблизно 53,6 млрд доларів та досяг 59,2...
Реферат з дисципліни „Основи наукових досліджень” на тему iconРеферат на тему:,,Інтернет: головні принципи побудови та діяльності”...
Нарешті, присутній І аспект комерціалізації, що виявляється в надзвичайно ефективному перетворенні результатів досліджень в повсюдно...
Реферат з дисципліни „Основи наукових досліджень” на тему iconЗвіт з дисципліни «Основи наукових досліджень»
Сайт представлено на іноземній мові. На ньому мжна знайти інформацію про останні новини, проекти, тут розміщена інформація про даний...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Школьные материалы


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
nauch.com.ua
Головна сторінка