Словник термінів І персоналій з етики та естетики




Скачати 279.94 Kb.
НазваСловник термінів І персоналій з етики та естетики
Сторінка1/4
Дата03.05.2013
Розмір279.94 Kb.
ТипДокументы
nauch.com.ua > Туризм > Документы
  1   2   3   4
СЛОВНИК ТЕРМІНІВ І ПЕРСОНАЛІЙ З ЕТИКИ ТА ЕСТЕТИКИ

Абсолют — у різних релігійних і філософських вченнях — необу­мовлене нічим, досконале начало, першопричина буття, в монотеїстич­них релігіях під абсолютом розуміється Бог.

Абсолютизм — філософський погляд, протилежний релятивізму, згідно з яким цінності мають загальний характер. Розрізняють етичний, естетичний, пізнавальний абсолютизм.

Абстракціонізм — напрям у мистецтві XX ст., для якого характерні відмова від зображення реального предметного світу й увага до абстракт­них форм, співвідношення кольорів тощо.

Авангардизм — загальна назва мистецьких напрямів початку XX ст., які відзначалися радикальним новаторством та експериментаторством.

Автономна етика — вид нормативної етики, що виводить моральні принципи з внутрішніх законів, немов би притаманних моральності;

протиставляється гетерономній етиці, яка пов'язує вимоги моральності із зовнішнім джерелом. Ідея і перше обґрунтування автономної етики належить І. Канту.

Аксіологія — (від грец. «цінність» та «вчення») філософсько-етич­не вчення про цінності.

Альтруїзм — (від лат. «інший») моральний принцип, згідно з яким благо іншого і він сам наділені більшою моральнісною цінністю, ніж власне «я» та особисте благо. Альтруїзм протилежний егоїзму.

Аморалізм — (від лат. «не» та «звичай, звички, поведінка») нігіліс­тичне ставлення до норм моралі та моральності. В історії етики аморалі­зм виступає в різних формах: етичний скептицизм, релятивізм, волюн­таризм, егоїзм.

Антисфен (435—378 рр. до н. е.) — давньогрецький філософ, учень Сократа, вчитель Діогена, засновник школи кініків. Проповідував повер­нення людини до природного стану, необтяженого соціальними пороками.

^ Арете — (грец. — етична чеснота) за Аристотелем — середина між двома пороками. Див.Дганоя.

Аристотель (394—322 рр. до н. е.) — давньогрецький філософ, учень Платона. В етиці — побічник аретологічного евдемонізму. Твори: «Ні-комахова етика», «Етика», «Поетика».

Аристіпп (пом. після 366 р. до н. е.) —давньогрецький філософ, за­сновник Кіренської школи, обґрунтовував гедоністичну мораль.

^ Апатія — (грец.) поняття давньогрецької етики, безпристрасність, нечутливість до навколишніх явищ та подій.

Аскетизм — (грец.) вправи для морального вдосконалення та доб­рочесного життя, самообмеження, відмовлення від життєвих благ, які притаманні всім релігіям. До аскетичних вправ належать піст, послух, целібат, жебрацтво, юродство, відлюдництво, обітниці мовчання, но­сіння вериг, власяниць та ін.

Атараксія — (грец.) поняття давньогрецької етики, душевний спо­кій як мета та форма поведінки, до якої повинна прагнути людина.

^ Ахімса — (санскр.) в індуїзмі, буддизмі, джайнізмі принцип не-спричинення шкоди живим істотам.

Баумгартен Олександр Готліб (1714—1762) — німецький філо­соф, перший вжив поняття «естетика», під яким розумів філософську науку про чуттєве пізнання, яке осягає і створює прекрасне, що відо­бражається в образах мистецтва. Підрозділами естетики, згідно з Баум-гартеном, є евристика — вчення про «речі й .про предмети мислення», методологія, яка досліджує організацію художнього твору, та семіоти­ка— вчення про естетичні знаки. Праці, присвячені естетиці: «Філо­софські роздуми про деякі проблеми поетичного твору» (1735), «Пси­хологія» (1739), «Естетика» (1750—58).

^ Бахтін Михайло Михайлович (1895—1975) — російський мисли­тель, літератузнавець, естетик. Досліджував проблеми естетичної форми, діалогічну складову творчості, сміхову культуру. Твори: «Проблеми пое­тики Достоєвського» (1929); «Творчість Франсуа Рабле та народна куль­тура середньовіччя та Ренесансу» (1965), «Естетика словесної творчості» (вид.1979).

^ Бейтам Єремія (1718—1832) — англійський теоретик моралі та права, представник етики утилітаризму. Твори: «Вступ до основ моральності та законодавства» (1789), «Деонтологія, або наука про мораль» (1834).

^ Бергсон Анрі (1859—1941) — французький філософ-інтуїтивіст. Ви­діляв два види суспільства: «відкрите» і «закрите» і відповідно два типи моралі. В естетиці виходив з поняття творчої інтуїції. Праці: «Сміх» (1900), «Творча еволюція» (1914).

Біблія — (грец. «книги») Святе письмо в християнстві. Складається зі Старого (Вєтхого) та Нового завітів і є основою християнського етич­ного вчення.

Біоетика — розділ етики, в якому розглядаються моральні пробле­ми медицини та експериментальної біології.

Благодать — у християнстві дар Бога людині, що проявляється переду­сім у можливості спасіння.

Благочестя — втілення в житті людини вимог віри, дотримання за­повідей певного віровчення.

Блаженство — у християнстві найвище щастя, що повною мірою може бути досягнуто праведниками в раю.

Бог — надприродна духовна істота, творець світу, уособлення та першоджерело істини, добра та краси, абсолют (у теїзмі). В політеїзмі — боги — духовні істоти, що панують над певними силами та частинами Всесвіту.

Бодхисаттва — у буддизмі той, що, підійшовши до нірвани, не за­глибився в неї, а з любові до всіх живих створінь вирішив лишитися в сансарі для допомоги їм на шляху спасіння. Найбільш шанованим в ла­маїзмі є бодхисаттва Авалокітешвара.

^ Бхакті — (санскр.) віддане служіння, один зі шляхів спасіння в ін­дуїзмі.

Бьорк Едмунд (1729—1797) — видатний англійський естетик, тео­ретик мистецтва, автор «Філософського дослідження про походження наших ідей піднесеного та прекрасного» (1757).

^ Вибір моральний — акт моральної діяльності, який полягає в тому, що людина завдяки своїй автономії визначається щодо системи ціннос­тей (ідеалів, принципів) та способів їх реалізації у конкретних вчинках та поведінці.

^ Вимога моральна — загальна назва для регулятивів моральних відносин: норм, ідеалів, принципів, цінностей.

Відповідальність — позитивна моральна якість, яка полягає у сві­домому ставленні особи до певних моральних норм, принципів та цін­ностей і готовності їх обстоювати та втілювати.

^ Віра — релігійна чеснота, безсумнівна впевненість, переконаність у чомусь.

Волюнтаризм — моральний принцип, який заперечує будь-яку зовніш­ню зумовленість поведінки, вбачаючи її причину в індивідуальній волі.

^ Воля — здатність до морального вибору та послідовного здійснення відповідних вчинків.

Гадамер Хане Георг (1900—2002) — німецький філософ, теоретик мистецтва, застосовував герменевтичний метод до інтерпретації худож­ніх творів. Основна праця — «Істина та метод» (1960).

^ Ганді Мохандас (1869—1948) — видатний індійський мислитель та політичний діяч, успішно застосовував у політичній та визвольній бо­ротьбі етичні принципи ненасильництва.

Гармонія — принцип естетичної організації форми, узгодженість, співмірність окремих частин цілого.

Гедонізм — (від грец. «задоволення») принцип, згідно з яким ви­щим благом, метою та основними стимулами людської діяльності є насо­лода (духовна чи чуттєво-матеріальна) та задоволення. Гедонізм висту­пає одним з основних принципів філософсько-етичного вчення Аристіп-па та Кіренської школи; протилежний аскетизму.

^ Гегель Георг Вільгельм Фрідріх (1770—1831) — представник німець­кої класичної філософії. Право, мораль та моральність за Гегелем — це форми розгортання об'єктивного духу. Естетика — це, на думку Гегеля, філософія мистецтва, якому притаманні три форми, що історично зміню­вали одна одну — символічна, класична та романтична. Праці: «Феноме­нологія духу» (1807), «Лекції з естетики».

^ Гієнна — (євр.) в іудаїзмі, християнстві, ісламі одне з позначень пекла, синонім вічної загибелі грішників.

Геніальність — найвищий ступінь обдарованості людини.

Геній — у римській міфології добрий дух, який формує характер чолові­ка та оберігає його протягом життя (покровительками жінок були юнони).

^ Гете Йоган Вольфганг (1749—1832) — видатний німецький поет, мислитель, теоретик мистецтва, естетик. Естетичні праці: «Просте на­слідування природі. Манера. Стиль» (1789), «Учення про колір» (1810).

Гідність — позитивна моральна якість, поняття моральної свідомості, в якому відображається уявлення про самоцінність людської особисто­сті, її моральну рівність з усіма іншими.

^ Готика — стиль в європейському середньовічному мистецтві, харак­теризувався символізмом, суворістю та витонченістю.

Гра — одна з головних і найдавніших форм естетичної діяльності, яка здійснюється заради неї самої і заради насолоди учасників та гляда­чів. За Й. Хейзінгою, гра — це заняття, що відбувається в певних межах місця і часу за добровільно прийнятими, але обов'язковими правилами, яке супроводжується почуттями напруження та радості й усвідомлен­ням наявності іншого, ніж буденність, буття.

^ Гріх — порушення заповідей, або інших релігійних законів; мета­форично — поганий вчинок.

Гріхопадіння — згідно з Біблією первородний гріх людства, пору­шення Адамом та Євою заборони Бога вживати плодів з дерева пізнан­ня добра та зла в Едемському саду.

^ Гумор — (англ.) особливий вид комічного, який поєднує глузування зі співчуттям до того, що уявляється смішним.

Дао — (кит. «шлях») абсолют, шлях речей, закон; центральне поняття даосизму.

Дао де цзін — «Книга про шлях та доброчесність», основний текст даосизму, де викладені етичні принципи цієї давньокитайської філо­софської традиції, яка згодом стала основою одноіменної релігії. Автор­ство «Дао де цзіну» приписується Лао Цзи (VI—V ст. до н. е.)

^ Де — (кит.) доброчесність; поняття даосизму, комплекс властивос­тей Дао, які людина може осягнути і втілити.

Девіантна поведінка — (від лат. «відхилення») поведінка, яка ви­знається невідповідною щодо норм і зразків, загальноприйнятих у пев­ному соціумі.

Декадентство — (від фр. «занепад») загальна назва течій у мистец­тві кінця XIX — початку XX ст. Одним з принципів декадентських на­прямів було гасло «мистецтво для мистецтва».

Демон — (грец.) у давньогрецькій міфології уособлення злої або (рідше) доброї сили, що може впливати на долю людини; в християнст­ві та інших релігіях — злий дух.

Деонтологія — (від грец. «належне») 1) розділ етики, який дослі­джує проблеми обов'язку та належного; 2) вчення про юридичні, про­фесійні, моральні обов'язки правила, поведінки медичного працівника по відношенню до хворого.

^ Дескриптивна етика — (від лат. «опис») галузь етики, яка викорис­товує конкретно-соціологічний та історичний аналіз для дослідження функціонування моралі у певному соціумі.

^ Десять заповідей, Декалог — згідно з Біблією заповіді, дані Богом Мойсею на горі Синай, релігійно-моральний кодекс, покладений в ос­нову іудаїзму та християнства.

Детермінізм — принцип, який проголошує причинну зумовленість всього, в тому числі вчинків людини, її волі, протилежний індетермінізму.

Джаз — вид музичного мистецтва, що склався у США наприкінці XIX ст. унаслідок поєднання елементів африканської та європейської му­зичних культур.

Джихад — (араб. «зусилля») одна з чеснот віруючих в ісламі, зу­силля у справі віри. Розрізняють великий джихад — духовне самовдос­коналення, та малий джихад (або газават) — війну з невірними.

Дизайн — (від англ. «задум, проект, креслення») термін, що позна­чає різні види проектування, яке передбачає поєднання функціональних та естетичних якостей предметного середовища. Вужче — художнє конструювання.

Диявол — (від грец. «брехун») у релігійних доктринах уособлення зла, злий дух, що підбурює людину до гріховних вчинків. Цей або подіб­ні образи відомі в іудаїзмі (Сатана), в християнстві, ісламі (Шайтан або Ібліс), в буддизмі (демон Мара), у слов'янській (чорт) та інших ре­лігіях.

Діанойя — термін давньогрецької філософії, здібність до мислення. В етиці Аристотеля і томізмі діаноетичні чесноти — це мудрість і роз­судливість.

Дідро Дені (1713—1784) — видатний французький мислитель-енциклопедист, теоретик мистецтва. Основні естетичні праці: «Трактат про прекрасне» (1751), «Парадокс про актора» (1773—1778).

^ Діоген Сінопський (IV ст. до н. е.) — представник етичної школи кініків, учень Антисфена, пропагував незалежність від зовнішніх впливів, наближення до природи, одним з його принципів було «без грома­ди, без оселі, без батьківщини». Діоген проголосив себе громадянином світу — «космополітом», його погляди, втілені у вчинках, дійшли в пе­реказах інших філософів.

Добро та зло — найбільш загальні поняття моральної свідомості, категорії етики, які характеризують позитивні й негативні моральні та моральнісні цінності.
  1   2   3   4

Додати документ в свій блог або на сайт

Схожі:

Словник термінів І персоналій з етики та естетики icon1. Етика, її предмет І завдання
Етика наука про мораль І моральність. Виникнення етики як науки. Походження І сучасне значення термінів "етос", "етика", "мораль"....

Словник термінів І персоналій з етики та естетики iconТлумачний словник найсучасніших юридичних термінів [Текст]. Харків.: Прапор, 2011. 320 стр

Словник термінів І персоналій з етики та естетики iconТема Предмет І завдання естетики
Хіхст. Як теоретична основа естетики кінця ХІХ початку ххст.: проблема спадковості І пошуки власного шляху

Словник термінів І персоналій з етики та естетики iconТараса шевченка
Робота виконана на кафедрі етики, естетики І культурології філософського факультету Київського національного університету імені Тараса...

Словник термінів І персоналій з етики та естетики iconБюлетень нових надходжень
Словник-довідник термінів з європейської інтеграції / Мудрий Я. – К. Міленіум, 2009. – 588 с

Словник термінів І персоналій з етики та естетики iconСловник термінів
Вакансія посада або робоче місце на підприємстві, не зайняте фахівцем, відсутність необхідного працівника

Словник термінів І персоналій з етики та естетики iconАнотований бібліографічний список нових надходжень
Бєліков, О. О. Тлумачний словник найсучасніших юридичних термінів. – Х. Прапор, 2011. – 320 с

Словник термінів І персоналій з етики та естетики iconМихайлишин Л. Р
Висвітлено елементи податкової системи України. Розглянуто суть, функції та елементи податків. Вміщено словник основних термінів...

Словник термінів І персоналій з етики та естетики iconАдекватність дидактичного матеріалу
Словник містить терміни, які увійшли до активного словника вчителя протягом останнього часу, а також терміни, які інколи вживають...

Словник термінів І персоналій з етики та естетики iconСловник містить терміни, які увійшли до активного словника вчителя...
Словник містить терміни, які увійшли до активного словника вчителя протягом останнього часу, а також терміни, які інколи вживають...

Додайте кнопку на своєму сайті:
Школьные материалы


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
nauch.com.ua
Головна сторінка