Природно-заповідного фонду




Скачати 376.49 Kb.
НазваПриродно-заповідного фонду
Сторінка1/3
Дата17.05.2013
Розмір376.49 Kb.
ТипДокументы
nauch.com.ua > Право > Документы
  1   2   3




КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

Годованюк Андрій Йосипович

УДК 349.415 (477)

ПРАВОВИЙ РЕЖИМ ЗЕМЕЛЬ

ПРИРОДНО-ЗАПОВІДНОГО ФОНДУ

Спеціальність 12.00.06 – земельне право; аграрне право;

екологічне право; природоресурсне право

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата юридичних наук

Київ – 2008

Дисертацією є рукопис.
Робота виконана в Одеській національній юридичній академії Міністерства освіти і науки України.
^ Науковий керівник кандидат юридичних наук, доцент

Гуревський Володимир Климентійович,

Одеська національна юридична академія,

доцент кафедри аграрного,

земельного та екологічного права

^ Офіційні опоненти: доктор юридичних наук, доцент

Носік Володимир Васильович,

Київський національний університет

імені Тараса Шевченка,

доцент кафедри трудового,

земельного та екологічного права.
кандидат юридичних наук, доцент

^ Пащенко Олександр Миколайович,

Одеський юридичний інститут

Харківський національний

університет внутрішніх справ,

завідувач кафедри трудового,

земельного та екологічного права.

Захист відбудеться «17» червня 2008 р. о 12.00годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д.26.001.06 у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка за адресою: 01033, м. Київ,
вул. Володимирська, 60, ауд. 253.
З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Київського національного університету імені Тараса Шевченка за адресою: 01033, м. Київ,
вул. Володимирська, 18, к. 12.
Автореферат розісланий «14_» __05_ 2008 року.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради,

доктор юридичних наук, професор Боднар Т.В.

^ ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми. Природно-заповідний фонд України – це той світлий острівець серед забрудненого й виснаженого довкілля, який служить збереженню природних комплексів, екосистем, цінних видів флори й фауни, а головне – земель. Адже саме земля є першоосновою, яка дає життя. Земля є основним національним багатством. Так задекларовано в Конституції України. А унікальні землі природно-заповідного фонду України взагалі слід вважати золотим фондом держави, який вона зобов’язана зберегти нерозтраченим, оскільки руйнування їх значною мірою позначиться на генофонді природи України. До того ж, ця проблема жодним чином не може обмежитися певними регіональними масштабами, оскільки землі природно-заповідного фонду України розглядаються як складова частина світової системи природних територій, що перебувають під особливою охороною.

Саме розуміння глобальності цієї проблеми змушує постійно працювати над вдосконаленням нормативно-правової бази, активізацією наукових теоретичних досліджень, розробкою практичних заходів на державному рівні. Яскравим свідченням цього є Концепція Загальнодержавної програми розвитку заповідної справи на період до 2020 року, схвалена розпорядженням Кабінету Міністрів України від 8 лютого 2006 р. № 70-р. На відміну від прийнятої раніше (22 вересня 1994 р.) Програми перспективного розвитку заповідної справи в Україні, вона більш чітко і обґрунтовано виписує загальні проблеми земель заповідного фонду, у зв’язку з чим виникають питання підвищення ефективності діючого правового режиму таких земель і пошуку шляхів його можливого удосконалення.

За роки незалежності України загальна площа земель природно-заповідного фонду розширена більш, ніж у 2 рази і складає 2757,4 тис. гектарів. Це становить 4,57% території України (що надзвичайно мало для підтримки екологічної рівноваги), хоча прогнозувалося, що до 2005 року площа природно-заповідного фонду України збільшиться до 7% усієї території України. Якщо взяти до уваги, що частка земель природно-заповідного фонду більшості країн Європи становить від 10 до 25%, а Україна прагне сформувати національну екологічну мережу, яка відповідала б європейським стандартам (до 2015 р. площу земель природно-заповідного фонду України планується довести до 10,4%, 6275 тис. гектарів), то нагальною постає проблема розроблення нових напрямів та удосконалення існуючої нормативної бази, що регулює відносини щодо передачі, розширення та заповідання земель.

Актуальність дослідження правового режиму земель природно-заповідного фонду України значною мірою зумовлена зміною форм власності на землю за умов переходу України на ринкові форми господарювання. Приватизація земель може стати критичним фактором, який обмежує створення територій та об’єктів природно-заповідного фонду, ускладнюючи збереження складових структурних елементів національної екологічної мережі. Глобалізаційні процеси, які відрізняються соціально-економічною багатовекторністю, зумовлюють посилення конкуренції за користування землями природно-заповідного фонду України, зростання споживацьких настроїв. І це відбувається на фоні збільшення ролі екологічних та техногенних загроз.

Загальнодержавна програма визнає реальними ті факти, що в останні роки повільно збільшується загальна площа природно-заповідного фонду, почастішали випадки нецільового використання, вилучення земель природно-заповідного фонду, недотримання режимів використання, погіршення управління територіями природно-заповідного фонду, дається взнаки відсутність належного фінансування природоохоронних заходів і т.д.

Неефективність контролю за дотриманням вимог природоохоронного законодавства та правового режиму земель природно-заповідного фонду призвела до того, що ряд територій та об’єктів природно-заповідного фонду загальнодержавного й міжнародного значення не мають державних актів на право землекористування, не встановлено їх межі в натурі. Крім того, значна кількість земель, на яких розташовані території та об'єкти природно-заповідного фонду, не віднесені до відповідної категорії.

У цих умовах набуває особливої актуальності дослідження усіх аспектів правового режиму земель природно-заповідного фонду та розроблення дієвої моделі складових структурних елементів для удосконалення їх практичного застосування на підставі аналізу системи українського земельного та екологічного законодавства і правозастосовчої практики, специфіки правової системи України, її правових традицій.

^ Науково-теоретичною базою дисертаційного дослідження стали наукові праці відомих у галузі екологічного й земельного права українських вчених:
В. І. Андрейцева, Г. І. Балюк, Л. О. Бондаря, Ю. О. Вовка, Н. С. Гавриш, А. П. Гетьмана, О. В. Глотової, П. О. Гвоздика, В. К. Гуревського, І. А. Дмитренка, В. П. Жушмана, Л. П. Заставської, П. Д. Індиченка, І. І. Каракаша, М. І. Козиря, С. М. Кравченко, П. Ф. Кулинича, А. В. Луняченка, Н. Р. Малишевої, В. Л. Мунтяна, В. В. Носіка, О. М. Пащенка, О. О. Погрібного, В. І. Семчика, І. О. Середи, Н. І. Титової, Ю. С. Шемшученка, М. В. Шульги, В. В. Янчука, В. 3. Янчука та ін.

В роботі були використані також розробки представників російської правничої науки: Б. В. Єрофєєва, І. О. Іконицької, О. С. Колбасова, О. Н. Крассова, В. В. Петрова та ін.

Дисертація базується на положеннях теорії права, викладених в працях:
С. С. Алексєєва, М. І. Козюбри, В. В. Копєйчикова, П. М. Рабіновича, О. Ф. Скакун, О. В. Сурилова, Ю. К. Толстого, Е. А. Флейшица, Л. С. Явича та ін.

У дисертаційному дослідженні використано праці вчених інших галузей науки щодо проблем природно-заповідного фонду: Т. Л. Андрієнко, О. М. Байрак, В. Є. Борейко, В. В. Дьожкіна, М. Ф. Реймерса, І. Т. Русєва, Ф. Р. Штільмарка.

Положення та висновки дисертації базуються на аналізі норм Конституції України, Земельного Кодексу України, Закону України "Про природно-заповідний фонд України", Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", інших нормативно-правових актів України, законодавства інших держав та матеріалах практики щодо правового режиму земель природно-заповідного фонду.

^ Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертаційного дослідження затверджена на засіданні кафедри аграрного, земельного та екологічного права Одеської національної юридичної академії 3 листопада 2003 року, протокол № 3, рішенням вченої ради Одеської національної юридичної академії 20 грудня 2004 року, протокол № 4. Робота виконана в рамках науково-дослідної роботи за плановою тематикою, яка виконується на кафедрі аграрного, земельного та екологічного права Одеської національної юридичної академії на тему "Правове забезпечення земельної реформи в Південному регіоні", що розробляється відповідно до теми досліджень Одеської національної юридичної академії "Правові проблеми становлення та розвитку сучасної Української держави" (державний реєстраційний номер 0101U001195).

^ Мета і завдання дослідження. Мета дослідження полягає у всебічному вивченні правового режиму земель природно-заповідного фонду, виявленні тенденцій та перспектив його розвитку, а також у теоретичному обґрунтуванні та виробленні практичних рекомендацій щодо забезпечення збереження, охорони та раціонального використання земель природно-заповідного фонду.

В рамках поставленої мети визначено завдання дисертаційного дослідження: сформулювати поняття правового режиму земель природно-заповідного фонду; дослідити організаційно-правову структуру земель природно-заповідного фонду; проаналізувати зміст правового режиму земель природно-заповідного фонду; запропонувати науково-обґрунтовані елементи правового режиму земель природно-заповідного фонду; розглянути проблему відмежування земель природно-заповідного фонду від інших категорій земель; виявити особливості правового становища складу земель природно-заповідного фонду; охарактеризувати особливості правового статусу суб’єктів прав на землі природно-заповідного фонду: здійснити всебічний аналіз сутності виникнення, здійснення і припинення земельних прав суб’єктів на землі природно-заповідного фонду; виділити основні положення використання земель природно-заповідного фонду; визначити правові засади охоронного режиму земель природно-заповідного фонду; розкрити специфіку управління землями природно-заповідного фонду; з’ясувати причини недостатньої ефективності існуючого законодавства про використання та охорону земель природно-заповідного фонду; окреслити перспективи і запропонувати шляхи вдосконалення законодавства, що визначає правовий режим земель природно-заповідного фонду.

^ Об’єктом дослідження є суспільні правовідносини у сфері здійснення прав на землі природно-заповідного фонду, збереження, охорони та раціонального використання земель природно-заповідного фонду, а також проблемні питання правового регулювання режиму земель природно-заповідного фонду.

^ Предметом дослідження є земельне, екологічне та інші галузі законодавства України з питань здійснення прав на землі природно-заповідного фонду, правового режиму земель природно-заповідного фонду, наукові праці радянських, українських та російських учених, практика застосування законодавства щодо земель природно-заповідного фонду Україні.

^ Методи дослідження. Методологічною основою дисертаційного дослідження є застосування сукупності методів наукового пізнання: загальнонаукових (історичного, діалектичного, методу якісного аналізу та синтезу, формально-логічного, емпіричного, структурно-функціонального, комплексного) та спеціальних методів дослідження (порівняльно-правового, методу тлумачення правових норм).

Правовий режим земель природно-заповідного фонду досліджувався у взаємозв’язку з історичними умовами. Діалектичний метод дозволив вивчити положення правового режиму земель у його розвитку. Метод якісного аналізу та синтезу використовувався у ході дослідження опублікованих наукових праць, дієвості та узгодженості законодавчих та підзаконних нормативно-правових актів щодо земель природно-заповідного фонду. Дослідження змісту правових норм проводилось за допомогою формально-логічного методу. Використання порівняльно-правого методу знадобилося для проведення порівняльного аналізу законодавства України та зарубіжного законодавства. Відповідність норм права існуючим суспільним відносинам досліджувалась за допомогою методу тлумачення правових норм. Застосовуючи комплексний метод, сформульовано ряд наукових визначень та положень, що виносяться на захист. Вищезазначені методи базуються на всебічному аналізі явищ суспільного розвитку і перетворень, що відбуваються в Україні.

^ Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що дисертація є однією із перших спроб виконати комплексне дослідження правового режиму земель природно-заповідного фонду, актуальних теоретичних та практичних проблем суспільних відносин у цій сфері.

Новизна дослідження характеризується положеннями, висновками й пропозиціями, які виносяться на захист, найважливішими з яких є такі:

вперше:

теоретична концепція правового режиму земель природно-заповідного фонду обґрунтована на основі комплексного підходу до аналізу земельних відносин у сфері охорони, збереження та використання об’єктів природно-заповідного фонду;

здійснено аналіз теоретичних положень поняття та особливостей управління землями природно-заповідного фонду, визначено специфіку інституційно-функціонального забезпечення правового режиму земель природно-заповідного фонду в умовах земельної реформи;

обґрунтовано висновок про те, що система, структура і функції центральних органів державної виконавчої влади в сфері забезпечення прав на землі природно-заповідного фонду є недосконалою і потребує перегляду в частині узгодження функцій та повноважень між Міністерством охорони навколишнього природного середовища України і органами управління у сфері земельних відносин;

науково доведено, що для екологічної рівноваги важливо щоб землі природно-заповідного фонду належали переважно до державної власності і підлягали з боку держави особливій охороні, а передача таких земель у приватну власність забезпечила б баланс суспільних і приватних інтересів у збереженні якості екологічного середовища;

запропоновано внести зміни та доповнення до Земельного Кодексу України в частині: ст. 43, сформулювавши по-новому поняття земель природно-заповідного фонду; ст. 44, змінивши визначення складу земель природно-заповідного фонду ; ст. 162 та ст. 1 Закону України "Про охорону земель", обґрунтувавши доповнення до визначення поняття "Охорона земель"; ст.ст. 3, 7, 8, 15, 16 Закону України "Про природно-заповідний фонд України", щодо: вилучення частини статті, якою дозволено встановлення законодавством АР Крим додаткових категорій територій та об’єктів, вжиття заходів по відтворенню та використанню, проведення комплексних досліджень та спостережень, вилучення норми, що дозволяє виділення земельних ділянок для задоволення господарських потреб заповідника то його працівників у сінокосах, випасах, городах та паливі на землях заповідника;

удосконалено:

наукове і законодавче поняття земель природно-заповідного фонду, за яким під цим поняттям потрібно розуміти законодавчо визначені землі, що входять до складу однієї з категорій земель України та включені до національної екологічної мережі України, які є просторово-операційним базисом для здійснення природоохоронних заходів стосовно особливо цінних природних комплексів та об’єктів, розташованих на них, і в той же час самі є об’єктами особливої охорони зі спеціальним правовим режимом збереження, відтворення та використання, що мають особливу екологічну, естетичну, рекреаційну цінність;

наукове поняття правового режиму земель природно-заповідного фонду таким чином: правовий режим земель природно-заповідного фонду – це встановлений правовими нормами порядок охорони земель, що передбачає збереження та відтворення, а також використання за цільовим призначенням земель різних форм власності, забезпечення та охорони прав усіх суб’єктів прав на дані землі, здійснення управління землями та забезпечення контролю за дотриманням законодавства, застосування відповідальності за його порушення;

набули подальшого розвитку:

пропозиції й рекомендації щодо впорядкування класифікації земель природно-заповідного фонду з метою наближення її до загальноприйнятих міжнародних стандартів (МСОП). Доцільним, зокрема, вважається:

переглянути класифікацію парків в Україні, запровадивши категорію національних ландшафтних парків;

переглянути віднесення до категорій природно-заповідного фонду об'єктів, які нині відносять до категорій "національний природний парк" і "регіональний ландшафтний парк"; при цьому слід користуватися міжнародними критеріями. Кожна категорія української національної класифікації повинна чітко відповідати одній із категорій за класифікацією МСОП, хоча одній категорії МСОП може відповідати кілька українських;

в об'єктах категорії "національний природний парк" звернути значну увагу на посилення режиму, в тому числі на ренатуралізацію земель;

при створенні нових парків надавати перевагу територіям низької освоєності і строгого режиму, без населених пунктів, ріллі і значних рекреаційних об'єктів.
  1   2   3

Схожі:

Природно-заповідного фонду iconТеоретико-правова характеристика правового режиму земель природно-заповідного фонду україни
Природно-заповідного фонду України, її особливості
Природно-заповідного фонду iconЩодо відсутності фінансування заходів із збереження природно-заповідного...
Причиною цього звернення є відсутність у Законі України «Про Державний бюджет на 2012 рік» цільових коштів, передбачених на фінансування...
Природно-заповідного фонду iconМетодичні рекомендації щодо розробки положень про території та об’єкти...
Методичні рекомендації розроблені відповідно до Закону України "Про природно-заповідний фонд України" (далі Закон) з метою забезпечення...
Природно-заповідного фонду iconПро внесення змін до Положення про службу державної охорони природно-заповідного фонду України
Внести до Положення про службу державної охорони природно-заповідного фонду України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів...
Природно-заповідного фонду iconПерелік об'єктів природно-заповідного фонду Ужгородського району...
Перелік об'єктів природно-заповідного фонду Ужгородського району (без м. Ужгород)
Природно-заповідного фонду iconПорушення ветеринарних правил. Умисне знищення або пошкодження територій,...

Природно-заповідного фонду iconСтатистика лісового, мисливського господарства та природно-заповідного фонду
Юридичні особи, яким надані у користування мисливські угіддя, за встановленим переліком
Природно-заповідного фонду iconІнженер з охорони навколишнього середовища
України у сфері поводження з відходами, охорони водних ресурсів, атмосферного повітря та природно-заповідного фонду
Природно-заповідного фонду iconПоложення про ландшафтний заказник загальнодержавного значення
Заказник входить до складу природно-заповідного фонду України, охороняється як національне надбання, щодо якого встановлюється особливий...
Природно-заповідного фонду iconПоложення про Ківерцівський національний природний парк «Цуманська пуща»
«Про створення Ківерцівського національного природного парку «Цуманська пуща», є об’єктом природно-заповідного фонду загальнодержавного...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Школьные материалы


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
nauch.com.ua
Головна сторінка