Проектна діяльність класного керівника як засіб формування життєвої компетентності школярів




Скачати 122.12 Kb.
НазваПроектна діяльність класного керівника як засіб формування життєвої компетентності школярів
Дата16.05.2013
Розмір122.12 Kb.
ТипДокументы
nauch.com.ua > Культура > Документы
Ігнатенко Олена Сергіївна

заступник директора з науково-методичної роботи, вчитель хімії та біології середньої загальноосвітньої школи №2- загальноосвітнього навчального закладу І-ІІІ ступенів

міста Новомосковська
ПРОЕКТНА ДІЯЛЬНІСТЬ КЛАСНОГО КЕРІВНИКА ЯК ЗАСІБ ФОРМУВАННЯ ЖИТТЄВОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ШКОЛЯРІВ

Процес становлення незалежної демократичної України з її прагненням стати повноправним членом європейської спільноти передбачає всебічне утвердження в суспільному та індивідуальному бутті цивілізованого життя на основі загальнолюдських цінностей та духовних, моральних і культурних засад життя українського народу. Тому мета сучасного освітнього процесу - не тільки сформувати необхідні компетенції, надати ґрунтовні знання з різних предметів, а й формувати громадянина, патріота; інтелектуально розвинену, духовно і морально зрілу особистість, готову протистояти асоціальним впливам, вирішувати особисті проблеми, творити себе і оточуючий світ [9].

Школа ХХІ століття потребує створення виховного простору, спрямованого на виховання конкурентоспроможної особистості, котра зуміє розробляти свої життєві плани, самостійно використовувати знання для розв’язання проблем.

Виховання учнів - складний поетапний процес, який реалізується при організації навчально-виховної, позаурочної та позакласної діяльності, роботи органів учнівського самоврядування та взаємодії з батьками, громадськими організаціями, державними установами [9].

Сучасний етап розвитку національної системи освіти та виховання характеризується поширенням інноваційних процесів, істотною особливістю яких є варіативність, технологічність. Навчально-виховна практика потребує технологій, які б сприяли створенню умов для саморозвитку та самореалізації особистості, забезпеченню щастя і радості дитинства, формуванню особистісної конкурентоздатності. Найуспішніше сприяють розв’язанню цих завдань особистісно зорієнтовані педагогічні технології, наукові засади створення яких обґрунтував І. Бех [1]. «Такі технології, - на думку дослідникат, - мають бути наукоємкими, враховувати сучасні досягнення психології виховання й навчання. Особистісно зорієнтовані технології створюють умови для самовизначення вихованця, його звернення до самого себе, переживання почуття дорослішання, усвідомлення своєї самоцінності, утвердження власної гідності».
   Сьогодні окремі педагогічні технології, які з’явилися в зарубіжній і вітчизняній педагогіці, достатньо обґрунтовані на науковому рівні й поступово використовуються у навчально-виховній практиці, серед них: вальдорфська педагогіка (Р. Штайнер), “Школа успіху і радості” (С. Френе), технологія саморозвитку (М. Монтессорі), створення емоційно збагачених виховних ситуацій (І. Бех), організація проектної діяльності (В. Кілпатрик), колективного творчого виховання (І. Іванов), естетико-екологічного виховання “Уроки милування” (Г. Тарасенко), створення ситуацій успіху (А. Бєлкін), фізичного виховання дітей “Театр фізичного розвитку та оздоровлення дітей”
(М. Єфіменко), сугестивна технологія (Г. Лозанов) тощо [4].
   Слід зазначити, що кожна педагогічна технологія має свою специфіку, переваги та певні труднощі використання. Тому лише їх системне використання, оптимальне поєднання суттєво підвищить якість і результативність навчально-виховного процессу.

«Основні орієнтири виховання учнів 1-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів» передбачають організацію виховного процесу в класному колективі та в роботі з батьками на засадах проектної педагогіки [9].  У проектній діяльності увагу класного керівника (вихователя) слід акцентувати на розвитку творчої особистості дитини, виявленні та становленні індивідуальних особливостей школярів, рівні особистісно-виховних досягнень учнів, створенні відповідних умов у школі для всебічного розвитку учнів, функціонуванні системи медично-психологічного та соціально-педагогічного забезпечення процесу розвитку школярів.

У процесі виховання класний керівник (вихователь) повинен керуватися особистісно орієнтованим підходом до здібностей, нахилів кожного учня, тим самим створюючи умови для саморозвитку, самовдосконалення, самореалізації на основі національних та загальнолюдських цінностей [9].

  На думку багатьох науковців [1,4,5,10], саме проектна технологія має інтегративний характер і є фактично навчально-виховною.

Проектна діяльність – одна з найперспективніших складових освітнього процесу, тому що створює умови творчого саморозвитку та самореалізації учнів, формує всі необхідні життєві компетенції, які на Раді Європи були визначені як основні  в ХХІ столітті: полікультурні, мовленнєві, інформаційні, політичні та соціальні.   Самостійне здобування знань, систематизація їх, можливість орієнтуватися в інформаційному просторі, бачити проблему і приймати рішення  відбувається саме через метод проекту.  

Застосування проектної технології забезпечує побудову навчально-виховного процесу на основі діяльнісного й особистісного підходів, сприяє формуванню позитивної мотивації учнів, активізації їхньої пізнавальної діяльності. До переваг проектної діяльності також належить розвиток різноманітних здібностей учнів: конструктивне спілкування, співпраця, взаємодія, долання суперечок, використання різноманітних засобів дизайну, добирання різноманітного наочного матеріалу, використання сучасної оргтехніки та обладнання.  

На думку О.Пєхоти, проект — це цільовий акт діяльності, в основі якого лежать інтереси дитини [5, с.151]. Під час виховного проектування класний керівник (вихователь) повинен створювати такі умови, за яких його результатом є індивідуальний досвід проектної діяльності учня.

Використання проектної технології має комплексний характер і передбачає реалізацію таких цілей:

  • змістовну організацію творчої діяльності дітей, у процесі якої вихованець стає суб’єктом виховного процесу;

  • формування в учнів практичних навичок організації власної діяльності, планування часу і виконання завдань за графіком;

  • виховання відповідальності, здатності до самоорганізації, самодисципліни;

  • розвиток умінь і навичок творчого пошуку;

  • створення, презентації та захист власних знахідок і думок;

  • розширення світогляду, поглиблення впливу різних напрямків виховання;

  • здійснення інтелектуального розвитку;

  • розвиток ініціативи, творчості, активності, самодіяльності.

Основою методу проектів є розвиток критичного мислення, пізнавальних навичок учнів, умінь самостійно конструювати свої знання, орієнтуватися в інформаційному просторі. Цей метод завжди зорієнтований на самостійну діяльність учнів – індивідуальну, парну, групову, яку вони виконують протягом певного відрізка часу. Цей підхід органічно поєднується з груповим (cooperative learning) підходом до навчання.

У практиці сучасної педагогіки [5, с.79-80] розрізняють такі типи проектів:

  • Дослідницькі проекти вимагають добре продуманої структури проекту, визначених цілей, актуальності предмету дослідження для всіх його учасників, соціальної значущості, продуманості методів, у тому числі експериментальних методів обробки результатів.

  • Творчі проекти не мають детально опрацьованої структури спільної діяльності учасників, вона розвивається, підпорядковуючись кінцевому результату, інтересам школярів.

  • Ігрові проекти передбачають, що учасники беруть собі визначені ролі, обумовлені характером і змістом проекту. Імітуються соціальні та ділові стосунки персонажів, які ускладнюються вигаданими учасниками ситуаціями.

  • Інформаційні проекти спрямовані на збирання інформації про певний об'єкт, явище, на ознайомлення учасників проекту з цією інформацією, її аналіз та узагальнення фактів. Такі проекти вимагають добре продуманої структури, можливості систематичної корекції в процесі роботи над проектом.

  • Практично-орієнтовані проекти потребують добре продуманої структури, навіть сценарію всієї діяльності його учасників з визначенням функцій кожного з них. Результат діяльності чітко визначено з самого початку, він орієнтований на соціальні інтереси учнів (газета, документ, спектакль, програма дій, довідковий матеріал тощо).

У науковій літературі [5, с.152-153] за характером контактів проекти поділяють на внутрішні та міжнародні. Внутрішніми називають проекти, організовані або всередині однієї школи, або між школами, класами всередині регіону, країни. У міжнародних проектах беруть участь представники різних країн, для їх реалізації можуть застосовуватися засоби інформаційних технологій. За кількістю учасників проекти поділяють на особистісні, парні та групові. За тривалістю проведення проекти розрізняють: короткодіючі (кілька уроків з програми одного предмета), середньої тривалості (від тижня до місяця), довготривалі (кілька місяців) [5, с.154]. На практиці частіше доводиться мати справу зі змішаними типами проектів.

Метод проектів завжди припускає розв’язування деякої проблеми, яка передбачає, з одного боку, використання різноманітних методів, засобів навчання, а з іншого – інтегрування знань, умінь із різних галузей науки, техніки, технології, творчих галузей. Результати виконаних проектів повинні бути “відчутними”, тобто, якщо це теоретична проблема, то конкретне її розв’язання, якщо практична – конкретний результат, готовий до впровадження.          

Для успішної реалізації виховних проектів потрібні такі умови:

  • наявність значущої у творчому, дослідницькому плані проблеми;

  • уміння вчителя ставити ключові та тематичні запитання;

  • практична значущість очікуваних результатів (публікація, постер, альманах тощо);

  • самостійна робота учнів;

  • структурування змістовної частини проекту (етапи, завдання, розподіл ролей тощо);

  • використання дослідницьких методів;

  • застосування комп’ютерних технологій (для пошуку інформації, спілкування з іншими учасниками проекту, створення кінцевого продукту проекту).

Механізм реалізації проектної технології складається з п’яти основних компонентів.

Перша складова — організація стимулюючого енерго-інформаційного простору (предметного, соціокультурного, освітнього), для розвитку потенціальних можливостей дитини, його внутрішнього світу.

Друга складова — організація різноманітних видів діяльності як умова самореалізації кожного учня: соціально-комунікативної, суспільно-корисної, ігрової, фізично-оздоровчої, навчально-пізнавальної, науково-дослідницької, художньо-естетичної, туристсько-краєзнавчої, науково-технічної, декоративно-прикладної, еколого-натуралістичної.

Третя складова — організація продуктивного спілкування як умови соціального розвитку учнів, формування позитивної «Я–концепції». Навчити учнів спілкуватись, культурі діалогу — копітка та трудомістка діяльність, успіху якої сприяють перш за все інтерактивні форми роботи, тобто ті форми та методи, які забезпечують продуктивну реалізацію проектної технології.

Четверта складова — психолого-педагогічна підтримка вирішення учнями своїх проблем, допомога їм у самопізнанні, самооцінці, самовизначенні та самоактуалізації. Ця складова потребує системного підходу.

Остання (п’ята) складова — підвищення професійної майстерності, проективної культури педагогічних кадрів. Основною рушійною силою в реалізації кожного проекту є вчитель, який усвідомлює свою соціальну відповідальність, постійно турбується за своє особистісне та професіональне зростання.              

Таким чином, проектування стає засобом соціального й інтелектуально-творчого саморозвитку всіх суб’єктів освіти (учнів, учителів, батьків), а в більш вузькому розумінні — засобом розвитку проектних здібностей. Робота над проблемною темою викликає необхідність вивчення національного й міжнародного передового досвіду, створення матеріально-технічної бази (комп’ютерні класи, підключення до мережі Інтернет тощо), загального оновлення змісту освіти.

Проектна технологія передбачає освоєння класним керівником сукупності дослідницьких, пошукових, творчих за своєю суттю методів, прийомів, засобів.

Для їх раціонального використання необхідно враховувати такі особливості [6]:

  • планування діяльності дітей протягом тривалого проміжку часу, виокремлення етапів, поетапне підбиття підсумків;

  • поєднання індивідуальної та колективної діяльності щодо написання творчих робіт, створення макетів, пошукової роботи тощо;

  • організація колективного й міжособистісного спілкування, взаємодопомоги, підтримки;

  • реалізація в процесі поєднання декількох форм виховної роботи, наприклад: усний журнал, ярмарок, заочна подорож, віртуальна лабораторія тощо;

  • використання системи методів виховання, насамперед продумування системи доручень, які б відповідали інтересам, запитам, уподобанням, нахилам, здібностям дітей;

  • спрямування діяльності вихованців на виготовлення практично значущого, матеріального продукту;

  • створення ситуацій успіху для вихованців.

   Кожна педагогічна технологія має свою специфіку, переваги та певні труднощі використання. Тому лише її системне та оптимальне використання суттєво підвищить якість і результативність виховного процессу [7]. Успіх упровадження проектної технології залежить від усвідомлення педагогів її значення, знання й дотримання ними алгоритму проектної діяльності, який складається з декількох етапів [5, с.82-83]:

І. Організація проекту, коли відбувається визначення теми й мети, формулюється проблема, висувається гіпотеза щодо її розв’язання.

ІІ. Планування діяльності через визначення джерел інформації, опис бажаних кінцевих результатів, розподіл завдань для роботи в малих групах.

ІІІ. Дослідження теми, що дає можливість школярам навчитися збору інформації з різноманітних джерел, аналізувати її, робити висновки та вносити пропозиції.

ІV. Результати проектної діяльності оформлюються різними способами. Здійснюється презентація проекту (у формі усного журналу, «живої газети», свята, створення веб-сайту, газети у форматі MS Publisher, конкурсу малюнків, виставки поробок тощо). Захист проекту – кульмінація всієї проектної роботи. Проводиться він за участю всіх співавторів проектів. Запрошуються гості: учні інших класів, батьки, учителі, представники громадських організацій та державних установ. У ході захисту проектів діти вчаться чітко й переконливо викладати інформацію, захищати свою точку зору, ставити питання, слухати один одного. Багатьом дітям такі виступи допомагають повірити у свої сили, у себе, знайти своє місце в класному колективі. На цьому ж етапі відбувається підбиття підсумків виконання проекту та визначення завдань для нових проектів. Рефлексія є обов’язковою, вона має важливе значення, тому що дає можливість учням самостійно відстежувати процес власного саморозвитку, оцінювати досягнення.

Необхідно зазначити, що особливі вимоги в роботі над проектом висуваються до керівника [5, 8, 9]. Усі етапи проектної діяльності школярів повинні координуватися. Тому вчитель, класний керівник (вихователь) сам повинен володіти методами досліджень, уміти висувати гіпотези, шукати розв’язання проблем. Він повинен бути зацікавлений в інтелектуальній діяльності, мати високу культуру мислення, бути терплячим.

На підставі проведеного аналізу особливостей проектної діяльності можна зазначити, що вона дозволяє наблизити навчально-виховний процес до життя, до потреб дітей, процес виховання адаптувати до реальних життєвих ситуацій, а головне – робить життя школярів цікавим і змістовним. Класні керівники й учні йдуть цим шляхом разом, від проекту до проекту.

Впровадження методу проектів є джерелом ініціативності, винахідливості, впевненості, творчої фантазії, що допомагає учням з різними здібностями і задатками досягти своєї мети, довести свою унікальність. Це, перш за все, педагогіка співпраці учителя та учня, рівновідповідальність дорослого й дитини. По друге, вона створює умови для всебічного розвитку особистості у процесі організації творчої діяльності.

Отже, час проектних технологій прийшов, і вміння використовувати їх – це показник високої кваліфікації та інноваційного мислення педагога, орієнтації на розвиток креативності школяра у процесі виховання, підготовки конкурентоспроможної особистості громадянина та патріота України .
ЛІТЕРАТУРА:

  1. Бех І.Д. Особистісно зорієнтоване виховання : науково-методичний пособник / І.Д. Бех. – К. : ІЗИН, 1998. – 204 с.

  2. Галицький О. Навчаємо і виховуємо / Проектна діяльність у школі / О. Галицький. – К. : Шк. світ, 2007. – С. 79- 86.

  3. Головко М.В. Загальні тенденції та психолого-педагогічні проблеми
    запровадження сучасних технологій навчання. Нові технології навчання: Наук.-метод. зб. /Кол. авт.-К.: НМЦСО освіти, 2001. - Вик.30. - 254с.

  4. Енциклопедія педагогічних технологій та інновацій/ автор-укладач Н.П.Наволокова.- Х.: Вид.група «Основа», 2009.- С.78-83.

  5. Освітні технології: навчально-методичний посібник / за ред. О.М.Пєхоти. – К.: А.С.К., 2003. – 255 с.

  6. Проектна діяльність у школі / упорядник М. Голубенко. – К. : Шкільний світ, 2007. – 128 с.

  7. Білецька Л.Д. Застосування методу проектів у виховній системі [Электронный ресурс]. - // Сайт Світлани Іванівни Зварічук— Текст. дан.— Режим доступу: http: //zastupnik.at.ua/publ/rizne/ (дата звернення: 16.03.12). —Назва з екрану.

  8. О.П. Демченко Проблеми використання проектної технології у навчально-виховній роботі з молодшими школярами [Электронный ресурс]. - Режим доступу: http: //vuzlib.com/content/view/204/84 (дата звернення: 16.03.12). —Назва з екрану.

  9. Програма «Основні орієнтири виховання учнів 1-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів» [Электронный ресурс]. –

// Міністерство освіти, науки, молоді та спорту України — Текст. дан. — Режим доступу: http: //www.mon.gov.ua/index.php/ua/component/search/? (дата звернення: 15.03.12). — Назва з екрану.

  1. Полат Є.С. Метод проектів [Электронный ресурс]. - // Офіційний сайт Благовіщенського педагогічного університету — Текст. дан.— Режим доступу: http: //www.bgpu.ru/intel/metodika/metod%20pro.htm (дата звернення: 16.03.12). —Назва з екрану

Схожі:

Проектна діяльність класного керівника як засіб формування життєвої компетентності школярів icon«Розвиток навичок читання, як засіб формування життєвої компетентності особистості»

Проектна діяльність класного керівника як засіб формування життєвої компетентності школярів iconПроектна діяльність молодших школярів як засіб формування особистості
Завдяки цьому українська освіта швидко збагачується новим досвідом, підходами, освітніми технологіями І методами, які поліпшують...
Проектна діяльність класного керівника як засіб формування життєвої компетентності школярів iconПоложення про класного керівника навчального закладу системи загальної середньої освіти
Це положення регламентує діяльність класного керівника загальноосвітнього, професійно-технічного навчального закладу (далі класний...
Проектна діяльність класного керівника як засіб формування життєвої компетентності школярів iconРобота класного керівника Завдання І функції класного керівника
Класний керівник виконує діагностичну, організаторську, виховну, координаційну, стимулюючу функції
Проектна діяльність класного керівника як засіб формування життєвої компетентності школярів iconОрганізація роботи класного керівника з батьками
Умовою успішної виховної діяльності з учнями є співробітництво класного керівника з батьками, адже родина впливала І продовжує значно...
Проектна діяльність класного керівника як засіб формування життєвої компетентності школярів iconКонцептуальні засади діяльності класного керівника в умовах відродження...
України. Щоб була зрозумілою подальша логіка розкриття цілей І завдань виховної діяльності класного керівника зобразимо ті ідеальні...
Проектна діяльність класного керівника як засіб формування життєвої компетентності школярів iconКонсультації для батьків
Метою інтеграції суспільного І родинного виховання є встановлення довірливо-ділового контакту між сім’єю та дошкільними закладом,...
Проектна діяльність класного керівника як засіб формування життєвої компетентності школярів iconПлан Поняття колективу: суть, ознаки, функції, структура. Етапи розвитку...
Тема 4 (9). Учнівський колектив. Спільна виховна робота школи, сім’ї та громадськості
Проектна діяльність класного керівника як засіб формування життєвої компетентності школярів iconІнтегративний підхід до формування у молодших школярів основ літературної компетентності
Актуальні питання викладання освітньої галузі "Мови І літератури" Державного стандарту початкової загальної освіти
Проектна діяльність класного керівника як засіб формування життєвої компетентності школярів iconКонкурс журналу „Відкритий урок. Розробки, технології, досвід” формування...
У статті на заявлену тему авторка ділиться результатами власної дослідницько-експериментальної роботи та дає поради, щодо формування...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Школьные материалы


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
nauch.com.ua
Головна сторінка