Лекція мала великий резонанс. Присутній на ній професор А. Н. Соков відгукнувся статтею з провідчою назвою "Мисляча машина" (журнал "Навколо світу", №18, 1914 р.




Скачати 154.84 Kb.
НазваЛекція мала великий резонанс. Присутній на ній професор А. Н. Соков відгукнувся статтею з провідчою назвою "Мисляча машина" (журнал "Навколо світу", №18, 1914 р.
Сторінка1/2
Дата11.04.2013
Розмір154.84 Kb.
ТипЛекція
nauch.com.ua > Математика > Лекція
  1   2
З ІСТОРІЇ РОЗВИТКУ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ

В УКРАЇНІ

Поняття "інформаційні технології" (ІТ) з'яви­лося не так давно, їхніми прабатьками були електронні обчислювальні машини, створені в се­редині XX століття. Вони, у свою чергу, породили "Computer Science" - науку про комп'ютери та "Informatigue" -інформатику. Перше поняття ви­никло в США, друге - в Європі. По суті вони озна­чали одне й те ж - обширну галузь теоретичних і прикладних знань, пов'язаних з отриманням, збе­реженням, обробкою, передаванням і використан­ням інформації. Саме вони і стали базою для розви­тку та становлення ІТ.

Перші кроки на шляху до сучасних інформацій­них технологій в Україні були зроблені в першій по­ловині XX століття. На жаль, вони до останнього ча­су залишалися "білими плямами" в історії розвитку цього важливого напрямку науки і техніки.

"Білі плями" - це події, винаходи, відкриття, які протягом довгого часу в силу певних причин залишаються невідомими або забутими, їх від­криття іноді значно змінює усталені уявлення про історію тієї чи тієї науки або напрямку в техніці та роль учених в їх розвитку. Світова історія ІТ не є виключенням, у тому числі й та її частина, що сто­сується України.

У квітні 1914 року за чотири місяці до початку Першої світової війни професор Харківського тех­нологічного інституту Олександр Миколайович Щукарьов на прохання Московського Політехніч­ного музею приїхав до Москви й прочитав лекцію "Пізнання і мислення". Лекція супроводжувалася демонстрацією створеної професором "машини ло­гічного мислення", здатної механічно здійснювати прості логічні висновки на основі початкових сми­слових посилань.

Лекція мала великий резонанс. Присутній на ній професор А.Н.Соков відгукнувся статтею з провідчою назвою "Мисляча машина" (журнал "Навколо світу", №18, 1914 р.), у якій написав: "Якщо ми маємо арифмометри, що додають, відні­мають, множать мільйонні числа поворотом важе­ля, то, очевидно, час вимагає мати логічну маши­ну, здатну робити логічні висновки й умовиводи одним натискуванням відповідних клавіш. Це збе­реже масу часу, залишивши людині область твор­чості, гіпотез, фантазії, натхнення - душу життя".

Нагадаємо, що в 1914 р., коли була опублікована стаття, геніальному англійському математикові Алану Тьюрінгу, який опублікував у 1947 р. статтю "Думаюча машина. Еретична теорія", а в 1950 р. другу "Чи може машина мислити?", йшов другий рік.

"Машина логічного мислення" О.М. Щукарьова являла собою ящик висотою 40 см, довжиною 25 см і шириною 20 см. У машині знаходились 16 штанг, що приводилися в рух натисненням кнопок, розмі­щених на панелі введення початкових даних (смис­лових посилань). Кнопки діяли на штанги, ті на сві­тлове табло, де висвічувався (словами) кінцевий результат (логічні висновки із заданих смислових посилань).

О.М.Щукарьов народився в 1864 р. в Москві в сім'ї державного чиновника. Закінчив Московсь­кий університет. У 1909р. захистив докторську дисертацію. У 1911 р. його запросили до Харківсь­кого технологічного інституту на посаду професора хімії. Наступні 25 років його педагогічної і творчої діяльності були пов'язані з цим інститутом.

Крім хімії його зацікавили питання логіки мис­лення. Приїзд до Харкова відіграв велику роль у його житті. Це пов'язано з тим, що в Харківському університеті багато років працював відомий профе­сор П.Д. Хрущов (1849-1909). За спеціальністю він був хіміком і захоплювався проблемою мислен­ня та методологією науки. Ще в 1897 р. він прочи­тав для професорсько-викладацького складу Хар­ківського університету курс лекцій з теорії мис­лення та елементів логіки. Очевидно саме в цей час у нього виникла ідея відтворити "логічне піані­но" - машину, винайдену в 1870 р. англійським математиком В.С. Джевансом (1835-1882), книж­ка якого "Основи науки" в 1881 р. була перекладе­на на російську мову і, можливо, була відома П.Д. Хрущову. Окрім того за матеріалами книжки про­фесором математики Одеського університету І.В.Слішинським у 1893 р. була опублікована стаття "Логічна машина Джевонса".

Джевонс не надавав своєму винаходу практич­ного значення. "Логічне піаніно" трактувалось і використовувалось тільки як навчальний посібник під час викладання курсу логіки. Очевидно, що професор П.Д. Хрущов, відтворивши машину Джевонса (на початку 900-х років чи трохи рані­ше), мав намір використовувати її як навчальний посібник під час своїх лекцій з логіки та мислення. Після смерті П.Д.Хрущова його дружина переда­ла машину Харківському університету.

О.М. Щукарьов вів велику просвітницьку робо­ту, виступав з лекціями на тему пізнання і мислен­ня в багатьох містах України, Москві та Петербур­зі. Спочатку він демонстрував машину, створену Хрущовим, а потім - сконструйовану ним самим. У своїй статті він повідомляє: "Я зробив спробу побудувати трохи видозмінений екземпляр, увівши до конструкції Джевонса деякі вдосконалення. Удосконалення ці, до речі, не носили принципово­го характеру. Я просто надав інструменту дещо ме­нші розміри, зробив його весь із металу й усунув деякі конструктивні дефекти, яких у приладі Джевонса, слід зізнатися, було досить багато. Деяким подальшим кроком вперед було під'єднання до ін­струмента особливого світлового екрана, на який передається робота машини, і на якому результати мислення з'являються не в умовно-буквенній фор­мі, як на самій машині Джевонса, а у звичайній словесній формі".

Проте, головне, що зробив Щукарьов, полягало в тому, що він, на відміну від Джевонса і Хрущова, бачив у машині не тільки навчальний посібник, а представляв її своїм слухачам як технічний засіб механізації формалізованих сторін мислення. Статтю "Механізація мислення. Машина Джевон­са" він розпочинає зі згадки історії розвитку техні­чних засобів для рахунку: абак, сумуюча машина Паскаля, арифметичний прилад Лейбніця, лога­рифмічну лінійку та аналогові диференціюючі ма­шини для розв'язування рівнянь. Механізація формалізованих логічних процесів розглядається ним як наступний крок у розвитку подібних при­строїв, що надають істотну допомогу людині в ро­зумовій праці. Як приклад у статті наводиться роз­в'язування задачі прогнозування електричних властивостей водних розчинів окислів хімічних елементів. За допомогою машини були знайдені вісім варіантів розчинів електролітів і неелектролі-тів. "Усі ці висновки цілком правильні, - пише вчений, - проте... думка людська сильно плута­лась у цих висновках".

Як і в наш час, коли в Радянському Союзі кібер­нетику вважали спочатку псевдонаукою, так і в 20-і роки погляди О.М. Щукарьова, окрім доброзичли­вого відношення, оцінювалися деякими вченими різко негативно. Так професор І.Є.Орлов у 1926 р. на сторінках журналу "Під прапором марксизму" написав: "Претензії професора Щукарьова, який представляє шкільний посібник Джевонса як "мис­лячий" апарат, а також наївне враження його слу­хачів, - усе це не позбавлене деякого комізму... Нас хочуть переконати у формальному характері мис­лення, у можливості його механізації".

До честі журналу - його редакція не погодилася з поглядами автора статті.

Останню лекцію у Харкові О.М. Щукарьов про-чив у кінці 20-х років, а свою машину він передав Харківському університету на кафедру математи­ки. Надалі слід її загубився.

В історії розвитку інформаційних технологій в Україні ім'я професора Щукарьова пов'язане з ва­жливим кроком у галузі засобів обробки інформа­ції - розумінням та активною пропагандою важли­вості й можливості механізації (у подальшому авто­матизації) формальних сторін логічного мислення.

У ХУ-ХІХ ст. і на початку XX ст., тобто більше 400 років, винахідники обчислювальних засобів використовували десяткову систему числення. Для представлення цифр використовувалося коле­со з десятьма зубцями, а чисел - набір таких коліс. Саме так у ХVII ст. були створені найпростіші при­строї для сумування, віднімання і множення чисел (машини Паскаля і Лейбніця), у яких використо­вувалося від 8 до 13 коліс. У ХVIII ст. Чарльз Беббідж спроектував і частково побудував "аналітич­ну машину" - першу цифрову обчислювальну ма­шину з програмним управлінням, у якій арифме­тичний пристрій і пам'ять були спроектовані на основі зубчастих коліс, кількість яких перевищу­вала 50 тис.

У середині XX ст. з переходом від десяткової до двійкової системи числення замість зубчастих коліс почали використовувати електромагнітні реле, еле­ктронні лампи та ферритові сердечники. Скоро на зміну їм прийшли транзистори, які вдосконалюю­чись, перетворились у інтегральні схеми, що місти­ли спочатку тисячі, а згодом мільйони компонентів.

За п'ятдесят років використання транзисторів у них не з'явилося серйозних конкурентів. Природно задати запитання, хто був першовідкривачем фізич­них ефектів, покладених в основу транзистора. Щоб відповісти, розкриємо ще одну "білу пляму" в істо­рії розвитку ІТ в Україні. Вона пов'язана з іменем та діяльністю видатного українського фізика Вадима Євгеновича Лашкарьова (1903-1974). Він по праву повинен був би увійти до групи американських уче­них (Джон Бардін, Вільям Шоклі, Уотер Браттейн), які в 1956 р. були удостоєні Нобелівської премії з фізики за відкриття транзисторного ефекту.

Ще в 1941 р. В.Є. Ла­шкарьов опублікував статтю "Дослідження за­пірних шарів методом термозонду" (Известия АН СССР, сер. физ., т. 5, 1941 г.) і у співавторстві з К.М. Косоноговою стат­тю "Вплив домішок на вентильний фотоефект у закислі міді" (там же). Він установив, що обидві сторони "запірного ша­ру", розміщеного парале­льно границі розділу мідь - закисел міді, ма­ють протилежні знаки носіїв струму. Згодом це яви­ще отримало назву p-n переходу (р – від pozitive, n — від negative). Ним же "був розкритий механізм інже­кції—дуже важливого явища, на основі якого діють напівпровідникові діоди та транзистори" (Н.Н. Боголюбов й др. Памяти Вадима Евгеньевича Лашкарева, Успехи физических наук, т. 117, вып. 2, с. 377-378, 1975г.).

Перше повідомлення в американській пресі про появу напівпровідникового підсилювача-транзис-тора з'явилося в липні 1948 г., через сім років піс­ля статті Лашкарьова. Його винахідники амери­канські вчені Бардін та Браттейн пішли по шляху створення так званого точкого транзистора на базі кристалу германію n типу. Перший обнадійливий результат був одержаний ними в кінці 1947 р. Про­те прилад вів себе нестало, його характеристики вирізнялись непередбачуваністю, і тому практич­ного використання точковий транзистор не отри­мав. У 1951 р. у США з'явився більш надійний площинний транзистор n-p-n типу. Його створив Шоклі. Транзистор складався із трьох шарів гер­манію n, p і n типу, загальною товщиною 1 см і був зовсім не схожий на пізніші мініатюрні, а з часом і невидимі оку компоненти інтегральних схем.

Уже через кілька років значимість винаходу американських учених стала очевидною, і вони бу­ли відзначені Нобелівською премією. Можливо, що розпочата "холодна війна" або існуюча тоді "заліз­на завіса" завадили добавити ще одного лауреата - В.Є. Лашкарьова. Його інтерес до напівпровідників не був випадковим. Починаючи з 1939 р. і до кінця життя, він послідовно й результативно займався дослідженням їх фізичних властивостей. Після двох перших робіт у 1950 р. він і В.І.Ляшенко опу­блікували статтю "Електронні стани на поверхні напівпровідників" (Ювілейний збірник до 70-річчя А.Ф. Іоффе, 1950 р.), у якій описали результати до­сліджень поверхневих явищ у напівпровідниках, покладені в подальшому в основу роботи інтеграль­них схем на базі польових транзисторів.

Під його керівництвом на початку 50-х років в Інституті фізики НАН України було організовано виробництво точкових транзисторів. Сформована В.Є. Лашкарьовим наукова школа в галузі фізики напівпровідників стала однією з провідних у Ра­дянському Союзі. Визнанням значимості її науко­вих результатів стало створення в 1960 р. Інститу­ту напівпровідників НАН України, директором якого був призначений В.Є. Лашкарьов.

Учений народився і одержав вищу освіту в Киє­ві, потім працював у Ленінграді. На жаль, перші роки його творчої діяльності співпали з роками репресій, що розпочалися з убивства Кірова в 1934 р. Він був заарештований і засланий до Архангельсь­ка, де завідував кафедрою фізики в медінституті до 1939 р. Наступні самі плодотворні 35 років свого життя він провів у Києві, залишивши після себе цілу плеяду учнів, які стали великими вченими і успішно продовжували розпочаті Лашкарьовим дослідження.

Підводячи підсумок, можна сказати, що В.Є. Ла­шкарьов є піонером інформаційних технологій в Україні, у бувшому Радянському Союзі в галузі тех­нології компонентів (транзисторної елементної ба­зи) засобів обчислювальної техніки. Цілком справе­дливо вважати його й одним з перших у світі осново­положників транзисторної мікроелектроніки.

Сергій Олексійович Лебедєв народився 2 листо­пада 1902 р. у Нижньому Новгороді в сім'ї вчителів. Закінчив у 1928 р. Вище технічне училище ім. Баумана в Москві, де й залишився працювати виклада­чем, а також став молодшим науковим співробітни­ком у Всесоюзному електротехнічному інституті.

Усе його творче життя ділиться на два періоди, перший пов'язаний з діяльністю в галузі енергети­ки, а другий - повністю відданий справі комп'ютеробудування: створення ЕОМ та налагодження їх серійного виробництва. Між цими двома періода­ми стоять п'ять років (1946-1951 рр.), проведених Лебедєвим у Києві, куди його запросили на посаду директора Інституту електротехніки НАН Украї­ни, і де згодом була створена перша ЕОМ.
  1   2

Схожі:

Лекція мала великий резонанс. Присутній на ній професор А. Н. Соков відгукнувся статтею з провідчою назвою \"Мисляча машина\" (журнал \"Навколо світу\", №18, 1914 р. iconУкраїна в першій світовій війні
Першу світову війну ретельно вивчають на уроках Всесвітньої історії. Ця війна розпочалася в серпні 1914 p., завершилась в листопаді...
Лекція мала великий резонанс. Присутній на ній професор А. Н. Соков відгукнувся статтею з провідчою назвою \"Мисляча машина\" (журнал \"Навколо світу\", №18, 1914 р. iconПерший день тбд
Д під умовною назвою “Світ навколо мене” має на меті через позитивні емоції, веселі ігри, добрі справи, приємне спілкування викликати...
Лекція мала великий резонанс. Присутній на ній професор А. Н. Соков відгукнувся статтею з провідчою назвою \"Мисляча машина\" (журнал \"Навколо світу\", №18, 1914 р. icon1. життя й педагогічна діяльність а. Макаренка
Волинську колишньої Херсонської губернії. Після дев’яти років роботи на педагогічній ниві А. Макаренко в 1914 р вступає до Полтавського...
Лекція мала великий резонанс. Присутній на ній професор А. Н. Соков відгукнувся статтею з провідчою назвою \"Мисляча машина\" (журнал \"Навколо світу\", №18, 1914 р. icon«Рукотворні системи»
Дайте визначення понять «сила», «машина», «сучасна машина», «механічна робота», «енергія», «енергозбереження»
Лекція мала великий резонанс. Присутній на ній професор А. Н. Соков відгукнувся статтею з провідчою назвою \"Мисляча машина\" (журнал \"Навколо світу\", №18, 1914 р. iconЛекція: Вступ. Сучасна політична карта світу
Державний лад країн світу. Класифікація країн за особливостями географічного положення, площею та чисельністю населення
Лекція мала великий резонанс. Присутній на ній професор А. Н. Соков відгукнувся статтею з провідчою назвою \"Мисляча машина\" (журнал \"Навколо світу\", №18, 1914 р. iconВсеукраїнський студентський архів
«Domus design». Журнал буде кольоровим,з глянцевими сторінками. Для того щоб виготовити хороший журнал, нам потрібно проаналізувати...
Лекція мала великий резонанс. Присутній на ній професор А. Н. Соков відгукнувся статтею з провідчою назвою \"Мисляча машина\" (журнал \"Навколо світу\", №18, 1914 р. iconЛекція: Світове господарство
Це може бути система господарства села, міста, району, країни, всього світу. У системі господарства світу основними складовими є...
Лекція мала великий резонанс. Присутній на ній професор А. Н. Соков відгукнувся статтею з провідчою назвою \"Мисляча машина\" (журнал \"Навколо світу\", №18, 1914 р. iconРекомендації щодо організації самоосвіти учнів на літній період з біології
Зміст біології І як науки, І як шкільного предмету дозволяє пізнавати та вивчати різноманітний світ живої природи, організм людини,...
Лекція мала великий резонанс. Присутній на ній професор А. Н. Соков відгукнувся статтею з провідчою назвою \"Мисляча машина\" (журнал \"Навколо світу\", №18, 1914 р. icon6. 06305. 00 Ge 900 Plus 900 Ватт Прямо шліфувальна машина Ge 900 Plus
Професіональна: зручна в роботі шліфувальна машина з особливо високим крутним моментом; ідеальна для шліфування внутрішніх І зовнішніх...
Лекція мала великий резонанс. Присутній на ній професор А. Н. Соков відгукнувся статтею з провідчою назвою \"Мисляча машина\" (журнал \"Навколо світу\", №18, 1914 р. iconПоява концепції Кейнса закономірно породила великий резонанс у капіталістичному...
И проблеми, які мають відносно самостійний характер: проблему ди­намічної рівноваги, проблему тривалих відхилень від стану динамі­чної...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Школьные материалы


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
nauch.com.ua
Головна сторінка