Учасника обласного туру




НазваУчасника обласного туру
Сторінка3/8
Дата05.04.2013
Розмір0.71 Mb.
ТипДокументы
nauch.com.ua > Культура > Документы
1   2   3   4   5   6   7   8

Опис

власного досвіду роботи

вчителя музичного мистецтва

^ Солонянської загальноосвітньої

школи І – ІІІ ступенів

Солонянського району

Дніпропетровської області

Гандрабурової Юлії Вікторівни

Музика – це потужний і яскравий засіб розвитку творчої індивідуальності, духовного становлення особистості. Вона беззаперечно здійснює надзвичайний вплив на формування індивідуальності , духовне становлення людини , починаючи з раннього дитячого віку . Позбавити дитину музичного , естетичного середовища – значить значною мірою ускладнити її загальний розвиток .

Тому кожен вчитель у майбутньому хоче бачити своїх учнів творчими, духовно багатими, культурно освіченими людьми з розвиненим естетичним смаком . І саме тому власним ставленням до мистецтва вчитель і музики, і літератури, і історії здійснює значний вплив на формування основ ціннісних орієнтацій дітей. Музично – естетичний розвиток дитини буде набагато більш гармонійним, якщо поруч виявиться той вчитель, який сам глибоко захоплений образотворчим мистецтвом, музикою, театром; вчитель – який відчуває красу довкілля, природи, людських взаємин.

Сучасний урок музичного мистецтва цілковито відрізняється від того уроку співів, до якого звикли батьки , які приводять зараз дітей до початкової школи. І на запитання « Ну як там моя дитина співає ?», доводиться пояснювати обсяг різноманітної роботи, яку виконує дитина на уроці , як вчиться слухати і сприймати музику , як вчиться розуміти і любити класичну музику.

Урок музики починається з музичного вітання . З перших звуків співу відчувається настрій класу, його готовність до співпраці або навпаки небажання саме сьогодні спілкуватися. І тут вчителю доводиться відпрацьовувати свою акторську майстерність або залучати педагогічну мобільність, щоб запалити той бажаний вогник у дитячих очах .

Існує ціла низка науково розроблених способів, різноманітних форм роботи, вибір яких дозволяє підвищити внутрішню мотивацію дітей у навчальному процесі. Учням молодшої школи цікаво подорожувати музичними країнами , відвідуючи королівства ,,Пісень,, , ,,Танцю ,, , ,,Маршу,, , зустрічаючи при цьому ноти , музичні інструменти , героїв із улюблених пісень і казок, порівнювати музичний звукоряд із кольорами веселки .А під час звучання незнайомого музичного твору діти фантазують, намагаючись словами передати враження від прослуханого. І нехай спершу це будуть такі відповіді, як красива, дуже красива , дуже – дуже красива, то через 7 – 10 уроків ми вже почуємо, що музика і бурхлива, і грайлива, і натхненна, і лагідна . Діти люблять малювати музику і довгий час розглядають « творчі шедеври » інших учнів на виставці.

Переходячи до виконання та розучування пісень, намагаємося з учнями знайти такі зернятка, такі цікавинки, які допомагають пісню не просто виконати , а виконати і серцем, і душею, і очами. І як цікаво спостерігати за командою співаків – хлопців, які намагаються перемогти команду дівчаток, хоча це їм дуже важко, бо дівчатка від природи більш співучі .

Оці прості створені ігрові моменти для дітей є реальне життя, а ще навчання, засіб пізнання навколишнього світу, праця і серйозна форма виховання, вони розвивають пам’ять, увагу, зосередженість, музичний слух, гартують волю та почуття взаємовиручки . На уроках музики вчитель навчає учнів творчо підходити і до мистецтва , і до будь – якого завдання яке ставить перед дитиною життя.

Працюючи над власним самовдосконаленням, прагну до:

· викладання музики на якісно новому рівні (активне впровадження нових форм і методів вивчення музичного мистецтва, перспективних технологій);

· збагачення власного творчого потенціалу;

· поглиблення та вдосконалення системи дидактичних та фахових знань і вмінь, що сприятиме активізації творчої діяльності та професійному зростанню.

Музично-естетичний розвиток збагачує внутрішній світ дитини, допомагає глибше сприймати, розуміти і відчувати музику,, уважно відноситись до навколишнього світу. Велике значення у цьому процесі мають творчі ігри. Щоб розкрити роль і характер впливу творчої гри як засобу музично-естетичного виховання школяра, необхідно зосередити увагу на вивченні нових шляхів використання різноманітних ігор на уроках музики і в позакласний час. Питання про те, у що грає дитина, до чого привчається, граючись ,ми розглядаємо як ігрову діяльність, яка не є самоціллю, а ефективним засобом виховання і навчання.

Проблема пошуку нових шляхів використання гри у навчально-виховному процесі молодших школярів в умовах сьогодення стоїть особливо гостро. До цієї проблеми звертаються багато педагогів-науковців, такі як: В.І Махров, В.А.Коваленко, В.В Гуркова .

Незважаючи на досягнення психології і педагогіки музичної творчості, в цій сфері є багато невирішених проблем. Музичну творчість заперечують ті, кого цікавлять питання загальної освіти. Окремі музиканти заявляють про неможливість творення музики без знань основ композиції, про небезпеку формування дилетантів. Вони вважають, що це стоятиме на перешкоді конкретним музичним досягненням і не сформує основних музичних здібностей, зокрема мелодичного і гармонійного слуху, відчуття ритму, пам'яті, музичних уявлень.

Отже, обмеженість науково обґрунтованих рекомендацій з питань музично-естетичного виховання засобами творчих ігор обумовили вибір теми дослідження: "Використання інтерактивних методів навчання на уроках музичного мистецтва" .

Музично-естетичне виховання спрямоване на вдосконалення різноманітних якостей особистості учня, в процесі якого педагоги, спираючись на наукові дані фізіології та психології, повинні турбуватись про оптимальний вибір і співвідношення виховних впливів, оскільки від цього залежить їх ефективність.

У результаті аналізу педагогічної, психологічної і мистецтвознавчої літератури було визначено, що для розвитку творчого потенціалу школярів у музичній діяльності необхідно розвивати такі творчі здібності: пізнавальний інтерес до музики, творчу уяву і образно-асоціативне мислення, інтерпретації та імпровізації.

Педагоги багатьох країн сперечаються про те, чи потрібно навчати музиці всіх дітей, чи тільки особливо обдарованих. За теорією вітчизняної сучасної педагогіки музиці , як професії, слід навчати учнів, що мають захоплення нею і особливі музичні здібності. Загальне музичне виховання повинно розповсюджуватись на всіх дітей, але головним завданням масового музичного виховання є не стільки навчання музики, скільки формування їх духовного світу.

Специфіка музично-творчої діяльності така, що в процесі творення можна не тільки фіксувати результати імпровізації, а й ознайомлювати дітей з найхарактернішими і найважливішими засобами виразності. Музичні знання при цьому здобуваються не шляхом тренування і за допомогою дидактичного методу пояснення, а самостійним пошуком потрібних засобів для розкриття емоційного образу в процесі імпровізації та аналізу типових прийомів музичної виразності. Вони фокусуються в нові знання про музику, але вже доступніші, які краще сприймаються і запам'ятовуються. Знайдені засоби виразності трансформуються в опорні знання, втілюють музичну думку в контексті загального твору і водночас є відносно самостійно засвоєними музично-теоретичними поняттями.

Які ж перешкоди можуть виникнути у процесі формування творчої особистості дитини під час музично-естетичного виховання? На шляху розвитку творчих здібностей учнів зустрічаються різні труднощі, зокрема психологічні, які потрібно враховувати, щоб ефективно їх долати і запобігати їм. Одна з головних причин загальмованості творчого розвитку особистості зумовлена пізнавальною сферою (затухання винахідливості, зниження пам'яті, зростання тенденції до копіювання, не оригінальність власних думок), а також й емоційною сферою (побоювання, що можуть бути висміяні задумки, незнання ситуації ), все це позбавляє творчу особистість такого характерного для неї елементу як радість. Основою творчості є розуміння того, що кожна особистість має в собі той живий паросток, який пробивається до пізнання світу. Умовою успішної творчості є стимулювання пізнавальної діяльності. Діяльність учителів, які не розуміють цієї істини, не враховують пізнавальних можливостей дитини, обмежують свободу активності, внаслідок чого знижується рівень розвитку творчих здібностей. Невдачі в діяльності учителів зумовлені відсутністю у них взаємин з дітьми, які включають вміння володіти собою, об'єктивність, терпимість, прагнення належно оцінити їхню творчу роботу та інші риси, що становлять основу педагогічного такту.

Музична діяльність другокласників, третьокласників, четверокласників має нові відмінні музичні риси. Значно більший музичний досвід, обсяг музичних знань дозволяє учням третього класу усвідомлено аналізувати музику, аргументовано говорити про художній характер змісту музичного твору, пояснюючи, що музика - це не просто картини життя, а результат цілеспрямованої діяльності композитора і виконавця, які, використавши засоби виразності музичної мови, впливають на почуття людини. Вони починають усвідомлювати своєрідні правила, "закони" музичної творчості, розрізняють певну дистанцію між уявними образами та реальними життєвими відчуттями. Перехід уявного творчого задуму в реальний здійснюється за допомогою виконавської діяльності, яка дає новий імпульс живому інтересу до музичного мистецтва. Визначаючи особливості характеру художньої гри, слід відзначити їхні більш розвинуті музичні здібності, потрібно виділити уважніше відношення до нового, у той час, як для учнів 1-3 класів сам факт зустрічі з життєвим музичним образом - відкриття. Третьокласники в змісті музичних творів намагаються винайти щось нове, більш глибоке за змістом, що одночасно є важливим, значним, художньо - виразним у емоційно — естетичному відношенні.

Таким чином, займаючись співом, слуханням музики, музично-ритмічними рухами, учні спираються на знання особливостей засобів художньої виразності, які формують природу творчих здібностей, естетичних почуттів, потреб, нахилів.

Метою музичного виховання, крім виховання ритмічного чуття, є розвиток відчуття тембру, інтонації, нюансування, фразування. Особливо цінною властивістю ритмового оркестру є залучення до його ансамблю. Найдоступнішим ритмо -- тембровим оркестром для школи є оркестр, який складається з народних інструментів з додатком ударних: бубна, тамбура, тріангольо, тамбурина, музичних бряцалок, кастаньєтів, ксилофону. В музичній ігровій діяльності найповнішою допомогою може бути інструмент, проте на перше місце виступає зразкове виконання пісень самим педагогом .

Слухання музики також є вирішальним етапом на шляху розвитку музичних здібностей дитини і вірного сприймання музики. Справжнє слухання музики починається з "вивчення і слухання такого музичного матеріалу, який повинен відповідати вікові дитини та бути близьким до її рухливої природи"

Переважна більшість пісень-ігор - це невеличкі казки та напівказки, де дійсність тісно переплітається з вигадкою. В іграх реалістично-побутового плану, хороводах і танцювали композиціях також існує елемент умовності, який відкриває простір для вільних домислів.

Теоретичні положення щодо проведення ігор блискуче втілив М.В. Верховинець у детально - розроблених ігрових сценаріях, реалізувавши принципи науковості, наступності, природо відповідності. Учений справедливо вважав, що запропонований ним творчо-стимулюючий підхід до організації ігрової діяльності дозволить педагогу вивчити індивідуальні особливості дітей, створити умови для розкриття творчих можливостей кожної особистості.

Музичні імпровізації бувають різних видів, найпоширенішими серед них є співацькі й інструментальні. Досвід показує, що співацька імпровізація - одне з улюблених занять школярів. Нею із задоволенням займаються усі діти, не лише котрі добре вміють співати. У статті "Про музично-творчі навички в дітей" Б. Асаф'єв писав, що головна мета співацької імпровізації - викликати в дітей "творчий музичний інстинкт", звернути їхню увагу на те, що вони співають - і грають. Отже, відмовляючись від зайвого раціоналізму, автор порушує питання усвідомленого, аналітичного підходу до імпровізування.

Сучасна програма "Музичне мистецтво" націлює на широке застосування музичних ігор, різноманітних музичних вправ, танцювальних рухів тощо. Для того, щоб музично - творча гра захоплювала дітей, учителеві слід визначити, чим діти цікавляться, докладно продумати її зміст, правила, виготовити атрибути, необхідні унаочнення. Багато важить також вмілий підсумковий аналіз гри з виділенням її дидактичного результату, де результат гри неодмінно оцінюється не лише вчителем, а й самими учнями.

Важливою умовою успішного опанування пісень є творче ставлення вчителя до роботи: це й створення партитур для класного оркестру, і виконання власних інструментальних варіацій, і підготовка співацьких вправ на матеріалі творів, і використання можливостей для їхнього інсценування. Не в кожному класі діти вільно виконують запропоновані їм творчі завдання, через те вчитель має заохочувати їх і поступово прилучати до творчої діяльності.

Основною формою організації музично-естетичного виховання в процесі експериментальної роботи є уроки музики. Сконцентрувавши увагу учнів на звучанні музики, розвиваючи їхню уяву, вчитель допомагає увійти у світ музичних образів, чітко відчути їх виразність.

Разом з тим, інтерес, який виникає у школярів, є важливим стимулом до творчості, пробуджує учнів до систематичного спілкування з музичним мистецтвом, інтенсифікує психічні процеси, а саме: сприйняття, образне мислення, пам'ять тощо, розвиває творчі здібності.

На уроках музики застосовуються творчі рольові ігри, через які відбуваються навчальні функції, що з кожним наступним класом ускладнюються і зростали. Розвиток пам'яті, слуху, ритмічності, відчуття краси, гармонії і мелодії — все це створює атмосферу невимушеності та емоційного відгуку.

Бесіда .

Учитель. Баян дуже схожий на гармонію, а відрізняється розміром, кількістю рядів та звучанням. Коли музикант розтягує міхи, повітря проходить через невеличкі спеціально виготовлені пластини , і баян звучить. Сьогодні жоден народний хор не обходиться без баяна, бо його голос поєднує в собі й пісню дніпровських хвиль, і шелест пшеничних ланів... Уявіть собі, що ви граєте на баяні.

Учитель разом з учнями імітує гру на баяні.

Учитель. Одним із найвеселіших українських інструментів є бубон. Він так гарно відбиває ритм веселих мелодій, що його просто неможливо не запросити на весілля. Спробуємо уявити собі, що ми весело вибиваємо на бубні.

А зараз пропоную вам пограти на барабанах. Інструмент цей поважний, голосистий завдяки повітрю, яке знаходиться між його туго натягнутими шкірами, має звук об'ємний та компактний: "Бум,бум!"

Учитель. І останній інструмент, на якому хотіли навчитися грати малесенькі вітерці, - брязкальця. Чарівний передзвін їхніх камінців, що знаходяться в середині кульок, супроводжує навіть класичні твори, які виконують оркестри.

Діти, полічіть, будь ласка, скільки інструментів буде в нашому оркестрі. Які саме? Знайдіть на малюнках їх зображення Отже, на чому грати, ми знаємо. Яку пісню ви хотіли б виконати на ваших інструментах?

Учитель разом з учнями готують українську народну пісню ' Галя по садочку ходила".

Учитель. Візьміть у руки свої інструменти і під акомпанемент фортепіано спробуйте відтворити цю пісеньку. Чудово, та мені здається, що над виконанням нашого твору слід трішечки попрацювати. А саме, спробуємо послухати, яку партію, тобто, що грає наша бандура.

Учитель може самостійно показати, як інструменти повинні виконувати пісні.

Діти повинні не тільки знати назви інструментів, а й вміти охарактеризувати їхнє звучання. Наприклад, барабан гримить, як травневий грім, металофони дзвенять як весняні краплі. Можливі й інші асоціації - головне, щоб вони були яскравими, емоційними.

Шумовий оркестр можна збагатити елементарною грою на різних музичних інструментах: сопілочках, дудочках, блок - флейтах, металофонах, тріодах і барабанчиках різних розмірів і звучностей. Шумовий оркестр є цікавою формою, але не тільки сам по собі, а як привід для рольової гри, імітації звуків тварин, пташок. Чим різноманітніші інструменти, тим яскравіше активізується фантазія учня.

З метою удосконалення музичного творчого розвитку школярів використовуються загадки з придумуванням мелодії до загадки та доспівуванням відповіді.

У співі учні отримують задоволення від чистоти унісону, злиття голосів усього класу. Тому, при співі не слід відривати від руху мелодії, який нерозривний з нею. Показуючи, як народжуються мелодії, учні самі зможуть створити мелодію за допомогою голосу чи шумового оркестру.

Урок музики - це урок мистецтва, де все має бути гармонійним , естетичним.
Список використаних джерел

1. Теплов Б.М. Проблема індивідуальних відмінностей. - М., 1961. - с. 10. 2. 2. 3іміна А.М. Основи музичного виховання і розвитку дітей молодшого віку: Підручник для педвузів. - М., 1993.

2. Питання музичної педагогіки. М., 1979, вип. 7.

3. Вікова та педагогічна психологія: Навч. посібник / О. Скрипченко,

4. Сухомлинський В.О. Серце віддаю дітям. - Вибрані твори у 5 т. - К.: Рад. Школа. - 1977. - Т.3 - с. 95.

5. Ветлугіна Н.О Музичний розвиток дитини. - М., 1968. - с. 90.

6. Верховинець В.М Теорія українського народного танцю. - К.: Музична Україна, 1990.—150 с.

Цикл уроків, розроблених

вчителем музичного мистецтва

Солонянської загальноосвітньої

школи І – ІІІ ступенів

Солонянського району

Дніпропетровської області

Гандрабурової Юлії Вікторівни

Урок № 1

Урок музики з ігровими елементами в 1 класі
Тема семестру «Музика розповідає»

Тема уроку «Музика сніжинок»
Мета:

а) дидактична — доповнювати знання дітей про змістовні можливості музики, вчити визначати настрій музичного твору за допомогою виразних характеристик, виражати словесно і в рухах зміст і характер музики, ознайомити з творчістю П.І.Чайковського, закріплювати знання про довгі та короткі тривалості музичних звуків, напрямки мелодії;

б) розвиваюча — розвивати музичні здібності (почуття ритму, музично-слухові уявлення, музична пам'ять), вокально-хорові навики (артикуляція, дикція, тверда атака, дихання), навики художнього виконання музичного твору (фразування, динаміка), психічні процеси (мислення, пам'ять, увага, уява, мовлення);

в) виховна — виховувати особистісне ставлення до музики.



Методи: пояснення; бесіда; гра «Сумно — весело», інсценізація, пластичне інтонування, гра «Мікрофон».
Тип уроку: комбінований.
Музичний і нотний матеріал: «Марш» Л. Шульгіна, музичне привітання «Добрий день», розспівка «У зимовому ліску» — в кількох варіантах; А.Філіпенко «То сніжинки, мов пушинки»; Б.Фільц «Морозець»; Я.Степовий «Сніжинки»; П.І.Чайковський «Танець Феї Драже» з балету «Лускунчик».

Наочність, підручний матеріал: портрет П.І.Чайковського, плакати з настроями музики, ім'ям композитора і назвою твору, напрямами руху мелодії; малюнки з зображенням зими, сніжинок, арфи, челести, сцен з балету «Лускунчик», зображення Феї Драже та «музичних» сніжинок.

Обладнання: музичний інструмент – фортепіано, комп’ютер, DVD-програвач, шкільна дошка, магнітна дошка з ялинкою, музична фонотека, мультимедійна версія уроку.
Хід уроку
І. Організаційна частина

1. Діти входять до класу під український народний танець «Метелиця».

2. Музичне привітання «Добрий день!». Привітаємося весело, чітко вимовляючи слова.

«Добрий день!»

Учні: «Перший - Б прийшов у клас,

Привітає він всіх нас!»

Вчитель: «Добрий день вам, діти!»

Учні: «Добрий день!»

Наш девіз уроку: «Слухаємо і чуємо!»

II. Мотивація.

Оголошення теми уроку
Учитель.
Розповідає музика, про все, що є на світі!
Як вдалину біжить ріка, милуючись у літі.
Як сонце в синіх небесах промінням землю гріє,
про кожну квітку у лісах, про спогади та мрії.
Про щиру пісню солов’я, про верби і калину,
про землю, що навік моя, — співучу Україну.
Як хуртовина білий сніг розсипала навколо,
І як дзвінкоголосий сміх збирає друзів в коло.
Як грізно за вікном бурчить зимова завірюха,
Як важко, коли друг мовчить або немає друга.
Про дзвін джерельного струмка й ліси, дощами вмиті.


Розповідає музика про все, що є на світі!
Музика супроводжує людину в різні моменти її життя: у радості і в горі, у праці і у відпочинку. Вона є скрізь. І народжується вона серед
безлічі кольорів, звуків, рухів.

Послухай, музика навкруг.

Вона є скрізь: в самій природі.

Чарує нас, і при нагоді

Дарує радість кожен звук.

А часом так воно буває —

Вона із нами розмовляє...

А про що розмовляє, розповідає музика, ми будемо говорити сьогодні на уроці.

Послухайте загадку до кінця, а потім всі разом дайте відповідь, про що саме нам буде розповідати музика:
Завірюха, сніг кружляє,

Морозець, ой-ой, щипає.

В річці — крижана вода,

Вже до нас прийшла...

(Зима.)

Учитель. Так, зима! Гарна все ж таки пора року, зима! Нас усюди супроводжує музика, вона створює святковий настрій і розповідає про зиму. А з чим у вас асоціюється зима?(зі святами, морозом, снігом, санчатами, ковзанами)

Учитель. Так, із снігом. А з чого складається сніг? Із сніжинок!

Тема нашого уроку сьогодні —

«Музика сніжинок».
(Гра «Мікрофон»).


  • Чи могли б ви жити без музики? Чи були б цікавими канікули без музики? Дійсно, важко уявити життя людини без музики.


III.Вивчення нового матеріалу

  • Створення ігрової ситуації.

(відгадування загадки)

Срібна зірка біла-біла

На долоню мені сіла,

А як сіла, то розтала

Голуба водиця стала.

(Сніжинка)
Учитель: Діти, у нас сьогодні святковий урок. А яке ж Новорічне свято без ялинки? Погляньте – ялинка у нас є, але вона не прикрашена. Давайте її прикрасимо! До нас на урок прилетіли різнокольорові сніжинки: веселі, добрі, сердиті, плаксиві, святкові. Вони принесли з собою музику про зиму. Саме вони і прикрасять нашу ялинку. А ви будьте уважними, гарно співайте та слухайте, щоб сніжинки від нас не полетіли. Зараз одна зі сніжинок починає свою розповідь.

Пропоную виконати пісню Аркадія Філіпенка «То сніжинки, мов пушинки», але спочатку давайте розспіваємося нашою поспівкою.



  • Вокально-хорова робота. Музична грамота.


2.1. Розспівка; музична грамота: напрями руху мелодії, довгі та короткі звуки.

  • Співацька постава (хто найкрасивіший у класі?).

  • Послухайте тишу.

  • Послухайте перший звук і про себе його заспівайте.

  • Виконайте перший звук і послухайте, чи збігається голос із ким.

  • Виконайте поспівку (артикуляція звуку «о», низько опускати підборіддя (рука під ним), чітка дикція).

2.2. Музична грамота:

  • напрями руху мелодії (вчитель пояснює за плакатами)

2.3. Тривалість музичних звуків. Ритмічний рисунок.

Виконання пісні А.Філіпенка «То сніжинки, мов пушинки» (караоке)
Якою сніжинкою ми прикрасимо ялинку? (радісною)
Учитель. Діти, а ви знаєте, що не існує двох однакових сніжинок? Вони, немов звуки музики, рухаються то вгору, то донизу, то завмирають. Уявіть себе сніжинками і давайте продовжимо розучування пісні Богдани Фільц «Морозець».



(Спів пісні з рукавичками, потім під караоке з рухами.)
Учитель. Діти, а яка сніжинка принесла цю пісню, який у неї настрій? (Веселий.)
^ Пограємо в гру «Сумно — весело».

(Учням необхідно сидіти при сумній музиці і вставати під акомпанемент у веселому настрої. Словесна позитивна оцінка роботи учнів.)

Учитель. Яку сніжинку ми собі оберемо? (сумну)

Учитель. А чи ви знаєте точну кількість пісень про зиму? Звичайно – ні! Я сумніваюсь, що хтось може їх порахувати. Напевно їх стільки, скільки й сніжинок. До речі сьогодні ми познайомимося з піснею українського композитора Якова Степового, яка так і називається – «Сніжинки». Отож, прослухаймо пісню Якова Степового «Сніжинки» та розпочнемо її розучування.

  • Розучування пісні «Сніжинки» муз. Я. Степового, слова народні.


1.Ми білії сніжиночки

Із неба – царини,

Легенькі, як пушиночки

Летімо всі сюди.
2.Ось хмаронька сіренькая

Вона була наш дім,

Ми з неї всі спустилися

Тут сядьмо, відпочнім.

3.Лягти на землю хочеться

А вітерець лихий

Все віє розганяє нас

Тож швидше полетім.
Робота над І куплетом:

  • виконавська постава (хто найкрасивіший: спина рівна, плечі розправлені, голова прямо);

  • виконання І куплету:

  • послухати тишу;

  • перший звук послухати і заспівати про себе;

  • заспівати тихо перший звук і послухати, чи збігається голос із
    оригіналом.

(Завдання: фразування (музичний олівець), (спроба без мелодії).)

  • дихання;

  • артикуляція (звук «о»);

  • дикція;

  • окрема робота над фразами;

  • робота над кульмінацією, паузою в музиці («Послухайте,
    музика вам відповідає»);


  • виконання під аккомпанемент, з урахуванням усіх зауважень.


Робота над II куплетом:

  • Зверніть увагу на дикцію.

  • Художні виконання І і II куплетів з рухами.


Яку сніжинку ми собі оберемо? (Добру)


  • (фізкультхвилинка).

А зараз устанемо і пригадаємо, які ще явища відбуваються в природі, як лютує і сердиться зима? Якими рухами ми можемо ще зобразити?

Дме вітер (дмухати, нахилившись уперед).

Завірюха (кругові рухи руками).

Хаотично летить сніг (розтискати пальці на різній висоті).

Дерева гнуться од вітру (нахили, кругові руки тулуба).

Щипає мороз за щічки (пальцями пощипати себе за щічки).

Мерзнуть звірі, пташки (імітація холоду).

(Виконання. Словесна позитивна оцінка учнів.)
ІV. Сприйняття, аналіз музичного твору.

1. Підготовка до сприйняття
Учитель.

— Сьогодні на урок до нас завітала чудова музика П. Чайковського. Він написав музичну казку про святкування дітьми новорічного свята і про пригоди чарівного Лускунчика. Музика в казці зображує Лускунчика, дітей, злого Мишачого короля і навіть казкову фею цукерок – Фею Драже!

Сядьте зручно, але красиво. Уявіть себе чарівними цукерками Феї Драже, які прикрашають новорічну ялинку і танцюють разом з дітками.

Послухайте уважно до кінця музичний твір і скажіть, яка сніжинка принесла цю музику?
1.1.Сприйняття музичного твору. П.Чайковський «Танець Феї Драже» слухання.
1.2.Аналіз музичного твору:характеристика твору;

— Яка була музика за настроєм? Що ви собі уявили, що побачили? Що хоче нам розповісти вона, які почуття передає?

Музика П. Чайковського привела нас в казку. Композитор написав багато казкової музики: про Сплячу красуню, Лускунчика, Бабу Ягу...
1.3.знайомство з творчістю П.І Чайковського.
Учитель. Яка з цих сніжинок принесла нам цей музичний твір? (казкова, чарівна) Чому ви так вирішили?

Про кого — злого чарівника чи добру фею — розповідає музика Чайковського? Якими музичними фарбами (засобами) композитор створив образ феї Драже?
(Нагадати фрагмент твору в запису чи власному виконанні.)
Виберіть, у якій колонці слова найбільше підходять (учитель може прочитати) (див. табл.).
Таблиця

Настрої музики


Веселий

Роздратований

Ніжний

Сумний

Радісний

Сердитий

Добрий

Плаксивий

Святковий

Розлючений

Спокійний

Знесилений

Піднесений

Насуплений

Лагідний

Тихий

Учитель. А чи змінювався настрій музики? (Так.) Яка сніжинка хотіла продовжити розповідь (нагадати фрагмент другої частини)! (Добра.)

Яка сніжинка закінчила музику (нагадати фрагмент третьої частини)! (Насуплена.)

А яку назву ви б дали цьому твору, якби були композиторами?( «Зимовий сонячний ранок», «Тихо кружляють сніжинки», «Казковий вечір»)

Учитель. Висновки: про що розповіла ця музика? (відповіді дітей)
Розповідь про «Танець Феї Драже»
Музика танцю Феї Драже незвична – тут звучить інструмент, який дуже рідко використовують – ЧЕЛЕСТА. Він схожий на маленьке фортепіано, тільки молоточки б’ють не по струнах, а по металевих пластинах, що звучать, як дзвіночки. У середині танцю чутні переливи АРФИ, які нагадують дзюрчання струмка.
1.4.Робота в парі.
Учитель. Поверніться до сусіда і повторіть, як звати композитора і як називається твір, назви нових музичних інструментів.

1.5. Інсценізація, повторне сприйняття .
Учитель. Діти, а це та сама Фея Драже, що роздає роздає цукерки, чи та, що все заморожує? (Відповідь.)

Так, це Фея, що роздає цукерки, це солодка і добра Фея. І за правильні відповіді вона вам передала своїх вірних помічників – цукерок.

(Нагородження всіх дітей солодкими подарунками від феї Драже)

V. Підсумки уроку
Учитель.
Діти, давайте закріпимо наші знання і пограємо в гру «Мікрофон». Про що ж вам сьогодні розповіла музика? Що саме про зиму розповіла вона? Що найбільше сподобалося? Запам'яталося? Удома пригадайте або придумайте пісню святкової сніжинки.

Які музичні інструменти допомогли композитору розповісти про Фею Драже? Назвіть композитора, який написав пісню «Сніжинки». Хто автор музики до пісні «То сніжинки, мов пушинки».

VI.Заключна частина

Учитель. Сьогодні на уроці ми подорожували царством сніжинок. Повторили пісню «То сніжинки, мов пушинки», продовжили працювати над піснею «Морозець», розпочали розучування пісні «Сніжинки», прослухали «Танець Феї Драже» із балету «Лускунчик» Петра Чайковського і звернули увагу на засоби , якими музика розповіла про казкових героїв, а також познайомилися з музичними інструментами челеста та арфа.

Музичне прощання.
Вихід із класу під звучання українського народного танцю «Метелиця».
1   2   3   4   5   6   7   8

Схожі:

Учасника обласного туру iconВ. Панкеєва, Б. 6, кв. 22, м. Кривий Ріг Дніпропетровської області 50106
Адміністрації за якісну підготовку матеріалів іу обласного ярмарку «Педагогічні здобутки освітян Дніпропетровщини- 2008», диплом...
Учасника обласного туру iconРекомендації щодо оформлення матеріалів учасника Всеукраїнського конкурсу «Учитель року»
За результатами проведення першого туру Всеукраїнського конкурсу «Учитель року» його переможці (в кожній номінації) беруть участь...
Учасника обласного туру iconЗ метою стимулювання активної участі вчителів у становленні й розвитку...
Зіновій Береговський; ректор обласного інституту післядипломної педагогічної освіти, кандадат педагогічних наук Роман Зуб'як; заслужений...
Учасника обласного туру iconБабушкінської районної у місті дніпропетровську ради
На виконання наказу Управління освіти та науки Дніпропетровської облдержадміністрації №825/0/212-11 від 21. 10. 12 „Про організацію...
Учасника обласного туру iconВідділ освіти Сокальської рда сокальський районний методичний кабінет...
«Державно-громадська модель в управлінні інноваційним розвитком навчального закладу»
Учасника обласного туру iconТворчі портрети переможців обласного туру Всеукраїнського конкурсу
Творчий учитель – це невтомний шукач педагогічних важелів трансформації знань у переконання, позицію, самоутвердження учня. Цей шлях...
Учасника обласного туру iconУмови проведення обласного туру Всеукраїнського конкурсу вікторини
Договору про співробітництво між Національним Олімпійським Комітетом України та Міністерством освіти І науки України від 12 вересня...
Учасника обласного туру iconАнкета учасника велопробігу 22 квітня 2012 р
Велосипеди орендуються за власний кошт учасника. / bicycle is to be rent by participant at his own expense
Учасника обласного туру iconПротокол засідання обласного журі по підведенню підсумків обласного...
Голова журі: Хоменко В. А., завідуюча відділом біології та методичної роботи Полтавського обласного еколого-натуралістичного центру...
Учасника обласного туру iconПротокол засідання обласного журі по підведенню підсумків обласного...
Голова журі: Сусахіна Людмила Володимирівна, заступник директора з навчально-виховної роботи Полтавського обласного еколого-натуралістичного...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Школьные материалы


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
nauch.com.ua
Головна сторінка