Тема: Культура первісного суспільства




Скачати 189.26 Kb.
НазваТема: Культура первісного суспільства
Сторінка2/2
Дата08.04.2013
Розмір189.26 Kb.
ТипДокументы
nauch.com.ua > Культура > Документы
1   2
Тема: Антична культура
Слово античність (древній, старовинний) походить від латин. мови. Під античністю розуміють період старовинної історії, найвищу ступінь у розвитку рабовласницького суспільства. Античною культурою прийнято називати культуру Стародавньої Греції та Риму в період з VІІІ ст. до н. е. і до V ст. н. е.

Ранній культурний розвиток Стародавньої Греції пояснюється цілим рядом причин. Важливе значення мали історико-географічні фактори та природні обставини. В Греції були сприятливі умови для землеробства, вирощування оливок, садівництва і виноградарства, а також тваринництва. Наявність корисних копалин сприяли розвиткові ремесла і торгівлі. Географічне розташування було зручним для розвитку мореплавства. Значення для раннього культурного розвитку Греції мало те, що вона успадкувала досягнення матеріальної і духовної культури країн Стародавнього Сходу.

1. ^ Культура періоду архаїки - час становлення античного рабо­власницького суспільства. Головною рисою економічного розвитку Греції періоду архаїки була велика колонізація. Греки заснували багато колоній на сході і заході. Причиною їх виникнення була необхідність у нових ринках збуту і джерелах сировини. Одначасно з цим внутрішня політична боротьба приводила до примусової еміграції переможені групи населення, які змушені були шукати собі нові місця для проживання і господарської діяльності. В середині VІІІ ст. до н. е. були засновані перші колонії на Півдні Італії, Сицилії, у VІІІ-VІІ ст. до н. е. - в Єгипті, на півдні сучасної Франції і в Іспанії. Ряд колоній було засновано по берегах Чорного моря, в тому числі на території сучасної України. З Греції привозили вина, маслинову олію, тканини, художній металічний і глиняний посуд, прикраси, предмети розкоші і т. п.

Найбільшою з грецьких держав на території України було Босфорське царство з центром в Пантікапеї. Воно об'єднувало під своєю владою значну територію східної частини Криму і Таманські півострова. Основою його економіки було хліборобство, виноробство, рибальство, розвинуте ремесло і торгівля, яка велася з Грецією і навколишніми племенами. Значне місце в торгівлі Боспорського царства займала работоргівля.

В період архаїки зростали міста, які нараховували до 25-30 тис. жителів. Ними були Корінф, Афіни, Мілет, Ефес. До влади приходили сильні та енергійні узурпатори - тирани (від етруського - пан). Часто це були люди сильні і обдаровані, неординарні особистості.

Явище тиранії було широко розповсюджене в грецьких містах. У цей час створювались великі союзи міст, один з яких Пелопоннеський під керівництвом Спарти. Спарта була державою воїнів. Спартою управляли два царі, їх влада була обмежена загальними зборами, а також вибраними членами герусії (старійшинами). З семи років молодь жила в спецальних таборах, де вправлялася з військової майстерності. Досягнувши 20 років, спартанець ставав рівноправним членом общини. Все життя спартанців проходило у військових і спортивних заняттях, господарською діяльністю займалися ілоти (безправне місцеве населення, державні раби), яких спартанець міг убити безкарно. Суворе, безжалісне виховання пробуджувало у спартанців почуття переваги над іншими жителями грецьких міст. До спартанців в грецькому світі відносилися з повагою, але без симпатії і спартанців не любили.

В зв'язку з потребами ремісничого виробництва, сільського господарства, торгівлі, розвиток отримали природничі та математичні знання. Різнобічним вченим, механіком і військовим інженером був Архімед із Сіракуз. Результати його винаходів успішно застосовувались на практиці. В середині VІ ст. до н. е. ним був споруджений тунель на острові Самос довжиною в один кілометр, причому будівельні роботи проводилися одночасно з двох кінців. Прорубавши скалу, дві партії будівельників зустрілися під землею. Такі роботи є важко­виконуваними навіть для інженерів нашого часу. Анаксимандр із Мілету (VI ст. до н. е.) склав карту зоряного неба, яка полегшувала плавання кораблів у нічні години, філософ і астроном Фалес Мілетський правильно передбачив затемнення сонця в 585 році до н. е.

В галузі літератури помітний інтерес до індивідуальних рис характеру і внутрішнього світу людини. Такими були, наприклад, поеми Гесіода (8-7 ст. до н. е.) "Походження богів" і "Праця та дні". В них автор звертається не до багатих людей, а до рядових общинників, із середовища яких вийшов і сам. Інтерес до внутрішнього світу людини характерний ліричній поезії (назва походить від струнного музичного інструменту - ліри, під акомпонемент якого виконувались вірші). Поеми Калліна, Тіртея оспівували військові подвиги, елегії Солона відбивали історію соціального становищ в Афінах, елегії Феогніда (6 ст. до н. е.) - ідеологію грецької аристократії. Любовними і застольними піснями прославився поет Анакреонт (6-5 ст. до н. е.). Розвивалась урочиста хорова лірика, створювались гімни в честь богів, переможців спортивних змагань. В кінці періоду архаїки з'явилися байки, описи прогулянок, побутові та історичні розповіді, від яких до нас дійшли лише незначні уривки.

Міфологія, яка являла собою легенди про богів, демонів і героїв, була спробою осмислення людиною навколишньої дійсності. В старогрецьку міфологію проникло багато легенд Стародавнього Сходу, зокрема, в грецький пантеон були введені народні герої. Головним верховним богом вважався Зевс. Місцем його перебування був гірський хребет Олімп на кордоні Фессалії і Македонії. Встановився список 12 олімпійських богів, між якими існували функції управління: Зевс і Гера (верховні боги), Аполлон (покровитель мистецтва, стад і міст), Артеміда (богиня полювання), Афродіта (богиня любові і краси) та ін. Для міфології характерна поява людей - героїв, які творять волю Зевса на землі, очищають її від чудовиськ і ставлять питання правильної організації людського життя.

Почалося формування архітектурних ансамблів міст. В центрі міста знаходився храм, фасадом на схід сонця, перед ним - площа. Спочатку храми мали лише 2-4 колони з фасаду, потім набуваючи класичних форм, більше. Такі споруди отримали назву періптер. Храми являли собою прямокутні, приземисті споруди, сильно витягнуті в довжину (храми Гери в Олімпії, Аполлона в Корінфі). Розвивалась декоративна і статуарна пластика. Фігури - статичні, в них підкреслювався внутрішній спокій, сила людини. Такими є скульптури богині Артеміди Делоської (VІІ ст. до н. е.) та Гери Самоської (560 р. до н. е.).

Для періоду архаїки характерний розквіт керамічних виробів. Амфори цього часу досягають досконалості форм, покриті амфори і вази орнаментом, а також різними зображеннями на міфологічні та побутові теми. На червоному фоні обпаленої глини малюнки були зроблені чорним лаком.

В цей період відбулася важлива подія - запровадження Олімпійських ігор. Перші ігри були проведені в 776 р. до н. е. в честь Зевса Олімпійського у місті Олімпі. Повторювалися ігри через кожні 4 роки. В програмі були: біг, боротьба, кулачний бій, змагання на колісницях, змагання вершників і п'ятиборство. Іноземці, напіввільні, раби і жінки участі в іграх не приймали і на них не допускались. Виступали атлети оголеними, що стало одним із мотивів давньогрецького мистецтва - оспівування прекрасного, гармонійно розвинутого людського тіла. Проводилися ігри і в інших місцях, зокрема на Корінфському перешийку в честь морського бога Посейдона та ін.

Отже, в період архаїки подальший розвиток отримали наукові знання, особливо у галузі природи, математики і філософії. В архітектурі виділилося два стиля. Один - суворий, важкий, інший - легкий, ошатний. Будувалися храми богів і святилищ. Розвивалась декоративна і статуарна пластики, амфорний живопис. Було проведено перші олімпійські ігри.
2.^ В епоху класик центр політичного і культурного життя переміщається на материкову Грецію, в Афіни. Розквіт Афін припадав на правління Перікла, період афінської демократії. Розквіту грецької культури цього періоду сприяло встановлення в Афінах демократичного правління (демократія - правління народу). Маючи на увазі афінську демократію, потрібно уточнити що мова йде лише про вільно-народжених людей, старших 20 років, яких була меншість і які були повноправними афінськими громадянами. Політичних прав були позбавлені жінки, метеки (вільні переселенці з інших областей) Греції, що проживали в Афінах, та раби (в майстерні працювало в середньому 5-10 рабів, на руднику - значно більше, в господарстві знатного громадянина - 10-20 рабів).

Народні збори громадян вирішували державні справи. Посадові особи вибиралися шляхом жеребкування. Кожен рік таким чином обиралось 9 архонтів (регентів, від лат. - правлячий), які слідкували за правильністю виконання законів, прийнятих загальними зборами. Про посадову особу свідчив лавровий вінок на голові. Для уникнення зловживань владою слідкували, щоб одна особа не обиралась повторно на ту саму посаду. Під час війни призначалось 10 воєначальників. Вони називалися стратегами і переобирались кожен рік. Найбільш відомим стратегом був Перікл. Він також, був оратором (демагогом) признаним політичним діячем. Час його діяльності (443-429 рр. до н. е.) став блискучою сторінкою в історії культури Афін.

Вершиною давньогрецької архітектури вважається акрополь в Афінах. В центрі його знаходиться Парфенон - храм богині мудрості Афіни, покровительки міста. Яскраво розфарбований храм з білими мармуровими колонами був втіленням могутності і величності Афінської держави. Відзначався храм спокійною урочистою величністю, почуттям міри і гармонії. Досконалість пропорцій, масштаб храму вражають не грандіозністю, а втіленням найвищої краси і героїки, де мірою речей є людина. Архітектору акрополя Фідію належала статуя 12 метрової висоти Афіни - діви, що стояла в середині Парфенону (до нашого часу не збереглася). Основа статуї була дерев'яна, одяг, волосся з листового золота, обличчя, руки, ноги - з слонової кістки. Богиня Афіна була зображена в парадному одязі, стояла опираючись на щит, біля ніг звивалася змія - символ мудрості, на правій витягнутій руці - фігура богині перемоги - Ніки (2 м висоти). Скульптура і архітектура Фідія пізніше звинуватили в безбожності, оскільки на щиті Афіни, де зображено бій греків з амазонками, він відтворив себе і Перікла. Парфенон став каноном в будівництві храмів.

Щодо побутової культури, то слід відзначити, що уклад життя греків був невибагливим, простим. Одяг шили з шерстяної пряжі чи льону (хітон). Багаті люди прикрашали одяг золотими прикрасами. Харчувалися греки овочами, рибою, фруктами, сиром. Під час свят вживали виноградне вино, розбавлене водою в пропорції 1:3. Пити нерозбавлене вино вважалось варварським звичаєм.

Чоловіки в Стародавній Греції проводили час за спортивними заняттями, бесідами, філософськими розмовами. Знатні, багаті греки приділяли увагу догляду за своєю зовнішністю, купанню і макіяжу, створювали вишукані зачіски.

Період класики був найвищим рівнем розвитку старогрецької культури. Він припав на час правління Перікла. Демократична форма державного правління підняла значення науки і мистецтва. В ІV ст. до н. е. відбулася диференціація наук. Греками розроблені майже всі розділи елементарної геометрії та філософії, риторики. Гіппократ заклав підвалини медичної науки. В Афінах вперше у світі був створений театр, збудований акрополь. В галузі скульптури встановлений еталон зображення людини. Розвивалась побутова і фізична культура.
3. Термін елліни (грецьк. - самоназва греків). Вперше цей термін для позначення всіх греків зустрічається у творах поета Архілоха (VІІ ст. до н. е.).

Еллінізм - етап в історії країн Сходу Середземномор'я від часів походів Олександра Македонського (334-323 рр. до н. е.) до завоювання їх Римом.

Після смерті Олександра Македонського його імперія розпалася на ряд держав. Найбільш характерними центрами культури стали: Єгипет з центром в Олександрії, Пергамське царство в Малій Азії і культура острова Родоса, найсхіднішого острова в Егейському морі. В цей період сама Греція обезлюдніла і збідніла, втратила полісно-державний устрій. Греція перетворилась в просту одиницю місцевого самоуправління. Грецька культура стала більш відкритою, вбираючи в себе особливості інших культур, особливо культур Сходу. Вийшовши за межі Греції, грецька культура стала культурою інтелектуальної еліти, розквітала в тіні східних палаців, на гроші місцевих владик, служачи їх авторитету та інтересам.

Значним науковим і культурним центром елліністичного світу був Єгипет з столицею в Олександрії. В ній проживало багато греків. Олександрія відзначалася багатством і пишністю, майже третину міської території займав великий двірцевий комплекс. Не набагато поступалися йому палаци аристократії (від грецьк. аріатос - знатний, сила, влада). Царські парки прикрашалися мармуровими фонтанами.

В кварталі Брухейон міста Олександрії розташувався великий світовий науковий центр, який отримав назву Мусейон. Там був великий зал для нарад вчених, тисячетомна бібліотека, ботанічний сад, зоопарк, хірургічні лабораторії, астрономічні обсерваторії. Хороші умови для роботи, висока плата притягували сюди вчених з усього світу. В Олександрії працював талановитий математик Евклід. Його праця "Основи геометрії" витримала біля 1700 видань і на протязі багатьох століть залишилась обов'язковим навчальним посібником з геометрії. Директор Олександрійської бібліотеки грек Ератосфен із Кіренії вирахував довжину меридіана, близьку до сучасної. Вчені Олександрійської обсерваторії піділили добу на години, годину - на 60 хвилин, хвилину - на 60 секунд. Арістарх Самоський пробував визначити віддаль від Землі до Місяця і від Землі до Сонця. За 1800 років до М. Коперніка Арістарх висунув гіпотезу про обертання Землі та інших планет навколо Сонця.

Славу Греції як осередка культури продовжували підтримувати не лише Афіни, де існували школи вчених, скульпторів, художників, різних майстрів, але й інші міста. Тут продовжували свою діяльність: академія Платона, школа Арістотеля.

В архітектурі почали складатися нові принципи міського будівництва. Центром міста вже є не храм, як раніше, а торговий і адміністративний центр. Дві центральні вулиці, що перетенали місто, були основними парадними магістралями і ділили місто на чотири квартали.

В творах мистецтва переважає інтерес до буденної сторони життя, до моральних і естетичних проблем.

Стародавні греки створили оригінальні високохудожні твори архітектури, скульптури і літератури. Серед художнього ремесла помітне місце займав розпис амфор, ваз. Виготовлення статуеток. Вперше в історії скульптури створили образ вільної людини - громадянина. Звеличення гідності людини стало естетичним ідеалом Греції. В Афінах був створений театр. Мистецтво греків в художніх образах відбивало багато сюжетів міфології, представлені ними як реально існуючі у світі.

Греки поклали початок багатьом галузям наук, зокрема таким як астрономія, анатомія, ботаніка, геометрія, граматика, зоологія, історія, математика, фізика. Всі вони грецькі за походженням і проголошуються так, як звучали і в стародавні часи.

Грецька культура стала утвердженням гуманізму і цінності людини. Вона універсальний приклад культури, де людина є мірою всіх цінностей.

1   2

Схожі:

Тема: Культура первісного суспільства icon1. Розкрити І охарактеризувати наступні поняття: культура, цивілізація,...
Культура індустріального суспільства та культура постіндустріального суспільства, їх відмінності

Тема: Культура первісного суспільства icon“Трипільська культура”
Вікентієм Хвойкою більше ста років тому на Правобережжі України. Ця подія мала велике значення для вченого світу. З-під землі вдалося...

Тема: Культура первісного суспільства iconУрок 17 Тема «Художня культура як духовне явище»
Тема «Художня культура як духовне явище» продовжить знайомити Вас із структурою художньої культури. Ви дізнаєтесь, як цінні твори...

Тема: Культура первісного суспільства iconПолітична культура як рівнева характеристика розвитку політичної системи суспільства
Літичної свідомості та політичної культури. Становлення демократичного суспільства потребує якісно нових засад суспільної взаємодії,...

Тема: Культура первісного суспільства iconУрок 18 Тема «Художня культура як духовне явище»
Тема «Художня культура як духовне явище» ознайомить Вас із особливостями виникнення та існування художньої культури як форми людської...

Тема: Культура первісного суспільства iconТема Основні етапи розвитку естетичної думки
В. В. Культура Середньовічча. Культура Відродження//Історія світової культури. – К., 1994

Тема: Культура первісного суспільства iconУрок 19 Тема «Художня культура І світ людини»
Тема «Художня культура І світ людини» ознайомить вас з особливостями формування ціннісних ідеалів суспільств. Ви довідаєтесь чому...

Тема: Культура первісного суспільства iconГолубівська зош І-ІІІ ступенів
Довгий час люди існували в умовах так званого первісного стада, об'єднуючись у невеликі бродячі групи, Все, що здобувалося, було...

Тема: Культура первісного суспільства iconТема: Політична економія як наука
Життя людського суспільства багатогранне І різноманітне. Воно складається в першу чергу з багато численних видів та сфер прикладання...

Тема: Культура первісного суспільства iconУрок 20 Тема «Художня культура як засіб самопізнання І творчої самореалізації особистості»
Вас із прийомами формування світоглядних установ особистості в соціумі. Ви дізнаєтесь, у яких взаєминах існують потреба в самореалізації...

Додайте кнопку на своєму сайті:
Школьные материалы


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
nauch.com.ua
Головна сторінка