Організаційно-правові засади діяльності установ виконання покарань




НазваОрганізаційно-правові засади діяльності установ виконання покарань
Сторінка1/9
Дата26.04.2013
Розмір0.95 Mb.
ТипДокументы
nauch.com.ua > Право > Документы
  1   2   3   4   5   6   7   8   9


ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ВНУТРІШНІХ СПРАВ
На правах рукопису




БАРАШ ЄВГЕН ЮХИМОВИЧ

УДК: 343.811:35.07

ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПРАВОВІ ЗАСАДИ ДІЯЛЬНОСТІ УСТАНОВ ВИКОНАННЯ ПОКАРАНЬ
12.00.07 – адміністративне право і процес;

фінансове право; інформаційне право
Дисертація на здобуття наукового ступеня

кандидата юридичних наук

Науковий керівник -

Клюєв Олександр Миколайович

кандидат юридичних наук, доцент

ХАРКІВ – 2006




ЗМІСТ

ВСТУП ...................................................................................................................... 3

^ РОЗДІЛ 1 ТЕОРЕТИКО-ПРАВОВІ ОСНОВИ ДІЯЛЬНОСТІ УСТАНОВ ВИКОНАННЯ ПОКАРАНЬ ................................................................................ 10

1.1. Становлення та розвиток інституту виконання покарань ............................ 10

1.2. Зарубіжний досвід нормативного забезпечення організації виконання покарань пенітенціарними установами та можливості його використання в Україні................................................................................................................ 31

1.3. Сучасний стан організації діяльності установ виконання покарань .......... 43

ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 1 .................................................................................. 66
^ РОЗДІЛ 2 НОРМАТИВНО-ПРАВОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ОРГАНІЗАЦІЇ ДІЯЛЬНОСТІ УСТАНОВ ВИКОНАННЯ ПОКАРАНЬ ................................ 71

2.1. Поняття та елементи правового статусу установ виконання покарань ......71

2.2. Особливості управління установами виконання покарань .......................... 90

2.3. Кадрове забезпечення установ виконання покарань .................................. 108

2.4. Поняття і правові засади взаємодії під час виконання покарань ............... 130

2.5. Удосконалення правового регулювання діяльності установ виконання покарань .................................................................................................................. 147

ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 2 ................................................................................ 160
ВИСНОВКИ .......................................................................................................... 166
^ СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ......................................................... 172

ВСТУП

Актуальність теми. Становлення правової держави в Україні вимагає реального утвердження принципу верховенства права, зміцнення законності та правопорядку в країні, забезпечення прав і свобод громадян. Вирішення цього завдання, з одного боку, потребує посилення правоохоронної функції держави, активізації боротьби з різними правопорушеннями, з іншого - перебудови кримінально-виконавчої системи, яка повинна відповідати міжнародним стандартам і служити адаптації ув’язненого до нормальних умов життя. Необхідно констатувати, що сьогодні в науковій юридичній літературі основна увага приділяється лише окремим напрямкам діяльності установ виконання покарань. Підчас дослідження їх діяльності набагато більше уваги приділялося кримінальним та кримінологічним аспектам попередження рецидивної злочинності, забезпеченню виконання конкретних видів кримінальних покарань, характеристиці статусу осіб, які відбувають покарання та ін., а про організацію та особливості управління установами виконання покарань мова здебільшого не йшлася.

Таким чином, необхідність приведення вітчизняної кримінально-виконавчої системи до міжнародних стандартів, недоліки правового регулювання діяльності установ виконання покарань, проблеми в організації їх діяльності, недосконалість взаємодії з іншими правоохоронними органами та громадськістю щодо контролю за поведінкою засуджених, їх ресоціалізацією та адаптацією до нормальних умов життя і обумовлюють актуальність та важливість комплексного наукового дослідження широкого кола питань, пов’язаних з організаційно-правовими засадами діяльності установ виконання покарань.

^ Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано відповідно до п.п.1.1 та 1.2 Тематики пріоритетних напрямків фундаментальних та прикладних досліджень вищих навчальних закладів та науково-дослідних установ МВС України на період 2002-2005 років, затверджених наказом МВС України № 635 від 30 червня 2002 року, п.1.1 Пріоритетних напрямів наукових та дисертаційних досліджень, які потребують першочергового розроблення і впровадження в практичну діяльність органів внутрішніх справ, на період 2004-2009 років, затверджених наказом МВС України № 755 від 5 липня 2004 року, а також п.п.1.2, 1.4 Головних напрямків наукових досліджень Національного університету внутрішніх справ МВС України на 2001-2005 роки.

^ Мета і задачі дослідження. Мета дисертаційного дослідження полягає у тому, щоб на основі аналізу теоретичних засад, правового регулювання та практичної діяльності установ виконання покарань визначити сутність та значення її організаційно-правових засад, а також надати пропозиції та рекомендації щодо їх удосконалення.

Для досягнення поставленої мети в дисертації необхідно вирішити такі основні завдання:

  • дослідити особливості становлення та розвитку інституту виконання покарань;

  • проаналізувати зарубіжний досвід нормативного забезпечення організації виконання покарань пенітенціарними установами, виробити конкретні пропозиції щодо можливості його використання в Україні;

  • надати загальну характеристику сучасному стану організації діяльності установ виконання покарань;

  • дослідити особливості правового регулювання діяльності установ виконання покарань;

  • охарактеризувати правовий статус установ виконання покарань;

  • проаналізувати цілі, завдання, функції, права, обов’язки та відповідальність установ виконання покарань та їх працівників;

  • дослідити особливості управління установами виконання покарань;

  • охарактеризувати кадрове забезпечення установ виконання покарань;

  • визначити поняття і правові засади взаємодії під час виконання кримінальних покарань;

  • на підставі виконання цих завдань виробити конкретні пропозиції та рекомендації щодо удосконалення організаційно-правових засад діяльності установ виконання покарань.

^ Об’єктом дослідження є суспільні відносини, які формуються у сфері організації діяльності установ виконання покарань.

Предмет дослідження становлять теоретико-методологічні засади, нормативні основи та сучасний стан організації діяльності установ виконання покарань.

Методи дослідження. Методологічною основою дисертаційного дослідження є сукупність методів і прийомів наукового пізнання. За допомогою логіко-семантичного методу поглиблено понятійний апарат (підрозділи 1.1, 1.3, 2.1, 2.2, 2.4, 2.5), виокремлено окремі складові правового статусу органів та установ виконання покарань (підрозділ 2.1). Для аналізу становлення та розвиток інституту виконання покарань, сучасного стану організації діяльності установ виконання покарань використовувався метод єдності логічного та історичного‚ методи аналізу та синтезу (підрозділи 1.1, 1.3). Методи системно-структурний, логіко-семантичний та структурно-функціональний застосовувалися для дослідження цілей, завдань, функцій, прав, обов’язків та відповідальності установ виконання покарань, з’ясування особливості управління установами виконання покарань (підрозділи 2.1, 2.2). Порівняльно-правовий метод використано для дослідження зарубіжного досвіду управління пенітенціарними установами (підрозділ 1.2). Структурно-логічний та порівняльно-правовий метод використано для аналізу правового регулювання діяльності установ виконання покарань, характеристики правових засад взаємодії органів та установ кримінально-виконавчої системи з іншими суб’єктами виконання покарань (підрозділ 2.4). Методи класифікації‚ групування‚ структурно-логічний застосовувалися для дослідження особливостей кадрового забезпечення кримінально-виконавчої системи України (підрозділ 2.3). За допомогою статистичного методу і документального аналізу визначено негативні аспекти діяльності установ виконання покарань (підрозділ 2.5).

Науково-теоретичне підґрунтя для виконання дисертації склали наукові праці із загальної теорії держави і права, розробки фахівців у галузі кримінального та кримінально-виконавчого права, кримінології, адміністративного права та теорії управління – С.С.Алексєєва, В.Б.Авер’янова, О.М.Бандурки, О.В.Беца, О.Г.Гамалій, І.П.Голосніченка, О.М.Джужи, О.Ф.Долженкова, М.В.Салтевського, В.М.Синьова, Р.А.Калюжного, О.М.Клюєва, А.Т.Комзюка, Я.Ю.Кондратьєва, М.В.Костицького, В.В.Кощинця, В.І.Кривуши, В.А.Левочкіна, Н.П.Матюхіної, О.П.Рябченко, О.Ф.Скакун, М.І.Немченка, О.І.Остапенка, В.П.Пєткова, Г.О.Радова, В.П.Севостьянова, І.С.Сергеєва, В.М.Трубникова, С.Я.Фаренюка, О.Г.Фролової, В.К.Шкарупи, І.В.Штанька, О.Н.Ярмиша, І.П.Яцини та ін. Нормативною основою роботи є Конституція України, чинні законодавчі та інші нормативно-правові акти, які регулюють діяльність органів та установ виконання покарань. Емпіричну базу дослідження становлять статистичні та архівні матеріали із зазначених питань.

^ Наукова новизна одержаних результатів визначається тим, що дисертація є одним із перших комплексних досліджень організаційно-правових проблем діяльності установ виконання покарань. В результаті проведеного дослідження сформульовано ряд нових наукових положень і висновків, запропонованих особисто здобувачем, зокрема:

  • обґрунтовано, що органи та установи виконання покарань є суб’єктами не лише кримінально-виконавчих правовідносин, а водночас виступають і як суб’єкти адміністративно-правових відносин, де центральне місце займають питання управління ними, визначення їх організаційної та функціональної структури, управління організаційно-штатною, матеріально-технічною, фінансовою та іншими видами діяльності;

  • дістало подальшого розвитку з’ясування особливостей становлення інституту виконання покарань, у зв’язку з чим історію розвитку інституту виконання покарань поділено на такі періоди: допенітенціарний (І половина XII - перша пол. XVIII ст.); філантропічний (II половина XVIII ст. - перша пол. XIX ст.); період державної політичної підтримки (II половина XIX ст. - поч. XX ст.); період „застою” та початку реформування кримінально-виконавчої системи (40 роки ХХ ст. – по теперішній час);

  • подальший розвиток одержав аналіз зарубіжного досвіду управління пенітенціарними установами, під час якого зроблено висновок, що вміння вітчизняних правоохоронців вчасно аналізувати, узагальнювати та запроваджувати зарубіжний досвід пенітенціарної діяльності надасть змогу приблизитись до виконання основного завдання – перевиховання осіб, які відбувають покарання, більш інтенсивніше залучати широкі верстви населення до ресоціалізації цієї категорії осіб;

  • продовжено дослідження сучасного стану організації діяльності органів та установ виконання покарань, а саме їх організаційно-штатної та функціональної структури;

  • вперше запропоновано на законодавчому рівні закріпити таку систему органів та установ виконання покарань: Державний департамент України з питань виконання покарань та його територіальні органи управління на місцях, кримінально-виконавча інспекція, арештні доми, виправні центри, виправні колонії, виховні колонії, слідчі ізолятори, лікувально-трудові профілакторії, Державна виконавча служба, військові частини, гауптвахти, дисциплінарні батальйони;

  • в новому аспекті визначено правовий статус установ виконання покарань до елементів якого вперше у сукупності віднесено: мету, завдання, функції, обов’язки, права, відповідальність та адміністративні процедури їх діяльності;

  • подальший розвиток одержав аналіз цілей, завдань, функцій, прав, обов’язків та відповідальності органів та установ кримінально-виконавчої системи у зв’язку з чим запропоновано ряд змін та доповнень до нормативно-правових актів із зазначених питань;

  • подальший розвиток одержав аналіз управління установами виконання покарань яке визначено як заснований на законі і підзаконних актах цілеспрямований, у межах компетенції вплив суб’єкта управління на об’єкт управління з метою вирішення кримінально-виконавчих завдань;

  • в новому аспекті охарактеризовано кадрове забезпечення кримінально-виконавчої системи України до елементів якого віднесено: професійний добір (відбір); початкову підготовку; адаптацію; наставництво; стажування; професійну підготовку; виховну і соціальну роботу; психологічне забезпечення персоналу;

  • дістав подальшого розвитку аналіз правових засад взаємодії суб’єктів, які прямо чи опосередковано приймають участь у виконанні кримінальних покарань, і яких сьогодні нараховується більше двадцяти (як державних, так і громадських), у зв’язку з чим вперше обґрунтована необхідність розроблення та прийняття підзаконного нормативного акту з питань взаємодії органів та установ виконання покарань з державними та громадськими органами у сфері забезпечення виконання кримінальних покарань; запропоновано структуру цього нормативно-правового акту;

  • сформульовано ряд конкретних пропозицій та рекомендацій, спрямованих на удосконалення теоретико-правових та організаційних засад діяльності установ виконання покарань.
  1   2   3   4   5   6   7   8   9

Схожі:

Організаційно-правові засади діяльності установ виконання покарань iconАвтореферат дисертації на здобуття наукового ступеня
Організаційно-правові засади формування та функціонування персоналу установ виконання покарання
Організаційно-правові засади діяльності установ виконання покарань iconПро затвердження Правил внутрішнього розпорядку установ виконання покарань
З метою приведення відомчих нормативно-правових актів з питань виконання покарань у відповідність до вимог Кримінально-виконавчого...
Організаційно-правові засади діяльності установ виконання покарань iconПро затвердження Правил внутрішнього розпорядку установ виконання покарань
З метою приведення відомчих нормативно-правових актів з питань виконання покарань у відповідність до вимог Кримінально-виконавчого...
Організаційно-правові засади діяльності установ виконання покарань iconПлан організаційно-правові засади управління національною безпекою...
України, законних інтересів держави та прав громадян від розвідувально-підривної діяльності іноземних спеціальних служб, посягань...
Організаційно-правові засади діяльності установ виконання покарань iconАвтореферат дисертації на здобуття наукового ступеня
Організаційно-правові засади взаємодії кримінально-виконавчих установ з державними органами та недержавними організаціями
Організаційно-правові засади діяльності установ виконання покарань iconЗаконукра ї н и
Цей Закон визначає загальні правові, економічні та соціальні засади створення торгово-промислових палат в Україні, встановлює організаційно-правові...
Організаційно-правові засади діяльності установ виконання покарань iconУгровецький олег петрович
Організаційно-правові засади охоронної діяльності державної служби охорони при мвс україни
Організаційно-правові засади діяльності установ виконання покарань iconАвтореферат дисертації на здобуття наукового ступеня
Організаційно-правові та морально-психологічні засади судово-експертної діяльності
Організаційно-правові засади діяльності установ виконання покарань iconНаціональний університет внутрішніх справ на правах рукопису
Організаційно-правові засади охоронної діяльності державної служби охорони при мвс україни
Організаційно-правові засади діяльності установ виконання покарань iconАвтореферат дисертації на здобуття наукового ступеня
Організаційно-правові засади діяльності судової міліції по забезпеченню безпеки осіб, які беруть участь
Додайте кнопку на своєму сайті:
Школьные материалы


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
nauch.com.ua
Головна сторінка