Створення вихідного матеріалу для селекції ячменю ярого з застосуванням мутагенезу




Скачати 418.35 Kb.
НазваСтворення вихідного матеріалу для селекції ячменю ярого з застосуванням мутагенезу
Сторінка4/5
Дата08.04.2013
Розмір418.35 Kb.
ТипДокументы
nauch.com.ua > Химия > Документы
1   2   3   4   5

^ Вплив мутагенів на польову схожість насіння ячменю в М1

з перед і після обробкою малої дози мутагенів (%).

Вид

мутагена


Доза


впливу

Без

додаткової обробки

Додаткова обробка


Перед-
мутагенна


Постмутагенна


500Р

500Р

ЕІ 0,0001%

водою

Контроль (вода)

89,8

81,6

73,8

75,4

82,8


ДЕС, %


0,05

85,0

83,0

83,6

79,0

78,8
0,1

79,6

86,2

84,8

82,4

92,6
0,2

3,4

76,4

28,4

67,6

77,0

ЕІ, %

0,006

78,4

77,0

70,6

68,6

66,4
0,012

19,6

33,6

8,8

40,4

56,0
0,025

0,4

4,4

1,8

2,2

5,0

Контроль (сухе насіння)

87,6

96,4

-

79,0

81,6

-промені, Р

5000

85,4

86,6

84,8

80,8

83,8
10000

89,2

80,0

84,4

81,4

79,2
15000

46,2

58,6

44,4

69,4

71,2


НІР 0,05


4,3

4,7

4,8

5,1

4,9

Взаємодія мутагенних доз -променів і малої дози цих же променів не викликає істотного підвищення виживаємості. При постмутагенній обробці спостерігається навіть її зниження в порівнянні з контролем.

Врешті-решт мала доза -променів як модифікатор, викликаючи епігенетичну мінливість, показує стимулюючий ефект на фоні хімічного мутагена ДЕС і не ефективна на фоні ЕІ.

Застосування помірної концентрації ЕІ при постмутагенній обробці, ефективне на фоні хімічного мутагена ДЕС. Схожий результат дає постмутагенна обробка насіння водою. Додаткова обробка не дає позитивного результату у варіантах з мутагеном ЕІ, за винятком варіанта з постмутагенною обробкою ЕІ 0,0001%. На фоні -променів додаткова обробка ЕІ 0,0001% підвищує виживаємість рослин у варіанті з найвищою дозою (15000Р) [13].

^ РОЗДІЛ ІІІ. Дія радіації та хімічних мутагенів на мінливість ячменю в М2, М3 при їх роздільному та спільному застосуванні
3.1. Дія радіації та хімічних мутагенів на мінливість ячменю в М2

при їх роздільному та спільному застосуванні
Загальна частота мутацій, індукована відповідним мутагеном, є одним з найбільш ефективних критеріїв оцінки мутагенної активності в М2. Частота мутацій при роздільній дії хімічних мутагенів і -променів варіює в залежності від виду мутагенного фактора, дози дії та сортових особливостей.

Як правило, частота мутацій збільшується з підвищенням дози мутагенів. Однак таке підвищення не завжди призводить до значної зміни частоти мутацій. Для деяких сортів дія ДЕС в концентраціях 0,1 і 0,2% викликає приблизно однаковий вихід мутацій, що свідчить про неефективність застосування високих доз. Тому рекомендуються помірні дози мутагенів. При застосуванні ЕІ у одних сортів частота мутацій висока при середній концентрації мутагена, а у інщих – при низькій. Це пояснюється тим, що і висока, і середня концентрації ЕІ у відповідних варіантах викликає ЛД100 вже в першому поколінні. При вивченні генетичної активності дії радіації на рослини ячменю найбільш ефективним виявляється опромінення в дозі  10000Р і  15000Р.

Порівнюючи мінливість сортів ячменю при обробці насіння рослин хімічними мутагенами та -променями, слід зазначити, що різні сорти проявляють ранню мутабельність, що свідчить про велике значення особливостей генотипу сорту в мутаційному процесі.

Досліди показали, що генетичні ефекти від дії мутагенів змінюються під впливом малої дози радіації та хімічного мутагена. Загальна частота мутацій в М2 збільшується в порівнянні з роздільною обробкою (табл. 2).

^ Таблиця 5

Загальна частота мутацій у рослин ячменю в М2 під дією

мутагенів з перед- і постмутагенною обробкою малими дозами

радіації та хімічного мутагена, а також водою, %

^ Вид

мутагена

Доза впливу

Без

додаткової обробки

Додаткова обробка


Перед-мутагенна

Постмутагенна


500Р

500Р

ЕІ 0,0001%

водою

Контроль (вода)

0,8

1,4

1,7

5,2

0,0


ДЕС, %

0,05

7,3

10,4

8,2

10,9

6,6
0,1

11,6

14,5

13,2

8,8

10,5
0,2

-

17,5

25,0

23,8

15,7


ЕІ, %

0,006

20,7

26,7

22,7

25,8

19,8
0,012

-

-

-

-

-
0,025

-

-

-

-

-

Контроль (сухе насіння)

0,5

2,2

-

2,6

0,0

-промені, Р

5000

9,4

12,4

11,3

11,3

8,0
10000

17,2

23,4

20,5

19,1

17,5
15000

-

-

-

32,6

22,7


НІР 0,05

5,4

6,3

7,4

7,6

6,0
При застосуванні  500Р у передмутагенній обробці відмічається збільшення частоти мутацій. Особливо висока загальна частота мутацій спостерігається у варіанті з опроміненням дозою  10000Р і у варіанті з етиленіміном у концентрації 0,006% – відповідно: 23,4 і 26,7% проти 17,2 і 20,7% у варіанті без додаткової обробки.

Мала доза радіації в постмутагенній обробці підсилює мутагенну ефективність у варіантах з попередньою обробкою низькими та середніми дозами мутагенів. При застосуванні дози 500Р вихід мутацій в цілому не дуже відрізняється в залежності від послідовності обробки. Додатково опромінені  500Р варіанти мають більшу частоту мутацій на фоні хімічних мутагенів, але не так чітко виражену на фоні -променів. Варіанти з ЕІ 0,0001% мають зворотний характер. Саме у варіанті з 15000Р + ЕІ 0,0001% вихід мутацій найбільший – 32,6% проти 22,7% на контролі з водою. Слід зазначити, що дія -опромінення в дозі 15000Р як при самостійній обробці, так і у сполученні з 500Р в будь-якій послідовності викликає ЛД100 вже в першому поколінні. Аналогічна закономірність спостерігалася на фоні ДЕС 0,2% при самостійній дії мутагена. Однак при сполученні ДЕС 0,2% як з ЕІ 0,0001%, так і з опроміненням 500Р вдається одержати нададитивний ефект в М2. Роздільна дія цих мутагенів викликає повну загибель рослин в М1. При додатковій обробці зберігається частина рослин М1 і підвищується загальна частота мутацій в М2.

В М2 виявляються хлорофільні, стерильні та морфофізіологічні мутації, в тому числі селекційно цінні. При роздільній, а також при спільній дії мутагенів із збільшенням їх доз зменшується число морфофізіологічних мутацій, особливо селекційно цінних, одночасно збільшується кількість летальних і стерильних форм. Спільна дія радіації та хімічних мутагенів дає в середньому у варіантах більший вихід морфофізіологічних мутацій порівняно з варіантами без додаткової обробки та варіантами з використанням води як додаткового фактора.

Спектр морфофізологічних мутацій при спільній обробці мутагенами різний у різних випадках: в одних варіантах розширюється, в інших вужчає. При роздільній і спільній обробці з різною частотою виявляються мутації за ознакою, яка стосується ширини листової пластинки, висоти рослини, будови колоса, вищербленості остей, довжини вегетаційного періоду та багатьох інших ознак і властивостей [13;14].
^ 3.2. Характер мінливості та рівень успадкування

морфофізіологічних змін в М3
Проявляється різна мутабельність сортів ячменю в М3. Загальна частота мутацій варіює від 0,0 до 17,0%, в залежності від виду мутагенів, їх доз і особливостей сорту.

При спільній обробці у випадку дії  500Р та ЕІ 0,0001% на фоні хімічних мутагенів і -променів у більшості варіантів вихід мутацій зменшується порівняно з незалежною дією фонового мутагена. Загальна частота мутацій висока у випадках поєднання 500Р з ДЕС 0,2%. Застосування опромінення 500Р на фоні ЕІ 0,006% не викликає перевищуючий ефект по відношенню до контролю. Однак дія 500Р на фоні -променів виявляється ефективною при опроміненні у дозі 5000Р. В М3 постмутагенна обробка малою дозою -променів порівняно з передмутагенною більш ефективна. Можливо, це пов’язано з різним ефектом радіобіологічної толерантності.

Із застосуванням ЕІ 0,0001% в постмутагенній обробці відзначається зменшенням виходу мутацій. На фоні ДЕС при концентрації 0,1% та на фоні -променів у дозі 5000Р кращим є варіант з водою.

В М3 відмічається звуження спектра та зниження частоти мутацій порівняно з поколінням М2. Можливо, це пов’язано із зменшенням гетерозиготності в кожному з наступних поколінь, а також із розвитком реакції адаптивної відповіді, викликаної алкіліюванням і малою дозою радіації у випадку комбінованої дії.

Не всі новоутворення успадковуються в М3. Частина з них характеризується генетичною нестабільністю, тобто дає неоднорідне потомство. У ряді мутантних сімей спостерігається розщеплення на вихідну форму, мутант і проміжну форму [13;14].
^ 3.3. Мінливість якості зерна
Мінливість вмісту білка та лізину в зерні і лізину в білку має протилежне співвідношення. Високобілкові мутанти (в 50% випадків) відрізняються підвищеним вмістом лізину в зерні та зниженим вмістом лізину в білку, а низькобілкові – навпаки. Вміст лізину в зерні ячменю високимй у макромутантів із гладенькими остями і у форм без воскового нальоту у варіантах з 10000Р і з ДЕС 0,1%, відповідно 0,575 і 0,588% на суху вагу. Аналогічна тенденція існує у низькорослого хемомутанта, одержаного в результаті дії ЕІ 0,006%. Однак при цьому сполученні підвищена білковість зерна з підвищеним вмістом лізину в білку спостерігається у -мутанта з гладкоостими колоссами. В останніх варіантах виявляється несполучність між вмістом білка в зерні та вмістом лізину в зерні і в білку. Прикладом може бути мутант із багаторядним колосом (10000Р), у якого вміст білка в зерні 0,423, а кількість лізину в білку збільшується до 4,73% і перебуває у зворотній залежності від вмісту білка в зерні 8,95% [21].

Більшість високобілкових мутантів, а також мутантів, які поєднують підвищений вміст білка та лізину в зерні і лізину в білку, одержано із застосуванням малої дози радіації ( 500Р) та хімічного мутагена (ЕІ 0,0001%) при спільній обробці ними (табл. 3). Зміни вмісту лізину в зерні та лізину в мутантних формах, одержаних при спільній дії радіації та хімічних мутагенів, відбуваються у бік не тільки збільшення, а й зменшення. У більшості випадків один з цих показників збільшується. При цьому у варіантах 500Р+10000Р та 500Р+ЕІ 0,006% спостерігається позитивне сполучення вмісту білка і лізину в зерні та вмісту лізину в білку.

Спільна дія мутагенів дозволяє отримати високолізинові та велокозернисті мікромутанти. Найбільший ефект спостерігається у варіантах  500Р+10000Р; ДЕС 0,1%+ 500Р; 10000Р+ЕІ 0,0001%. Позитивне сполучення білка та лізину в зерні і лізину в білку одержано у варіанті  500Р +  10000Р. В останніх варіантах спостерігається несполучність між вмістом білку та лізину в зерні або лізину в білку паралельно з величиною зерна.


^ Таблиця 6

Мінливість вмісту білка та лізину в зерні мутантів ячменю в М3



^ Сорт, мутант

Спосіб обробки

Білок в зерні, %

Лізин в зерні, %

^ Лізин у білку, %

Незмінні із

змінених сімей М2

500Р+ДЕС 0,1%

500Р+ЕІ 0,006%

13,40

15,11

0,524

0,536

3,91

3,55

Велике зерно

500Р+ 10000Р

14,25

0,541

3,80

Ранньостиглий

500Р+Вода

18,01

0,368

2,04

Велике зерно

ДЕС 0,1%+ 500Р

12,80

0,500

3,91

Рідкоколосий

5000Р+ 500Р

14,31

0,486

3,40

Довгоколосий

10000Р+ 500Р

15,39

0,359

2,33

Велике зерно

ЕІ 0,006%+ЕІ 0,0001%

14,31

0,418

2,91

Гладкоостий

ЕІ 0,006%+ЕІ 0,0001%

13,11

0,490

3,74

Велике зерно

10000Р+ЕІ 0,0001%

10,63

0,451

4,24

Щільний колос

15000Р+ЕІ 0,0001%

16,02

0,528

3,30
1   2   3   4   5

Схожі:

Створення вихідного матеріалу для селекції ячменю ярого з застосуванням мутагенезу icon«Створення вихідного матеріалу для селекції кукурудзи на скоростиглість»
Вона є однією з найбільш продуктивних злакових культур універсального призначення, яку вирощують для продовольчого, кормового І технічного...
Створення вихідного матеріалу для селекції ячменю ярого з застосуванням мутагенезу iconТехнологія вирощування ячменю ярого в умовах лісостепу
Ячмінне борошно додають (10-15%) при випіканні житнього І пшеничного хліба. Через низьку якість клейковини хліб з чистого ячмінного...
Створення вихідного матеріалу для селекції ячменю ярого з застосуванням мутагенезу iconСелекція та генетика
Випробування сортів ячменю ярого на дослідному полі харківського національного аграрного університету ім. В. В. Докучаєва
Створення вихідного матеріалу для селекції ячменю ярого з застосуванням мутагенезу iconРгаснті 68. 35. 49
Визначити порівняльну продуктивність насіннєвої картоплі залежно від різновиду вихідного матеріалу
Створення вихідного матеріалу для селекції ячменю ярого з застосуванням мутагенезу iconКиївський національний університет ім. Тараса Шевченка Інститут Міжнародних Відносин
...
Створення вихідного матеріалу для селекції ячменю ярого з застосуванням мутагенезу iconПлан: Вступ. Коротка історія розвитку селекції. Гібридизація, як...
Основна частина. Основи гібридизації рослин І результати науково-практичних досліджень
Створення вихідного матеріалу для селекції ячменю ярого з застосуванням мутагенезу iconСуржик як соціолінгвістичний феномен
Тлумачний словник української мови фіксує слово суржик у двох значеннях: «Суміш зерна пшениці й жита, жита й ячменю, ячменю й вівса...
Створення вихідного матеріалу для селекції ячменю ярого з застосуванням мутагенезу icon«програма вихідного дня у львові» для дитячих груп Прибуття, трансфер. 10: 00 Оглядова пішохідна
«Арсенал» (одна з найбільших колекцій в Україні) або історичного музею «Тронна зала Яна Собеського» з відвідуванням італійського...
Створення вихідного матеріалу для селекції ячменю ярого з застосуванням мутагенезу iconТема. Створення растрових зображень
Мета: оволодіти практичними навичками використання основних вказівок малювання графічних примітивів при створенні малюнків, створення...
Створення вихідного матеріалу для селекції ячменю ярого з застосуванням мутагенезу iconУрок вивчення нового матеріалу із застосуванням ікт. Обладнання:...
Володимир Підпалий. Розповідь про письменника. Щирість патріотичних почуттів ліричного героя у вірші «Тиха елегія»
Додайте кнопку на своєму сайті:
Школьные материалы


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
nauch.com.ua
Головна сторінка