“Запобіжні заходи у кримінальному процесі”




Скачати 222.76 Kb.
Назва“Запобіжні заходи у кримінальному процесі”
Сторінка1/2
Дата14.04.2013
Розмір222.76 Kb.
ТипДокументы
nauch.com.ua > Право > Документы
  1   2
“Запобіжні заходи у кримінальному процесі”
ПЛАН

Вступ

  1. Поняття, підстави і мета застосування запобіжних заходів.

  2. Види запобіжних заходів.

  3. Процесульний порядок обрання, зміни і скасування запобіжного заходу.

Висновки.

Сучасний стан криміногенної ситуації в Україні характеризується підвищенням кількості тяжких злочинів проти життя та здоров’я громадян, їх майнових інтересів, збільшення кількості організованих груп, а також значним загостренням положенням в окремих регіонах. Злочинність стала одним з факторів, які загрожують національній безпеці України. Усі ці та інші злочинні явища потребують рішучих дій з боку держави, що може бути пов’язано з необхідністю обмеження прав громадян та організацій шляхом застосування передбачених законом заходів процесуального примусу.

Заходи кримінально-процесуального примусу – це передбачені законодавством засоби примусового попередження та припинення неправомірних дій обвинуваченого та інших осіб для забезпечення встановлення істини в справі, які застосовуються при наявності підстав уповноваженими на те посадовими особами та органами з дотриманням процесуальних гарантій.

Як процесуального примусу, запобіжного заходу відрізняються від покарання за своєю юридичною природою. Вони встановлені кримінально-процесуальним, а не майновим законом, обмежують права обвинуваченого у відношенні до якого діє презумпція невинності., а не того, кого засуджено, застосовуються на обмежений строк.

Система запобіжних заходів, закріплена в законі, дозволяє індивідуалізувати їх застосування з урахуванням тяжкості вчиненого злочину, особистості обвинуваченого чи підозрюваного та інших обставин.

Застосовуються запобіжні заходи слідчим, органом дізнання, прокурором і судом за наявності до того необхідних фактичних та юридичних підстав.

Запобіжні заходи обираються щодо обвинуваченого і лише у виключних випадках – щодо підозрюваного. Якщо ж урахувати, що постанова про притягнення як обвинуваченого, виходячи із змісту ст.131 КПК України (“Коли є досить доказів, які вказують на вчинення злочину певною особою, слідчий виносить мотивовану постанову про притягнення цієї особи як обвинуваченого"), виноситься за наявності достатніх доказів, які викривають особу у вчиненні злочину, то й запобіжні заходи можуть бути обрані тільки за наявності таких доказів. Іншого й бути не може. Адже в силу Закону України “Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду” від 1 грудня 1994 року громадянин має право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди у разі його незаконного арешту, а вказане право виникає в тому разі, коли у розлідуваній справі винесено постанову про її закриття за відсутністю складу злочину або недоведеністю участі обвинуваченого у вчиненні злочину. Отже, законним арешт вважатиметься тільки в разі, коли доведено наявність у діях обвинуваченого складу злочину, коли зібрано неспростовані докази вчинення ним злочину.

Таким чином, головною фактичною підставою обрання запобіжного заходу є наявність неспростовних доказів вчинення обвинуваченим (підозрюваним) кримінально караного діяння.

Для обрання запобіжного заходу потрібні також додаткові фактичні підстави: наявність даних, які вказують на те, що обвинувачений (підозрюваний) може приховатися від слідства та суду, перешкодити встановленню об’єктивної істини у справі, продовжити злочинну діяльність, перешкодити здійсненню правосуддя та виконання вироку.

Виключні випадки, за яких допустимим є обрання запобіжного заходу щодо особи до пред’явлення обвинувачення, можуть мати місце, наприклад за таких обставин:

- підозрюваного затримано, строк затримання закінчується, звільнення з під варти невиправдане з причин тяжкості вчиненого злочину та інших обставин, однак висунити обвинувачення не є можливим, оскільки в строки, які залишилися, не можна забеспечити явку обраного підозрюваним захисника або перекладача;

- для пред’явлення обвинувачення потрібно уточнити особистість затриманого, хоча сам факт вчинення злочину саме даною особою не викликає сумніву;

- затриманий тимчасово захворів тяжкою хворобою і не може брати участь в слідчих діях.

Якщо запобіжний захід обрано щодо підозрюваного, то в такому разі обвинувачення має бути пред’явлено не пізніше десяти діб з моменту застосування запобіжного заходу, або запобіжний захід відміняється.

До обвинуваченого або підозрюваного може бути вжито тільки один із вказаних в законі запобіжних заходів.

Вирішуючи питання про застосовування запобіжного заходу, слід враховувати також тяжкість вчиненого злочину, особистість обвинуваченого, ого вік, стан здоров’я, сімейний стан (ст. 150 КПК України).

Слід брати до уваги обтяжуючи та пом’якшуючі обставини, ступінь суспільної небезпечності злочину.

Особистість обвинуваченого (підозрюваного) характеризують, зокрема, його минула діяльність, тяжкість інкримінуємого злочину, наявність або відсутність певних занять, постійного місця проживання тощо.

Вік, здоров’я, сімейний стан обвинуваченого (підозрюваного) також можуть суттєво вплинути на обрання конкретного запобіжного заходу. До неповнолітніх, осіб похилого віку, тяжко хворих, вагітних жінок, годуючих та одинокіх матерів, багатодітних батьків взяття під варту, як правило, не застосовується.

Питання про наявнісгь достатніх підстав для застосування запобіжного заходу вирішує в кожному конкретному випадку особа, яка провадить розслідування у справі, прокурор та суд, беручи до уваги, зокрема, дані про те. що у обвинува­ченого немає постійного місця проживання або постійних за­нять, що він намагався схилити свідків або поіерпілих до давання невірних показань, знищити документи, предмети, які можуть стати речовими доказами, що він замислює або готує новий злочин.

Особа, яка провадить дізнання, слідчий, прокурор та суд мають право, але не зобов’язані вжити запобіжний захід. Визнавши непотрібним його обрання, а також за відсутності підстав для його застосування, вони обмежуються відібранням у обвинуваченого письмового зобов’язання про явку. Це зобов’язання не є запобіжним заходом, і постанови про його, відібрання виносити не потрібно. У разі порушення такого зобов'язання щодо обвинуваченого можуть бути застосовані привод або запобіжний захід.

Про застостосування запобіжного заходу особа, яка провадить дізнання, слідчий і прокурор виносять мотивовану постанову, а суд - ухвалу, або ж це питання вирішується у вироці.

Юридичною підставою обрання запобіжного заходу є постанова слідчого, органу дізнання та прокурора або ухвала суду, винесені у відповідності з законом. Законним таке рішення буде тоді, коли воно винесене за порушеною кримінальною справою особою, яка провадить кримінальну справу, за наявності вищеописаних фактичних підстав.

Згідно з ч.2 ст.148 КПК України про застосування запобіжного заходу складається постанова з додержанням правил ст. 130 КПК України. У постанові вказуються прізвище, ім’я та по батькові, вік, місце народження обвинуваченого, вчинений ним злочин, стаття кримінального закону, яка передбачає відповідальність за даний злочин, обраний запобіжний захід та підстави його обрання. Постанова про обрання запобіжного заходу об’являється обвинуваченому під росписку. У разі його відмови розписатися слідчий робить відмітку про це на постанові.

Запобіжні заходи відрізняються від покарання за такими ознаками:

1. Запобіжний захід обирається щодо підозрюваного або обвинуваченого, які ще не визнані винними, але за умови, що доведено наявність в їх діях складу злочину. Покарання застосовується за вироком суду до особи, визнаної в суді винною у вчиненні злочину.

2. Запобіжний захід переслідує мету створення умов для здійснення правосуддя. Покарання має за мету виправлення, перевиховання засудженого та кару за вчинене діяння.

3. Запобіжний захід - захід примусу, обраний слідчим, органом дізнання або прокурором на різних стадіях процесу для того, щоб перешкодити спробам обвинуваченого приховатися від слідства та суду, заважати правосуддю. Покарання - акт правосуддя. Воно призначається судом і тільки за вироком суду.

4.Запобіжний захід завжди пов'язаний з обмеженням свободи пересування обвинуваченого або підозрюваного. Покарання може бути і не пов’язане з обмеженням свободи пересування людини (штраф).

Запобіжними заходами, згідно статті 149 КПК України є:

1. Підписка про невиїзд;

2. Особиста порука;

3. Порука громадської організації або трудового колективу;

4. Застава;

5. Взяття під варту;

6. Нагляд командування військової частини.

Підписка про невиїзд. Цей запобіжний захід полягає в прийнятті від обвинуваченого або підозрюваного письмового зобов’язання про те, що він не буде відлучатися з місця постійного проживання або з місця тимчасового перебування без дозволу слідчого.

Підписка про невиїзд застосовується як запобіжний захід щодо осіб, можливість ухилення яких від слідства і суду незначна, але не виключена повністю. Рішення про обрання запобіжного заходу - підписки про невиїзд - приймається у формі постанови, яка об’являється обвинуваченому (підозрюваному). Копія постанови направляється прокурору.

Відібрана у обвинуваченого (підозрюваного) у відповідності з винесеною постановою підписка приєднується до справи.

При порушенні підписки запобіжний захід може бути замінений більш суворим. Про не при відібранні підписки про невиїзд об’являється особі, щодо якої обирається даний запобіжний захід.

^ Особиста порука полягас у відібранні від осіб, які заслуговують на довіру, письмового зобов’язання про те, що вони ручаються за належну поведінку та явку обвинуваченого за викликом та зобов’язуються за необхідності доставити його в органи дізнання, попереднього слідства або до суду на першу про це вимогу. Число поручителів визначає слідчий, але їх не може бути менше двох.

Поручитель ставиться до відома про суть справи, за якою обирається запобіжний захід, а також попереджається про те, що коли обвинувачений, щодо якого обрано даний запобіжний захід, ухилиться від слідства і суду, то на поручителя може бути накладено грошове стягнення.

У разі відмови поручителя від взятого на себе зобов’язання особиста порука заміняється іншим запобіжним заходом.

Якщо обвинувачений ухиляється від явки до органів дізнання або попереднього слідства, особа, яка провадить дізнання, або слідчий складає про це протокол і приєднує його до справи. Питання про грошове стягнення з поручителя розв’язується судом у судовому засіданні.

Особиста порука застосовується тільки за наявності заяв осіб, які виявили бажання або погодилися взяти на себе такі зобов’язання.

Якщо поручитель відмовляється від поручительства, особисте поручительство заміняється іншим запобіжним заходом.

^ Порука громадської організації або трудового колективу. Сутність цього запобіжного заходу полягає в тому, що загальні збори колективу (підприємства, установи, організації, колективного сільськогосподарського об’єднання, цеху, бригади тощо) або громадської організації виносить постанову про те, що дана громадська організація або колектив ручаються за належну поведінку та своєчасну явку обвинуваченого до органу дізнання, слідчого та в суд (ст. 154 КПК України).

Громадська організація або колектив працівників повинні бути ознайомлені з характером обвинувачення, пред’явленого особі, яка передається на поруки.

Якщо обвинувачений вибуває з організації або колективу або вони не мають змоги забезпечити виконання взятих на себе обов’язків, організація або колектив повинні відмовитися від поруки. В такому разі до обвинуваченого вживається інший запобіжний захід.

Поруку громадської організації або колективу працюючих, як запобіжний захід, необхідно відрізняти від передачі особи, яка вчинила злочин, що не становить великої небезпеки, на поруки для перевиховання, що являє собою форму звільнення особи від кримінальної відповідальності при закритті кримінальної справи.

Застава. Сутність даного запобіжного заходу полягає у внесенні грошей або передачі інших цінностей на депозит органу попереднього розслідування чи суду фізичними або юридичними особами як гарантії належної поведінки та явки за викликом особи, щодо якої обрано даний запобіжний захід.

У відповідності із ст. 154-1 КПК України розмір застави встановлюється з урахуванням обставин справи органом, який застосував запобіжний захід Вона не може бути меншою щодо особи, яка обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на термін понад десять років, - однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, щодо особи, обвинуваченої у вчиненні іншого тяжкого злочину, або раніше судимої особи – п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; щодо інших осіб – п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

У всіх випадках розмір застави не може бути меншим від розміру цивільного позову, обгрунтованого достатніми доказами.

При внесенні застави підозрюваному, обвинуваченому, підсудному роз’яснюються його обов’язки та наслідки їх невиконання, а заставодавцеві - у вчиненні якого злочину підоз рюється або обвинувачується особа, щодо якої вживається за побіжний захід, і що у разі невиконання ним своїх обов язків застава буде звернена у прибуток держави.

Питання про звернення застави у прибуток держави вирішується судом у судовому засіданні Неявка без поважних причин заставодавця в судове засідання не перешкоджає розгляду питання про звернення застави у прибуток держави.

Питання про повернення застави заставодавцю вирішується судом при розгляді справи. Застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, підсудним, може бути звернена на виконання вироку в частині майнових стягнень.

Запобіжний захід у вигляді застави під час попереднього слідства обирає слідчий, виносячи про це постанову. Санкція прокурора або згода суду при цьому не потрібні. Однак запобіжний захід у вигляді застави щодо особи, яка утримується під вартою, до направлення справи до суду може бути обраний лише з дозволу прокурора, який давав санкцію на арешт, а після надходження справи до суду – судом.

Заставодавець може відмовитися від зобов’язань, які він узяв на себе до виникнення підстав для звернення застави у прибуток держави. У цьому випадку він забезпечує явку підозрюваного, обвинуваченого, підсудного в орган розслідування або в суд для заміни йому цього запобіжного заходу на інший. Застава повертає гься лише після обрання нового запобіжного заходу.
  1   2

Схожі:

“Запобіжні заходи у кримінальному процесі” iconПоняття, підстави та мета застосування запобіжних заходів”
Об’єкти дослідження у цій роботі є власне запобіжні заходи як заходи процесуального примусу
“Запобіжні заходи у кримінальному процесі” iconДокази в кримінальному процесі
В. Нор, це „одна з необхідних умов досягнення істини, а отже – І забезпечення законності в розгляді кримінальних справ”. Отже, розглядаючи...
“Запобіжні заходи у кримінальному процесі” iconВідповідно до положень п. 9 розділу XI "Перехідні положення" кпк...
Заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження
“Запобіжні заходи у кримінальному процесі” iconРозділ запобіжні заходи в системі заходів процесуального примусу 10
Додатки
“Запобіжні заходи у кримінальному процесі” iconЗміст перелік умовних скорочень вступ розділ загальна характеристика...
Розділ загальна характеристика інституту клопотань у кримінальному процесі
“Запобіжні заходи у кримінальному процесі” iconЗміст вступ Розділ Сутність інституту недопустимості повороту до гіршого в кримінальному процесі
Розділ Сутність інституту недопустимості повороту до гіршого в кримінальному процесі
“Запобіжні заходи у кримінальному процесі” iconЗакон розрізняє поняття І компетенцію органа дізнання й особи, що робить дізнання
Необхідність існування цієї стадії у кримінальному процесі на відміну від процесу цивільного зумовлена ступенем суспільної небезпеки...
“Запобіжні заходи у кримінальному процесі” iconЗакон розрізняє поняття І компетенцію органа дізнання й особи, що робить дізнання
Необхідність існування цієї стадії у кримінальному процесі на відміну від процесу цивільного зумовлена ступенем суспільної небезпеки...
“Запобіжні заходи у кримінальному процесі” iconВступ розділ  Сутність принципу публічності у кримінальному процесі України
Розділ  Сутність принципу публічності у кримінальному процесі України
“Запобіжні заходи у кримінальному процесі” iconМолочні продукти: речовини, які використовуються для осадження, речовини,...
Додаток Мінімальні вимоги щодо контролю та запобіжні заходи в рамках системи контролю та сертифікації
Додайте кнопку на своєму сайті:
Школьные материалы


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
nauch.com.ua
Головна сторінка