Харківський національний університет внутрішніх справ на правах рукопису половніков вадим Володимирович




НазваХарківський національний університет внутрішніх справ на правах рукопису половніков вадим Володимирович
Сторінка2/16
Дата05.05.2013
Розмір1.58 Mb.
ТипДокументы
nauch.com.ua > Право > Документы
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   16

ВСТУП
^ Актуальність теми. Однією із складових реформи правової системи у галузі охорони державного кордону є розробка адміністративно-правового механізму забезпечення недоторканності ДК та охорони суверенних прав України в її виключній (морській) економічній зоні, удосконалення чинного законодавства про ДК України, головною метою якого є якнайповніше забезпечення конституційних засад організації державної влади, принципу верховенства права, дотримання прав та свобод людини і громадянина на ДК та у прикордонні.

Після розпаду СРСР, виходу ПВ України з підпорядкування КДБ СРСР і виділення Державного комітету у справах охорони державного кордону в окремий орган виконавчої влади України, а також після створення ДПС України у науковій літературі не проводилось системного дослідження повноважень ні ПВ України, ні ДПС України щодо застосування ними заходів адміністративного примусу. Зміст таких заходів залежить від стану розвитку суспільних відносин в галузі охорони ДК і має бути адекватним йому, відповідати вимогам чинного законодавства України, забезпечувати правову захищеність громадян на ДК та у прикордонні. Це потребує точного визначення правової природи адміністративного примусу та заходів, що реалізують його на практиці, встановлення їх місця і ролі в системі заходів, які застосовуються ДПС України відповідно до її компетенції.

До проблематики застосування заходів адміністративного примусу в правоохоронній діяльності, перш за все, міліції вже доволі давно прикуто увагу науковців. Протягом тривалого часу ці питання всебічно досліджувались представниками інших правоохоронних органів України. Щодо ДПС України дослідники обмежувалися лише розглядом окремих аспектів застосування таких заходів. У зв’язку з цим, розробка питань, що стосуються застосування заходів адміністративного примусу ДПС України, є актуальною.

^ Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження проведено відповідно до положень Концепції реформи адміністративного права; Указу Президента України “Про заходи щодо подальшого зміцнення правопорядку, охорони прав і свобод громадян” від 18.02.02 р.; розділу 1 основних заходів Концепції розвитку Державної прикордонної служби України до 2015 року, схваленої Указом Президента України від 19.06.06 р.; п. 4 плану наукової та науково-організаційної діяльності Національної академії Державної прикордонної служби України ім. Б. Хмельницького на 2006-2010 рр. від 24.12.05 р.

Мета та завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є визначення сутності та особливостей використання заходів адміністративного примусу в діяльності ДПС України щодо охорони ДК України та її виключної (морської) економічної зони, виявлення прогалин і колізій у чинному законодавстві про ДК України та формулювання пропозицій щодо його удосконалення. Для досягнення зазначеної мети необхідно вирішити такі завдання:

– охарактеризувати діяльність ДПС України з охорони ДК України та її виключної (морської) економічної зони як правоохоронного органу спеціального призначення;

– з’ясувати сутність, значення та особливості здійснення заходів адміністративного примусу в правоохоронній діяльності ДПС України;

– визначити види заходів адміністративного примусу та їх класифікацію в діяльності ДПС України;

– дати юридичну характеристику адміністративно-запобіжним заходам, що застосовуються ДПС України в охороні ДК України та її виключної (морської) економічної зони;

– висвітлити юридичну характеристику заходів адміністративного припи­нення в діяльності ДПС України;

– охарактеризувати заходи забезпечення провадження у справах про адміністративні проступки, протидію яким віднесено до компетенції ДПС України;

– здійснити юридичну характеристику заходів адміністративної відповідальності за порушення законодавства про ДК України;

– сформулювати пропозиції щодо удосконалення нормативно-правового регулювання заходів адміністративного примусу в діяльності ДПС України.

^ Об’єктом дослідження є суспільні відносини, що виникають у сфері правоохоронної адміністративної діяльності ДПС України у зв’язку з застосуванням нею заходів адміністративного примусу.

^ Предмет дослідження становлять заходи адміністративного примусу, що застосовуються ДПС України.

Методи дослідження. Методологічною основою дисертації є сукупність методів і прийомів наукового пізнання. Метод системного аналізу застосовано для співставлення різних нормативно-правових актів стосовно їхньої дії і впливу на виникнення та розвиток суспільних відносин у зв’язку із застосуванням ДПС України заходів адміністративного примусу. За допомогою логіко-семантичного методу та методу сходження від абстрактного до конкретного поглиблено понятійний апарат, визначено сутність і особливості застосування системи заходів адміністративного примусу та окремих видів заходів у діяльності ДПС (підрозділ 1.2). Методи класифікації, групування, системно-структурний, системно-функціональний застосовано для визначення видів і підвидів заходів адміністративного примусу, які застосовує ДПС (підрозділ 1.3, 2.1, 2.2, 2.3, 2.4), за допомогою документального аналізу, спеціально-юридичного та статистичного методів з’ясовано специфіку діяльності ДПС, підстави та процедури застосування окремих видів заходів адміністративного примусу (розділ 2). Статистичний, порівняльно-правовий, структурно-логічний і компаративний методи використано для визначення напрямків удосконалення правового регулювання та практики застосування ДПС України заходів адміністративного примусу.

Науково-теоретичне підґрунтя для виконання дисертації склали наукові праці як вітчизняних, так і зарубіжних вчених у галузі адміністративного права, а також у галузях філософії, загальної теорії держави і права, теорії управління, конституційного, міжнародного та кримінального права, політології, історії – Г.Т. Агеєнкової, О.М. Бандурки, Д.М. Бахраха, Ю.П. Битяка, А.С. Васильєва, І.І. Веремеєнка, Л.І. Волової, І.А. Галагана, І.П. Голосніченка, С.Т. Гончарука, Є.В. Додіна, М.І. Єропкіна, В.В. Зуй, М.І. Кабачинського, Р.А. Калюжного, С.В. Ківалова, Б.М. Кліменка, Л.В. Коваля, В.К. Колпакова, А.Т. Комзюка, О.П. Коренєва, М.Я. Маслєннікова, А.Ф. Моти, В.В. Новікова, О.І. Остапенка, Л.Л. Попова, Ю.С. Рябова, М.С. Студенікіної, С.М. Тимченка, М.М. Тищенка, О.С. Фролова, Т.О. Цимбалістого, О.П. Шергіна, В.К.Шкарупи, В.А. Юсупова, О.М. Якуби та ін.

Нормативною основою роботи є Конституція України, чинні законодавчі та інші нормативно-правові акти, які регулюють питання охорони ДК України та її виключної (морської) економічної зони. В дисертації використано актуальну політико-правову публіцистику та довідкові видання з цих питань. Емпіричну базу дослідження становлять статистичні та інші матеріали, що характеризують діяльність ДПС України з 1991 року, матеріали щодо застосування ст. 202 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КпАП) на ділянках Чернівецького (Західне РУ), Сумського (Східне РУ) та Могилів-Подільського (Південне РУ) прикордонних загонів у 2006 році, результати ознайомлення з адміністративними справами за ст. 202 КпАП та прийнятими щодо них рішеннями в Харківському прикордонному загоні Східного РУ за 2006 рік. Крім того, в роботі використано результати анкетування офіцерів, що проходили навчання в Національній академії ДПС України ім. Б.Хмельницького, у кількості 148 осіб.

^ Наукова новизна одержаних результатів полягає у тому, що дисертація є одним із перших комплексних досліджень заходів адміністративного примусу в діяльності ДПС України. В результаті проведеного дослідження сформульовано низку нових наукових положень і висновків, запропонованих особисто здобувачем. Основні з них такі:

– дістали подальшого розвитку теоретичні положення щодо діяльності ДПС України як правоохоронного органу шляхом визначення її головних правоохоронних функцій (профілактичної, захисної, охоронної, оперативно-розшукової, функції дізнання, провадження у справах про адміністративні правопорушення, виконання доручень правоохоронних органів) та другорядних функцій (контролю, дозвільної, правороз’яснювальної);

– подальшого розвитку набула характеристика спеціального статусу ДПС України, який полягає в тому, що об’єкти її охорони визначаються національними інтересами країни та державною безпекою, щодо неї існує спеціальний порядок утворення, реорганізації, ліквідації, підконтрольності, підзвітності, вона є озброєною військовою організацією тощо;

– вперше з позицій науки адміністративного права та процесу розглянуто діяльність ДПС України щодо застосування нею заходів адміністративного примусу з метою забезпечення правопорядку на ДК та у прикордонні як правоохоронну адміністративну діяльність;

– удосконалено визначення поняття правоохоронної діяльності ДПС України як застосування до юридичних і фізичних осіб заходів правового примусу з метою забезпечення дотримання норм чинного законодавства про ДК України, запобігання, виявлення та припинення правопорушень, притягнення правопорушників до юридичної відповідальності;

– удосконалено визначення основних напрямів зовнішньої адміністративної діяльності ДПС України в контексті виконання нею завдань щодо забезпечення недоторканності ДК України;

– дістали подальшого розвитку теоретичні положення щодо визначення системи заходів адміністративного примусу, що застосуються ДПС України з метою охорони ДК України та її виключної (морської) економічної зони, та їх характеристика з урахуванням поділу на адміністративно-запобіжні заходи; заходи адміністративного припи­нення; заходи забезпечення провадження у справах про адміністративні проступки, протидію яким віднесено до компетенції ДПС України; заходи адміністративної відповідальності за порушення законодавства про ДК України;

– дістало подальшого розвитку обґрунтування необхідності внесення змін до нормативно-правових актів, що регламентують застосування ДПС України заходів адміністративного примусу;

– сформульовано і обґрунтовано низку пропозицій щодо вдосконалення законодавства України про адміністративну відповідальність у галузі охорони ДК України та її виключної (морської) економічної зони.

^ Практичне значення одержаних результатів полягає у тому, що наукові положення, розроблені особисто автором:

– знайшли своє відображення в методичних рекомендаціях щодо організації та здійснення оперативного пошуку підрозділами охорони ДК органів охорони ДК ДПС України, завдяки чому удосконалено практику застосування ними заходів адміністративного примусу;

– використано у навчальному процесі Національної академії ДПС України ім. Б. Хмельницького при викладанні навчальних дисциплін: «Основи адміністративного права», «Основи адміністративно-юрисдикційної діяльності органів охорони державного кордону», «Основи оперативно-розшукової діяльності»;

– створили передумови для подальшого науково-теоретичного дослідження проблем адміністративного примусу та його застосування у галузі охорони ДК України та її виключної (морської) економічної зони;

– висвітлюють необхідність і конкретні пропозиції щодо внесення змін і доповнень до законодавчих і підзаконних актів, зокрема законів України „Про державний кордон України”, „Про Державну прикордонну службу України”, Кодексу України про адміністративні правопорушення, Постанов Кабінету Міністрів України, відомчих наказів Адміністрації ДПС України, які мають усунути прогалини і колізії у регулюванні застосування нею заходів адміністративного примусу.

^ Апробація результатів дисертації. Підсумки розробки проблеми в цілому, окремі її аспекти, одержані узагальнення і висновки було оприлюднено на науково-практичних конференціях: “Спеціальна техніка у правоохоронній діяльності” (Київ, 2004); “Проблеми правоохоронної діяльності в контексті адміністративної та адміністративно-правової реформ” (Хмельницький, 2006), а також на засіданнях кафедри адміністративного права та процесу Харківського національного університету внутрішніх справ.

Публікації. Основні положення та результати дисертаційного дослідження викладено у п’яти статтях, опублікованих у наукових фахових виданнях, трьох статтях, опублікованих в інших виданнях, а також у тезах наукових повідомлень на двох науково-практичних конференціях.


РОЗДІЛ 1

^ ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ДЕРЖАВНОЇ

ПРИКОРДОННОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ ЯК СУБ’ЄКТА ПРАВООХОРОННОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ЩОДО ЗАСТОСУВАННЯ

ЗАХОДІВ АДМІНІСТРАТИВНОГО ПРИМУСУ
^ 1.1. Державна прикордонна служба України як суб’єкт правоохоронної діяльності спеціального призначення
Ще з княжих часів охороні рубежів держави надавалось виключне значення і вона розглядалась як одна з найважливіших державних функцій [176, с. 36]. Кордони і сьогодні є одним із об’єктів найбільш підвищеної уваги для держави. Наявність кордонів – невід'ємна ознака суверенітету держави, обов'язковий чинник формування цілісного держав­но-територіального організму. Це визначає необхідність їх надійної охорони і, відповідно, створення спеціального державного органу, відповідального за реалізацію цієї функції держави.

З цією метою після Акту проголошення незалежності України [2] одними із перших були прийняті такі закони: «Про державний кордон України» [6], «Про Прикордонні війська України» [251], а на сучасному етапі розвитку країни – «Про Державну прикордонну службу України» [8].

Основні положення Конституції України, де ст. 1 закріплено, що забезпечення державної безпеки і захист ДК України покладаються на відповідні військові формування та правоохоронні органи держави [1], вступ до Ради Європи та інші чинники, обумовили потребу в переоцінюванні основних питань, що стосуються галузі охорони та захисту ДК, і безпосередньо місця та ролі в системі органів виконавчої влади країни прикордонного відомства.

З урахуванням умов сьогодення, «відкритості» України в питаннях налагодження активної співпраці з іншими країнами світової спільноти в різних галузях життєдіяльності на сучасних кордонах нашої держави функціонує велика кількість пунктів пропуску та комунікаційних мереж, які забезпечують здійснення нею зв’язків із суміжними та іншими іноземними країнами, необхідний рівень розвитку міждержавних стосунків у політичній, економічній, військовій, культурній та інших сферах.

Кожний рік, починаючи з 1991 р., у встановленому порядку ДК України перетинає в середньому близько 55,8 млн. осіб, що значно перевищує її населення (у 2006 році цей показник склав 70,6 млн. осіб) та в середньому 11,17 млн. од. транспортних засобів (у 2006 році – 15,08 млн. од.) [205; 250]. Разом з тим, ці обставини впливають і на стан протиправної діяльності на ДК, чим визначають роль і місце прикордонного відомства у протидії порушенням чинного законодавства про ДК України – спробам незаконного перетинання кордону особами, транспортними засобами, товарами та предметами і т. ін., про що свідчать статистичні дані за основними показниками оперативно-службової діяльності ДПС (ПВ) за 1991-2006 рр. (додаток А).

У ретроспективі правове регулювання адміністративних прав прикордонної служби починається з моменту прийняття у листопаді 1982 року Закону СРСР «Про державний кордон СРСР». Ст. 29 цього Закону встановлюються права ПВ, які не були визначені Положенням про охорону ДК СРСР 1960 року. Зокрема, питання адміністра­тивного затримання громадян, перевірки та огляду осіб, вантажів і майна, що переміщуються через ДК СРСР, затримання та вилучення матеріалів і предме­тів, що не підлягають ввезенню або вивезенню з СРСР, та ін [172].

Зі створенням Держкомкордону України та, відповідно, ПВ України після прийняття 4 листопада 1992 року Закону України «Про Прикордонні війська України» [251] їх обов’язки майже не відрізнялись від обов’язків ПВ КДБ СРСР. Винятком було те, що вони вже не здійснювали «цензуру» з метою припинення перевезення через ДК матеріалів, які містять відомості, що можуть зашкодити політичним і економічним інтересам країни, державній безпеці, громадському порядку, здоров’ю і моральності населення. При цьому їм додатково визначено обов’язки щодо здійснення охорони закордонних дипломатичних представництв України, забезпечення системи особливих заходів щодо захисту військовослужбовців ПВ України від посягань на життя, здоров'я, житло і майно зазначених осіб та їх близьких родичів у зв'язку із службовою діяльністю цих військовослужбовців; здійснення взаємодії при охороні ДК з відповідними органами, військовими формуваннями іноземних держав (додаток Б).
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   16

Схожі:

Харківський національний університет внутрішніх справ на правах рукопису половніков вадим Володимирович iconМіністерство внутрішніх справ україни харківський національний університет...
Спеціальність – 12. 00. 07 – теорія управління; адміністративне право І процес; фінансове право; інформаційне право

Харківський національний університет внутрішніх справ на правах рукопису половніков вадим Володимирович iconХарківський національний університет внутрішніх справ на правах рукопису...
Висновки

Харківський національний університет внутрішніх справ на правах рукопису половніков вадим Володимирович iconКиївський національний університет внутрішніх справ на правах рукопису...
Вступ

Харківський національний університет внутрішніх справ на правах рукопису половніков вадим Володимирович iconХарківський національний університет внутрішніх справ на правах рукопису...
Вступ

Харківський національний університет внутрішніх справ на правах рукопису половніков вадим Володимирович iconХарківський національний університет внутрішніх справ на правах рукопису...
Вступ

Харківський національний університет внутрішніх справ на правах рукопису половніков вадим Володимирович iconХарківський національний університет внутрішніх справ на правах рукопису...
Додаток

Харківський національний університет внутрішніх справ на правах рукопису половніков вадим Володимирович iconХарківський національний університет внутрішніх справ на правах рукопису іншин микола іванович
Вступ

Харківський національний університет внутрішніх справ на правах рукопису половніков вадим Володимирович iconМіністерство внутрішніх справ україни харківський національний університет...
Розділ позов. Право на позов та види позовів у справах про захист прав споживачів

Харківський національний університет внутрішніх справ на правах рукопису половніков вадим Володимирович iconХарківський національний університет внутрішніх справ на правах рукопису...
Поєднання засад одноособового та колегіального розгляду справ у порядку цивільного судочинства

Харківський національний університет внутрішніх справ на правах рукопису половніков вадим Володимирович iconХарківський національний університет внутрішніх справ на правах рукопису...
Спеціальність 12. 00. 09 – кримінальний процес та криміналістика; судова експертиза

Додайте кнопку на своєму сайті:
Школьные материалы


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
nauch.com.ua
Головна сторінка