«Сім’я фундамент становлення особистості»




Скачати 106.47 Kb.
Назва«Сім’я фундамент становлення особистості»
Дата28.07.2013
Розмір106.47 Kb.
ТипДокументы
nauch.com.ua > Психология > Документы
Виступ на тему «Сім’я - фундамент становлення особистості»

Людина не може жити сама. Найвище щастя і радість людська - спілкування з людьми.

У світі є батьки і діти. Твій батько і твоя мати - діти своїх батьків і матерів - твоїх дідусів і бабусь. Рід людський складається з поколінь - це велика мудрість нашого буття. Одночасно у світі живуть кілька поколінь...

У наші дні не має, по-моєму, важливішого завдання у сфері виховання людини, ніж учити батька і матір виховувати своїх дітей.

Батьківська педагогіка, то елементарне коло знань матері і батька про те, як істота, що народилася від людини, стає людиною - це фундамент.

За словами М.І.Пирогова: "Нехай жінки зрозуміють, що вони, пораючись біля колиски дитини, запроваджуючи ігри її дитинства, навчаючи її уста лепетати, стають головними будівничими суспільства. Наріжний камінь кладуть їхні руки". У цих словах виражена основна спрямованість усієї нашої роботи з батьками.

^ Батько і мати в очах дитини повинні мати певний авторитет.

Часто доводиться чути питання: що робити з дитиною, коли вона не слухається ? Ось це саме "не слухається" і є ознакою того, що батьки в її очах не мають авторитету.

Деякі батьки вважають, що авторитет дається з природи, що це особливий талант. Вони помиляються. Авторитет може бути організований в кожній сім'ї, і це не так важко.

На жаль, трапляються батьки, які організовують такий авторитет на фальшивих основах. Вони прагнуть, щоб діти їх слухалися, це їхня мета. А насправді - це помилка. Авторитет і слухняність не можуть бути метою. Мета одна: правильне виховання.

Види фальшивих авторитетів:

1. Авторитет придушення - найстрашніший вид. Найчастіше такий авторитет має батько. Він нічого не виховує, а тільки привчає дітей триматися від грізного татуся, породжує дитячу брехню та людське боягузтво, жорстокість одночасно -­­­­­ це нікчемні діти, самодури.

2. Авторитет віддалі - батьки окремо від батьків, якнайменше проводять час разом.

3. Авторитет чванства - батьки хизуються своїм положенням, робочим місцем, новою покупкою, цікавою поїздкою і т.д. Діти ж виростають зарозумілими і хвастовитими. Батьки і діти віддаляються одне від одного.

4. Авторитет педантизму - батьки вважають, що кожне їхнє слово діти мають слухати з трепетом, бо воно - святиня. Це бюрократичне насильство. "Завтра буде дощ - гуляти не можна" - хоч і добра погода - все одно гуляти не можна. Життя дитини, її інтереси, її ріст проходять повз таких батьків.

5. Авторитет резонерства - батьки заїдають дитяче життя нескінченними повчаннями та повчальними розмовами, на їх думку, в цьому полягає головна педагогічна мудрість.

6. Авторитет любові - сім'я надто занурюється в море сентиментальності і ніжних почуттів, що нічого іншого не помічає. Тут виростає сімейний егоїзм. Виростають нещирі, брехливі егоїсти і дуже часто першими їх жертвами стають самі батьки.

7. Авторитет доброти - батьки виступають в образі доброго ангела: вони все дозволяють, вони бояться конфліктів - як результат, діти керують батьками.

8. Авторитет дружби - діти - наші друзі!, але діти молодші і повинні бути, перш за все, вихованцями. Якщо дружба досягне крайніх меж, виховання припиняється або починається зворотній процес: діти починають виховувати батьків.

9. Авторитет підкупу - слухняність купується подарунками та обіцянками.
Ми розглянули декілька, але їх набагато більше.

P.S. Справжній авторитет ґрунтується на вашій (батьківській) громадянській діяльності, на громадянському почутті, на вашому знанні життя дитини, на вашій допомозі їй та на відповідальності за її виховання.

У родинному вихованні слід надавати значення:

- дисципліні як результату виховання через режим – засобу виховання;

- грі, яка має важливе значення в житті людини, вона є підготовкою до праці й повинна поступово замінитися працею;

- господарській діяльності сім’ї – щоб виховувалися:

  • колективізм;

  • чесність;

  • дбайливість;

  • бережливість;

  • відповідальність;

  • здатність до орієнтування;

  • оперативна здатність.

- виховання в праці, статеве виховання, виховання культурних навичок (через читання, відвідування театрів, музеїв, виставок тощо) – основні засади правильного виховання.

Про ці святі принципи, на жаль, забуваємо, тому наші діти інколи хочуть від нас «піти» у різний спосіб. Найчастіше - це суїдиц.

Однією з актуальних проблем сучасності є самогубства. Щороку їхня кількість у світі сягає 1 мільйона випадків.

Наприклад, ситуація, яка спровокувала самогубство. Сергій ріс у досі благополучній сім’ї, батьки з інтелігенції. Хлопець полюбляв точні науки, був мовчазним. Не за горами були випускні іспити, а з літератури навпроти його прізвища стояла лише жирна крапка. Вчителька, знаючи про хист дитини до точних наук, жаліла його і не ставила відміток. Але якось вирішили порадитися з матірю Сергія з приводу варіантів вирішення ситуації. Вечором того ж дня батьки суворо поговорили з сином. А ранком батько витяг Сергія з петлі вже мертвим.
У середньому щороку в Україні зводять рахунки з життям 13-15 тисяч чоловік. Більшості суїцидників від 12 до 17 років. Іноді з життя йдуть навіть діти 5-7 років (у 1996 році було зафіксовано 7 таких випадків). Але чому саме вони?

Дорослому багато проблем, які важливі для дитини, не здаються значущими і такими, заради яких варто впадати у депресію. Ось у чому і полягає одна з причин, чому дитина або ковтає пігулки, або ріже собі вени. Адже передумовою суїциду є невіра у власні перспективи, зниження творчої активності у результаті якоїсь-то психічної травми. А все це для дорослого не більш ніж дрібниця. Може це і дрібниця, але у дитини не має такого життєвого досвіду, щоб усвідомити, що є вихід навіть з найскладнішої ситуації. Недостаток життєвого досвіду є ще однією передумовою підліткового суїциду. Думки про завтра приходять з віком.

Мотиви суїциду серед підлітків, як правило, незначні на погляд дорослого: погана оцінка у школі, образа на дорослого, переживання несправедливого відношення тощо. А психологічний смисл цього – крик про допомогу, бажання притягнути до свого страждання увагу. Але іноді суїцидна поведінка може стати наслідувальною. Підлітки копіюють зразки поведінки, які вони бачать навколо себе, які їм пропонує телебачення, масова література. Наявність випадків шантажної суїцидальної поведінки не дають права назвати підлітковий суїцид не більше як грою на публіку. Частіш за все причини задуму про суїцид полягають у сім’ї, у відношеннях з навколишнім оточенням. І скоріше за все задум буде втілений у життя.

Причинами самогубства є:

  1. особисті сімейні конфлікти:

  • несправедливе ставлення з боку рідних, оточуючих, образи, звинувачення, приниження;

  • розлучення, ревнощі, подружня невірність, невдале кохання;

  • втрата близьких;

  • статева неспроможність;

  1. стан психічного здоров’я, зокрема депресія;

  2. стан фізичного здоров’я — соматичні захворювання, виродливість;

  3. самозвинувачення за неправильний вчинок;

  4. конфлікти в навчальній або професійній сфері — невдачі на роботі, несправедливі вимоги до виконання професійних обов’язків.

Особисті сімейні конфлікти, зокрема розлучення, сімейні суперечки, іноді призводять до смерті. Хвороби, смерть близьких підштовхують однаково до суїциду як жінок, так і чоловіків.

Невдале кохання важче переносять і частіше здійснюють суїциди молоді люди віком 16-18 років.

Несправедливе ставлення оточуючих призводить до самогубств в осіб віком 14-20 років, а також у віці 40-55 років.

Кількість самогубств серед чоловіків у 4 рази вища, ніж у жінок.

За останні роки збільшилась кількість випадків суїциду серед дітей віком від 5 до 14 років.

В Україні кількість самогубств становить близько 15 тисяч на рік або 2,9 на 10 тисяч населення.

До цієї проблеми належать так звані незавершені самогубства (це самогубці, яким своєчасно була надана медична допомога). Кількість їх переважає у 5 разів.

Щоб попередити самогубства, потрібні значні зусилля суспільства, медиків, рідних. І, звичайно, кошти для усунення причин захворювання, покращення умов праці, побуту і відпочинку наших громадян.

Для дослідження цієї проблеми серед молоді можна провести наступне анкетування:

1. Чи самогубства зустрічаються частіше серед підлітків,

ніж серед дорослих людей? Так - 90% ні - 10%

2. Чи зустрічались Ви з явищем суїциду у своєму житті? Так - 56% ні - 44%

3. Чи є самогубство завжди розсудливим вчинком? Так - 70% ні - 30%

4. Чи є самогубство смертним гріхом? Так - 80% ні - 20%

5. Частота суїцидів серед бідних верств населення істотно

вище, ніж серед забезпечених. Так - 36% ні - 64%

6. Чи виникали у вас коли-небудь думки про самогубство? Так - 99% ні - 1%

7. Які причини можуть спонукати людину вчинити самогубство?

Відповіді можуть бути приблизно такими: нерозуміння, проблеми в удома, особисті проблеми, соціальне положення, музика, знущання з боку однолітків або дорослих, самопожертвування і "інше".

У критичний період з 13 до 19 літ підліток відходить від батьків, але продовжує в них мати потребу, тому що перед ним відкривається світ, в якому він не знаходить розуміння і не завжди зможе відповісти самому собі на питання про значення життя. І якщо цей пошук себе ускладнюється різними обставинами - все сходиться в одне ціле і підліток звикається з думкою, що "життя не для нього".

Психологи виділяють ^ 10 основних мотивів суцидальної поведінки серед молоді:

  • переживання образи, одинокості, відчужуваності, неможливість бути зрозумілим;

  • реальна або уявна втрата батьківської любові, нерозділене кохання, ревнощі;

  • переживання пов’язані із смертю одного з батьків, розлученням батьків;

  • почуття провини, сорому, образи, незадоволеність собою;

  • страх перед ганьбою, приниженням, глузуванням;

  • страх перед покаранням;

  • любовні невдачі, сексуальні ексцеси, вагітність;

  • почуття помсти, погроз, шантажу;

  • бажання привернути до себе увагу, викликати жаль, співчуття;

  • співчуття або наслідування приятелів, героїв книг, кінофільмів.

Щодо останнього мотиву, то психологи давно помітили пряму залежність між кількістю самогубств, які демонструють телебачення та інші засоби масової інформації, і реально кількістю самогубств у суспільстві.

Проблема самогубства є актуальною, тому педагогам та батькам слід мати уявлення про ранні ознаки суїцидальних намірів і вміти їх розрізнити.

Ознаки

  • ^ Попередня спроба самогубства: у багатьох молодих людей, котрі закінчують життя самогубством, була спроба суїциду раніше.

  • Усі загрози: деякі суїциданти досить чітко говорять про свої наміри. Існують прямі твердження: " Я не можу цього витримати", і т.п.

  • Зміна в поведінці: наприклад, активні люди можуть стати замкнутими, нерішучі можуть здійснювати надзвичайно ризиковані вчинки.

  • Токсикоманія, наркоманія, алкоголізм. Незвичні покупки: зброї, мотузки та інші речі.

  • ^ Відмова від власності.

Ознаки депресії: порушення сну, тривожність.

Теми смерті: проявляється в малюнках поезії, у записах в щоденнику і т.п.

^ Раптові стани ейфорії: людина має щасливий вигляд після тривалого депресивного стану.

Інші ознаки: часті інциденти, скарги на фізичний стан організму, агресивність.

Знаки попередження самогубств

  • Виступаюча депресія або сумно велику частину часу

  • Говорити або писати про смерть або самогубство

  • Відгук від сім‘ї та друзів

  • Почуття безнадії

  • Почуття безпорадності

  • Почуття сильного гніву або люті

  • Пріскуліванієм – як не існує вихід із ситуації

  • Відчувають різкі зміни настрою

  • Зловживання наркотиками або алкоголем

  • Участь зміни особистості

  • Виконуючи обов'язки імпульсивно

  • Втрата інтересу до самої діяльності

  • Відчувають зміну сну

  • Відчувають зміну в перевагах в їжі

  • Втрата інтересу до життя

  • Погане виконання своїх обов’язків на роботі або в школі

  • Віддача цінних речей

  • Надмірне почуття провини або сорому.

Методи запобігання

Можна навести багато методів запобігання суїциду. Але ми наведемо тільки основні методи:

  • Підбирати ключі до розгадки суїциду. Попередження самогубства полягає не тільки в піклуванні та участі друзів, а і в здатності розпізнати ознаки суїцидальних намірів.

  • Прийміть суїциданта як особистість. Припустіть, що людина дійсно є суїцидальною особистістю. Не вважайте, що вона не здатна і не може навантажитися на самогубство.

  • Налагодьте турботливі стосунки. Не існує вичерпної відповіді на таке серйозне запитання: як можна попередити самогубство? Але ви можете зробити величезний крок вперед, якщо приймете людину, яка перебуває у відчаї. У цій ситуації є час не для моралізування, а для доброзичливої підтримки, яку потрібно висловити не лише словами, але й невербально.

  • Будьте уважним слухачем. Ви можете надати безцінну допомогу, вислухавши розповідь про почуття цієї людини – щоб то не було – печаль, провина, страх. Інколи, якщо ви просто мовчки посидите з нею, це буде доказом вашої зацікавленості й турботи.

  • ^ Не сперечайтесь. Ні в якому разі не виявляйте агресії, якщо ви присутні під час розмови про самогубство, і спробуйте не висловлювати обурення тим у, що почули.

  • Запитуйте. Найкраще запитати прямо: "Ти думаєш про самогубство?" Це не викличе подібної думки, якщо раніше її не було. Але якщо людина думає про самогубство то вона своєю мімікою і жестами викриє себе.

  • Не пропонуйте невиправданих утіх. Суїциданти з презирством ставляться до зауважень на зразок: " Нічого, у інших такі ж проблеми, як у тебе " та до інших подібних кліше, оскільки вони різко контрастують з їхніми стражданнями. Ці фрази лише принижують їх почуття.

  • Пропонуйте конструктивні підходи. Потенційному самогубцю потрібно допомогти ідентифікувати проблему і якомога точніше визначити, що її поглиблює, а також переконати в тому, що він може говорити про почуття без сорому, навіть про такі негативні емоції, як ненависть чи помста.

  • Вселяйте надію. Важливо допомогти суїцидальним особам зрозуміти, що не потрібно зупинятися на одному полюсі емоцій. Дуже важливо, якщо ви підкреслите людські можливості й силу, а також те, що кризові стани, звичайно минають, а самогубство безповоротне.

  • Не залишайте людину у випадку ситуації високого суїцидального ризику. Залишайтесь з нею якомога довше чи попросіть когось побути поруч, доки не пройде криза чи не з’явиться допомога.

  • Оцініть міру ризику самогубства. Спробуйте визначити серйозність можливого суїциду. Адже наміри бувають різні – починаючи від скороминучих, нечітких думок про таку можливість і закінчуючи чітко розробленим планом самогубства певним способом. Незаперечним фактом є те, що чим детальніше розроблений план самогубства, тим вищий його потенційний ризик.

  • Зверніться за допомогою до спеціалістів. У суїцидантів звужене поле зору, своєрідна тунельна свідомість. Перше їх прохання – це часто прохання про допомогу. Хорошим помічником може бути священик, сімейний лікар.

  • Важливість збереження турбот. Якщо критична ситуація і пройшла, то спеціалісти чи сім ’ я не повинні дозволити собі розслаблення. Найгірше може бути попереду. Половина суїцидантів здійснює самогубство протягом трьох місяців початку психологічної кризи.

  • Емоційні проблеми, які приводять до суїциду, рідко вирішуються повністю, навіть коли здається, що гірше в минулому. Підтримка і турбота потрібні до того часу, доки суїцидальна людина не адаптувалась в соціумі.

Підготувала:

практичний психолог КЗШ №82

Борисевич А.Ю

Схожі:

«Сім’я фундамент становлення особистості» iconОснова формування людської особистості
Родина, сім’я основа формування людської особистості, бо робить життя кожного щасливим, повноцінним, плідним. Недарма в народі кажуть...
«Сім’я фундамент становлення особистості» iconПогляди на роль сім’ї у формуванні особистості дитини дошкільного віку 
Здавна триває дискусія, що є важливішим у становленні особистості: сім’я чи суспільне виховання (дитячий садок, школа, інші освітні...
«Сім’я фундамент становлення особистості» icon1. Поняття про соціалізацію особистості, механізми соціалізації Соціалізація...
Соціалізація являє собою процес становлення особистості, поступове засвоєння нею вимог суспільства, придбання соціально значимих...
«Сім’я фундамент становлення особистості» iconРобота з проблемними сім’ями
Сучасні сім'ї різноманітні, І від того, в якій родині живе дитина, залежить, яким змістом наповнюється процес формування її особистості....
«Сім’я фундамент становлення особистості» iconСпівпрацюємо з батьківською громадою
Діти покладаються на свої сім'ї, тому що сім'я забезпечує їх фізично емоційно, психологічно. Отож, висновок: сім'я відігравала І...
«Сім’я фундамент становлення особистості» iconПлан дослідно-експериментальної роботи за темою «Використання Інтернет...
«Використання Інтернет – та медіаосвітніх технологій у навчально-виховному процесі сучасної школи та їх вплив на становлення інноваційної...
«Сім’я фундамент становлення особистості» iconПатріарх Київський І всієї Руси-України філарет
А що таке фундамент? Фундамент складає незалежна держава І духовні основи. Без незалежної держави І без духовних основ не може бути...
«Сім’я фундамент становлення особистості» iconВступ
Дошкільний вік базовий етап фізичного, психологічного та соціального становлення особистості дитини
«Сім’я фундамент становлення особистості» iconЗ перших днів появи дитини на світ сім'я покликана готувати її до...
Оскільки мета виховання підростаючого покоління — формування всебічно розвиненої особистості, сім'я, здійснює моральне, розумове,...
«Сім’я фундамент становлення особистості» iconВступ
Тому актуальності на сьогоднішній день набуває питання формування та розвитку особистості, становлення її ідентичності
Додайте кнопку на своєму сайті:
Школьные материалы


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
nauch.com.ua
Головна сторінка