Уроках математики




Скачати 118.67 Kb.
НазваУроках математики
Дата09.05.2013
Розмір118.67 Kb.
ТипУрок
nauch.com.ua > Математика > Урок



НІЖИНСЬКА ЗАГАЛЬНООСВІТНЯ ШКОЛА І-ІІ СТ.№ 12

ІНДИВІДУАЛЬНА ТВОРЧА РОБОТА
Особистісно зорієнтований підхід

до розвитку пізнавальних

інтересів на уроках математики


Підготувала:

учитель вищої категорії

Пашньова Т. Г.



Соціальне замовлення, яке висуває суспільство сучасній школі, знаходить прояв у потребі формування творчої особистості, яка здатна до свідомого, самостійного визначення мети своєї діяльності, до саморегуляції, що забезпечує досягнення цієї мети. Звідси і зацікавленість у такій системі навчання, яка спрямована на розвиток індивідуальності шляхом забезпечення особистісно орієнтованого підходу.

Великий Піфагор назвав математику царицею наук. Це твердження справедливе й сьогодні. В умовах сучасної освіти, відтворення і зміцнення інтелектуального потенціалу української нації, виходу вітчизняної науки і техніки , економіки і виробництва на світовий рівень, інтеграції у світову систему освіти, переходу до ринкових відносин і конкуренції будь-якої продукції, у тому числі й інтелектуальної, особливо актуальним стає забезпечення належного рівня математичної підготовки підростаючого покоління.

Щоб виховати конкурентноспроможну на ринку праці, обізнану в сучасних умовах людину, середня школа повинна відійти від стандартних консервативних традицій, змінити „силову” педагогіку на гуманістичну, врахувати індивідуальні ритми розвитку кожної дитини, залишаючи право на її самобутність, унікальність. Життєво необхідно створити умови для  позитивного розвитку, психологічного комфорту, творчої реалізації особистості. Саме так формується якісно нова площина для учнів у навчально-виховному процесі.

Звісно, математика має широкі можливості для інтелектуального розвитку особистості. Як же сучасному вчителю розвинути логічне мислення учнів, просторові уявлення і уяви? Які методи застосувати для формування у школярів уміння встановлювати причинно-наслідкові зв'язки, обґрунтовувати твердження, моделювати ситуації?

Щоб відповісти на ці та інші запитання сучасний учитель математики, на мою думку, повинен враховувати й стратегічний напрямок розвитку української освіти - це гуманізація школи, яка істотно змінила ставлення до навчального процесу, поставила в його центрі дитину, її духовний світ, уподобання, творчий потенціал.

Працюючи вчителем уже сорок років, я зробила висновок: для кожної людини життєво важливим є вміння адаптуватися до нових умов існування, аналізувати ситуацію й адекватно змінювати свою діяльність, оцінювати проблеми, що виникають та приймати зважені рішення.

Нова програма сучасної освіти висуває на перший план особистісно зорієнтоване навчання, яке забезпечує розвиток і саморозвиток учня, виходячи з його індивідуальних особливостей як суб’єкта навчання і його предметної діяльності.

Будь-яка зовнішня інформація не буде усвідомлена та засвоєна учнем без перебігу особистісно значущих внутрішніх психічних процесів. Традиційний орієнтир навчання – „дати знання”, „здобути знання” – відображає звичний смисл взаємодії учня та вчителя, хоча з давних-давен педагоги розуміли, що знання можна здобути лише за умови включення в цей процес цілого комплексу діяльності, спираючись на його суб’єктивний досвід.

Педагогічний досвід допоміг мені зробити вибір: саме осособистісно орієнтоване навчання сприяє ефективному розв'язанню вказаних завдань. Тому, розглядаючи проблему організації навчальної діяльності на уроках математики, я звернулася до таких технологій, як розвивальне навчання, групові форми навчальної діяльності та навчання як дослідження. Усі вони сприяють формуванню та розвитку особистості.     Органічне поєднання цих технологій - це система, яка становить основу організації навчальної діяльності учнів в умовах особистісно орієнтованого навчання.

Використання моделі особистісно-орієнтованого навчання дає можливість розв’язати наступні проблеми:

  • створення „суб’єкт –суб’єктних” стосунків між учителем та учнем;

  • запровадження педагогіки співробітництва, співдружності, діалогу ;

  • створення умов для самостійної роботи учнів з вивчення навчального матеріалу;

  • створення умов для роботи з дітьми з різним рівнем розумових здібностей та індивідуальними ритмами.

Реалізація особистісно-орієнтованої системи навчання вимагає зміни „векторів” у педагогіці: від навчання, як нормативно побудованого процесу, до учіння, як індивідуальної діяльності школяра, її корекції й педагогічної підтримки. Суттєво змінюється функція навчання. Його завдання не планувати загальну, єдину й обов’язкову для всіх лінію психічного розвитку, а допомагати кожному учневі з урахуванням наявного в нього досвіду пізнання вдосконалювати свої індивідуальні здібності, розвиватися як особистість. У цьому випадку висхідні моменти навчання – не реалізація його кінцевої мети ( запланованих результатів), а розкриття індивідуальних пізнавальних можливостей кожного учня й визначення педагогічних умов, потрібних для їх задоволення.

Особливо актуальною стає ідея особистісно зорієнтованого навчання курсу математики в школі шляхом реалізації основних принципів та засад моделі особистісно-орієнтованого навчання під час проведення уроків.

Пропоную перевірені на власному досвіді варіанти етапів уроків за технологією особистісно-орієнтованого навчання.

 В усякій роботі потрібен настрій на певний тип праці, діяльності. Для цього існує процедура „входу” до уроку. Самі процедури можуть бути різноманітними – залежно від віку, особливостей класного колективу. Найкраще, коли вчитель починає урок з „налаштування”. Наприклад, знайомство з планом уроку: напівжартівливе повідомлення теми і завдань уроку; музична фраза; інтелектуальна розминка – 2-3 нескладних питання на міркування. Необхідно повідомити місце даного уроку в системі уроків з теми, що вивчають. Коли клас слабкий, важко налаштовується на діяльність, то починаємо урок завжди (або майже завжди) певним чином. Але якщо клас злагоджений, проблем з керуванням немає, то вхід до уроку можна урізноманітнювати. Після знайомства з темою і метою уроку буде добре, якщо учні сформулюють кожен для себе власні завдання на цьому році в усній чи письмовій формі. В такому випадку відповідальність за роботу на уроці бере на себе не лише вчитель, а й його учні.

Щодо мотивації навчальної діяльності учнів. Коли перед учнем постає проста, зрозуміла і приваблива для нього мета, тоді досягненні її він хоч-не-хоч виконає і ту навчальну дію, яку планує педагог.

Добре відомо, що ніщо так не привертає увагу й не стимулює роботу, як цікаве. Як варіант – відтягнута відгадка. На початку уроку вчитель задає загадку (цікавий факт), відгадка на яку (ключ до розуміння) буде відкрита на уроці під час роботи над новим матеріалом.

Добре відомо, як посилює увагу, „інтригує” учнів необхідність знайти помилку. Варіантів такої діяльності декілька. Перший: пояснюючи матеріал, учитель навмисне припускається помилок, але учні заздалегідь попереджуються про це. Другий: учитель упевнено доводить невірну думку, гіпотезу. Завдання учнів – знайти контраргументи (така ситуація краще „спрацьовує” в старшій школі). Інший варіант – учень отримує текст (або, скажімо, розбір розв’язання задачі) з навмисними помилками – нехай „попрацює учителем”. Тексти можуть бути заздалегідь підготовані іншими учнями, в тому числі старшими.

Головним принципом активного й розвиваючого повторення є перехід від репродукції до діяльності по застосуванню й змінюванню отриманого знання.

Однією з форм такого опитування є складання учнем власного опорного конспекту за новим матеріалом. Зрозуміло, цей прийом можна використати тоді  у тих випадках, коли учитель сам застосовує подібні конспекти і навчає користуватися ними учнів. Як полегшений варіант прийому можна рекомендувати складання розгорненого плану (для учнів 5-6 класів, які ще погано розуміються на конспектах).

Іншою формою роботи може стати повторення з контролем. Учні складають серію контрольних запитань до вивченого на уроці матеріалу . Потім одні учні ставлять питання, інші – за викликом учителя або учня, який поставив питання – відповідають на них (мною такий варіант апробований для учнів 6-9 класів). Діти намагаються навіть складати диференційовані запитання. Поступово учні привчаються до того, щоб система питань повністю охоплювала учбовий матеріал. Як варіант, учні працюють парами, відповідаючи на питання одне одного.

Стимулює творчу активність, дозволяє підвищити зацікавленість кожної дитини до математики використання так званого випереджального завдання, сенс якого в тому, що учні готують свої приклади до нового матеріалу. Можливо також складання своїх задач, висунення ідей по застосуванню вивченого матеріалу тощо, ребусів, кросвордів тощо.

Завдання вчителя  під час викладання предмету полягає не лише у навчанні, а й у вихованні учнів та розвитку їх вмінь спілкуватися, відстоювати власну життєву позицію, тобто формуванню активної й успішної особистості. Результати дослідження американського соціолога Ноумена Джеймса з цього питання виявилися однозначними. На успішність учнів найбільш впливає сам класний колектив де вони навчаються. Розвиток товаришів, їх успішність та життєві плани мають приоритетне значення. У колективі, який уміло організований, кожен працює на кожного. На долю вчителя припадає „дрібничка” – допомогти класу вдало організуватися на уроках.

Один з видів організації спільної діяльності учнів  –  робота в групах. Уже на етапі актуалізації вони працюють у групах, що дає змогу оперативно відтворити раніше вивчений матеріал. Спільне обговорення і розв'язування проблемно-інтегрованої ситуації дає змогу використати знання з різних предметів, активує розумову діяльність учнів і формує вміння самостійно розв'язувати проблемні ситуації, мобілізує власні сили як учителя, так і учня. Залежно від змісту проблемної ситуації учні під час її обговорення самі можуть обрати роль консультанта в групі.

Робота в групах продовжується на етапі закріплення та узагальнення вивченого, під час виконання самостійної роботи. Діагностування досягнень запланованих результатів навчання здійснюється шляхом самооцінювання, оцінювання консультантом і вчителем.

Під час практичних занять учні також працюють у групах, де вони всі разом обговорюють хід виконання завдання, моделюють розв'язання задачі. Потім у парах проводять однакові рішення, дослідження і знову разом роблять висновок. Така організація виконання практичної роботи дає учням змогу краще зрозуміти сутність завдання, передбачаючи його результати, набути практичних навичок.

Групова форма роботи використовується і під час тематичної атестації, яка проводиться у формі комбінованого семінарського заняття. Індивідуальні завдання учні виконують малими групами. На таких заняттях контролю підлягають усі основні компоненти математичної освіти: рівні засвоєння теоретичного та фактичного матеріалу, математичної мови, сформованості практичних навичок та вміння розв'язувати розрахункові задачі.

Організовуючи роботу в групах, пропоную учням наступні прийоми: „спіймати помилку”. Діти шукають помилку групою, сперечаються, радяться... Зробивши певний висновок, група вибирає спікера. Спікер передає результат його виконання перед усім класом. Щоб обговорення не затяглося, зразу визначається на нього час.

Наприклад,  даю серію  формулювань, серед яких зустрічаються і правильні, і неправильні. Задача групи – знайти неправильні, довести їх помилковість і замінити вірними.

Використання прийому мозкового штурму. Найцікавіше питання розв’язання творчих, евристичних задач у групах. Такі задачі прийнято називати „відкритими”, вони найкраще розвивають креативність мислення.

Дуже важливий етап уроку, на якому ми, на жаль, не завжди приділяємо достатньої уваги – оцінювання. Оцінюємо ми не лише цифрами. Оцінюємо словами, інтонацією, рухом, мімікою... Головна мета оцінки – стимулювання пізнання. Людині потрібен Успіх. Ступінь успішності багато в чому визначає наше самопочуття, ставлення до світу, бажання працювати. Зробимо підйом по сходинках пізнання – і в нас будуть вдячні учні.

Наступний етап - інформування про домашнє завдання.

Я пропоную учням три рівні домашнього завдання.

Перший рівень – обв’язковий мінімум. Головна умова для цього завдання: воно повинно бути цілком зрозумілим і під силу будь-якому учню, якого ми навчаємо.

Другий рівень завдання – тренувальний. Його виконують учні, які мають бажання добре знати предмет і без зайвих труднощів оволодівають програмою. На розсуд учителя ці учні можуть звільнятися від завдання першого рівня.

Третій рівень використовується (або не використовується) в залежності від теми уроку і підготованості класу. Це – творче завдання. Звичайно, воно виконується на добровільних засадах і стимулюється учителем високою оцінкою та схваленням. Використання трьохрівневих завдань дозволяє врахувати не лише рівень розумових здібностей, а й природні нахили вихованців – чи то літературні уподобання, чи схильність до математики.

Особливе завдання, талановиті учні, які отримують право виконання особливо складного завдання. (Учитель всіляко підкреслює свою повагу до зваження учня скористатися цим правом). Виконується воно у спеціальному зошиті. Складається з тренувальних і творчих задач підвищеної складності.

Урок не буде закінчений якщо я не отримаю зворотній зв’язок від учнів про нашу роботу на уроці: що сподобалося, а що ні? Що хотілося б повторити і на наступному уроці, хто себе почував впевнено, а кого образили? Таким прийомом рефлексії на уроці може стати завершальна фраза „Сьогодні на уроці мені ...” яку можна проговорити, можна й написати для вчителя. Цей прийом дає можливість стати учню не лише об’єктом навчально-виховного процесу, а його активним суб’єктом.

Крім того, учні цінують уміння закінчити урок точнісінько по дзвонику, не затягуючи його на половину перерви. І все ж останнє слово за вчителем, а не за дзвоником. Проста фраза, подібна до : ”Урок закінчений, успіхів вам!” чи: ”Урок закінчено, до зустрічі на наступному уроці!”. Важливо лише, щоб фраза завжди позначала кінець уроку.

Усвідомлення та засвоєння учнями знань з математики шляхом використання особистісно-орієнтованих технологій навчання станове значну частину його особистісної освіти й може бути перенесено в будь-яку освітню галузь, є інструментом безперервного пізнання.

Кожен вчитель обирає свій власний шлях у викладанні предмету. Але при цьому, на мою думку, необхідно пам’ятати про слова В. Сухомлинського „Творчість народжується там, де створюється сплав глибоких і міцних знань з досвідом практичної діяльності, який склався в процесі самостійної роботи”.

Свою методику вважаю особистісно орієнтованою тому, що вона через систему обраних педагогічних технологій дає змогу створити умови для:

- розвитку та саморозвитку особистості;

- реалізації себе в навчальній діяльності, виходячи з особистих здібностей, інтересів та суб'єктивного досвіду;

- розвитку пізнавальних і творчих здібностей кожного учня.

Організацію навчального процесу починаю зі створення змістово-методичного забезпечення кожної навчальної теми, яка містить:

- таксономію завдань (знання, розуміння, аналіз, синтез, оцінка);

- форми і зміст поточного контролю (самостійних робіт з диференційованими завданнями);

- форми і зміст контролю на час тематичної атестації (тестові, проблемні завдання, рішення задач, прикладів, рівнянь тощо).

Під час використання даної технології вирішую цілу низку різнорівневих дидактичних, виховних і розвивальних завдань:

- розвиваються пізнавальні навички учнів;

- формується вміння самостійно конструювати свої знання, уміння орієнтуватися в інформаційному просторі;

- активно розвиваються практичне мислення, сфера комунікації.

На мій погляд, моніторинг результатів роботи з використанням особистісно-орієнтовного підходу в навчанні полягає не тільки в кількості та якості оцінок, отриманих учнями, а передовсім в характеристиці їх інтелектуальних умінь, навичок, творчих здібностей.

Отже, особистісно-орієнтоване навчання – це загально дидактичний принцип індивідуального підходу до учнів.

Використана література


  1. Виговська О.І., Рудаківська С.В. Особистісно орієнтоване навчання. Як його технологізувати? // Педагогіка толерантності. – 2000. - №4. – С.27-33

  2. Віднічук І. Школа, що працює на майбутнє // Завуч (Перше вересня). – 2001 - №19. – С.3.

  3. Подмазін С. Особистісно-зорієнтована освіта як особливий вид діяльності // Завуч (Перше вересня). – 2002. - №5. – С.1-3 (вкладинка)

  4. Подмазін С. Особистісно-зорієнтована освіта . Особливий вид діяльності // Директор школи. Україна. – 2001. - №3. – С.93-95.

  5. Подмазін С. Проблема змісту особистісно-зорієнтованого навчання // Завуч (Перше вересня). – 2001. - №11. – С.2-3.

  6. Попов М. Особистісно орієнтоване навчання і виховання: модна фраза чи потреба? // Директор школи (Перше вересня). 2001. - №4. – С.24-31.

  7. Ратушна Л. Моделювання особистісно-зорієнтованого навчально-виховного процесу // Завуч (Перше вересня). – 2001. №25. – С.6.

  8. Сисоєва С.О. Творчий розвиток учнів у контексті особистісно орієнтованого навчання // Гуманітарні науки. – 2001. - №1. – С. 110-118.

  9. Сілкова В., Сілкова Е. На шляху від колективних до особистісно орієнтованих технологій навчання // Початкова школа. – 2000. - №11. – С.26-28.

  10. Бех І. Моделюючи суспільство майбутнього (Особистісно зорієнтовані технології у виховному процесі) // Директор школи, ліцею, гімназії. – 2000. № 1. – С. 86-93.

  11. Демакова І. Особистісно-орієнтоване виховання // Завуч. – 1999. - № 20-21. – С. 22-23.

  12. Красовицький М. Особистісно-зорієнтована виховна система // Завуч (Перше вересня). – 2002. - №6. – С. 1-5 (вкладки).



Схожі:

Уроках математики iconУроках математики з метою формування профільних компетенцій
Використання ікт на уроках математики з метою формування профільних компетенцій
Уроках математики iconУроках математики
Але не можна зводити все математичне навчання в шкоді до передачі учням визначеної суми знань І навичок. Це обмежувало б роль математики...
Уроках математики iconУроках математики в 1-4 класах

Уроках математики iconУроках математики
Цю технологію можна використовувати на будь-якому етапі уроку математики, навіть на етапі перевірки самостійно виконаного завдан-...
Уроках математики iconУроках математики
Розділ 1 Розвиток творчого мистецтва мислення молодших школярів як психолого-педагогічна проблема
Уроках математики iconМетодичні рекомендації по проблемі
Особистісно зорієнтований підхід до розвитку пізнавальних інтересів на уроках математики. – Ніжин – 2008 р
Уроках математики icon„Брейн-ринг”
Мета: вдосконалити І закріпити знання учнів з вивчених тем на уроках інформатики, математики та фізики
Уроках математики iconУроках математики
Серед рис, які виховує математика, не можна обійти такі, як чесність, правдивість, наполегливість І мужність
Уроках математики icon"Активізація пізнавальної діяльності учнів на уроках математики на...

Уроках математики iconАвтор: Давидюк Олена Миколаївна Район, місто
Тема: „Розумова діяльність, самоконтроль, самоаналіз учнів на уроках математики”
Додайте кнопку на своєму сайті:
Школьные материалы


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
nauch.com.ua
Головна сторінка