Реферат На тему: Соціальна структура суспільства, місце в ній середнього класу




Скачати 146.11 Kb.
НазваРеферат На тему: Соціальна структура суспільства, місце в ній середнього класу
Сторінка1/2
Дата23.01.2014
Розмір146.11 Kb.
ТипРеферат
nauch.com.ua > Культура > Реферат
  1   2

http://antibotan.com/ - Всеукраїнський студентський архів

РЕФЕРАТ

На тему:

Соціальна структура суспільства, місце в ній середнього класу

Соціальна структура суспільства, її динаміка є ключовими те­мами соціології. Соціологія вивчає сутність соціальної структу­ри, найважливіші її складові, ознаки їх ви­окремлення в соціальній структурі суспі­льства, реальний стан, тенденції та перс­пективи її розвитку. Соціологи нази­вають соціальну структуру хребтом су­спільства, культуру — його плоттю, а соціальний контроль з нормами і санкці­ями включно — цементуючою засадою.

Під соціальною структурою суспільства розуміють сукуп­ність його соціальних складових і те, що поєднує їх, утримує від розпаду, упорядковує й надає структурі певної конфігурації, зв'язує ці складові. Існують різні підходи до визначення соціаль­них складових. Відомий російський соціолог А. Кравченко трак­тує структуру суспільства, як сукупність статусів і ролей, функ­ціонально зв'язаних між собою. Провідні українські політологи В. Андрущенко, Н. Горлач визначають сутність соціальної структури суспільства як сукупність взаємозв'язаних і взаємоді­ючих упорядкованих стосовно одна одної соціальних спільнот, прошарків, груп, а також відносин між ними.

^ Соціальні спільноти — це такі спільноти, що реально існу­ють і є емпірично зафіксованими сукупностями індивідів, котрі характеризуються відносною цілісністю як самостійні суб'єкти соціальних дій та поведінки, мають певний кількісний склад, до­статньо міцні зв'язки, виконують ту чи ту спільну діяльність.

Соціальні спільноти є особливим рівнем організації суспільс­тва. Вони виникають і формуються на основі культурно-історичної самобутності людей, їхніх родинних зв'язків та подіб­ності стадій життєвого циклу, територіально-регіональних ознак, а також ситуативно — для виконання спільних дій. Спільнотами є народи, нації, класи, сім'ї, політичні партії, колективи, соціаль­но-професійні групи, учасники мітингів, різні кримінальні угру­повання — мафіозні структури, організовані банди тощо.

До особливого типу соціальних спільнот належать колективи — групи людей, об'єднані розв'язанням певних виробничих, гро­мадських, політичних та інших завдань. Вони характеризуються спільними інтересами та цілями, почуттям солідарності, самови­значенням. Залежно від видів діяльності вирізняють виробничі, наукові, спортивні, навчальні та інші колективи. Вони є первин­ними ланками суспільства, об'єднують велику кількість людей і виконують певні функції. У них складна внутрішня структура і соціальна організація. Колективи є одночасно і складовими соці­альної структури суспільства (як соціальні спільноти), і соціаль­ними інститутами (як соціальні організації), що дає змогу вио­кремлювати їх у різновиди соціальних спільнот.

Соціальна структура суспільства репрезентована насамперед соціальними групами. ^ Соціальна група — це сукупність людей, які об'єднані будь-якою ознакою (спільним простором, діяльніс­тю, економічними, демографічними, психологічними та іншими характеристиками), взаємодіють у певний спосіб на основі взаємовизнаних очікувань.

Утворенню груп передує поява квазигруп — безструктур­них, неорганізованих збіговиськ людей, які за певних умов можуть перетворитися в групу. Такими є натовпи людей, в яких нема ясності усвідомлення спільності мети, але є схо­жість емоційного стану, спільність елементу привернення їх уваги. Поведінка індивідів у натовпі характеризується поси­ленням навіювання, мавпування, емоційності та соціально-психологічного зараження.

За характером поведінки людей вирізняють такі типи натовпу:

  • випадковий — пов'язаний із цікавістю до якоїсь пригоди, що виникла раптово;

  • експресивний — об'єднаний спільним почуттям та ставлен­ням до певної пригоди;

  • конвенційний — пов'язаний з інтересом до якогось заходу;

  • діючий — може бути агресивним, характеризується ненавис­тю до певного об'єкта;

  • панікуючий — утворюється за умов небезпеки; корисливий; повстанський тощо.

У соціальні групи людей згуртовують спільні інтереси, ціннос­ті й норми поведінки, що є реальними причинами їх дій, і відріз­няються через неоднакове становище і роль у суспільному житті.



^ Класифікація груп
Будь-яке суспільство складається з безлічі великих і малих соціальних груп (див. рис). Проте соціальну структуру суспі­льства становлять лише ті з них, які є засадничими в побудові суспільства і визначають його зміни. Соціальні групи посіда­ють різні місця в ієрархії суспільства, у диференціації насе­лення за рівнем влади, добробуту, доходів, освіти тощо; вони зв'язані між собою економічними, політичними, культурними та іншими відносинами; є суб'єктами функціонування соці­альних інститутів суспільства. Отже, соціальна структура су­спільства відбиває його об'єктивну диференціацію на великі й малі соціальні групи (спільноти, прошарки), що різняться за своїм становищем у системі суспільних відносин. Одні з них (наприклад класи) формуються об'єктивно та існують незалеж­но від волі і свідомості людей, інші створюються свідомо та цілеспрямовано самими людьми (політичні партії, молодіжні угруповання тощо). Суб'єкти соціальної структури суспільства зв'язані соціальними відносинами, кожному з різновидів яких відповідає певна структура: економічна, політична, правова, духовна тощо.

^ Соціальні відносини — це відносини між групами людей і ін­дивідами, соціальними групами, що посідають певне місце в структурі суспільства, беруть неоднакову участь у його економіч­ному, політичному та державному житті, різняться за способом життя, рівнем і джерелами доходів, структурою особистого спо­живання.

Соціальні відносини як різновид суспільних відносин постійно взаємодіють з іншими відносинами — економічними, політичними, правовими. Щоб їх «вичленити», необхідно знати, з приводу чого вони сформувались, оскільки всі вони формуються й реалізуються між соціальними суб'єктами сто­совно різних матеріальних чи духовних об'єктів. Якщо відно­сини сформувалися стосовно засобів виробництва — це еко­номічні відносини, державної влади — політичні, законів — правові, ідеології, науки, культури, релігії, освіти, мистецтва — духовні.

Соціальні відносини у вузькому значенні (у широкому вони ідентичні суспільним) формуються в процесі реалізації соціаль­ної взаємодії, що виникає між різними суб'єктами (соціальними спільнотами, прошарками, групами, індивідами). Вони відбива­ють становище окремих суб'єктів у суспільстві. Це відносини рівностінерівності, справедливості—несправедливості, пану­ванняпідлеглості.

Основою формування й розвитку соціальної структури, її складо­вих є виробничі відносини. Сталі форми людських об'єднань та від­носин між ними утворюються, ґрунтуючись на об'єктивних проце­сах суспільного поділу праці. Під суспільним поділом праці розуміють розмежування в суспільстві різних соціальних функцій, ролей що виконуються певними індивідами, групами людей, спіль­нотами з різних сфер суспільства — сільського господарства, про­мисловості, науки, охорони здоров'я, мистецтва, армії тощо.

Поділ праці виникає, коли певні функції закріплюються за відповідними групами спеціально для цього підготовлених лю­дей: це називається спеціалізацією. Щоб задовольнити різнома­нітні потреби, фахівці між собою кооперуються, унаслідок чого формуються функціональні зв'язки.

Першим великим суспільним поділом праці стало виокрем­лення із загальної маси пастуших племен, що створило матері­альну передумову для виникнення приватної власності й поділу суспільства на класи.

Другим великим суспільним поділом праці стало виокремлен­ня ремесла, яке раніше було підсобним промислом землероба. Це призвело до значного розшарування суспільства і появи в ньому таких соціальних спільнот, як знать і прості землероби, ремісни­ки тощо. Потреба в обміні продуктами трудової діяльності зумо­вила формування ще однієї соціальної спільноти — купців. За третього поділу стався поділ праці на фізичну й розумову, а насе­лення — на сільське й міське.

Отже, з розвитком продуктивних сил і суспільного виробництва поглиблювався поділ праці, який спричинив ускладнення соціальної структури, появу нових її елементів, заміну одних елементів іншими, що відповідали вимогам економічного та соціального розвитку.

Унаслідок взаємодії індивідів відбувається формування спіль­них інтересів, які відтворюють їхні спільні риси. Спільні інтереси групи, спільноти формуються на основі індивідуальних інтересів її членів, але не є їх сумою. Спільні інтереси є рушійною силою будь-якої групи, спільноти.

Інтереси — це зовнішній прояв потреби, що є усвідомленням, відчуттям необхідності певних умов життєдіяльності. Одні умови спонукають потребу привласнювати й споживати, а інші — ство­рювати і примножувати. Історичний досвід свідчить, що жодне соціальне утворення, жодна соціальна група не поступаються своїми інтересами добровільно. Прохання враховувати інтереси інших, заклики до гуманності, морально-етична аргументація тут не діють. Кожне соціальне утворення, соціальна група спрямовують свої зусилля на реалізацію власних інтересів, навіть біль­ше на експансію, досягнення й зміцнення успіху за рахунок ущемлення інтересів інших. Однак особисті соціальні інтереси майже ніколи не виступають у «чистому» вигляді. Вони, як пра­вило, завуальовані, поєднуються з ідеологічними поглядами, мо­рально-етичними міркуваннями загального характеру. Вирішаль­ну роль у реалізації інтересів відіграє ідеологія. Щоб не стати жертвою обману, людина має навчитися за будь-якими політич­ними чи релігійними заявами, обіцянками, закликами до гуманізму бачити інтереси тих чи тих груп, кланів або окремих індивідів.

Вивчення соціальної структури суспільства, як відомо, розпочав іще Платон. Розроблена Платоном модель соціальної структури пе­редбачала три соціальні верстви: філософів, що управляють держа­вою, воїнів і робітників (селян, ремісників). Нерівність цих груп бу­ло віднесено Платоном до рангу об'єктивного державного закону.

Видатний соціаліст-утопіст Ш. Фур'є вирізняв у соціальній структурі п'ять верств: двір, знать, буржуазія, народ, чернь. Ці верстви між собою ворогують. Основною суперечністю суспіль­ства є протистояння між багатими і бідними.

Спільним у Платона і Ш. Фур'є є те, що соціальна структура розглядається ними як певна множина соціальних груп, що різня­ться між; собою за функціями в суспільстві і багатством. На за­саді цих відмінностей у суспільстві формуються певні й досить жорсткі відносини між групами щодо влади (одні керують, а інші підпорядковуються) і багатства (одні привласнюють працю ін­ших). З розвитком суспільства характер цих відносин змінюєть­ся: влада одних груп слабшає, інших — посилюється, багатство перерозподіляється. Проте в головному ці відносини протягом багатьох віків залишаються сталими.

Отже, в основу утворення різних соціальних верств покладено ті позиції, що їх вони мають у суспільстві: влада, багатство, можливість (неможливість) привласнення.

Соціальна структура сучасного суспільства включає велику кількість соціальних спільнот, прошарків, груп, які можна типологізувати так:

  • соціально-класові — класи, соціальні прошарки, соціальні групи та верстви;

  • соціально-професійні — колективи виробничі, навчальні, військові;

  • соціально-демографічні — сім'ї, молодь;

  • соціально-територіальні — міста, села, райони;

  • соціально-етнічні — нації, народності, етноси.

Наведену типологізацію можна поглибити, зазначивши, на­приклад, такі складові:

  • вища політична еліта;

  • середні прошарки державного й місцевого управління;

  • низові працівники апарату управління;

  • провідні господарські керівники;

  • низові керівники;

  • фахівці й службовці різних рівнів;

  • робітники різних кваліфікацій;

  • пенсіонери та інваліди;

  • учні та студенти;

  • декласовані елементи тощо.

Кожну з цих складових сформовано на підставі спільних ін­тересів, які завжди спрямовані на зміцнення та збереження ста­новища конкретної соціальної групи в соціальній структурі су­спільства. Ці соціальні групи існували і в структурі радянського суспільства, але не про всіх їх згадували.

Вітчизняна теорія соціальної структури вивчала тільки ті верстви, котрі вважала головними, чи такі, які вивчати було з якогось погляду вигідно. Щоб виключити такий волюнтаризм, російський соціолог Р. Ривкіна пропонує інші правила вивчення соціальної структури:

  • вивчати потрібно всі без винятку соціальні прошарки су­спільства;

  • вимірювати їх потрібно за допомогою однієї мірки, одних критеріїв;

  • критеріїв має бути достатньо, щоб вони описували кожний прошарок глибоко й вичерпно.

Інструментом, який дає змогу дотримуватися цих правил, є
  1   2

Схожі:

Реферат На тему: Соціальна структура суспільства, місце в ній середнього класу iconІдея середнього класу як гаранта стабільного розвитку Ірина Кіянка
У статті розглядається проблема формування в Україні середнього класу. В країнах Західної Європи та США цей клас є однією з найважливіших...
Реферат На тему: Соціальна структура суспільства, місце в ній середнього класу iconСоціальна структура суспільства: основні. Види та елементи
Поняття «соціальна структура» у науковій І соціально-політичній літературі має кілька трактувань. У широкому розумінні це сукупність...
Реферат На тему: Соціальна структура суспільства, місце в ній середнього класу iconРеферат на тему: “ соціальна стратифікація сучасного суспільства”
Для людського суспільства на всіх етапах його розвитку була характерна нерівність. Структуровані нерівності між різними групами людей...
Реферат На тему: Соціальна структура суспільства, місце в ній середнього класу iconСоціологія Городяненко Соціальна структура та соціальна стратифікація суспільства

Реферат На тему: Соціальна структура суспільства, місце в ній середнього класу iconРеферат на тему: „Особливості громадянського суспільства” Робота
В міру розвитку суспільства, переходу його від нижчого ступеня до вищого, змінюється І держава. З удосконаленням суспільства держава...
Реферат На тему: Соціальна структура суспільства, місце в ній середнього класу icon18. Соціальна структура суспільства та її складові
Саме на основі статусно-рольових ознак соціальної структури суспільства відбувається об'єднання людей у соціальні спільності (класи,...
Реферат На тему: Соціальна структура суспільства, місце в ній середнього класу iconРеферат на тему: «Структура особистості І поведінкові типи»
Соціальна оцінка індивідуальних дій визначається об'єктивно існуючим набором їхніх стереотипів, включених у систему норм, цінностей,...
Реферат На тему: Соціальна структура суспільства, місце в ній середнього класу iconПлан Поняття соціальної структури суспільства та її елементи. Соціальні...
Суспільство в соціології розглядається як певна історична, інтегративна та системна цілісність, яка складається з різних підсистем,...
Реферат На тему: Соціальна структура суспільства, місце в ній середнього класу iconЗагальна характеристика роботи
Формування І розвиток середнього класу є одним з важливіших соціально-економічних процесів в трансформаційних економіках. Факт формування...
Реферат На тему: Соціальна структура суспільства, місце в ній середнього класу iconТема Суспільство як соціальна система, його соціальна структура
Сусіпльство як соціальна система та соц явище Упродовж усієї історії соціології однією з найважливіших її проблем була проблема:...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Школьные материалы


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
nauch.com.ua
Головна сторінка