Моделі І технології соціальної комунікації курсова робота з дисципліни «Інформаційно-аналітична діяльність» Курсова робота Виконавець




Скачати 462.09 Kb.
НазваМоделі І технології соціальної комунікації курсова робота з дисципліни «Інформаційно-аналітична діяльність» Курсова робота Виконавець
Сторінка1/4
Дата09.04.2013
Розмір462.09 Kb.
ТипДокументы
nauch.com.ua > Культура > Документы
  1   2   3   4


МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

ЛУЦЬКИЙ ІНСТИТУТ РОЗВИТКУ ЛЮДИНИ УНІВЕРСИТЕТУ «УКРАЇНА»
Кафедра «Документознавство та інформаційна діяльность»

МОДЕЛІ І ТЕХНОЛОГІЇ СОЦІАЛЬНОЇ КОМУНІКАЦІЇ

Курсова робота з дисципліни «Інформаційно-аналітична діяльність»


Курсова робота

Виконавець:

Студент групи ДК 4.1

Напряму підготовки

«Документознавство та інформаційна діяльність»

Юхимюк Мар’яна Вікторівна
Науковий керівник:

Конон Надія Гнатівна,

старший викладач


Луцьк - 2012

ЗМІСТ




ВСТУП…………………………………………………………………………….3

РОЗДІЛ 1. Теоретичні основи соціальної комунікації………………………....6

1.1. Поняття і суть соціальної комунікації ……………………………....6

1.2. Базові складові та види соціальної комунікації …………………….8

РОЗДІЛ 2. Реклама як елемент соціальної масової комунікації та її функції..........................................................................................................12

2.1. Рекламна комунікація як мультиплікація цінностей сучасного суспільства…………………………………………………………….......12

2.2. Реклама як модель, вид і канал соціальної комунікації…………...14

РОЗДІЛ 3. Моделі і технології соціальної комунікації……………………….18

3.1. Соціологічні моделі комунікації……………………………….…...18

3.2. Семіотичні моделі комунікації……………………………………...22

3.З. Психологічні і психотерапевтичні моделі комунікації…………….27

3.4. Пропагандистські моделі комунікації……………………………....33

3.5. Іміджеві моделі комунікації………………………………………....35

3.6. Інтернет-моделі комунікації………………………………………....37

ВИСНОВКИ……………………………………………………………………...40

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ……………………………………….42
^ ВСТУП
Актуальність теми. Соціальне буття людини, що розуміється як його спільне буття з іншими, передбачає в якості свого атрибута здатність і потребу до взаємного спілкування і вибудовування на його основі форм колективного життя. Одна з найбільш цінних позитивних рис сучасної епохи полягає в наростанні усвідомленого прагнення глобального суспільства до побудови світу, заснованого на взаєморозумінні. Це прагнення орієнтується на формуванні нових соціальних навичок реального взаєморозуміння і взаємоповаги у стосунках між культурами, націями, товариствами з різними укладами життя. Можна говорити про назрілу потребу у побудові на основі таких навичок нового глобального соціального простору.

З іншого боку, бурхливий розвиток у сучасному світі техніко-технологічних засобів комунікації в єдності з глобалізаційними процесами сприяло створенню передумов для реального формування такого простору, зв'язало воєдино історично чужі один для одного культури, створило можливості для інтенсивного інформаційного обміну між ними та розширило перспективи взаємного співробітництва .

Звідси випливає неминуче підвищення ролі в суспільстві соціальної комунікації як такої і засобів масової комунікації зокрема. Комунікативні процеси, які об'єднують суспільство на всіх рівнях, що пронизують соціальну середу, розподіляють і транслюють значиму інформацію, роблять істотний вплив на життя суспільства. Зростаюча інформатизація соціального життя веде до підвищення впливу інтерпретаційних схем і парадигм на почуття і настрої великих мас людей, зближує раніше закриті один для одного культурні світи, однак при цьому відкриває нові небачені досі можливості для цілеспрямованого маніпулювання масовою свідомістю.

Таким чином, позитивні і конструктивні слідства бурхливого розвитку всіх рівнів комунікації нерозривно пов'язані з його негативним і деструктивним потенціалом. Неоднозначність цього процесу, його стрімкий характер і сила впливу на людину і суспільство диктують необхідність глибокого і всебічного дослідження феномену соціальної комунікації на всіх його рівнях, починаючи від міжособистісної інтеракції і проблем взаєморозуміння і закінчуючи впливом засобів мас-медіа на громадську свідомість.

Сучасний етап розвитку нашої країни характеризується якісними змінами у всіх сферах суспільного життя. Українське суспільство переживає період бурхливого розвитку засобів масової інформації, інформаційного ринку взагалі.

На новому етапі існування засобів масової комунікації в Україні змінилася і реклама. Громадський та науковий інтерес до неї досить великий. Причиною цього є, зокрема, і те, що реклама, поряд з позитивними змінами (проявляються, однак, в основному, в соціально-економічній сфері) приносить в життя суспільства і значний негативний вплив, що виявляється, колись і сильніше за все, соціально-психологічної та соціально-культурній сферах.

На рівні безпосередньої оцінки цей негативний вплив широко усвідомлюється і виражається як широкими масами, так і фахівцями, і вченими. Проте точна і науково вивірена оцінка цього феномену вимагає спеціальних і поглиблених емпіричних і теоретичних досліджень.

Реклама не тільки впливає на всі верстви суспільства, в яких вона поширюється, але і відображає різні цінності цього суспільства, його соціальну структуру і культуру. Тому реклама може виступати в якості засобу вивчення структури соціальної реальності в рамках тієї чи іншої культури.

Саме соціологічний підхід до аналізу реклами, дослідження її соціальної природи є важливою і необхідною ланкою на сучасному етапі дослідження комунікативних процесів та інститутів суспільства.

Реклама може розглядатися як система специфічних пропагандистських комунікацій інформаційного характеру, як організована структура взаємодіючих суб'єктів (замовника, виробника, посередника і споживача рекламного повідомлення), і, нарешті, - як самостійний соціальний інститут по задоволенню потреби людей в актуальній соціальної інформації.

Об'єктом дослідження виступає соціальна комунікація як спосіб регулювання взаємодії індивідів, груп і спільнот в сучасному суспільстві.

Предметом дослідження є соціорекламна комунікація як ресурс соціального управління.

Мета курсової роботи полягає в комплексному дослідженні ролі та значення моделей і технологій соціологічного аналізу реклами як виду соціальної комунікації.

Реалізація поставлених цілей передбачає вирішення наступних завдань:

  • дати визначення поняттю і розглянути суть комунікації;

  • охарактеризувати базові складові та види соціальної комунікації;

  • проаналізувати рекламну комунікацію;

  • розглянути моделі і технології соціальної комунікації;

  • описати сутність та інформаційно-комунікативні функції соціальної реклами.

Теоретико-методологічною основою роботи є праці Зерницької О. В. [11], Пахомова Ю. К. []14], Гояна О. Я. [8], Будзана Б. К. [5].

^ Методи дослідження курсової роботи: це описовий, порівняльний, інтерпретації, аналізу та синтезу.

Теоретичне значення дослідження полягає в тому, що його рузельтати є науковим етапом у вивченні моделей і технологій соціальної комунікації.

Новизна – поглибила вивчення моделей і технологій соціальної комунікації.

^ Практичне значення роботи полягає у використанні матеріалів під час лекцій, семінарських занять, конференцій у навчальних закладах гуманітарного профілю, при написанні студентами курсових робіт, спецсемінарів.

Структура роботи складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел, який налічує 25 найменувань. Зміст роботи викладений на 43 сторінках.

^ РОЗДІЛ 1. Теоретичні основи соціальної комунікації


    1. Поняття і суть соціальної комунікації


Комунікативний процес являє собою необхідну передумову становлення, розвитку й функціонування всіх соціальних систем, тому що саме він забезпечує зв'язок між людьми та їх спільнотами, уможливлює зв'язок між поколіннями, накопичення і передачу соціального досвіду, його збагачення, поділ праці та обмін їх продуктами, організацію спільної діяльності, трансляцію культури. Саме за допомогою комунікації здійснюється управління, тому вона становить до всього вищепереліченого і соціальний механізм, за допомогою якого виникає і реалізується влада в суспільстві.

Комунікація являє собою складний багатокомпонентний процес. Основними його компонентами є :

1. Суб'єкти комунікаційного процесу - відправник і одержувач повідомлення (комунікатор і реципієнт);

2. Засоби комунікації - код, що використовується для передачі інформації в знаковій формі (слова, картини, графіки і т.п.), а також канали, по яких передається повідомлення (лист, телефон, радіо, телеграф і т.п.);

3. Предмет комунікації (що - яке явище, подія) і відображає його повідомлення (стаття, радіопередача, телевізійний сюжет і т.п.)

4. Ефекти комунікації - наслідки комунікації, виражені у зміні внутрішнього стану суб'єктів комунікаційного процесу, в їх взаєминах або в їх діях.

Існує безліч визначень соціальної комунікації. Найбільш часто зустрічаються з них: соціальна комунікація - це:

- передача інформації, ідей, емоцій за допомогою знаків, символів;

- процес, який зв'язує окремі частини соціальних систем один з одним;

- механізм, за допомогою якого реалізується влада (влада, як спроба визначити поведінку іншої людини).

У процесі комунікації виділяють 5 елементів:

  • хто - комунікатор (той, хто передає і формує повідомлення);

  • що – повідомлення;

  • як - спосіб передачі повідомлення, канал;

  • кому - аудиторія, якій адресується повідомлення;

  • навіщо - з яким ефектом, ефективність.

Соціальна комунікація, або соціокомунікація є предметом соціології комунікації - спеціальної галузі соціології, що вивчає функціональні особливості спілкування представників різних соціальних груп в плані їх взаємодії - передачі і отримання смислової та оцінної інформації і в плані впливу на їхнє ставлення асоціальних цінностей даного суспільства і соціуму в цілому.

Між термінологічними варіантами "соціологія комунікації" і "соціокомунікація" є певна відмінність. У соціології комунікації акцент робиться на соціальному аспекті комунікації, що припускає вивчення її в руслі соціологічних досліджень, у взаємозв'язку з власне соціологічними категоріями. У соціокомунікаціі увага концентрується на комунікації як процесі спілкування, механізм і закономірності якого обумовлені багатьма чинниками, серед яких соціальні фактори займають центральне місце. Тотожність і відмінність в інтерпретації змісту сполучених областей дослідження неминучі.

В даний час термін соціокомунікація має, принаймні, три інтерпретації - розуміється як:

а) засіб зв'язку будь-яких об'єктів матеріального і духовного світу;

б) спілкування - передача інформації від людини до людини;

в) передача та обмін інформацією в суспільстві з метою впливу на нього.

Для соціальної комунікації важливі всі три тлумачення терміна:

- перше пов'язане з проблемами диференціації та систематизації комунікативних засобів, які різні за своєю природою, структурі, функції та ефективності;

- друге пов'язане з проблемами міжособистісної комунікації;

- третє - з проблемами масової комунікації.

Комунікація виступає якби посередником між індивідуальною і суспільно усвідомленою інформацією. Ключовою проблемою комунікації є механізм, який переводить індивідуальний процес передачі й сприйняття інформації в соціально значимий процес персонального й масового впливу. Цей механізм закладений у мовній діяльності людей - саме в ній реалізуються соціально обумовлені норми і правила спілкування. Оскільки виробництво мови здійснюється у відповідності з нормами і правилами мовної поведінки, прийнятими в даному суспільстві, вказане розуміння мовної діяльності дає ключ до вирішення прагматичних і прикладних завдань соціокомунікаціі.

Структура соціальної комунікації залежить від цілей комунікатора (комунікантів). У найзагальнішому вигляді ця структура включає в себе суб'єкти комунікації (комунікатора, комунікантів), комунікаційну діяльність, комунікативні повідомлення та комунікативну діяльність. Комунікативні технології, реалізовані за допомогою комунікаційних систем, конструюють і відтворюють оптимальний з точки зору комунікантів систему соціальних зв'язків. Комунікаційні структури в складних системах накладаються один на одного, а комунікативні зв'язки формують великі мережі, що складають основу соціальної структури того соціального утворення, в межах якого здійснюються комунікації.
^ 1.2 Базові складові та види соціальної комунікаці
Розуміння соціальної комунікації як предмета соціології комунікації дозволяє обгрунтувати її базові складові - основні аспекти її дослідження. До них відносяться:

а) соціальні структури суспільства в плані їх комунікативних характеристик;

б) комунікативні системи, що реалізують різні види соціальної комунікації;

в) канали, рівні та засоби комунікації, що забезпечують передачу і сприйняття інформації та соціально значимої оцінки.

Онтологічний аспект (грец. ontos "суще" + logos "вчення") соціальної комунікації пов'язаний, перш за все, з природою її першої складової - соціальними структурами суспільства. Саме в рамках соціальних спільнот різного типу вдається спостерігати соціальну диференціацію поведінки людей та їх мовленнєвої діяльності.

Гносеологічний аспект (греч.gnosis "пізнання" + logos "вчення") теорії соціальної комунікації складний і суперечливий через складність самого об'єкта вивчення і множинності інтерпретацій його як предмета дослідження. У соціокомунікації до одиниць пред'являються особливі вимоги, пов'язані з їх комунікативною функцією. До комунікативних одиниць відносяться такі єдності форми і змісту, які не просто представляють (репрезентують) інформацію, а повідомляють інформацію. Це означає, що інформація цілеспрямована, тобто, адресована визначеному одержувачу і, що дуже важливо передає особисте ставлення мовця до інформації.

З іншого боку, соціальна інформація як би протистоїть їм як змістовної категорії, зумовленої так званими фоновими знаннями комунікантів - знаннями навколишньої дійсності, соціальних цінностей суспільства, культури і т.п.

Методологічний аспект (грец. methodos "шлях дослідження, пізнання" + logos "слово, вчення") соціальної комунікації знаходиться в процесі становлення. Вона складається з теорії соціального пізнання, системи методів соціального пізнання і аналізу комунікативних систем, актуалізуються у суспільстві. Якщо перші дві складові грунтуються на загальнотеоретичних принципах соціології, то третя складова формується в рамках різних теорій і напрямів, так чи інакше пов'язаних із соціологією.

Всі три аспекти соціальної комунікації - онтологічний, гносеологічний і методологічний - взаємопов'язані, припускають один одного і впливають один на одного. На певному етапі розвитку будь-якої науки на перший план висувається якийсь один аспект - "іде випередження" за рахунок інтенсивної розробки. У вітчизняній науці таким домінуючим аспектом до недавнього часу був методологічний аспект з акцентом на світоглядні проблеми. Поява досліджень на стику соціології, психології, етнології та лінгвістики в значній мірі розширило гносеологічний аспект. Це дало підставу для гармонійного розвитку всіх трьох аспектів соціальної комунікації [16].

Таким чином, основними функціями соціальної комунікації є:

1) інформаційна (передача інформації);

2) експресивна (здатність висловлювати не тільки смислову, але й оцінну інформацію);

3) прагматична (здатність передавати комунікаційну установку, яка дозволяє певним чином впливати на одержувача).

Як видно, рекламі як комунікації властиво виконання всіх трьох зазначених функцій.

Отже, всі три функції соціальної комунікації використовуються в процесі рекламного впливу на її отримувача.

Виділяють кілька видів соціальної комунікації :

За характером аудиторії:

- Міжособистісна (індивідуалізована);

- Спеціалізована (групова);

- Масова.

За джерела повідомлення:

- Офіційна (формальна);

- Неформальна.

Через передачі:

- Вербальна;

- Невербальна.

Види комунікації розрізняються практично по кожному елементу процесу комунікації.

Соціальна комунікація в процесі свого здійснення вирішує три основних взаємопов'язаних завдання:

1. Інтеграцію окремих індивідів у соціальні групи і спільності, а останніх в єдину і цілісну систему суспільства;

2. Внутрішню диференціацію суспільства, складових його груп, спільнот, соціальних організацій та інститутів;

3. Відділення і відокремлення суспільства та різних груп, спільнот один від одного в процесі їх спілкування і взаємодії, що призводить до більш глибокого усвідомлення ними своєї специфіки, до більш ефективного виконання властивих їм функцій.

Отже, у даному розділі було дослідженого поняття і суть соціальної комінкації, базові складові та види соціальної комунікаї. Визначено, що комунікативний процес являє собою необхідну передумову становлення, розвитку й функціонування всіх соціальних систем.
  1   2   3   4

Додати документ в свій блог або на сайт

Схожі:

Моделі І технології соціальної комунікації курсова робота з дисципліни «Інформаційно-аналітична діяльність» Курсова робота Виконавець iconКурсова робота
Курсова робота відповідає вимогам діючої нормативної документації України та умовам ects/кмсонп

Моделі І технології соціальної комунікації курсова робота з дисципліни «Інформаційно-аналітична діяльність» Курсова робота Виконавець iconКурсова робота з міжнародних економічних відносин Основні типи І...
Вступ

Моделі І технології соціальної комунікації курсова робота з дисципліни «Інформаційно-аналітична діяльність» Курсова робота Виконавець iconРоссийской коллекции рефератов (с) 1996
Курсова робота з дисципліни “Інформатика та комп’ютерна техніка” включає теоретичну та практичну частину

Моделі І технології соціальної комунікації курсова робота з дисципліни «Інформаційно-аналітична діяльність» Курсова робота Виконавець iconКурсова робота
Фірма на цьому ринку може вибирати якою саме діяльність займатись, в яких розмірах І з яким асортиментом послуг

Моделі І технології соціальної комунікації курсова робота з дисципліни «Інформаційно-аналітична діяльність» Курсова робота Виконавець iconКурсова робота з журналістики Типи комунікаторів вступ
Де­які уче­ні намагалися показати комунікаторів у вигляді динаміч­них під­систем, функції яких зумовлені соціально-психологічними,...

Моделі І технології соціальної комунікації курсова робота з дисципліни «Інформаційно-аналітична діяльність» Курсова робота Виконавець iconВсеукраїнський студентський архів
Курсова робота — це самостійна робота, в якій студент розробляє прогресивні економічні та маркетингові рішення, використовуючи наукові...

Моделі І технології соціальної комунікації курсова робота з дисципліни «Інформаційно-аналітична діяльність» Курсова робота Виконавець iconКурсова робота
Вступ

Моделі І технології соціальної комунікації курсова робота з дисципліни «Інформаційно-аналітична діяльність» Курсова робота Виконавець iconКурсова робота
Висновки

Моделі І технології соціальної комунікації курсова робота з дисципліни «Інформаційно-аналітична діяльність» Курсова робота Виконавець iconКурсова робота з інформатики
Вступ

Моделі І технології соціальної комунікації курсова робота з дисципліни «Інформаційно-аналітична діяльність» Курсова робота Виконавець iconКурсова робота
Організаційні заходи по створенню суб’єкта підприємництва

Додайте кнопку на своєму сайті:
Школьные материалы


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
nauch.com.ua
Головна сторінка