Уроку




Скачати 260.21 Kb.
НазваУроку
Сторінка1/3
Дата05.04.2013
Розмір260.21 Kb.
ТипУрок
nauch.com.ua > Культура > Урок
  1   2   3
Державний професійно-технічний заклад «Білківський професійно аграрний ліцей»

Виховний захід на тему:

«Роль ксенофобії та расизму в суспільстві»

Підготувала:

Кл. керівник

Михайлочко М.І.

-2011-

План уроку:

Тема уроку: Роль ксенофобії та расизму в суспільстві

Мета уроку: ознайомити учнів з поняттями про ксенофобію та расизм, їх проявом та характеристикою.

Тип уроку: урок конференція

Обладнання: ,схеми,таблиці

Хід уроку

  1. Повідомлення теми і мети уроку.

Тема : Роль ксенофобії та расизму в суспільстві

План уроку:

  1. Що таке ксенофобія?

  2. Форма та прояви ксенофобії.

  3. Сучасна ксенофобія в Україні.

  4. Поняття про расизм.

  5. Загальна характеристика проблеми.

  6. Висновки



  1. Що таке ксенофобія?

Ксенофо́бія (від грецьких слів ξένος (ксенос), що означає «чужинець», «незнайомець», та φόβος (фобос), що означає «страх») — неоднозначний термін, котрий позначає певний стан людини, що виявляється у нав'язливому страху стосовно чужинців чи просто чогось незнайомого, чужоземного або страх перед чужоземцями та ненависть до них.

Вперше зустрічається у словнику Вебстера, виданого у 1841 р. у США.




У словнику Вебстера ксенофобія - це «страх або ненависть до незнайомців, чи іноземців, або до того, що дивно або чуже». Літературне значення слова передбачає, що ксенофоби - це люди, які не люблять усіх чужинців, їх «інакшість». Такі визначення показують, що головним об'єктом ксенофобії завжди були незнайомці або чужинці (xenos - сторонні, іноземці). Причини тут прості: історично так складалося, що поява чужаків, як правило, не віщувало нічого доброго. У гіршому випадку вони претендували на поля і пасовища, на майно, на дружин. У кращому випадку - впроваджувалися в суспільство, приносячи з собою зміни. Хороші чи погані, глобальні чи незначні - це інше питання, але чужинці представляли реальну загрозу сформованому образу життя.

  1. ^ Форми й прояви ксенофобії

Розрізняють дві основні форми ксенофобії. Перша спрямована на групу в середині суспільства, що вважається чужою та шкідливою для суспільства, наприклад, нові іммігранти, біженці, трудові мігранти, євреї, цигани, гомосексуалісти. Об'єктом другої форми ксенофобії є головним чином культурні елементи, що вважаються чужими. Усі культури підпадають під чужоземний вплив, але культурна ксенофобія є часто вузьконаправленою на певні прояви такого впливу, наприклад, поширення нетрадиційної для даної країни релігії.

З точки зору біосоціології, ксенофобія є суспільною проекцією інстинкту самозбереження певної національно-економічної формації.

Незначні прояви ксенофобії є цілком природними і нешкідливими для суспільства в цілому, але таке твердження багато хто ставить під сумнів.

  1. ^ Сучасна ксенофобія в Україні

Сучасна ксенофобія в Україні часто маскується під боротьбу з українофобією . Вимоги україномовних громадян про задоволення їхніх національно-культурних потреб (кіно, книжки та преса українською) здобувають назву «утискання прав інших» та «ксенофобія».

У незалежній Україні найнижчий рівень ксенофобії був у перші роки після проголошення незалежності, з середини 1990-х цей показник почав зростати і зараз рівень нетерпимості до іноземців та національних меншин є найвищий за останні 15 років. Найтолерантнішою групою в Україні є молодь — люди до 30 років.

  1. ^ Поняття про расизм.

Расизм - сукупність знань, в основі яких лежать положення про фізичну і психічну нерівноцінність людських рас і про вирішальний вплив расових відмінностей на історію і культуру.

Існує і дещо ширше визначення расизму. в енциклопедії Britannica вказується, що расистським є переконання в тому, що расові ознаки мають вирішальний вплив на здібності, інтелект, моральність, поведінкові особливості і риси характеру окремої людської особистості, а не суспільства чи суспільної групи . Расизм обов'язково включає в себе ідеї про первинному поділі людей на вищі і нижчі раси, з яких перші є творцями цивілізації і покликані панувати над другими.

Слово «расизм» вперше було зафіксовано французьким словником Ларусса в 1932 році і трактувалося як «система, яка стверджує перевагу однієї расової групи над іншими».
«Расизм, що практикувався аж до кінця XIX сторіччя (рецидив якого мав місце в Німеччині між 1933 і 1945 роками), можна назвати традиційним, або класичним. Расистів наших днів важко запідозрити в расизмі. На рівні декларованих тез вони абсолютно коректні. Граф Гобіно і його однодумці встановлювали відношення детермінації між "расою" (біологічної приналежністю) і "цивілізацією" (культурною приналежністю). Вони вважали, що мислення і поведінку індивідів визначено (або, точніше, зумовлене) сутнісними характеристиками груп, яким ці індивіди належать. Відмінності між великими людськими групами (званими або не званими расами) носять фундаментальний характер і тому принципово не можуть бути подолані. Звідси і походить сучасний расизм, запропонований французьким соціологом П'єром Тагуевим. Представники іншої групи не нижче і не примітивніше нас. Вони інші, причому радикально інші. Їх інакшість означає їхню принципову несумісність з нами.

  1. ^ Загальна характеристика проблеми

Згідно із результатами опитувань громадської думки, проведених Київським міжнародним інститутом соціології, найбільш толерантно мешканці південних областей ставляться до етнічних росіян та українців. Щодо американців та євреїв, громадяни відчувають ізольованість від цих національних груп, що, на нашу думку, межує з прихованою ксенофобією. Відверті ксенофобські настрої населення регіону виявляє до представників неєвропейської раси, культурно віддалених етносів - арабів, китайців, в'єтнамців, африканців, чеченців, а також до мігрантів та біженців.

Останні тенденції розвитку сучасної суспільно-політичної ситуації у світі свідчать про те, що загроза появи масової ксенофобії набуває дедалі більш небезпечних форм. Неонацизм, антисемітизм, дискримінація за етнічною, расовою та іншими ознаками породжують конфлікти, агресію між людьми різних культур та віросповідань, прояви расизму, релігійний екстремізм, політичну та ідеологічну нетерпимість. Всі ці небезпечні явища підривають принципи демократії, призводять до порушення прав людини і, отже, становлять реальну загрозу стабільному розвитку.

Згідно із результатами досліджень Київського міжнародного інституту соціології у період між 1994 та 2005 роками рівень ксенофобії в Україні підвищився на 18 % (див. табл. 1). Прояви відкритої ксенофобії, що спостерігаються все частіше, включають випадки культурного вандалізму, хуліганства за національними ознаками, побиття людей на ґрунті расової та етнічної ненависті.

Проблема ксенофобії є особливо актуальною для регіонів із поліетнічним складом населення, де характер міжнаціональних відносин відіграє надзвичайно важливу роль. Прикладом такого українського регіону є Південь, що суттєво відрізняється від інших за національним складом населення. Тут проживають представники 133 національностей, причому особи некорінної національності складають понад 45% населення, тоді як загалом по Україні цей показник дорівнює 26,4%.

Аналіз рівня національної толерантності та ступеню ксенофобських установок на Україні

Із метою визначення ступеня поширення ксенофобських настроїв на Україні, нижче проаналізовано індекс національного дистанціювання (ІНД) мешканців щодо представників наступних національностей:

^ Категорія 1: ставлення до українців

Результати соціологічних досліджень свідчать, що впродовж останніх трьох років у свідомості українців, які проживають на Півдні України, відбулося не тільки значне зростання дистанціювання від інших національностей, але й зниження рівня української самоідентичності. Цей регіон у порівнянні із іншими регіонами, характеризується найбільшим індексом національного дистанціювання по відношенню до українців, який має тенденцію до зростання. На Півдні він дорівнює 2,6 бала, в той час як на Заході – 1,9 бала, а у Центрі і Сході – 2 бали (див. табл. 2).

^ Категорія 2: ставлення до росіян.

На Півдні України ставлення до росіян можна охарактеризувати як толерантне, і більш того, як національно-ідентифікаційне. Індекс національного дистанціювання щодо росіян тут один із найнижчих в Україні - 2,9 бали, і поступається тільки показнику Східної України – 2,3 бали. Для порівняння, у західному регіоні цей показник дорівнює 4 бали (див. табл.2).

Особливу роль на Півдні України відіграє така лінгвоетнічна, група як російськомовні українці. За рівнем толерантності до цієї групи населення Південь випереджає всі інші регіони України, навіть Схід. Так, 65,5 % населення південних областей погодились допустити російськомовних українців в якості членів своєї родини, у той час як на Заході цей показник склав 27% (див.табл.3). Прикладом активної політичної діяльності російськомовних мешканців Одеської області стала масштабна акція «Я говорю по-русски», що ставила за мету надання російській мові статусу регіональної.

^ Категорія 3: ставлення до євреїв

Ставлення мешканців України до євреїв є особливо толерантним, що зумовлюється історичним феноменом єврейської соціально-культурної присутності в економічному, політичному й духовному, а також активною діяльністю численних єврейських громадських організацій на території України.

Але останнім часом збільшилась кількість випадків з ознаками антисемітизму, зокрема, опоганення єврейських пам'ятників і цвинтарів, поява неонацистських графіті на фасадах синагог та єврейських будинків. Водночас, слід констатувати, що у південних областях такі прояви є менш чисельними, ніж в інших регіонах України. Індекс національного дистанціювання до євреїів тут досить високий – 4,8 бали, однак він поступається показникам західних та центральних областей: 5,4 та 5,1 бали відповідно (див. табл. 2).

^ Категорія 4: ставлення до американців

Особливий інтерес до американців у контексті цього дослідження зумовлений ключовою роллю США у сучасній світовій політиці. Вплив США на Україну створює підстави для формування у масовій свідомості як позитивного іміджу (високий рівень життя, розвинуті технології та ін.), так і негативних установок. Зокрема, найбільший агресив викликає розширення НАТО та перспективи вступу України до цієї організації.

Показник індексу національного дистанціювання населення Півдня України щодо американців дорівнює 5,5 балам, що свідчить про наявність прихованої форми ксенофобії щодо цієї групи. Водночас, такий показник є характерним для більшості регіонів Україні. Наприклад, у східному регіоні індекс національного дистанціювання щодо американців дорівнює 5,6 бала, у центральному – 5,4 бала. Трохи нижчий він на заході країни – 5 балів (див. табл.2).

Таким чином, слід зазначити, що на відміну від росіян, які майже у всіх регіонах України сприймаються як «свої», американці більшістю населення України (і мешканцями південних областей) сприймаються як «чужинці».

^ Категорія 5: ставлення до представників інших рас, культурно віддалених етносів та мігрантів.

Найвищий індекс національного дистанціювання на Півдні Україні, як і по всій країні загалом, зберігається по відношенню до представників негроїдної раси – 5,9 бала, а також до представників таких національностей як араби, чеченці, цигани та ін. – від 5,7 до 6,4 бала. Такі показники свідчать про існування ознак ксенофобії у відношенні до представників інших рас та культурно віддалених етносів, сприйняття їх як «зовсім чужих» та небажання допускати їх на територію України.

Особливої уваги заслуговує ставлення мешканців південних областей до мігрантів, яке є найбільш негативним у порівнянні із іншими регіонами України. Так, 63% населення Півдня України ставиться до мігрантів негативно і тільки 6 % – позитивно (див. табл.4).
Висновки

Таким чином, у масовій свідомості населення України продовжує зберігатися значний рівень національної межованості та ізольованості.

Найбільш толерантно мешканці ставляться до етнічних росіян та українців. Щодо американців та євреїв, слід констатувати значну ізольованість в свідомості населення Півдня України від цих національних груп. Відверті ксенофобські настрої населення регіону виявляє до представників неєвропейської раси, культурно віддалених етносів - арабів, азіатів, циганів, чеченців, а також до мігрантів та біженців.

Рекомендації

        Необхідно вдосконалити правову основу рівноправної міжетнічної взаємодії в Україні, розробити законодавчі акти для протидії ксенофобії, прийняти поправки в законодавство, разом із Кримінальним кодексом України, з метою привести норми права в більш повну відповідність з Міжнародною конвенцією про ліквідацію всіх форм расової дискримінації та іншими міжнародними зобов’язаннями України.

  • Місцевим органам державної виконавчої влади необхідно переслідувати і зупиняти агітацію нетерпимості та насильства, а також забезпечувати ефективне правозастосування щодо покарання злочинів, пов’язаних із розпалюванням міжнаціональної ворожнечі та конфліктів на національному й релігійному ґрунті. Зокрема, слід кваліфікувати злочини на ґрунті расової й етнічної ворожнечі та організовану расистську діяльність

  • Запровадження курсів із прав людини, протидії ксенофобії та розвитку навичок життєдіяльності в мультикультурному суспільстві в національну програму середньої загальноосвітньої школи, а також в програми вищих навчальних закладів.

  • Розробка та впровадження на конкурсній основі учбово-методичної літератури, удосконалення все існуючих учбових програм в дусі поваги до етнічного, культурного та релігійного різноманіття.

  • Необхідно посилити вивчення проблем толерантності, ксенофобії, насильства та міжнаціональних конфліктів, у тому числі у межах таких дисциплін, як соціальна психологія, етнологія, соціологія, політологія та історія.

 

Додатки


^ Таблиця 1. Динаміка ксенофобії в Україні з 1994 по 2005 рр.

^ Етнічна група

1994

1995

1996

1997

1998

1999

2000

2001

2002

2003

2004

2005

2005
  1   2   3

Схожі:

Уроку iconУроку, місце уроку в тематичному циклі, тип уроку
Встановити відповідність поставлених цілей типу уроку та його місцю в тематичному циклі уроків
Уроку iconУроку: комбінований. Хід уроку І. Організаційний момент
Тема уроку: Галузева структура економіки. Поняття «галузь», «міжгалузевий комплекс»
Уроку iconУроку. Тема уроку
Тема уроку "Масштаби зображень та їх позначення на кресленнях. Нанесення розмірів" являється однією із початкових тем вивчення креслення,...
Уроку iconУроку №38 Предмет «Математика» Тема уроку
Тема уроку – Основні співвідношення між тригонометричними функціями одного І того самого аргументу
Уроку iconУроку з української мови у 2-му класі Тема уроку
Тема уроку : Перевірка орфограм слабких позицій за допомогою словника. Відпрацювання алгоритму роботи зі словниковими словами
Уроку iconТема уроку: Скіфські племена. Мета уроку
Мета уроку: ознайомити дітей із специфікою життя скіфських племен, своєрідність їх побуту, розповісти про найцікавішу знахідку скіфів...
Уроку iconУроку з алгебри для учнів 8 класу Тема уроку
Забезпечення уроку: підручник А. Г. Мерзляк, В. Б. Полонський, М. С. Якір «Алгебра 8», Л. Г. Стадник, О. М. Рогозін «Комплексний...
Уроку iconУроку комбінований хід уроку І. Організація початку уроку
Мета: формувати уявлення про різноманітні прояви життя, про людські достоїнства І недоліки; розвивати творчий підхід, виховувати...
Уроку iconТема уроку: Глобальні проблеми людства Мета уроку
Обладнання: підручники, атласи, мультимедійний комплекс, електронний атлас «Географія світу. 10-11 клас», «Географія 6-10 класи....
Уроку iconТема уроку : Види машинних швів. З’єднувальні шви. Мета уроку
Мета уроку: формування знань учнів щодо призначення, послідовності обробки та навичок графічного І умовного зображення з’єднувальних...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Школьные материалы


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
nauch.com.ua
Головна сторінка