Законі України «Про охорону праці»




НазваЗаконі України «Про охорону праці»
Сторінка3/9
Дата18.04.2013
Розмір0.83 Mb.
ТипЗакон
nauch.com.ua > Право > Закон
1   2   3   4   5   6   7   8   9

^ ГРОМАДСЬКИЙ КОНТРОЛЬ ЗА ДОДЕРЖАННЯМ ЗАКОНОДАВСТВА ПРО ОХОРОНУ ПРАЦІ

Відповідно до Закону України «Про охорону праці» громадський контроль за додержанням законодавства про охорону праці здійснюють: трудові колективи через обраних ними уповноважених; професійні спілки — в особі своїх виборних органів і представників.

^ Уповноважені трудових колективів з питань охорони праці, їх основні обов'язки і права

Інститут уповноважених трудових колективів з питань охорони праці створю­ється на підприємствах, в установах та організаціях незалежно від форм власності, видів їх діяльності та чисельності працюючих для здійснення громадського контролю за додержанням законодавства про охорону праці. Діяльність уповноважених прово­диться на підставі Положення про роботу уповноважених трудових колективів з питань охорони праці, яке розробляється відповідно до Типового положення і затвер­джується загальними зборами (конференцією) трудового колективу підприємства.

Уповноважені з питань охорони праці обираються на загальних зборах (конфе­ренції) колективу підприємства або цеху, дільниці з числа досвідчених та ініціатив-них працівників на строк дії повноважень органу самоврядуання трудового колек­тиву. Працівник, який згідно з посадовими обов'язками відповідає за організацію безпечних та нешкідливих умов праці, не може бути уповноваженим з питань охо­рони праці. Чисельність останніх визначається рішенням загальних зборів (конфе­ренції) трудового колективу залежно від конкретних умов виробництва та необхід­ності забезпечення безперервного громадського контролю за станом безпеки та умов праці в кожному виробничому підрозділі.
Свої обов'язки уповноважені з питань охорони праці виконують, як правило, в процесі виробництва, безпосередньо на своїй дільниці, зміні, бригаді. Уповноважені з питань охорони праці не рідше одного разу на рік звітують про свою роботу на загальних зборах (конференції) трудового колективу, котрим вони обрані.

Відповідно до Типового положення, уповноважені з питань охорони праці, з метою створення безпечних і нешкідливих умов праці на виробництві, оперативно­го усунення виявлених порушень здійснюють контроль за:

  • виконанням вимог законодавчих та нормативних актів про охорону праці;

  • забезпеченням працівників інструкціями, положеннями з охорони праці, які
    діють у межах підприємства, та додержання їх вимог працівниками;

  • своєчасним і правильним розслідуванням, документальним оформленням та
    обліком нещасних випадків та професійних захворювань;

  • використанням фонду охорони праці підприємства за його призначенням,
    та інше.

Уповноважені з охорони праці можуть і повинні залучатися до розроблення розділу «Охорона праці» колективних договорів та угод, комплексних перспектив­них планів з охорони праці, до роботи в комісіях з питань атестації робочих місць. Вони беруть участь: у комісіях з розслідування професійних захворювань і нещас­них випадків на виробництві, якщо потерпілий не є членом профспілки; у вирі­шенні питання про зниження розміру одноразової допомоги потерпілому від нещас­ного випадку в разі невиконання працівником вимог нормативних документів про охорону праці; розгляду факту наявності виробничої ситуації, небезпечної для здо­ров'я чи життя працівника або для людей, які його оточують, і навколишнього при­родного середовища, у випадку відмови працівника виконувати з цих причин доручену йому роботу.

Уповноважені з охорони праці мають право:

  • безперешкодно перевіряти стан безпеки і гігієни праці, додержання працівниками нормативних актів про охорону праці на об'єктах підприємства чи виробни­чого підрозділу, колектив якого його обрав;

  • вносити в спеціально заведену для цього книгу обов'язкові для розгляду
    власником (керівником структурного підрозділу) пропозиції щодо усунення виявле­них порушень;

  • вимагати від майстра, бригадира чи іншого керівника виробничого підрозділу
    припинення роботи на робочому місці у разі створення загрози життю або здоров'ю
    працюючих;

  • вносити пропозиції про притягнення до відповідальності працівників, які
    порушують нормативні акти про охорону праці.

Гарантії для уповноважених з питань охорони праці щодо звільнення їх з роботи з ініціативи власника або притягнення до дисциплінарної чи матеріальної відпо­відальності передбачається у колективному договорі. Уповноважений може бути відкликаний до закінчення терміну своїх повноважень у разі незадовільного їх вико­нання тільки за рішенням загальних зборів (конференції) трудового колективу, який його обирав.
^ Повноваження і права профспілок у здійсненні контролю за додержанням законодавства про охорону праці

Законом України «Про охорону праці» на профспілки покладено чимало повно­важень у галузі охорони праці, виконання яких вони здійснюють через свої виборні органи та представників. Головною метою і завданням представників профспілок є захист прав та законних інтересів працівників у сфері охорони праці, надання їм практичної допомоги у вирішенні цих питань.

Відповідно до Закону України «Про охорону праці» представники профспілок беруть участь у вирішенні таких основних питань:

  • в опрацюванні національної, галузевих і регіональних програм покращення
    стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища, а також відповідних угод
    з питань покращення умов і безпеки праці;

  • в опрацюванні державних міжгалузевих і галузевих нормативних актів про
    охорону праці; ,

  • в опрацюванні власником комплексних заходів для досягнення встановле­них нормативів з охорони праці;

  • у розслідуванні нещасних випадків і профзахворювань, у тому числі спеціальних розслідуваннях за участю фахівців з охорони праці вищих профорганів,
    у розробленні заходів щодо їх попередження;

  • у підготовці разом з власником подання про визначення і затвердження
    трудовим колективом порядку оплати та розмірів одноразової допомоги працівни­кам, які потерпіли на виробництві, а також про порядок зменшення цієї допомоги за
    наявності вини працівника у нещасному випадку;

  • у розробленні пропозицій для включення їх в угоду з питань охорони праці
    колективного договору;

  • в організації соціального страхування від нещасних випадків та професійних захворювань у порядку і на умовах, що визначаються законодавством і колективним договором (угодою, трудовим договором);

  • у визначенні Кабінетом Міністрів України порядку перегляду і збільшення
    тарифів на соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та профе­сійних захворювань залежно від рівня виробничого травматизму і ступеня шкідливо­
    сті умов праці;

  • у роботі комісій з питань охорони праці підприємств, з атестації посадових
    осіб на знання ними нормативних актів про охорону праці, з приймання в експлуатацію нових і реконструйованих об'єктів виробничого призначення на відповідність
    їх до вимог нормативних актів про охорону праці, з атестації робочих місць за умовами праці.

: Безпосередніми виконавцями функцій профспілок на підприємствах, згідно

з Законом України «Про охорону праці», є профспілковий комітет, його комісія

з питань охорони праці, цехові комітети, профгрупи і громадські інспектори з охорони праці. Функції і обов'язки цих громадських формувань і їх права викладені

! у відповідних положеннях, затверджених президією Федерації профспілок України

від 20 вересня 1994р.

^ МІКРОКЛІМАТ ВИРОБНИЧИХ ПРИМІЩЕНЬ

ВПЛИВ ПАРАМЕТРІВ МІКРОКЛІМАТУ НА ОРГАНІЗМ ЛЮДИНИ

Суттєвий вплив на стан організму працівника, його працездатність здійснює мікроклімат (метеорологічні умови) у виробничих, приміщеннях., під яким розу­міють умови внутрішнього середовища цих приміщень, що впливають на тепловий обмін працюючих з оточенням. Ці умови визначаються поєднанням температури, відносної вологості та швидкості руху повітря, температури поверхонь, що оточують людину та інтенсивності теплового (інфрачервоного) опромінення.

Незважаючи на те, що параметри мікроклімату виробничих приміщень можуть змінюватись, іноді навіть значно, температура тіла людини залишається постійною (36,6 °С). Властивість організму людини підтримувати тепловий баланс із навколиш­нім середовищем називаються терморегуляцією. Нормальне протікання фізіоло­гічних процесів, а отже і хороше самопочуття можливе лише тоді, коли тепло, що виділяється організмом людини, постійно відводиться в навколишнє середовище. Мікрокліматичні умови, з,а яких це має місце вважаються найкращими. Кількість тепла, що утворюється в організмі людини залежить від фізичних навантажень, а рівень тепловіддачі — від мікрокліматичних умов, головним чином, температури повітря (табл. 2.2).

^ Таблиця 2.2
Кількість тепла та вологи, що виділяється однією людиною




Віддача тепла організмом людини в навколишнє середовище здійснюється трьома основними способами (шляхами): конвекцією, випромінюванням та випаровуванням вологи з поверхні шкіри.

Чим нижча температура повітря і швидкість його руху, тим більше тепла відда­ється випромінюванням. При високій температурі значна частина тепла втрачається випаровуванням поту (рис. 2.1, б). Разом з потом організм втрачає воду, вітаміни, мінеральні солі, внаслідок чого він обезводнюється, порушується обмін речовин. Тому працівники «гарячих» цехів забезпечуються газованою підсоленою водою.



Рис. 2.1 Вплив температури повітря на продуктивність праці (а) на тепловіддачу організму людини (б): І — випромінюванням і конвекцією; II — випаровуванням
Вологість повітря істотно впливає на віддачу тепла випаровуванням. Через ви­соку вологість випаровування утруднюється і віддача тепла зменшується. Зниження вологості покращує процес тепловіддачі випаровуванням. Однак надто низька воло­гість викликає висихання слизових оболонок дихальних шляхів.

Рухомість повітря визначає рівень тепловіддачі з поверхні шкіри конвекцією і випаровуванням. У жарких виробничих приміщеннях при температурі рухомого повітря до 35 °С рух повітря сприяє збільшенню віддачі тепла організмом. З підви­щенням температури рухоме гаряче повітря саме буде віддавати своє тепло тілу людини, викликаючи його нагрівання.

Рухоме повітря при низькій температурі викликає переохолодження організму. Різкі коливання температури в приміщенні, яке продувається холодним повітрям (протяг), значно порушують терморегуляцію організму і можуть викликати простудні захворювання.

Можливості організму пристосовуватись до метеорологічних умов значні, однак не безмежні. Верхньою межею терморегуляції людини, що знаходиться у стані спокою, прийнято вважати ЗО—31 °С при відносній вологості 85% чи 40 °С при

відносній вологості 30%. При виконанні фізичної роботи ця межа значно нижча. Так, при виконанні важкої роботи теплова рівновага ще зберігається завдяки терморегу-лятативній функції організму при tn= 25—26 °С (відносна вологість 40—60%).

Отже, для нормального теплового самопочуття людини важливо, щоб темпе­ратура, відносна вологість і швидкість руху повітря знаходились у певному спів­відношенні.

^ НОРМАЛІЗАЦІЯ ПАРАМЕТРІВ МІКРОКЛІМАТУ

На сьогодні основними нормативними документами, що регламентують параметри мікроклімату виробничих приміщень є ДСН 3.3.6.042-99 та ГОСТ 12.1.005-88. Вказані параметри нормуються для робочої зони — визначеного простору, в якому знаходяться робочі місця постійного або непостійного (тимчасового) перебування працівників.

В основу принципів нормування параметрів мікроклімату покладена диферен-ційна оцінка оптимальних та допустимих метеорологічних умов у робочій зоні в залежності від категорії робіт, періоду року та виду робочих місць.

Під оптимальними мікрокліматичними умовами розуміють поєднання пара­метрів мікроклімату, які при тривалому та систематичному впливі на людину забез­печують зберігання нормального теплового стану організму без активізації механіз­мів терморегуляції. Вони забезпечують відчуття теплового комфорту та створюють передумови для високого рівня працездатності.

^ Допустимі мікрокліматичні умови — це поєднання параметрів мікроклімату, які при тривалому та систематичному впливі на людину можуть викликати зміни теплового стану організму, що швидко минають і нормалізуються та супроводжуються напруженням механізмів терморегуляції в межах фізіологічної адаптації. При цьому не виникає ушкоджень або порушень стану здоров'я, але можуть спостерігатись дискомфортні тепловідчуття, погіршення самопочуття та зниження працездатності.

Оптимальні та допустимі параметри мікроклімату в робочій зоні виробничих приміщень для різних категорій робіт у теплий та холодний періоди року наведені в таблиці 2.3. Період року визначається за середньодобовою температурою зовніш­нього середовища tcd. При tcd < +10 °С — холодний період, а якщо tcd> +10 °С — теплий період року.

Допустимі величини параметрів мікрокліматичних умов встановлюються у випадках, коли на робочих місцях не можна забезпечити оптимальних умов мікро­клімату за технологічними вимогами виробництва, технічною недосяжністю та еко­номічно обгрунтованою недоцільністю.

Інтенсивність теплового опромінення працюючих від нагрітих поверхонь техно­логічного устаткування, освітлювальних приладів, інсоляція від засклених огороджень не повинна перевищувати:

  • 35 ^ Вт/ж2, при*опроміненні 50% і більше поверхні тіла; 70 Вт/м2, при опроміненні від 25% до 50% поверхні тіла


Таблиця 2.3
1   2   3   4   5   6   7   8   9

Схожі:

Законі України «Про охорону праці» iconОрганізація охорони праці
Законодавство про охорону праці складається з Закону України «Про охорону праці», Кодексу законів про працю України та інших норматив­них...

Законі України «Про охорону праці» iconВ законі України «Про охорону праці» задекларовані основні принципи...
Пріоритет життя І здоров'я працівників по відношенню до результатів виробничої діяльності підприємства

Законі України «Про охорону праці» iconЗатверджено начальник управління освіти
Адміністрація має дотримуватись вимог з питань охорони праці відповідно до Закону України «Про охорону праці» І кодексу законів про...

Законі України «Про охорону праці» iconТипові тематичний план І програма навчання посадових осіб І спеціалістів...
Законодавство україни про охорону праці. Основні положення закону україни «про охорону праці»

Законі України «Про охорону праці» iconЗатверджено наказ директора тов „ ”
Днаоп 00 03-93 "Порядок опрацювання та затвердження власником нормативних актів про охорону праці, що діють на підприємстві", днаоп...

Законі України «Про охорону праці» iconНака з
На виконання Законів України "Про охорону праці" ( 2694-12 ), "Про освіту" ( 1060-12 ) та розпорядження Міністерства освіти України...

Законі України «Про охорону праці» iconЗакону України "Про охорону праці"
Здоров'я у процесі трудової діяльності, на належні, безпечні І здорові умови праці, регулює за участю відповідних органів державної...

Законі України «Про охорону праці» iconЗакону України «Про охорону праці»
Про затвердження Правил безпеки під час проведення навчально-виховного процесу в кабінетах (лабораторіях) [ ]

Законі України «Про охорону праці» iconПоложення про розслідування та облік нещасних випадків, професійних...
На виконання Закону України "Про охорону праці" Кабінет Міністрів України п о с т а н о в л я є

Законі України «Про охорону праці» iconНаказ
Відповідно до статті 28 Закону України «Про охорону праці», підпункту 41 пункту 4 Положення про Міністерство надзвичайних ситуацій...

Додайте кнопку на своєму сайті:
Школьные материалы


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
nauch.com.ua
Головна сторінка